Хід уроку

1. Організаційний момент. Музичне вітання.

2. Оголошення теми, завдань, актуалізація знань, мотивація учіння.

Прийом «Закінчи речення» (вчитель починає речення – діти продовжують).

Вчитель: Наш урок почався з музичного твору який має назву… (Токата та фуга Ре-мінор).

Написав цей твір… (Й.С. Бах).

Цей композитор народився… (в Німеччині, в сім’ї музиканта).

Його життя було складним… (рано померли батьки, не мав грошей на навчання, шукав роботу, дві невдалі операції з видалення катаракти призвели до повної сліпоти. …).

Але в його житті були радощі… (музика заповнила все його життя, життя в Кетені було найщасливішим часом життя композитора: князь, просвітлений для свого часу чоловік, і непоганий музикант, цінував Баха і не заважав його творчості, У Лейпцигу Бах стає «музичним директором» всіх церков міста…).

Вчитель: Як ви вважаєте, чи вважають сучасні композитори творчість Й.С. Баха сучасною? Чи може музика цього композитора надихати інших композиторів на творчість?

Учні: Музика Й. С. Баха велична, вона здатна вплинути на інших композиторів, художників.

Вчитель: Сьогодні ми з вами поговоримо про сучасного композитора, який творив свої музичні твори, надихаючись творчістю Й.С. Баха. Це – Е. Вілла-Лобос.

3. Бесіда про музику країн Латинської Америки, творчі завдання.

Вчитель: Музика країн Латинської Америки абсолютно не схожа на музику інших країн. Вона відрізняється багатогранністю, своїм стилем, незвично романтичним змістом пісень. Латиноамериканська музика формувалася на фоні поєднання декількох культур – індійської, іспанської та пізніше і африканської. Таким чином, поступово народилася нова музика – музика Латинської Америки, яка така модна тепер по всьому світі. Сьогодні ця музика нараховує велику кількість жанрів і стилів, унікальних та єдиних, наприклад, танго, сальса, перуанські вальси, ламбада, тесано… Особливо збагачена музичним фольклором була Бразилія. Якщо подивитися на природу та національний одяг країни, які асоціації у вас вони викликають? Які настрої?

Учні: Веселощі, танці, карнавал, яскравість кольорів, різноманітні музичні інструменти…

Вчитель: Народна музика в Бразилії розвивалась паралельно з класичною і також використовувала традиційні музичні інструменти з Європи: гітару, фортепіано і флейту, поєднуючи їх з ритмами і звуками народної музики і тамбуринами. Типовою народною музикою Бразилії залишається самба з її танцювальним ритмом. Нікому не відомо її точне виникнення. Дехто рахує, що вона народилася на вулицях Ріо-де-Жанейро, в поєднанні трьох різних культур – пісень придворних португальського короля, африканського ритму та швидких кроків в ритуальних танців індійців. Інші – що самба має чисто африканське походження від batuque – музика, яка виконується за допомогою ударних і плескання в долоні.

Танцювальні рухи та творче завдання.

Вчитель: Зараз ми з вами полинемо у музичну Бразилію та відчуємо палаючі ритми самби. Спеціальних рухів ми вивчати не будемо, а саму самбу будемо танцювати руками, потім відобразимо цей танець на папері.

(Вчитель вмикає уривок із танцю, учні зображають його руками. Далі після паузи звучить друга частина самби, під час якої учні вибирають колір та діаграмно зображають музику. Після завдання, учні пояснюють чому обрали саме цей колір та чому зобразили таку діаграму).

4. Ознайомлення з життєвим та творчим шляхом Е. Вілла-Лобоса (методом «Навчаючи вчусь»).

Вчитель: Відомі композитори країни, один з яких Е. Вілла-Лобос, притягували до бразильської музики увагу всього музичного світу. Поєднання елементів португальського, негритянського та індіанського фольклору започаткувало новий тип музики, який притаманний тільки Бразилії.

Технологія методу: Вчитель роздає картки з інформацією про композитора малим групам (три групи). Кожна група вивчає свою інформацію самостійно, після чого один учень (кур’єр) переходить в іншу групу (ІІ), який розповідає вивчене, а пізніше - ще в іншу (ІІІ). Коли «кур’єр» повертається в свою групу, вона розповідає про свої здобуті знання від попередніх двох «кур’єрів».

І група: Ейтор Вілла-Лобос народився в Ріо-де-Жанейро 5 березня 1887 р. На перші музичні спроби майбутнього композитора надихнули живописні вулиці та набережні рідного міста. Там звучали серенади мандруючих музикантів і тамбури негритянських танцюристів. Перші уроки з музики він отримав від свого батька, Рауля Вілла-Лобоса, людини високоосвіченої, який працював в Національній бібліотеці, і великого любителя музики (він заснував один із перших в Ріо-де-Жанейро музичних клубів — Концертно-симфонічна спілка). Народні пісні і танці, місцеві музичні інструменти — вражали уяву молодого музиканта, який на все життя зберіг любов та інтерес до фольклору, до історії Бразилії. Щоб глибоко вивчити фольклор, композитор здійснив дві подорожі по країні (1904-1905 та 1910-1912 рр.).Музичну освіту композитор отримав в Парижі.

ІІ група: В 1930р. бразильський уряд надав право Вілла-Лобосу організувати єдину систему музичної освіти в країні. Вілла-Лобос на декілька років призупинив свою творчість і повністю посвятив себе роботі по розробці нових методів викладання музики у школі. Вілла-Лобос виступав з докладами в містах, заснував десятки музичних шкіл, створив хорові колективи в головних центрах країни, сформував спеціальний оркестр, з яким він виконав вперше в Бразилії Месу сі мінор Баха і Missa solemnus Бетховена. По його ініціативі була відкрита Національна академія хорового співу, президентом якої він залишався до кінця життя. Також пропагував на батьківщині і в інших країнах бразильську музику.

ІІІ група: Творчість Вілла-Лобоса велика: він створив 9 опер, 15 балетів, 12 симфоній, 18 програмних симфонічних поем, інструментальні концерти. Справжнім шедевром можна назвати цикл із 9 сюїт для різного складу інструментів з назвою «Бразильські бахіани». Безпосереднім прототипом «Бахіан» можна рахувати «Брандербурзькі концерти» Й.С. Баха: вони також написані для різного складу оркестру і вільні за формою. В музиці сюїт знайшла відображення важлива риса бразильського фольклору – любов до незвичних звукових фарб. Він цінував «чисту» красу тембру, в кожній сюїті віддає соло окремій групі інструментів. Так, в 7 бахіані на першому місті – дерев’яні інструменти, а в 2 та в 5- віолончелі. Настрої бахіан теж різні: ліричні та танцювальні. Щоб створити дев’ять Бразильських бахіан Вілла-Лобос затратив 15 років(1930-1945). Вданому випадку композитор звертається до інтелектуального стилю Й.С. Баха, праці якого він поважав і хотів з’єднати його стиль з бразильською музикою. Це найкраще відчутно в бахіані №5.