Информационная часть методической разработки

Минимальный базовый уровень знаний, необходимый для усвоения темы:

1. Анатомия, топографическая анатомия и оперативная хирургия  топографо-анатомические особенности слепой кишки и червеобразного отростка.

2. Физиология червеобразного отростка.

3. Патологическая физиология  нарушения функции внутренних органов при воспалении.

4. Микробиология, вирусология и иммунология  место микробного и иммунных факторов в возникновения воспаления в червеобразном отростке.

5. Патологическая анатомия  морфологические изменения в червеобразном отростке при остром аппендиците.

6. Общая хирургия, пропедевтика внутренних болезней  методика опроса и физикального обследования больного.

Конкретная цель при самостоятельной подготовке студента к практическому занятию.

Используя базовый уровень знаний и навыков, освоить теоретические знания и практические навыки, которые обеспечат овладение практически ориентированными задачами в следующих объемах:

1. Обследования больного для определения клинического течения и возможных осложнений заболевания (опрос больного, физикальное обследование, в том числе  выявление патогномоничных симптомов).

2. Обоснование и формирование предварительного диагноза.

3. Формирование диагностической программы и анализ результатов дополнительного обследования.

4. Формирование перечня заболеваний для дифференциальной диагностики и ее проведение.

5. Формирование клинического диагноза.

6. Формирование лечебной программы.

7. Обоснование и формирование перечня мероприятий для профилактики послеоперационных осложнений.

Программа самостоятельной подготовки к практическому занятию:

1. Актуальность проблемы заболеваний, которые относятся к острому воспалительному абдоминальному синдрому.

2. Перечень заболеваний, которые относятся к острому воспалительному абдоминальному синдрому.

3. Причины и механизмы развития острого аппендицита

4. Клинические проявления (жалобы, анамнез, данные физикального обследования больного) острого аппендицита.

5. Принципы диагностики и объем данных, необходимых для обоснования предварительного диагноза острого аппендицита.

6. Принципы формирования клинического диагноза острого аппендицита.

7. Обоснование лечебно-профилактической программы при остром аппендиците.

Практичные навыки, которые закреплены за учебным элементом:

• зібрати анамнез та правильно оцінити симптом Волковича-Кохера;

• провести фізикальне обстеження всіх органів і систем; оцінити показники пульсу та артеріального тиску;

• правильно оцінити наявність, локалізацію та ступінь вираженості болючості та дефансу м’язів передньої черевної стінки та поперекової ділянки;

• продемонструвати симптом Ровзинга та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

• продемонструвати симптом Ситковського та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

• продемонструвати симптом Волковича та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

• продемонструвати симптом Бартом’є-Міхельсона та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

• продемонструвати симптом Щоткіна-Блюмберга та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

• продемонструвати симптом Яуре-Розанова (ретроцекальне розташування відростка) та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

• продемонструвати симптом Коупа та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

• інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень (рентгенографія, УЗД, КТ) при гострому апендициті;

• визначати ускладнення гострого апендициту та апендектомії;

• скласти індивідуальну діагностичну програму;

• визначати показання до оперативного втручання;

• асистувати при виконанні операції апендектомії та виконувати окремі етапи оперативного втручання;

• скласти індивідуальну програму післяопераційного ведення пацієнта;

• робити перев’язки;

• доглядати за дренажами;

• промивати дренажі та вводити в них лікарські препарати;

• видаляти дренажі;

• знімати шви;

• дренувати та промивати шлунок;

• робити очисну клізму;

• в\в вводити лікарські препарати, встановлювати в\в катетер;

• зупиняти кровотечу з післяопераційної рани у поверхневих шарах черевної стінки;

• встановити катетер в сечовий міхур у чоловіків та у жінок;

• оформити історію хвороби;

• оформити лікарняний лист;

• оформити рецепт.

1. Определение патогномоничных симптомов острого аппендицита (Кохера, Кюммеля, Раздольского, Ровзинга, Ситковского, Бартомье-Михельсона, Образцова, Крымова, Яуре-Розанова, Габая, Коупа, Воскресенского, Щеткина-Блюмберга, «крик Дугласа»).

2. Анализ клинических показателей крови и мочи.