Етапи діагностичного обстеження

І етап – вивчення історії хвороби, скарг відчуття хворого, умов його життя, особливо в період, який передував його захворюванню. Обов'язково виявити поточні общесоматические захворювання.

Суб'єктивні симптоми дають можливість лікарю лише припустити характер захворювання (гостре чи хронічне, загострення процесу).

Слід пам'ятати, що вислухуючи хворого скарги, необхідно концентрувати основні відчуття хворого. У ряді випадків при опитуванні хворого можна встановити, що погіршення стану зубощелепої системи почалося в період або відразу після загального захворювання.

Велику цінність має встановлення причин видалення зубів (каріозний процес або рухливість зубів). Це змушує лікаря в першому випадку – вивчити наслідки видалення, а в іншому – виявити в зв'язку з чим виникла рухливість зубів.

У випадку скарг на печію в язиці, на піднебінні необхідно розробити кілька варіантів, це може бути:

Алергічні реакції.

Механічні травми.

Порушення обміну тканин.

Електролітичні травми.

Неврити.

Специфічні порушення слизової оболонки (лейкоплакія, червоний плоский лишай).

При загальних проявах захворювання організму (захворювань печінки, глистна інвазія).

Важливу роль у виникненні ряду захворювань (осередковий пародонтит – травматичний вузол, відкладення зубного каменю і гінгівіт) - грає характер пережовування їжі. При патологічній стертості важливу роль має: робота в кислотних цехах, вугільних шахтах.

Важливим моментом при опитуванні хворого – виявлення хронічних і загальносоматичних захворювань на даний момент тому, що вони можуть бути обумовлені пораженням зубощелепної системи, а також диктують вибір тактики ортопедичного лікування.

П етап – це обстеження всіх органів зубощелепної системи – уточнюють загальний стан хворого. Ціль цього етапу – повне встановлення об'єктивних симптомів, детальне вивчення клінічної картини захворювання.

Об'єктивні дослідження проводяться за допомогою клінічних і спеціальних лабораторних етапів.

Отже, для прийняття правильного тактичного рішення правильного плану лікування хворого насамперед – необхідно встановити розгорнутий діагноз.

Якщо невірно поставлений діагноз, при не точному встановленні захворювання, внаслідок неповного обстеження приводить до невірного лікування – то це може дати небажані результати лікування або неможливість виготовлення цього чи іншого виду протеза.

Діагностичні і тактичні помилки при захворюванні

твердих тканин зубів

1. Випадкове розкриття рога пульпи.

2. Відлом коронкової частини зуба при формуванні її.

3. Воскова модель не виймається з порожнини.

4. Відсутність штифтів і допоміжних ретенційних пунктів.

5. Недостатньо щільно прилягає до поверхні порожнини.

6. Вкладка вище або нижче рівня поверхні зуба.

7. Рухомість вкладки.

Багато ускладнень виникають при застосуванні мостовидних протезів у хворих з патологією оклюзії:

а) застосування мостовидних протезів при великих двосторонніх дефектах зубних рядів;

б) у хворих з глибоким прикусом або патологією стертості зубів.

До ускладнень при виготовленні мостовидных протезів може бути:

а) розвиток травматичного гінгівіту, внаслідок не виведених оклюзійних співвідношень, відновлених на протезах;

б) травма слизової оболонки під тілом протеза, невірне відтворення вертикального розміру, форми тіла, характеру і ступеня прилягання до слизової оболонки;

в) прикусування слизової оболонки щоки, внаслідок невірного моделювання коронок і проміжної частини мостовидного протезу, коли штучні бугри їх змикаються встик з антагоністами;

г) відривши проміжної частини, що приводить до травми слизової оболонки ясен – це буває при недостатній площі з'єднання опорних коронок і проміжної частини, а також при низьких коронках, глибокому прикусі і зубоальвеолярному висуванні антагоністів.