- •Кафедра економічної політики
- •7.050109 “Управління персоналом та економіка праці”
- •Мета та завдання курсової роботи
- •Загальні вимоги до курсової роботи
- •Основні етапи підготовки курсової роботи
- •4. Тематика курсових робіт
- •5.5. Вступ
- •5. Структура та зміст курсової роботи
- •5.1. Курсова робота повинна містити:
- •5.3. Титульний аркуш
- •Рекомендації щодо написання
- •7. Правила оформлення курсової роботи
- •7.1. Загальні вимоги
- •7.2. Нумерація
- •7.3. Ілюстрації
- •7.4. Таблиці
- •7.5. Формули
- •7.6. Загальні правила цитування й посилання на використані джерела
- •7.7. Оформлення списку використаних джерел
- •7.8. Оформлення додатків
- •8. Захист курсової роботи
- •Курсова робота
- •Форма оцінювання курсової роботи
- •Оформлення списку використаних джерел
- •Приклади бібліографічних записів у списку використаних джерел
7.3. Ілюстрації
Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст - ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщають після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними. Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:
найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;
порядковий номер ілюстрації, що вказується без знака номера арабськими цифрами;
тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст і по можливості коротку характеристику зображеного.
Наприклад:
Рис 1.1. Напрямки діяльності підприємства
Основними видами ілюстративного матеріалу в курсових роботах є: схема, діаграма й графік.
Не слід оформляти посилання на ілюстрації як самостійні фрази, у яких лише повторюється те, що наведено в підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві необхідно вказати на неї, розміщають посилання у вигляді вираження в круглих дужках: (рис. 3.1) або оборот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «...як це показано на рис. 3.1».
Якість ілюстрацій повинна відповідати якості текстового матеріалу курсової роботи, не допускати неоднорідності в рамках роботи. Ілюстрації зручніше робити як об’єкт.
7.4. Таблиці
Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею й друкують симетрично до тексту. Назву й слово «Таблиця» починають із великої літери. Приклад побудови таблиці:
Таблиця 2.1
Розміри підприємства
№ з/п |
Показники |
Од. вим |
Роки |
Відхи-лення (+, -) |
2011 р. у % до 2012 р. |
||
2012 |
2013 |
2011 |
|||||
1 |
Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), (без ПДВ, акцизу) |
тис. грн |
164348 |
237107 |
173088 |
8740 |
105,32 |
2 |
Собівартість реалізованої продукції |
тис. грн |
132283 |
190821 |
145023 |
12740 |
109,63 |
3 |
Середньооблікова чисельність працівників |
чол. |
161 |
191 |
185 |
24 |
114,91 |
4 |
Розмір активів підприємства |
тис. грн |
10619 |
15752 |
13861,7 |
3242,7 |
130,54 |
5 |
Середньорічна вартість основних фондів |
тис. грн |
13007 |
18477 |
17553,2 |
4546,2 |
134,95 |
6 |
Виробнича площа |
тис. м2 |
20 |
20 |
20 |
0 |
100,00 |
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті або у додатках, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом по годинній стрілці. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш над подальшими частинами пишуть: «Продовження табл. 2.1».
Таблиця потребує додаткового рядка між головною та боковиком, у якому нумеруються графи. З цього рядка починається продовження або закінчення розірваної таблиці. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
