Контрольні питання

1. Назвіть припинення виконання зобов’язань.

2. Чи може вважати належне виконання зобов’язання складовою його реального виконання?

3. За яких умов зобов’язання повинно бути виконане тільки боржником крити торові?

4. Чим відрізняється інститут передоручення виконання зобов’язання третій особі від інституту заміни осіб у зобов’язанні?

5. Які особливості виконання альтернативного забов’язання?

6. Чи передбачає закон можливість дострокового виконання будь – яких зобов’язань?

Тема 27. Способи забезпечення виконання зобов‘язань

Поняття і види основних способів забезпечення виконання зобов’язань.

Неустойка та її види. Співвідношення неустойки і збитків.

Застава, поняття застави та її види.

Звернення претензій кредиторів на заставлене майно.

Порука. Гарантія. Завдаток. Притримання.

Лекційне (теоретичне заняття)

1.Поняття забезпечення виконання зобов’язання.

2.Характеристика способів забезпечення виконання зобов’язання.

Практичне заняття

Види способів забезпечення забов’язань

1. Способи забезпечення виконання зобов’язань та їх класифікація.

2. Неустойка, її види.

3. Співвідношення поруки та гарантії.

4. Завдаток. Застава та притримання як способи забезпечення зобов’язань.

Питання для самопідготовки

1. Співвідношення неустойки і збитків.

2. Звернення претензій кредиторів на заставлене майно.

Джерела:

3. 5, 14, 42, 44, 56, 58, 59 – 60, 65, 85 – 86, 88, 90, 93. 95, 99, 109 – 116, 119.

Тести

1. Законодавством встановлено такі способи забезпечення виконання зобов'язання:

а) неустойка, завдаток, порука, іпотека, притримання, гарантія;

б) неустойка, завдаток, порука, застава, притримання, гарантія, іпотека, заклад:

в) завдаток, порука, застава, притримання, гарантія, неустойка, заклад;

г) неустойка, завдаток, порука, застава, притримання, гарантія.

2. Неустойкою (штрафом, пенею) є:

а) грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові вразі порушення боржником зобов'язання;

б) грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові вразі прострочення боржником зобов'язання;

в) грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати креди­торові вразі неналежного виконання боржником зобов'язання;

г) грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові вразі невиконання боржником зобов'язання.

3. Законом встановлено наступні види застави:

а) іпотека, застава рухомого майна, застава майнових прав, застава цінних паперів, заклад, застава товарів в обороті або переробці;

б) застава нерухомого майна, іпотека, застава рухомого майна, за­става майнових прав, застава цінних паперів, заклад;

в) іпотека, застава майнових прав, застава цінних паперів, застава майнових прав, заклад, застава товарів в обороті або переробці;

г) іпотека, застава майнових прав, застава цінних паперів,, застава товарів в обороті або переробці, заклад.

4. Види неустойки:

а) залікова, виключна, безвідклична, загальна;

б) виключна, залікова, штрафна, альтернативна;

в) загальна, виключна, залікова, штрафна;

г) альтернативна, безвідклична, залікова, виключна.

Задачі

1.За кредитним договором позичальник зобов’язався сплатити 20% від суми кредиту за кожний день прострочення повернення кредиту. Сплативши 75% боргу, позичальник прострочив сплату решти боргу на 4 місяці. У зв’язку з цим кредитор пред’явив до позичальника позов про стягнення обумовленої договором неустойки.

Боржник, не заперечуючи факту прострочення, звернувся до суду з проханням про звільнення його від сплати неустойки, оскільки її розмір в декілька разів перевищує суму залишку основного боргу. Він зазначив, що більша частина боргу ним сплачена, на цей момент у нього певні фінансові труднощі і він не має змоги сплатити решту боргу.

Яке рішення має винести суд? Який вид неустойки застосовував­ся сторонами? Чи має суд право зменшити суму неустойки, що обумовлена договором?

2. Мудрик, отримавши кредит в банку, в строк повернув лише відсотки за користування кредитом і частину штрафу. Для повернення основного боргу у нього не вистачило коштів. Кредитний ризик був застрахований. Однак страховик відмовився від сплати банку страхового відшкодування, оскільки ті гроші, що повернув Мудрик, цілком покрили суму його основного боргу.

Яке рішення повинен прийняти суд? Які передбачено умови звільнення страховиків від відповідальності за кредитним договором, забезпеченим страхуванням?

3. Між відділенням «Промінвестбанку» та ТОВ «Спектр» був укладений кредитний договір на суму 600 тис. гривень, терміном на чотири місяці, під поруку ПАТ «Сарін» та ТОВ «Світ». В договорі поруки було зазначено, що поручителі несуть повну відповідальність за невиконання боржником своїх обов’язків, у розмірі 50% кожний.

Після настання строку повернення кредиту банк повідомив поручителів про невиконання позичальником своїх обов’язків та запропонував їм виконати зобов’язання замість нього. ПАТ «Сарін» сплатило 25% від загальної суми, але відмовилось від подальшого виконання, посилаючись на обов’язок іншого поручителя сплатити свою частину. ТОВ «Світ» сплатило решту боргу — 75%. В той же час, у основного боржника з’явились гроші, і він сплатив банку 75% боргу, оскільки не знав про виплати, що були здійснені ТОВ «Світ».

Як вирішити цю справу? Як відповідають поручителі за договором поруки? Чи обґрунтована відмова ПАТ від сплати своєї частини боргу? Яке було б рішення, якби в договорі поруки не було зазначено у яких частках відповідають поручителі?

4. Відділення банку «Порто-франко» надало кредит ТОВ «Промінь». ПАТ «Фобос» прийняло на себе гарантійне зобов’язання за виконання ТОВ «Промінь» кредитного договору у межах суми основного боргу та відсотків за користування кредитом.

У зв’язку з тим, що основний боржник — ТОВ «Промінь» — кредит не повернув, банк пред’явив до ПАТ «Фобос», як до гаранта, позов про стягнення суми основного боргу та відсотків за користування кредитом, а до ТОВ «Промінь» — позов про стягнення штрафу за прострочення повернення кредиту.

Яке рішення має винести господарський суд? В якому обсязі несе відповідальність гарант за договором? Чи можливе стягнення з гаранта суми штрафу?

5. Іванчук вирішив купити квартиру, про що домовився з господарем квартири — Стороженком. Договір купівлі-продажу вони домовилися підписати через тиждень, для чого повинні були зустрітися у нотаріальній конторі. На підтвердження своїх намірів Іванчук передав Стороженкові гроші в сумі 10% від вартості квартири. В обумовлений строк Іванчик прийшов до нотаріальної контори, але Стороженка там не було. Коли Іванчук розшукав Стороженка, той повідомив йому, що знайшов більш вигідного покупця і вже продав квартиру, а йому — Іванчук — він згоден повернути отримані від нього гроші.

Іванчук пред’явив до Стороженка позов про повернення подвійної суми завдатку. Крім того, він вимагав відшкодування збитків, яких він зазнав, оскільки вже встиг укласти з фірмою «Аргус» договір на ремонт квартири, та відшкодування моральної шкоди.

Як вирішити цю справу? Як повинна бути оформлена угода про завдаток?