3.1. Теми та питання, що виносяться на самостійне опрацювання

Тема 1. Філософські проблеми інших природознавчих дисциплін

Питання:

1. Філософські проблеми хімії (різноманіття хімічної форми матерії та її обумовленість, самоорганізація хімічної форми матерії тощо).

2. Філософські проблеми геофізики та фізики планет (Земля та інші планети як складні системи, що еволюціонують, внутрішні та зовнішні фактори їх системної організації та еволюції тощо).

Тема 2. Філософські проблеми математики

Питання:

1. Проблема існування у фізиці та математиці (проблема математичної істини, проблема математичного об’єкта).

2. Філософське значення теореми Гьоделя (неповнота формальної системи як необхідність присутності у системі зовнішніх зв’язків).

3. Парадокси теорії множин (відносність поняття множини, можливість існування інших різноманітних математичних об’єктів, норм та правил, різноманіття математик).

4. Проблема нескінченно малих та нескінченно великих величин (проблема нескінченності, її обґрунтування).

5. Неевклідові геометрії (різноманіття геометрій як приклад різноманіття світу та математичних об’єктів, емпіричне обґрунтування геометрій як зв’язок математичних об’єктів та фізичного світу).

Тема 3. Соціальні аспекти природознавства

Питання:

1. Природознавство та ідеологія (ідеологія як форма цілісного світогляду, природознавство як уявлення про світ, взаємозв’язок природознавства та ідеології).

2. Природознавство як продуктивна сила в суспільстві (взаємозв’язок природознавства та техніки, науково-технічний прогрес, науково-технічні революції).

3. Роль природознавства в сучасному суспільстві (природознавство та новітні технології, сучасні ідеології та природознавство, природознавство та релігія у сучасності).

4. Небезпечні соціальні наслідки розвитку природознавства (об’єктивне домінування зв’язків «природа–людина» на сучасному етапі розвитку суспільства, споживче відношення людини до природи в сучасності, непередбачуваність втручання людини в природу (генна інженерія, енергетика, забруднення тощо)).

5. Необхідність «натуралізації» сучасної культури (антропоцентризм та антропоморфізм сучасної культури, ігнорування в суспільній свідомості зв’язків «природа-людина», неадекватне вирішення через це суспільних проблем).

В ході самостійної роботи студенти знайомляться з першоджерелами та пишуть реферати.

3.2. Тематика рефератів. Загальні рекомендації до їх виконання

Студентська реферативна робота – це письмова самостійна праця на обрану тему. Вона спрямована на формування навичок науково-дослідної діяльності майбутнього фізика та на його вміння розглядати проблему в комплексі, у взаємозв’язку з декількома різними її аспектами. Виконуючи цю роботу, студент повинен показати, наскільки глибоко він самостійно вивчив джерела й літературу, як самостійно розібрався в головних проблемах та конкретних питаннях своєї теми.

Студент самостійно обирає тему реферату та консультується з викладачем щодо науково-дослідної літератури та розробляє план реферату. Окрім науково-дослідницької літератури, студент зобов’язаний ознайомитись та використовувати першоджерела – праці мислителів, періодичні видання та інше. Робота оформляється згідно з існуючими вимогами.

Структура реферату (рекомендований загальний об’єм – 0,3-0,5 друкарського аркуша (13-20 тисяч знаків)

1. Титульна сторінка.

2. План роботи

3. Текст: а) вступ, б) 2-3 розділи, в) висновки

4. Список використаної літератури (рекомендовано не менше 5 джерел).

Тематика робіт:

1. Ідеї еволюціонізму в біології – історія та сучасність.

2. Життя як система.

3. Самоорганізація живих систем.

4. Основні методи та загальні проблеми біологічної класифікації.

5. «Генетична картина» живого: проблеми та протиріччя.

6. Соціобіологія: основні ідеї та принципи.

7. Основні принципи організації хімічної форми матерії.

8. Самоорганізація хімічних форм матерії (синергетика).

9. Різноманіття хімічної форми матерії як необхідна умова існування людини та суспільства.

10. Особливості планети Земля серед інших планет.

11. Основні «локальні» умови виникнення та існування живого.

