Короткі теоретичні відомості

Робота в Linux. Кожний користувач повинен мати унікальне вхідне (реєстраційне) ім’я, що призначає адміністратор системи. Для захисту із кожним вхідним ім’ям у системі Linux (UNIX) зв’язаний секретний пароль. Для кожного користувача визначається для роботи каталог, іменований робочим або домашнім каталогом (home directory).

У багатьох системах людина, яка відповідає за введення і видалення користувачів, іменується системним адміністратором або суперкористувачем. Адміністратор контролює доступ користувачів до системи, налагоджує її, підтримує систему в робочому стані. Ім’я адміністратора в ОС Linux, як і в будь-якій -NIX системі – root.

Закінчення робочої сесії здійснюється за допомогою команди logout або exit, у результаті відбувається повернення системи до рядка реєстрації.

Для додавання нового користувача в систему Linux використовується команда adduser або useradd. Формат команди:

adduser username(ім’я_користувача_що_додається)

Ця команда створює каталоги і файли, необхідні для нового користувача.

1. В каталозі /home створюється каталог користувача.

2. З каталогу /etc/skel у робочий каталог користувача копіюються певні файли. Каталог /etc/skel містить усі файли-шаблони, що має кожний користувач. Звичайно це «персональні» конфігураційні файли, такі як .bash_profile, .bashrc і .bash_logout для налагодження оболонки; .mailrc для налагодження електронної пошти; .emacs для користувачів emacs у якості редактора, .Xdefaults для налагодження графічної оболонки XWindows і т.ін.

3. При додаванні користувача у файл /etc/passwd вноситься обліковий запис у формі:

login_name:encrypted_password:user_ID:group_ID:user_information: login_directory:login_shell

Не можна додати в систему нового користувача, будучи зареєстрованим як звичайний користувач. З метою безпеки команда adduser і ще деякі команди доступні тільки адміністратору системи.

Зміна статусу користувача. Якщо ви ввійшли в систему як звичайний користувач (не адміністратор), та бажаєте додати нового користувача, або виконати команду чи операцію, яка не дозволяється звичайному користувачу, можна змінити тимчасово свій статус командою su. Формат команди:

su або

su [command (команда_якій_змінюється_статус)]

Використання віртуальних терміналів. Якщо ви задаєте завдання, на розв’язання якого необхідний певний час, Linux дає вам змогу в цей же час робити з другим завданням, використовуючи віртуальні термінали. Linux дозволяє використовувати одночасно 6 віртуальних терміналів. Для входу у віртуальний термінал натисніть клавішу <Alt> і одну з функціональних клавіш - від F1 до F6. Можна залишатися зареєстрованим під двома іменами, переключаючись з одного термінала на іншій за допомогою клавіш <Alt + Fx>.

Для установки або для зміни пароля використовується команда passwd. Пароль буде зашифрований і внесений у файл /etc/passwd. Якщо в системі застосовується тіньова система паролів, то замість пароля в файлі /etc/passwd буде стояти лише позначка на його присутність (* або х), а сам пароль у зашифрованому вигляді зберігається у файлі /etc/shadow.

Є декілька ступенів видалення користувача.

Блокування можливості входу в систему. У випадку тривалої перерви в роботі користувача – на час його відсутності просто змініть друге поле його запису в файлі /etc/shadow на зірочку (*), або ж просто додайте зірочку до його зашифрованого паролю.

Видалення запису про користувача з файла /etc/passwd із зберіганням каталогів і файлів користувача. При цьому вам прийдеться змінити власника файлів старого користувача за допомогою команди chown. Видалення користувача в такий спосіб робиться або безпосереднім редагуванням файлів /etc/passwd і /etc/group або за допомогою команди:

userdel ім’я_користувача_що видаляється

Видалення користувача і всіх його файлів. Це – остаточне і повне видалення користувача із системи. Для цього використовуйте команду, яка знайде та вилучить файли користувача:

find /home/user -exec rm {} \

де user – ім’я робочого каталогу користувача. Потім видаліть пустий робочий каталог користувача за допомогою команди:

rmdir /home/user

і видаліть запис про користувача з файла /etc/passwd і /etc/group безпосереднім редагуванням, або командою:

userdel ім’я_користувача_що видаляється

Робота з групами. Кожний користувач є членом групи. Різним групам можна призначити різні можливості і привілеї. Інформація про групу міститься у файлі /etc/group. Користувач може бути членом декількох груп і переходити з однієї в другу в процесі роботи.

Нова група створюється командою groupadd (addgroup) або безпосереднім редагуванням файла /etc/group і введенням необхідної інформації про групу. Наприклад:

groupadd ім’я_нової_групи

Додавання користувача в групу робиться редагуванням відповідного запису у файлі /etc/group, кожний рядок якого є визначенням групи:

groupname: : password : groupid : userlist

де groupname – ім’я групи, password – зашифрований пароль групи, groupid – унікальний ідентифікаційний номер групи, userlist – список користувачів групи, перелічених через кому.

Видалення групи робиться шляхом видалення запису про неї у файлі /etc/group або командою groupdel.

groupdel ім’я_групи_що_видаляється

Файли, які належали видаленій групі не видаляються і не передаються іншій групі. Крім того, треба перепризначити групу для усіх файлів, що належали цій групі. Це легко зробити за допомогою команди:

find / -gid group-id -exec chgrp newgroup {} \;

group-id – номер групи користувачів (GID), newgroup – ім’я нової групи, якій призначаються файли.

Введення команд. Linux чутлива до регістра, тому якщо система не сприймає команду, перевірте, в якому регістрі вона введена. Команда виконується після натискання клавіші <Enter>.

