7.2. Цибуля ріпчаста. Біологічні особливості

За тривалістю вегетації сорти цибулі ріпчастої під час вирощування з насіння поділяють на ранньостиглі (до 100 діб), середньоранні (101-115 діб) середньостиглі (116-130 діб) та пізньостиглі (понад 130 діб). У разі виро­щування із сіянки період вегетації цибулі скорочується на 30-40 діб. Ци­буля ріпчаста - холодостійка культура. Насіння її проростає за темпера­тури 3-5 °С.

Цибуля ріпчаста — односім'ядольна, трав'яниста, перехреснозапиль­на, дворічна культура.

Температурний режим. У перший рік утворюються (за відповідної агротехніки) великі цибулини, в яких у період зберігання за температури повітря +2...+18 °С відбувається диференціація бруньок з формуванням зачатків репродуктивних органів і в наступний рік після відростання пера формуються квітконосні стебла (стрілкується), цвітуть з утворенням насіння. У районах з коротким вегетаційним періодом вирощують цибулю через сіянку - у перший рік насіння висівають загущено й одержують дрібні цибулини. Після їх зберігання за температури 20—22 °С або -1-0°С диференціація бруньок не завер­шується. На другий рік із сіянки виростає товарна або маточна (велика) цибуля. І лише на третій рік після зберігання з маточної рослини утворю­ється квітконосні стебла й отримують насіння.

Холодостійка рослина. Проростання насіння +2...+5°С. Оптимальна для проростання насіння +18...+20°С. Сходи чутливі до приморозків. Сім’ядолі гинуть при -2°С. У фазі 1-2 звичайних листків витримує приморозки -2..-3°С.

Оптимальна Т росту цибулі +25°С. При підвищенні до +32...+35°С ріст затримується і прискорюється перехід до формування цибулини. Формування та визрівання цибулини при Т +20...+28°С. Т +30 сповільнює ріст цибулин. Для нормального розвитку зеленої маси Т +12...+22°С. Оптимальна Т грунту для росту коріння на 2-3°С нижче, ніж для розвитку листя.

Світловий режим. Світлолюби ва рослина, потребує високої інтенсивності освітлення, погано переносить затінення. Рослина довгого дня - 15-18 годинний день, мінімальна довжина 10-14.За пізніх строків сівби та при затіненні бур’янами рослини довго вегетують, цибулини не визрівають з товстою шийкою, а іноді і не утворюються.

Квітки цибулі дрібні із світло-білими пелюстками, зібрані в кулястий зонтик — шапку. Запилюються за допомогою комах, переважно бджіл. Насіння (чорнушка) має неправильну тригранну або однобічну овальну форму. Оболонка його тверда і просочена ефірною олією. Забарвлення чорне з темно-синім відтінком. Маса 1000 насінин — 2,8—3,7 г. Схожість зберігається впродовж 2—3 років. Після проростання на поверхні ґрунту появляється один сім'ядольний листок у вигляді петельки. Коренева сис­тема цибулі слаборозвинена, складається зі струноподібних корінців, які слабко галузяться і проникають у ґрунт на глибину 40—50 см. Листки трубчасті, сизо-зелені, в багатьох сортів з восковим нальотом. Квітко­носна стрілка висока (до 1,5 м), трубчаста, здута посередині.

Водний режим. Вологолюбна рослина. Найбільша потреба під час проростання насіння, наростання листя та формування цибулин - 80%НВ, за недостатньої кількості ріст листя припиняється формується цибулина (сівок). Цей процес неповоротній. В останню треть вегетаційного періоду надлишок вологи, забезпечує сильний ріст листя , затримує їх вилягання, формування та визрівання цибулин. Вологість грунту цього періоду 70% НВ, повітря -60-70%.

Грунти. Підвищені вимоги до родючості грунтів, особливо при вирощуванні з насіння. За виносом елементів живлення займає серед овочевих середнє місце.

Винос елементів живлення, кг на 10 т врожаю

Сорти цибулі	азот	форфор	калій
Гострі	53	16	40
Солодкі	30	11	29

Найвищі врожаї цибулі збирають на легких супіщаних та суглинкових грунтах з рН 6-7, перегнійно-карбонатних, чорноземних і сірих опідзолених.

Наявність в цибулі гірчичної олії, до складу якої входить сірка свідчить про підвищені вимоги до цього єлементу.

Добрива. Цибуля добре реагує на внесення органічних і мінеральних добрив краще при сумісному, т.я. знижується концентрація солей в грунтовому розчині та знижується їх шкідливий вплив на молоді рослини (гноєрозкидачі ІПТУ-4, РОУ-5, ПРТ-10 з тракторами МТЗ-80, т-150, К-701, мінеральні добрива розкидачами РУМ-3, ПРУ-0,5, РУМ-8 з тракторами ЮМЗ-6АЛ, МТЗ-80, Т-150. Для отримання високих врожаїв добрива вносять у 2 прийоми: 1-заробку основної дози під зяблеву оранку 2- невеликих доз при сівбі (садінні) ближче до насіння та розсади. Мета першого –розміщення в зоні достатнього зволоження для більш пізніх строків живлення при високій потребі рослин.

Вносити гній недоцільно під культуру, т.я. затягується дозрівання, та багато насіння бур’янів в ньому.

Якщо під попередник не вносили гній під цибулю вносять 30-40 т/га перегною-сипця з мінеральними добривами.

З мінеральних добрив вносять:

дерново-підзолисті і сірі опідзолені ґрунти N₉₀ P₁₂₀ K_90,

темно-сірі опідзолені і чорноземи опідзолені N₇₀ P₉₀ K₉₀

чорноземи звичайні і південні N₆₀P₆₀ K₆₀

заплавні ґрунти N_60-80 P_80-100 K_100-120.

Під час встановлення дози мінеральних добрив ви­користовують дані агрохімічних картограм. Строки внесення добрив під цибулю: восени Р-К, навесні азотні перед сівбою.

Якщо не вносили добрива восени – у передпосівний обробіток грунту –аміачної селітри 150 кг/га, суперфосфату 200, сульфата калію 250 кг/га. Позитивні результати дає рядкове внесення (одночасно з сівбою насіння)

N_10-20Р_10-30К_10-20 д.р./га. Підживлення на зрошуваних землях перед поливом або з поливною водою (1- фаза 2-4 звичайних листочків, 2-на початку утворення цибулини Р-К).

Однак після внесення високих доз азот­них добрив період формування цибулі ріпчастої подовжується, урожай і якість продукції знижуються, цибулини погано зберігаються. Більше всього цибуля вимагає Р-К, пагано переносе наявність хлору в грунті (сульфат К).

Оптимальні дози внесення добрив під цибулю ріпчасту,кг/га

зона	грунти	Умови вирощування	Перегній, т/га	При внесенні орган. та мін. добрив
				N	Р	К
Полісся	Дерново-підзолиста	Без зрошен.	30-40	60-90	90-120	60-90
Степ	Чорнозем звичайний	Без зрошен.	20-30	45-60	45-60	45-60
	Те ж	При зрошенні	20-30	90-120	45-60	30-60
	Темно-каштан	-„-	30-40	90-120	60-75	30-45