7. До екстенсивних факторів економічного розвитку нале­жить:

а) зростання кількості працівників без зміни освітнього і кваліфіка­ційного рівнів;

б) прискорення науково-технічного прогресу;

в) вдосконалення господарського механізму;

г) підвищений ступінь ефективності використання матеріальних ресурсів.

8. Узагальнена модель факторної системи виражається у вигляді математичної формули:

a) у = ах² +bх + с ;

б) y = f (x₁, x₂, …, x_n) ;

в) y = (x₁ - x₂) x₃ ;

г) y = 100% ;

д) y =

9. Сутність прийомів елімінування полягає в:

а) розподілі сукупності даних на якісно однорідні групи за певними суттєвими ознаками з метою вивчення їх структури або взаємозв'язків між компонентами;

б) використанні спеціальних розрахункових формул, які прив'язані до найбільш поширених фінансово-економічних моделей; усуненні впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показ­ника, що дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину до­сліджуваного показника;

в) зіставленні взаємозв'язаних показників господарської діяльності;

г) установленні аналітичного відображення стохастичної залежності між досліджуваними ознаками.

10. У випадку відсутності чіткої черговості зміни факто­рів проведення фінансового аналізу мультиплікативних і кра­тних моделей здійснюється:

а) способом підстановок;

б) логарифмічним методом;

в) диференціальним методом;

г) методом експертних оцінок;

д) методом порівняння.

11. До середніх величин відносять:

а) коефіцієнти, відсотки, індекси.

б) базисні індекси, ланцюгові індекси, коефіцієнти;

в) прості арифметичні, зважені арифметичні;

г) абсолютні різниці, відносні різниці, відсоткові різниці, індекси;

д) аналітичні групування, структурні групування.

12. Середня квадратична обчислюється:

а) добуванням кореня n-го ступеня з добутку значень ознак;

б) як відношення суми ознак до суми добутків цих ознак на обернені значення варіант;

в) добуванням квадратного кореня з частки від ділення суми квадра­тів окремих значень досліджуваної ознаки на їхню кількість;

г) простим діленням суми окремих значень ознак на їхню кількість;

д) визначенням відношення абсолютного приросту показника до йо­го базисного рівня.

13. Темпом зростання називається:

а) відношення абсолютного приросту до базисного рівня;

б) сукупність показників по групі об'єктів за певний період;

в) часова послідовність значень фінансово-економічних показників;

г) відношення наступного рівня до попереднього або до будь-якого іншого рівня, що його взято за базу порівняння;

д) різниця між наступним та попереднім рівнями ряду динаміки.

14. За допомогою кореляційного аналізу здійснюється:

а) установлення і визначення тісноти зв'язків між спостереженнями, які можна вважати випадковими і вибраними із сукупності, розподіле­ної за багатовимірним нормальним законом;

б) визначення односторонньої причинно-наслідкової залежності, що по­казує, яким чином зміна факторних ознак впливає на результативну ознаку;

в) групування сукупності, елементи якої характеризуються багатьма ознаками;

г) розрахунок узагальнюючих характеристик масових однорідних показників;

д) вимірювання впливу факторів на результативний показник у мо­делях, де результативний показник поданий у вигляді добутку факторів.

15. Значне додатне значення ексцесу свідчить про:

а) нормальний розподіл даних у сукупності;

б) симетричний розподіл даних у сукупності;

в) наявність обернено пропорційного функціонального зв'язку між ознаками, що вивчаються;

г) наявність у сукупності даних ядра, яке слабко змінюється за да­ною ознакою, оточеного поодинокими значеннями, що сильно від нього відрізняються;

д) наявність тісного стохастичного зв'язку між ознаками.

16. Значення коефіцієнта кореляції змінюються в межах:

а) 1—10;

б)-1—+1;

в) 0—100 %;

г) 0—1

д) -1—0

17. Зв'язок міме ознаками вважається слабким, у разі коли:

а) 0,3 < |r| < 0,7;

б) r = 0;

в) |г| < 0,3;

г) r = +1;

д) |r| > 0,7.

18. Перевірка значимості рівняння регресії виконується способом:

а) розрахунку середньоквадратичного відхилення;

б) розрахунку середнього відносного лінійного відхилення (серед­ньої похибки апроксимації);

в) розрахунку показника ексцесу;

г) розрахунку показника асиметрії.

19. Умови фінансово-економічного ризику характеризу­ються:

а) широким діапазоном можливих наслідків прийнятого рішення та можливістю кількісної оцінки їх значення і ймовірності вияву;

б) неможливістю врахування всіх наслідків прийнятого рішення та визначення ймовірності їх виникнення;

в) можливістю з прийнятною точністю передбачити наслідки при­йнятого рішення;

г) неможливістю врахування всіх наслідків прийнятого рішення та їх ускладненням не лише можливістю вияву дії випадкових факторів, а й необхідністю врахування безумовної свідомої й активної протидії учасників конфліктної ситуації, кількість, інформаційні та інші ресурси яких можуть бути заздалегідь невідомими.