5 Ключові запитання

Из Зайцева

1. Види контролю ефективності захисту інформації.

2. Яким може бути технічний контроль ефективності технічного захисту інформації за характером проведення та змісту?

3. Засіб контролю ефективності захисту інформації (визначення).

4. Необхідні умови для проведення технічного контролю.

5. Види контрольованих нормативних показників.

6. Задачі контролю захищеності об’єкту від витоку по ПЕМВ.

7. У якому випадку пристрій об’єкту і сам об’єкт вважаються захищеними від витоку по ПЕМВ?

8. Види контролю захищеності об’єктів від розвідки по ПЕМВН.

9. Який орган визначає склад нормативної і методичної документації для атестації конкретних об’єктів інформатизації?

10. Склад нормативної і методичної документації на методи випробувань.

11. Зміст технічного контролю ЕОМ.

12. Порядок інструментального контролю ПЕМВН.

13. Задачі експлуатаційного контролю захищеності від витоку по ПЕМВН.

14. Зміст інструментальної частини експлуатаційного контролю.

15. Яким повинне бути значення напруги (напруженості поля) сторонніх радіоперешкод на кожній частоті вимірювань по ПЕМВН?

16. У якому випадку допускається проведення випробувань в неекранованому приміщенні?

17. Призначення поворотної платформи при вимірюваннях напруженості поля ПЕМВН.

5 Література

1. Кононович В.Г. Методики оцінки інформаційної захищеності телекомунікацій. Частина 1. Технічний контроль ефективності заходів захисту інформації / //

Домашня підготовка

2.3 Методика контролю захищеності від пємвн периферійних засобів персональних еом

Методика контролю захищеності від розвідки побічних електромагнітних випромінювань (ПЕМВН), порядок та способи проведення контролю захищеності на засобах інформатизації була розроблена у Радянському Союзі [10, с. 306 - 312] і описана я вимоги ГОСТ 51320-99, ГОСТ 51320-99 [48, 49].

Тут досліджується типова персональна електронно-обчислювальна машина (ПЕОМ) у типовій комплектації (системний блок, монітор, клавіатура, миша, принтер) розміщені у відведеному для нього приміщенні.

2.3.1 Порядок проведення контролю захищеності інформації у пеом

Контроль захищеності здійснюється з метою попередження можливості отримання апаратурою розвідки ПЕМВН інформації, яка циркулює в системі, що захищається від розвідки ПЕМВН, і оцінки ефективності заходів щодо протидії розвідки ПЕМВН. Контроль захищеності системи передбачає перевірку всіх основних технічних засобів, засобів захисту та допоміжних технічних засобів, що містять в своєму складі генератори, які здатні створювати електромагнітне випромінювання модульоване інформаційним сигналом.

Пристрій вважається захищеним, якщо на межі контрольованої зони відношення «інформативний сигнал/завада» не перевищує гранично допустимого значення δ як для побічних випромінювань, так і для наведень в ланцюгах живлення, заземлення, лініях зв’язку тощо. Система вважається захищеною, якщо захищений кожний пристрій системи.

Оцінка захисних заходів електронних засобів обробки інформації полягає в перевірці наступних можливих технічних каналів витоку:

- побічних електромагнітних випромінювань інформативного сигналу від технічних засобів і ліній передачі інформації;

- наведень інформативного сигналу, що обробляється технічними засобами, на сторонні дроти і лінії, на ланцюги заземлення й електроживлення, що виходять за межі контрольованої зони;

- модуляції струму живлення технічних засобів інформативними сигналами;

- радіовипромінювань або електричних сигналів від можливо встановлених закладних пристроїв в технічні засоби і виділені приміщення.

Технічний контроль виконання норм захисту інформації від витоку за рахунок ПЕМВН по кожному з каналів витоку проводиться для всіх електронних пристроїв ПЕОМ.

В організаційній частині атестаційного контролю необхідно виконуються ті самі заходи, перевірки початкових даних та документації, проводяться ті самі роботи інструментальної частини контролю, що й у попередньому випадку (див. розд. 2.1):

Повторимо ще раз порядок інструментального контролю ПЕМВН:

- вимірювання рівнів ПЕМВ і наведень інформативних сигналів:

- електричної складової;

- магнітної складової;

- індуктивної складової наведень у симетричних і несиметричних лініях як гальванічно пов’язаних, так і не пов’язаних з пристроєм, що перевіряється, але що мають вихід за межі контрольованої зони (якщо не виконуються вимоги розпорядження на експлуатацію по зоні R1);

- вимірювання реального загасання в небезпечних напрямах на межі контрольованої зони;

- вимірювання параметрів застосованих засобів захисту (фільтри в лініях, що виходять, системи активного зашумлення тощо).

- розрахунок виконання норм і оцінка захищеності.

- оформлення протоколів за наслідками проведених перевірок. Контроль проводиться для пристроїв, що обробляють або передають інформацію, представлену в послідовному коді. Вимірювання проводяться вибірково для частот, які при спец дослідженнях дали максимальні значення зони R2. Аналогічно проводяться вимірювання ефективності систем активного захисту.

Якщо значення зони R2 близькі або перевищують відстань до межі контрольованої зони (території, що охороняється), проводяться вимірювання реального загасання в небезпечному напрямі, після чого проводиться розрахунок значень на межі контрольованої зони. Вимірювання реального загасання проводиться окремо для кожного значення частоти сигналу.