- •3.1. Найпростіші конструкції мови Турбо Паскаль
- •Алфавіт мови.
- •Типи даних.
- •Константи та змінні.
- •Арифметичні вирази.
- •3.2. Лінійні програми в Турбо Паскалі Загальна структура програми.
- •Присвоювання значень.
- •Введення-виведення даних.
- •3.3. Розгалужені програми в тп
- •Логічні вирази.
- •Лінійні програми.
- •Умовний оператор.
- •Оператор вибору case.
- •Оператор безумовного переходу.
- •3.4. Циклічні програми в тп
- •§2. Оператор циклу з параметром.
- •Оператор циклу з передумовою.
- •Оператор циклу з післяумовою.
- •3.5. Нестандартні типи даних
- •Скалярні типи даних.
- •Масиви даних.
- •Двовимірні масиви.
- •3.6. Підпрограми
- •Функції.
- •Процедури .
Константи та змінні.
Константи вводяться для зручності програмування. Прості константи не можуть змінювати свої значення в програмі, бо компілятор запам’ятовує всі значення простих констант і при трансляції програми замінює всі імена констант на їх значення.
Константи описуються в блоці CONST. Значення простої константи має простий тип і не може бути записане як вираз. Тип значення не указується ніяким чином, він визначається автоматично при аналізі значення константи. Розширенням ТП є можливість визначити константу як вираз з чисел, деяких функцій мови та визначених раніше простих констант.
Приклади :
CONST
Min = 0;
Max = 500;
e = 2.7182818284;
SpecChar = `\`;
HelpStr = `Натисніть клавішу F1`;
OK = True;
Interval = Max – Min + 1;
e2 = e*e;
Турбо Паскаль вводить особливий тип – типізовані константи, при описі яких одночасно вказується і значення, і тип:
R: Real = 1.15346;
I: Integer = -12;
Кінцем блоку констант вважається початок іншого блоку або опису процедур та функцій.
Змінні вводяться в програму для збереження та передачі даних усередині неї.
Кожна змінна має своє ім’я (ідентифікатор),яке повинно починатися з букви та може містити букви, цифри та знак підкреслення .Довжина імені – до 126 символів, але розпізнаються імена по першим 63 символам.
Всі без винятку імена ,що використовуються в програмі, повинні бути перелічені в блоках опису з визначенням типу. Ім’я та тип розділяються двокрапкою.
VAR
X,Y:REAL;
i,j,k:integer;
found:Boolean;
Після оголошення та опису змінної повинен стояти символ “;”. Кінець блоку визначається як і в випадку блоку констант .
Арифметичні вирази.
Вираз – це конструкція, що задає правило здобуття значень змінних та створення нових значень шляхом застосування операцій. Вирази складаються із операндів: змінних та констант, операцій та функцій. Для обчислення числового значення використовуються арифметичні вирази.
Порядок виконання операцій в арифметичному виразі (АВ) не відрізняється від звичайного, математичного. Результат буде цілим числом, якщо АВ не містить дані дійсного типу та операцію ділення.
Цілочислове ділення (операція div) визначене лише для цілих чисел, його результат - ціле число, а дробова частина відкидається:
5div6=0 ; c=10, d=6, cdivd=1.
Дробова частина результату цілочислового ділення визначається операцією mod:
5mod6=5 ; cmodd=4.
Для піднесення до степеня змінної xa використовується відома рівність xa=ealnx :
x3.2 ==> exp(3.2*ln(x)).
Для забезпечення необхідної послідовності дій використовуються круглі (і лише круглі!) дужки, при чому кількість відкритих та закритих дужок повинна співпадати.
Не можна відкидати знак множення , записувати два знаки операцій поруч , повторювати знак операції при переносі на новий рядок.
При записі АВ можна використовувати ідентифікатори стандартних функцій. Аргументи функцій обов’язково беруться в дужки. Як аргумент можливо уживати константи, змінні, вирази.
Значення функцій обчислюється до виконання арифметичних дій.
При обчисленні значень деяких інших функцій треба використовувати формули приведення до стандартних :
Lgx=0.4343*lnx ; Logax=lnx/lna ;
arcsinx=arctg(x/Ö(1-x2)) ; arccosx=p /2-arctg(x/Ö1-x2))
Приклад. Записати на мові ТП АВ, що відповідає математичному виразу :
АВ: (exp(3.5*ln(5.6))*ln(abs(x-a))+
exp(-sin(x)/cos(x)))/sqrt(x*sqr(x)+arctan(x/3))-
exp(1/5*ln(abs(sqr(sin(x))+2.5E3*cos(x*x))))
