Види оклюзії.

Оклюзія - всі можливі контакти зубів верхньої та нижньої щелеп.

Функціональна оклюзія ( артикуляція ) - динамічні контакти зубних рядів в центральній, боковій та передній оклюзіях - результат інтегрованої функції усіх ланок зубо-щелепної системи ( жувального апарату ).

Центральна оклюзія - множинні фісурно-горбикові контакти зубних рядів при центральному положенні головок СНЩС в суглобових ямках.

Центральне положення головок СНЩС - таке положення суглобових головок, при якому переднє-, заднє- та верхнєсуглобові щілини приблизно однакові між собою, а також справа та зліва.

Передня оклюзія - контакт передніх зубів "встик", при якому наявна дезоклюзія бокових зубів ( або контакт дистальних горбів других молярів), суглобові головки розміщені навпроти нижньої третини схилів суглобових горбів.

Бокова оклюзія -- три типи оклюзійних контактів, які спостерігаються в нормі:

1. Контакт щічних горбів жувальних зубів на латеротрузійній стороні, відсутність оклюзійних контактів на медіотрузійній стороні - "групова направляюча функція " зубів - " групові контакти ".

2. Контакти іклів на латеротрузійній стороні та відсутність оклюзійних контактів на медіотрузійній стороні - " іклова направляюча функція" - " ікловий захист ". Ці два типи оклюзійних контактів рекомендуються для відновлення оклюзії при наявності зубів.

3. Контакт одноіменних горбів жувальних зубів латеротрузійної ( робочої ) сторони та різнойменних горбів жувальних зубів медіотрузійної ( балансуючої ) сторони - балансуючі контакти. Цей тип оклюзійних контактів рекомендується для відновлення оклюзії при повній відсутності зубів.

Центральне співвідношення щелеп - взаємне розположення щелеп в трьох взаємоперпендикулярних площинах, при цьому суглобові головки знаходяться в крайньому задньоверхньому серединному сагітальному положенні в суглобових ямках, з якого нижня щелепа може вільно здійснювати бокові рухи, а при відкриванні та закриванні рота в межах 2 см між центральними різцями може вільно обертатися навколо термінальної шарнірної вісі, що проходить через суглобові головки. Центральне співвідношення щелеп -- єдине положення нижньої щелепи, яке можна багаторазово відновить, воно обмежується анатомічною формою скронево-нижньощелепного суглобу, його зв’язками, а центральна оклюзія стабілізується оклюзійними контактами бокових зубів.

Задня контактна позиція нижньої щелепи - оклюзійний аналог центрального співвідношення щелеп - оклюзійні контакти зубів в положенні центрального співвідношення щелеп. При інтактних зубних рядах наявний симетричний контакт горбів жувальних зубів. Оклюзія в термінальній шарнірній позиції нижньої щелепи, при якій суглобові головки розміщені в самому крайньому верхне-задньому положенні.

Синоніми: термінальна шарнірна позиція нижньої щелепи, Centric Relation.

" Ковзання по центру " -- зміщення нижньої щелепи із центральної оклюзії в центральне співвідношення ( в задню контактну позицію ) при наявності симетричних двосторонніх оклюзійних контактів скатів горбів жувальних зубів (Slide in ctntric.).

" Вільна центральна оклюзія " -- оклюзія, при якій можливі зміщення нижньої щелепи в межах 1-2 мм у всіх напрямках із центральної оклюзії зі збереженням двосторонніх оклюзійних контактів ( Freiheit in der Zentric, Freedom in centric ).

Центрична оклюзія - термін, що об’єднує центральну оклюзію, ковзання по центру та задню контактну позицію ( центральне співвідношення ).

Ексцентрична оклюзія - оклюзійні контакти зубів при переході із центральної в передню та бокові оклюзії.

Прикус - співвідношення зубних рядів при змиканні щелеп в положенні центральної оклюзії.

Звичний прикус -- будь-яке багаточислене змикання зубних рядів, можливе без центрального положення суглобових головок в ямках.

Синоніми: звична оклюзія, вторинна вимушена оклюзія.

Контакти зубів при центральній оклюзії.

Оклюзійне програмування функції жувальних м”язів та СНЩС.

Початковим та кінцевим моментом любого артикуляційного процесу є центральне співвідношення щелеп - розположення щелеп в трьох взаємно перпендикулярних площинах, при якому суглобові головки знаходяться в крайньому задньоверхньому серединно-саггітальному положенні в суглобових ямках, з якого нижня щелепа може вільно виконувати бокові рухи, а при відкриванні та закриванні рота в межах 2 см. між центральними різцями, може вільно обертатися навколо термінальної шарнірної осі, що проходить через суглобові голівки. Ця траєкторія руху нижньої щелепи є “ термінальною дугою відкривання та закривання роту ”. При подальшому відкриванні роту починається поступальний рух голівок разом з дисками вперед і вниз по задньому схилу суглобових горбів до встановлення суглобових голівок на їх вершинах.

Центральне співвідношення щелеп - єдине положення нижньої щелепи, яке можна багаторазово відтворити і яке дає можливість визначати центральну оклюзію. Воно обмежується анатомічною формою СНЩС, тоді , як центральна оклюзія стабілізується оклюзійними контактами бокових зубів. Оклюзійним аналогом центрального співвідношення щелеп є задня контактна позиція нижньої щелепи - оклюзійні контакти зубів в положенні центрального співвідношення щелеп. Після досягнення початкового контакту жувальних зубів в центральному співвідношенні щелеп, нижня щелепа виконує рух вперед і вверх в центральну оклюзію, де відбувається максимальний фісурно-горбковий контакт. Цей ковзаючий рух визначається, як “ковзання по центру“ і в нормі відбувається в серединно-сагітальній площині, без бокових зміщень при одночасному двосторонньому контакті схилів горбків бокових зубів.

Ковзання по центру, як і ексцентричні початкові та кінцеві рухи нижньої щелепи направляється оклюзійною поверхнею зубів. Її рельєф характеризується анатомічними особливостями, що генетично пристосовані до функції.

Стабільне вертикальне та трансверзальне положення нижньої щелепи забезпечують оклюзійні контакти зубів, що запобігають зміщенню нижньої щелепи, здійснюючи " оклюзійний захист скронево-нижньощелепного суглобу ".

Оклюзійні поверхні зубів впливають на характер рухів нижньої щелепи. Контакти зубних рядів, викликаючи напруження в пародонті при змиканні, через центральну нервову систему програмують роботу жувальних м'язів. У всіх випадках оклюзійного контакту жувальні поверхні зубів направляють рухи нижньої щелепи, а суглоби відіграють пасивну роль.

При змиканні зубів положення нижньої щелепи визначається результую-чою силою, що виникає при взаємодії поверхонь зубів верхньої та нижньої щелеп. Саме вона визначає положення елементів суглоба при змиканні зубів.

Такий процес функціонування зубо-щелепної системи відповідно з характером оклюзійних контактів, визначається як "оклюзійне програмування".

При відсутності контакту між зубами верхньої та нижньої щелепи рухи останньої направляються артикулюючими поверхнями суглобів та пропріо-рецепторними нервово-м'язевими механізмами.