- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1 дослідження блоку динамічних перетворень типу д05
- •1 Завдання до роботи
- •2 Загальні відомості
- •3 Алгебраїчний модуль а001
- •4 Модуль динамічних перетворень д005
- •5 Органи налаштування та контролю
- •Порядок виконання роботи
- •1 Завдання до роботи
- •2 Загальні відомості
- •Лабораторна робота №2 дослідження аналогового регулюючого блоку з імпульсним вихідним сигналом типу р27
- •3 Вимірювальний модуль и001
- •4 Регулюючий модуль р027
- •5 Органи налаштування та контролю
- •6 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №3 дослідження аналогового регулЮючОго блоку з безперервним вихідним сигналом типу р17
- •1 Завдання на роботу
- •Загальні відомості
- •Вимірювальний модуль ит002.1
- •Статична характеристика модуля описується рівнянням
- •4 Регулювальний модуль р017.1
- •5 Органи налаштування та контролю
- •6 Порядок виконання роботи
- •Дослід 5. Визначення градуювання потенціометра «Ти»
- •Література
- •270044, Одеса, пр. Шевченка, 1
3 Вимірювальний модуль и001
3.1 Функціональну схему модуля И001.1 подано на рисунку 2.1. Модуль містить модулятори 1, 2, 3, підсилювач-модулятор 4, суматор 5, демодулятор-підсилювач 6, генератор 7, джерело опорної напруги 8, вузол коректора 9.
Модуль виконує вказані функції у відповідності з рівнянням статичної характеристики
(2.1)
де всі сигнали виражені у відносних величинах від номінального діапазону їх зміни.
Модулятори 1, 2, 3 перетворюють вхідні уніфіковані сигнали постійного струму (0-5 мА) X1, Х2 та Х3 у сигнали змінного струму та перемножують їх на масштабні множники 1, α2 і α3 відповідно. Підсилювач-модулятор 4 підсумовує вхідні уніфіковані сигнали Х41-Х45, перетворює їх алгебраїчну суму на напругу змінного струму та перемножує на масштабний множник α4.
Рисунок 2.1 – Функціональна схема блоку Р27
Суматор 5 виконує гальванічне розділення підсумованих сигналів Х1-Х4 з виходів модуляторів 1-4, Хкор з вузла коректора 8 та вхідного сигналу постійної напруги Х5 (0-10 В) одне від одного та від вихідного сигналу, демодулятор-підсилювач 6 перетворює вихідний сигнал суматора на напругу постійного струму – сигнал неузгодження. Керування ключами модуляторів та демодуляторів виконується напругою змінного струму прямокутної форми з частотою 20 кГц, що надходить від генератора 7. Він же формує й напругу постійного струму, гальванічно ізольовану від загального живлення модуля живлення операційних підсилювачів входів.
Джерело опорної напруги 8 призначено для живлення стабілізованою напругою постійного струму вузла коректора 9 та зовнішнього потенціометричного задатчика (наприклад, ЗУ11).
3.2 Принципову електричну схему модуля И001.1 подано на рисунку 2.2. Модулятори 1-3 виконані на транзисторних збірках (ТЗ) V9-V11, що працюють у ключовому режимі. Масштабні коефіцієнти α2 і α3 встановлюються потенціометрами R13, R14. Конденсатори С1-С3 шунтують вхідні ланки модуля щодо змінного струму, а діоди V1-V6 замикають ланки вхідних сигналів Х1-Х3 при відключенні живлення модуля.
Підсилювач-модулятор 4 виконано на ОП А1, вихідний сигнал якого модулюється на ТЗ V12. Підсумовування вхідних сигналів Х4i виконується за допомогою резисторів R1-R5 відносно загальної точки входу Х4. ОП А1 охоплений послідовним негативним зворотним зв’язком (НЗЗ) через резистор R6, масштабний коефіцієнт ОП α4 встановлюється потенціометром R16.
Суматор 5 виконано на трансформаторі Т1. Вхідні модульовані сигнали подаються на обмотки ІІ-V, вихідний сигнал суматора виділяється на обмотці I.
Демодулятор-підсилювач 6 виконано на ОП А2. На вході якого встановлений ключовий демодулятор на ТЗ V13. Підсилювач охоплено паралельним НЗЗ через резистори R27 та R30. Загальний коефіцієнт передачі модуля підстроюється змінним резистором R30.
Рисунок 2.2 – Принципова електрична схема модуля И001.1
Вузол коректора 9 складається з потенціометра R26 («Корректор»), R23 («Уст. 0»), комутаційних гнізд S з замикачем, за допомогою якого встановлюється полярність сигналу коректора («+», «–»), а також потенціометра R45 («αЗУ») для плавного регулювання діапазону дії зовнішнього потенціометричного задатчика.
Джерело опорної напруги 8 виконано на ОП A3 та транзисторі V23. Величина стабілізованої напруги на вході ОП задається параметричним стабілізатором на стабілітроні V24. потім її потужність підсилюється транзистором V23. Вихідна напруга підстроюється змінним резистором R35.
Генератор 7 містить автогенератор прямокутної напруги з частотою 20 кГц, виконаний на ОП А4 та тригер, виконаний на транзистоpax V19, V20. Частота напруги, що генерується, визначається постійною часу ланки R39-C18 та величиною позитивного зворотного зв’язку (ПЗЗ), що створюється ланкою R40-R42. Підсилювачем потужності є тригер, керований вихідною напругою автогенератора. Навантаженням тригера є обмотка I трансформатора Т2. З вихідних обмоток ІІІ-VІІ Т2 знімається прямокутна напруга, що керує ключами модуляторів та демодулятора.
Випрямлена діодами V15, V16 та згладжена конденсаторами С8, С9 напруга з обмотки II Т2 використовується для формування гальванічно ізольованого живлення ОП А1.