Формат команд операційної системи Linux:

Ключове_слово [опції] [шлях]

Таблиця 2 – Команди Linux, що також використовуються в DOS

Linux	Опис
dir, ls dir dirname, ls dirname	Перегляд змісту поточного каталогу Перегляд змісту вказаного каталогу
сd dirname	Зміна поточного каталогу на вказаний.
mkdir dirname	Створення нового каталогу
rmdir dirname	Видалення порожнього каталогу
m filename	Видалення файлу
rm –r dirname	Видалення каталогу з усім вмістом, включаючи підкаталоги
cp from_dirname to_dirname	Копіювання файлу або каталогу в інший файл (каталог)
more filename less filename	Вивід на екран змісту текстового файлу. Команда less є удосконаленням команди more, оскільки дозволяє прокручувати текст файлу в обох напрямках.
vi filename	Редагування текстового файлу за допомогою редактора
mv path/old_name new_name	Перейменування файлу або каталогу
mv from_dirname to_dirname	Переміщення файлу або каталогу
clear	Видалення інформації з екрана терміналу
command --h, command –help command --help	Отримання короткої довідки по вказаній команді
man command info command	Отримання докладної довідки по вказаній команді з довідкової системи

Таблиця 3 – Команди, що використовуються в Linux, і відсутні в MS-DOS

Команда	Опис
chown user file(s)	Зміна власника файла або каталогу
chgrp group file(s)	Зміна групи власників файла або каталогу
chmod режим file(s)	Зміна повноважень доступу до файлу або каталогу
who	Виводить список активних користувачів і реєстраційної інформації
w	Повідомляє, хто зареєструвався в системі, скільки користувачів, що вони роблять, як довго працює система і яке середнє завантаження
pwd	Повідомляє користувачу його поточний каталог
adduser	Створення нового користувача в системі
userdel	Видалення користувача з системи
addgroup	Створення в системі нової групи користувачів
groupdel	Видалення існуючої групи з системи
passwd	Зміна або призначення пароля коритсувачу

Виклик історії команд. Для виводу всього списку застосованих команд скористайтеся командою history. Для повторення попередньої команди необхідно натиснути клавішу <>, а після появлення її в командному рядку, для виконання треба натиснути <Enter>. Для повторення більш старої команди необхідно цією же клавішею прокрутити список команд доти, поки не з’явиться команда, що необхідна.

Повноваження файлів і права доступу до файлів. Якщо команду ls використати з параметрами -lа, то можна отримати повну інформація про кожний файл каталогу, в тому числі й про сховані файли.

Приклад інформації, що виводиться по команді ls:

Перший символ у списку повноважень визначає тип файлу, а дев’ять наступних символів представляють біти повноважень. Ці повноваження представлені як символи, щоб простіше було використовувати цю інформацію і забезпечувати захист доступу до файлу. Типи файлів перераховані нижче:

- Звичайний файл

d Каталог

c Символьно-спеціальний файл

b Блочно-спеціальний файл

l Символічний зв’язок

p Іменований канал (FIFO)

Дев’ять бітів повноважень зв’язані з кожним файлом чи каталогом: три – для власника файлу, три – для членів групи, у якій знаходиться власник, і три – для всіх інших. Поле повноважень розбивається на три частини і приводиться список прав, котрі дає кожен тип біта.

Зміна повноважень доступу до файлу або каталогу виповнюється командою chmod. Вона має ряд опцій і можливостей вибору. Синтаксис команди:

chmod режим файл(и)

Команда bc діє звичайно як препроцесор команди dc (desk calculator – настільний калькулятор) і дозволяє виконувати прості математичні операції. Ця команда також дає мову програмування, схожу по своїй структурі на мову С. Команда особливо корисна для перекладу з однієї системи числення в другу. Синтаксис команди:

bc [опції] список_файлів

При використанні опції -с команда bc посилає скомпільовані вихідні дані на стандартний вивід, а не команді dc.

список_файлів - являє собою список файлів, які містять функції команди bc, що будуть виконуватись. Вийти з команди bc можна натиснувши Ctrl+D.

Приклади роботи з програмою bc

1) Припустимо, потрібно за допомогою команди bc помножити 40 на 512. Для цього потрібно ввести команду, як показано нижче.

bc

40*512

20480

^D

2) Потрібно перевести шістнадцяткове число 1В у десяткову систему числення.

bc

ibase=16

1B

27

^D

Тригонометричні функції працюють у радіанах. При введенні більш однієї операції застосовуються звичайні математичні правила послідовності опрацювання. Для зміни цього порядку використовуються скобки.

Програма mc (Midnight Commander) являє собою досить зручну графічну оболонку для консольного режиму роботи з Linux.

Правильне вимкнення системи. Linux – багатозадачна та багатокористувацька система, а тому при її вимкненні необхідно забезпечити коректне завершення всіх процесів користувачів. Всім процесам посилається сигнал, який дозволяє їм коректно завершитись. Файлові системи для безпеки розмонтуються.

Найпростіший спосіб вимкнення, це використання команди shutdown.

shutdown [time] [warning-message],

де time - час вимкнення системи (в форматі hh:mm:ss - гг:хх:сс);

warning-message - повідомлення, що видається на термінали всіх користувачів перед вимкненням. Ви можете вказати час time як now, що призведе до невідкладного вимкнення.

-h призведе до вимкнення системи;

-r призведе до перезавантаження після вимкнення.

Команда halt призводить до термінового вимкнення без посилання попереджуючих повідомлень або надання паузи перед вимкненням.

Перезавантажити систему можна також командою reboot. Linux розпізнає також клавіші м’якого перезавантаження Ctrl-Alt-Del.