Чи є інші способи здобуття свободи?

У минулому траплялися спонтанні чи імпровізовані прояви ненасильницької боротьби проти диктатур та інших форм гноблення. Результати були різними: певна кількість невдач, певна кількість успіхів, і певна кількість змішаних наслідків.

Ці громадянські протести, акції непідтримки та непокори не просто створювали диктаторським системам гострі проблеми та усували авторитарних правителів. Час від часу вони призводили до колапсу систем гноблення та брутальних диктатур.

Деякі із цих процесів ненасильницького опору мали харизматичних лідерів, таких як Мохандас Ганді. Втім, подібні випадки є нетиповими. Історія використання цієї технології, яку зазвичай не беруть до уваги, спростовує широко розповсюджені хибні уявлення про ненасильницьку боротьбу.

Протягом останніх десятиліть відбулося кілька революцій та повстань, відомих як «кольорові революції». Ці приклади є обнадійливими: чисельні маси людей брали участь у головним чином ненасильницькій боротьбі і робили це зі значною ефективністю. Результати, досягнуті цими революціями, залежали від різноманітних факторів: наявності чи відсутності розумної стратегії, якості планування, яке можна було розробити та реалізувати на практиці, а також використаних методів.

Виходячи за межі колишнього досвіду. Прагматика і стратегія. Здобуваючи знання. Досвід країн Балтії та Балкан. (частина 2) Виходячи за межі колишнього досвіду

Механізми цих технік ненасильницького спротиву можна ще вивчати й вивчати. Втім, їхні застосування в минулому та наші сучасні знання просунулися до тієї точки, коли можна не просто очікувати більшого використання цих технологій у конфлікті. Дуже важливо, що за допомогою кращого знання, розумних стратегічних обрахунків, розширення досвіду, планування, а також росту вміння застосовувати ці техніки на практиці, майбутня ненасильницька боротьба проти поневолення може суттєво посилитися. Дивуватися цьому не слід: результати будь-якої діяльності можна значно покращити, якщо зумисно докласти зусиль у цьому напрямку.

Порівняно зі згаданими вище іншими можливими способами дії, стратегічно спланована ненасильницька боротьба виглядає серйозним варіантом дій із досягнення більш демократичної, вільної та справедливої політичної системи. Ми вітаємо тих окремих осіб та групи людей, які вирішать вивчити потенціал цього варіанта, щоб здобути більшу свободу та справедливість.

Значних змін не можна досягнути , лише проголосивши довготермінову мету та протестуючи проти чинного стану речей. Потрібні відповідальні, розважливі та ефективні стратегічні дії. В ситуації поневолення стратегічна ненасильницька боротьба може стати вдалою альтернативою як насильству, так і пасивній покорі.

Цей документ та рекомендована література мають на меті допомогти тим особам та групам людей, які борються з пригнобленням і шукають більших знань та розуміння потенціалу стратегічної ненасильницької боротьби. Головна теза цього документу: стратегічне планування може надати багато способів підвищення ефективності ненасильницького опору – значно ефективнішого, ніж протест та опір без стратегічного планування. Важливий момент: розмірковування над тим, що може статися після початкового етапу конфлікту, вимагає інтенсивного аналізу та планування політичного ладу у пост-конфліктний період. (Прим: дивіться далі обговорення ризиків, пов’язаних із державним переворотом).