5. Прочитайте текс. Знайдіть у ньому слова, в яких відбувається чергування голосних.

ЗЕМЛЕ МОЯ

Ще не збліднуть світила ночі, ще земля-матінка не почує других півнів, не стріне зоряниці й раннього прохолодного леготу, ще гаразд не зважніють трави від роси, а наддніпрянське село, що виглядає, буцім оазис, уже прокинеться. Одне за одним засвітяться вікна білих хат; то тут, то там зринатиме дзенькіт металевого цебра об дубовий зруб криниці, то тут, то там спурхне в тиші ще сонна пташка…

Аж тоді зазоріє.

О тій порі Ромашкова Наталя - агроном, поспішає в поле. Щодня. Щодня, зі світанком, агроном повинен знати вологозабезпеченість ґрунту. Ще довкруг ні душі, а єдина постать край простору, де жайворона спів, - уже стоятиме. Розмовляє вона з нивою, наче з другом. придивляється, вимірює, перевіряє… Чи бачили ви очі агронома, що дивляться на весняну ниву? Зачаровані та схвильовані… що вони бачать? Весняне хлібне поле, скажете… Ні. Ні! Барви врожаю. Про що тої часини думає агроном? Про врожай, здогадаєтеся?.. Помисли його - віддай, хлібодаре, багатостраждальній землі-годувальниці любов свою… (Г.Кисіль).

Чергування приголосних

1.Найпоширенішим в українській мові є чергування приголосних при відмінюванні й творенні іменників.

а) г – з – ж: нога – нозі – ніженьки; дорога – дорозі – доріжка;

б) к – ц – ч: рука – руці – рученька; казка – казці – казочка;

в) х – с – ш: вухо – у вусі – вушко; черепаха – черепасі – черепашка.

2.Приголосні чергуються також при дієвідмінюванні дієслів та при творенні дієприкметників:

г – ж: берегти – бережу, перемогти – переможений;

д – дж: сидіти – сиджу, ходити – ходжений;

зд – ждж: їздити – їжджу – їжджений;

з – ж: казати – кажу, вразити – вражений;

с – ш: просити – прошу, носити – ношений;

ст – щ: простити – прощу, мостити – намощений;

т – ч: платити – плачу, хотіти – хочу;

б – бл: любити – люблю, робити – зроблений;

в – вл: мовити – мовлю, ловити – ловлю;

м – мл: втомитися – втомлений, гриміти – гримлю;

п – пл: топити – топлений, хропіти – хроплю.

ф – фл: графити - графлю – розграфлений.

3.Перед суфіксами –ськ-, -ств- при творенні прикметників та абстрактних іменників відбувається зміна приголосних:

а) г, ж, з + -ськ- (-ств-) = -зьк- (-зтв-): Рига – ризький, Воронеж – воронезький, Кавказ – кавказький, боягуз – боягузтво;

б) к, ц, ч + -ськ- (-ств-) = -цьк- (-цтв-): пророк – пророцький - пророцтво, молодь – молодецький - молодецтво, Дрогобич –дрогобицький;

в) с, х, ш + -ськ- (-ств-) = -ськ- (-ств-): птах – птаство, чех – чеський, латиш – латиський, Одеса – одеський.

Вправи

1.Доберіть до поданих слів однокореневі слова, у яких при словозміні чи словотворенні відбувається чергування приголосних.

Чистити, плакати, друг, водити, носити, просити, бродити, бігти, птах, їздити;

хотіти, подруга, берег, річка, Волга, дорога, ріка, черепаха, око, рух, садити;

будити, солодити, народитися, попередити, молотити, шапка, страх, вік, округ;

захистити, бік, наука, казка, кладка, крик, звук, сікти, сніг, колиска;

ходити, мастити, терпіти, славити, носити, бібліотека, Буг, плуг, різати, радити;

летіти, крутити, лазити, послабити, гриміти, садити, повага, капелюх, ріг, потрапити.

2.Запишіть прислів’я, позначте випадки чергування.

Коли хліб на возі, то нема біди в дорозі. Чоловік знає коли від’їжджає, та не знає, коли повернеться. Що на гадці, те й на язиці. Навчай мене, моя мати, як свекрусі догоджати. Кому весілля, а курці смерть. Не все, що блищить, золото.

3.Утворіть від поданих іменників прикметники за допомогою суфікса –ськ-. Доберіть до них іменники.

Прага, Кавказ, француз, Запоріжжя, Кременчук, Вінниця, Дрогобич, Одеса, Сиваш, ткач, товариш, узбек, Париж.

4. З’ясуйте значення фразеологізмів, визначте, у яких словах відбувається чергування приголосних.

Валиться з рук, відкрити Америку, вимотувати кишки, держати язик за зубами, золоті руки, пекти раки, правити теревені, ніде голці впасти, в сорочці народитися, крутитися дзиґою, хоч кіл на голові теши, катюзі по заслузі, як сіль в оці.

5. Прочитайте текс з урахуванням норм СУЛМ. Випишіть з нього професійну лексику.

Мине ще кілька днів, і стане сонечко ласкавішим. Яскравіше зазеленіє озимина. Тепер агрономи в полі щодня. Вони беруть грудки землі, розминають їх пальцями й навіть термометри ставлять у землю. Бо треба точно визначити, чи прогрілась земля, чи можна починати сівбу.

Люди виходять на поля. Вони боронують землю, яку виорали ще восени, але земля затверділа - розпушують її. І ось нарешті загули, рушили на поля трактори. Закрутились колеса причеплених до них сівалок, з соняшників посипалось у землю насіння. Насамперед весною сіють овес, потім ячмінь і соняшник. Слідом за ними починається сівба цукрових буряків. В Україні їх сіють дуже багато. (З журн.)