12. Основні «локальні» умови антропосоціогенезу.

13. «Екологічні кризи» на планеті Земля: історія та сучасність.

14. Особливості сучасної екологічної ситуації.

15. Основні принципи взаємозв’язку людини та екосистеми.

16. Основні критерії існування у фізиці та математиці.

17. Критерії істини в математиці та фізиці.

18. Математичні та фізичні об’єкти: схожість та відмінності.

19. Теорема Гьоделя та її філософське узагальнення.

20. Значущість «зовнішніх» обґрунтувань для будь-яких формальних систем.

21. Основні парадокси теорії множин та їх філософські висновки.

22. Чи можливе існування інших математик?

23. Онтологічне обґрунтування існування нескінченно малих.

24. Проблема нескінченності у філософії та математиці.

25. Неевклідові геометрії – історія розвитку.

26. Евклідова та неевклідові геометрії – співвідношення загального та особливого.

27. Геометрія Всесвіту – між фізикою та математикою.

28. Вплив класичної науки на ідеологічні уявлення суспільства XIX століття.

29. Марксизм та природознавство.

30. Сучасні ідеологеми та природознавство.

31. Природничі підґрунтя науково-технічного прогресу.

32. Промислові революції XVIII та XIX століть та природознавство.

33. Сучасні перспективні напрямки НТП та сучасне природознавство.

34. Взаємовідносини релігії та науки – історичний екскурс.

35. Чи потрібен діалог релігії та науки в сучасності?

36. Людина та природа – співвідношення цілей та засобів.

37. Генна інженерія – «за» та «проти».

38. Енергетичні проблеми сучасного суспільства.

39. Чи може бути в природничих науках ситуація постмодерну?

40. Наука та культура – основні протиріччя сучасної епохи.

41. Глобальні проблеми сучасності та роль природознавчих дисциплін в їх вирішенні.

42. Співвідношення семантичної та емпіричної складової в структурі теоретичного знання.

43. Трихрівнева структура теоретичного знання.

44. Єдність та різноманіття «світів» природи (мікросвіт, макросвіт, мегасвіт).

45. Гносеологічна безодня та … (на вибір: фізика, астрономія, космологія, біологія, тощо).

46. Ідея атомізму в античності та сучасності.

47. Проблема ефіру: від Аристотеля до Майкельсона.

48. Еволюція уявлень про простір та час.

49. Філософські аспекти проблеми прискореного розширення Всесвіту.

50. Фізичний вакуум як філософська проблема.

51. Від простого до складного: ранні етапи еволюції Всесвіту.

52. Проблеми емпіричної верифікації деяких теорій сучасної фізики.

53. Космологічні погляди Платона та Аристотеля («Темей», «Про небо»).

54. Методологічні засади «коперніканської революції».

55. Релятивістська космологія – логіка виникнення та розвитку.

56. Сучасна космологічна картина світу.

57. Становлення ідеї еволюції Всесвіту.

58. «Інші світи» – минуле та сучасне.

59. «Фінальні» етапи еволюції Всесвіту.

60. Людина та Всесвіт – принципи взаємодії.

61. Ідея ноосфери у світі сучасного природознавства.

62. Теологічна інтерпретація антропного принципу: «за» та «проти».

63. Умови виникнення диференціації природничонаукового знання.

64. Проблема об’єднання знань у сучасному природознавстві.

65. Проблема «розуміння» в контексті контактів із позаземними цивілізаціями.

66. Релігійний аспект проблеми позаземних цивілізацій.

67. Основні принципи існування та розвитку високоорганізованих форм матерії (цивілізацій).

68. Інші світи – інші культури?

69. Онтологічні засади квантової картини світу.

70. Парадокс ЄПР та його філософське значення.

71. Природа імовірностей у квантовій механіці.

72. Копенгагенська інтерпретація квантової механіки

73. Багатосвітова інтерпретація квантової механіки.

74. Холістична інтерпретація квантової механіки.

75. Загальність зв’язків у природі та соціумі.

76. Єдність та різноманіття світу.

77. Різноманіття та невичерпаність матерії і сучасне природознавство.