Порядок виконання роботи

1. Оформити звіт про виконання роботи із детальним описом пунктів 1 - 41.

2. Дати відповіді на питання, які знаходяться в розділі «Контрольні питання».

Контрольні питання

1. Що таке файлова система?

2. Файлова система Linux та її основні складові частини.

3. У чому полягає особливість способу доступу до пристроїв у файловій системі Linux?

4. Для чого необхідна віртуальна файлова система в ОС Linux?

5. Способи монтування файлових систем у Linux.

6. Як переглянути вільне місце на носії інформації у Linux?

7. Які файлові системи підтримує Linux для монтування?

8. Для чого використовується файл /etc/fstab?

9. Як зробити при монтуванні файлову систему невидимою для користувача? В яких випадках це потрібно?

10. Відключення файлових систем.

11. Навіщо перевіряються файлові системи і яким чином це робиться?

12. Навіщо використовуються у Linux M-команди?

13. Які є відмінності форматування в ОС Linux від форматування в ОС MS DOS?

Література: [3, 4, 9].

Лабораторна робота № 4

Тема. Керування процесами в OS Linux

Мета: вивчення основних методів роботи із багатьма процесами в ОС Linux. Керування процесами: створення, знищення, зміна пріоритетів, завдання режимів роботи процесів. Керування потоками інформації в Linux. Моніторинг багатозадачного середовища.

Короткі теоретичні відомості

Linux працює з однією задачею визначений час, потім відкладає її і приступає до іншої задачі - і так увесь час роботи ОС. ОС Linux відповідає за коректну роботу декількох користувачів і декількох процесів, приховуючи деталі цієї роботи від користувача.

Оскільки Linux - багатозадачна система, в ній одночасно можуть виконуватися декілька процесів. Щоб розрізняти їх, Linux привласнює кожному новому процесу унікальний ідентифікатор, що називається ідентифікатором процесу (Process ID).

Ідентифікатор процесу - число, що ідентифікує кожний процес, який виконується. Щоб побачити ідентифікатори процесів, що виконуються в системі у поточний момент, задайте команду ps –guax.

Цикл завантаження системи складається з двох основних етапів:

- завантаження ядра операційної системи з виводом повідомлень про ініціалізацію кожного драйвера пристрою;

- запуск програми init, що трапляється після завантаження ядра і ініціалізації усіх пристроїв. Правила, по яким діє програма init, записані у файлі /etc/inittab.

Завдання програми init – запуск нових процесів і повторний запуск процесів, що закінчили свою роботу. Отримавши вказівку запустити програму (тобто створити процес), Linux виконує його, роблячи точну копію програми, від якої ця вказівка надійшла.

Хід роботи

1. Почати сесію і увійти в систему під іменем вашого створеного користувача.

2. Перейти в новий віртуальний термінал і ввійти в систему як адміністратор, або, запустити ще один термінал за допомогою telnet-клієнта, ввійти в систему під іменем вашого створеного користувача і присвоїти йому права адміністратора системи.

3. Переглянути список користувачів, що знаходиться в системі і на яких терміналах вони працюють.

4. Переглянути список запущених у системі процесів, використовуючи команду ps з необхідними параметрами. Визначити, хто з користувачів чім зайнятий у системі.

5. Використовуючи текстовий редактор, створити текстовий файл names.txt, що вміщує список прізвищ студентів вашої групи. Кожне прізвище записувати в новому рядку в довільному порядку.

6. Використовуючи символи перенаправлення для створення каналів (pipes), відсортувати файл names.txt і перенаправити вихідну інформацію в файл names.sorted.txt.

7. Використовуючи символи перенаправлення для створення каналів, направити інформацію із файла names.sorted.txt на принтер.

8. Використовуючи символи перенаправлення для створення каналів, створити конвеєр команд для виводу на екран вмісту каталогу /etc, відсортованого в зворотному порядку посторінково.

9. За допомогою команди at через 5 хвилин поставити в чергу на виконання наступні завдання: вивести поточну дату і час, календар на поточний місяць, створити в вашому робочому каталозі новий каталог lr7, перемістити з робочого каталогу в створений каталог усі файли з іменем names.

