- •Класичний танець
- •1 Курс Визначення та загальна характеристика класичного танцю
- •Глубока давнина
- •Класове суспільство
- •Античність
- •Єпоха Відродження
- •Єпоха Романтизму
- •Виразні засоби класичного танцю
- •Виникнення російської школи класичного танцю. Відмінні риси російської школи
- •Радянський балет
- •Розвиток і збагачення теорії і методики викладання класичного танцю
- •Лiтература
- •Основні вимоги до виконання рухів класичного танцю План
- •Виворотність
- •Постава в класичному танці
- •Стрибок
- •Танцювальний крок
- •М'якість та гнучкість ніг, тіла
- •Музичність
- •Література
Виворотність
Одним з важливіших принципів виконання класичного танцю є виво
ротність. Виворотність, здатність танцівника до вільного розгортання ніг
назовні від стегна до кінчиків пальців (стопи паралельні лінії плечей). Виво
ротність може бути природною, що залежить насамперед від будови куль
шових суглобів, чи набутою шляхом тривалих вправ. Виворотність —
необхідна умова виконання всіх без виключення рухів класичного танцю.
Виворотність не є прерогативою одного європейського театрального
танцю. Як тільки ми маємо справу з розробленою танцювальною культурою —
виворотність є обов'язковою. Древні азіатські танцювальні системи всі по
будовані на виворотності ніг.
Фізіологію виворотно працюючої ноги дуже просто з'ясувати, звернув
шись до підручників з біомеханіки, наприклад Н. Бернштейна. Мета
виворотності — звільнити рух ноги в тазостегновому суглобі. В нормально
му положенні ноги досить обмежені його будовою. При відведенні ноги в
бік стегнова шийка стикається з краєм вертлужної западини і подальший
рух не можливий. При повороті ноги en dehors (назовні) великий вертел
відходить назад, і з краєм вертлужної западини стикається плоска поверх
ня стегнової шийки, завдяки чому ногу можна відвести в бік значно вище
90°. Таким чином, виворотність збагачує виразність тіла новою площиною
для вільного руху ноги — фронтальною площиною.
Виворотність є основою положень та поз класичного танцю, починаю
чи з п'яти виворотних позицій, рухи розвиваються за цим принципом.
Недостатня виворотність тягне за собою безліч помилок у виконанні
класичних pas, обмежує техніку танцю, позбавляє краси та чистоти ліній
рухів. Тому необхідно приділяти багато уваги розвитку виворотності в
уроці класичного танцю. Виконання всіх основних рухів класичного танцю
з урахуванням цієї вимоги безумовно розвиває виворотність. На практиці є
також додаткові вправи, наприклад, у партерній гімнастиці — «лягушка».
Лежачи на підлозі на спині, зігнути ноги в колінах та розкрити їх якнайшир
ше, тобто ближче до підлоги. Розслабити м'язи стегон та знаходитися в
такому положенні тривалий час (15–20 хвилин). «Лягушку» можна викону
вати й лежачи на животі. Ці вправи допомагають дуже ефективно розвива
ти виворотність тазостегнових суглобів, особливо у дітей.
Слід пам'ятати про необхідність розвивати всі три виворотності — в
кульшових, колінних та гомілковостопних суглобах. Вправа для розвитку
виворотності колінного суглоба виконується також лежачи на спині: одну
ногу («опорну») зігнути в коліні та поставити на цілу стопу, іншу «робочу»,
зігнувши та розвернувши в коліні, покласти п'яткою на коліно «опорної».
Далі, піднімати таз від пола якнайвище, віджимаючись на «опорній» стопі та
спині в області лопаток; коліно «робочої» ноги, одночасно з підйомом таза
розкривати якнайбільше та тягнути до підлоги.
Дуже ефективна для розвитку виворотності колінного та гомілково
стопного суглобів наступна вправа: вихідне положення «лягушка» сидячи,
правою рукою беремо праву зігнуту в коліні ногу таким чином, щоб лікоть
знаходився під ікрою, зап'ястя під п'яткою, пальці зверху охоплювали
пальці стопи. Взявши ногу таким чином, намагатися коліно опустити нижче
до підлоги, гомілку вище, п'ятку розвертати назовні.
Таких вправ безліч, але вони принесуть користь тільки за таких умов:
розтяжку робити на добре розігріті м'язи, регулярно і обережно, тому що
форсування може призвести до травм.