10. За допомогою команди at поставити в чергу завдань вимкнення системи через 2 години від поточної.

11. Переглянути чергу завдань і переконатися, що завдання поставлені до черги.

12. Вилучити завдання вимкнення системи з черги завдань.

13. Почекати виконання завдання, встановленого в п. 9 роботи, отримати відповідь від команди at, переглянути одержану відповідь. Переглянути свій робочий каталог і впевнитись, що каталог lr7 створений.

14. За допомогою команди batch поставити в чергу наступне завдання: відсортувати вміст каталогу /bin в зворотному порядку і перенаправити його в файл list.bin.sorted у каталог lr7 вашого робочого каталогу.

15. Почекати виконання завдання, встановленого в п. 14 роботи, переглянути одержану відповідь від команди batch. Переглянути файл list.bin.sorted і впевнитись, що завдання виконано правильно.

16. У терміналі адміністратора знайти в каталозі /etc файли /etc/at.allow і /etc/at.dany і налагодити доступ до команд at, batch наступним чином: вашому користувачу доступ заборонений, користувачу test доступ дозволений. До звіту занотувати, з якою метою використовуються файли /etc/at.allow і /etc/at.dany і що в них записується.

17. З термінала вашого користувача спробувати виконати п. 9 лабораторної роботи. Отриману відповідь системи занотувати до звіту.

18. Відмінити настройки, проведені в п. 16 роботи.

19. Перевірити поточну дату і час, встановлений в системі і при необхідності скорегувати їх.

20. У своєму робочому каталозі створити файл mycron, в якому встановити наступні завдання: на підставі вашого розкладу лабораторних робіт кожен тиждень за 5 хвилин до кінця пари встановити перевірку вільного місця на диску, перевірку місця, що займає ваш робочий каталог, коректне вимкнення системи Linux, якщо вона встановлена на вашому комп’ютері або коректне завершення сесії з сервером Linux, якщо ви працюєте з telnet-клієнтом.

21. Використовуючи команду crontab, запустити створений вами файл mycron на виконання.

22. Створити в своєму робочому каталозі два нових каталоги з іменами bin.copy і sbin.copy.

23. Запустити в фоновому режимі копіювання вмісту каталогу /bin до каталогу bin.copy.

24. Запустити в більш глибокому фоновому режимі (nohup) копіювання вмісту каталогу /usr/sbin до каталогу sbin.copy.

25. Поки не закінчене копіювання каталогу /usr/sbin, зменшити до мінімально можливого відносний пріоритет завдання.

26. Переглянути довідку до команди find. В звіт занотувати формат запису команди і її основні опції.

27. Запустити пошук файлу issue з максимально можливим відносним пріоритетом. Після знаходження файла в звіт занотувати місце знаходження файла.

28. Після закінчення виконання п. 23 роботи, видалити вміст каталогу sbin.copy.

29. Повторити виконання п. 23 роботи.

30. Поки не закінчене копіювання каталогу /usr/sbin, збільшити до максимально можливого відносний пріоритет завдання. У звіті зробити висновки щодо швидкості виконання п.п. 23,24 і п.п. 28, 29 роботи.

31. У терміналі користувача запустити текстовий редактор vi.

32. Переглянути список процесів, запущених у системі для всіх користувачів. Занотувати до звіту реакцію системи.

33. Перейти з терміналу користувача до терміналу системного адміністратора.

34. Переглянути список процесів, запущених у системі для всіх користувачів.

35. Знайти номер процесу, яким користувач запустив текстовий редактор vi і знищити його з черги.

36. Переглянути список процесів і переконатися, що необхідний процес знищений.

37. Повернутись до терміналу користувача і переглянути результат на екрані монітору. Зробити висновки і занотувати їх до звіту.

38. У терміналі адміністратора переглянути список процесів, знайти процес, що відповідає за перебування користувача в системі, і знищити його.

39. У терміналі користувача переглянути отриманий результат, зробити висновки і занотувати їх до звіту.

40. Вилучити всі створені в даній роботі файли і каталоги з свого робочого каталогу.

41. Коректно закінчити роботу з системою Linux або завершити сесію з сервером Linux.