Тема 9. Скандинавська модель розвитку (швеція, фінляндія, данія)

ГРупа 1

Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці. Причини «пізнього» членства в ЄС. Форми інтеграції з ЄС.

ГРУПА 2

Структура господарства. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки. Еволюція соціальної моделі.

ГРУПА 3

Суть та основні особливості швецької моделі (модель Рена- Мейднера) та її трансформація упродовж останніх десяти років. Причини уповільненого економічного зростання у 30-х роках ХХ ст. Соціальний комплекс країни та зміни у державному регулюванні соціальних пропозицій у ХХІ ст.

Тема 10. Особливості економічних моделей нових членів єс (з 2004 р.)

Позиції нових (з 2004 р.) держав-членів в економіці ЄС: економічна та соціальна диференціація. Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах ЦСЄ. Особливості імплементації «спільного доробку» ЄС. Роль спеціальних програм адаптації до членства «Про-ексешин» та «Пост-ексешин».

Польська модель «шокової терапії» Л. Бальцеровича, наслідки її реалізації. Сучасна структура господарства Польщі, зовнішньоекономічні зв’язки. Розвиток відносин з Україною. Причини випереджаючого фінансування Європейських проектів з боку структурних фондів ЄС та фонду Згуртування.

Угорська економічна модель «градуалізму». Структура господарства Угорщини. Проблеми зовнішнього боргу. Специфіка діяльності угорських фірм в країнах ЦСЄ.

Особливості економік Чехії та Словаччини.

Специфіка використання новими країнами-членами структурних фондів ЄС, Фонду Згуртування та фінансових механізмів європейських ініціатив.

Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в ЄС.

Тема 11. Україна та єс

Позиції України в економіці Європи. Структура експорту та імпорту з ЄС. Основні напрямки конвергенції України та ЄС. Роль та значення «Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами» (1994).

Самміти Україна-ЄС та їх рішення. Дорожня карта «Україна-ЄС». Інституційні основи зближення. Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та ЄС. Розвиток єврорегіонального співробітництва. Створення Спільного європейського економічного простору.

Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (березень 2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з ЄС. Шляхи та напрями диверсифікації транскордонного співробітництва з ЄС. Дорожня карта «Україна-ЄС».

Перспективи укладення Угоди про асоціацію та Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.

4. Плани семінарських занять

ЗАНЯТТЯ №1

Семінар-розгорнута бесіда на тему:

«Суть, етапи та напрями розвитку європейської інтеграції»

Мета: сформувати чітке уявлення про послідовність етапів розвитку ЄС та сформувати уміння застосовувати знання теорій економічної інтеграції в комплексі для визначення основних напрямів розвитку Європейського Союзу.

Компетентності: навички презентації власної позиції та її аргументації в процесі наукової дискусії; компетенції щодо усвідомлення та прогностичної оцінки розвитку інтеграційних процесів; вміння аналізувати фактори формування конкурентних переваг країн та інтеграційних об’єднань на глобальному ринку.

1. Експрес-опитування.

2. Семінар-розгорнута бесіда.

3. Інформаційне забезпечення:

Вправа «суперечка рядів» на тему «Яка з теорій європейської інтеграції найбільш вірогідно буде реалізованою на практиці?»

Методичні рекомендації до проведення вправи: Викладач розподіляє між рядами студентів завдання щодо обстоювання тієї чи іншої теорії європейської інтеграції. В результаті, протягом 10 хв. перший ряд має знайти аргументи на користь теорії «федералізму»; другий ряд – «неофункціональної» теорії; третій ряд – теорії «міжурядового регулювання»; четвертий ряд – теорії «європейської регіональної інтеграції». Представники кожного ряду звітують по 2-3 хв. Далі відбувається загальна керована викладачем дискусія щодо вибору «ідеальної» моделі майбутнього інтеграції в ЄС (5-10 хв.)

Евристична бесіда за наступними темами:

• Які етапи розвитку ЄС мали ключове значення у формуванні інтеграційного союзу? (10 хв.)

• Порівняння Лісабонської стратегії та стратегії «Європа 2020» (10 хв.).

• Які секторальні конкурентні переваги ЄС має на глобальному ринку? (10 хв.)

Методичні рекомендації до проведення вправи: Під час цієї вправи викладач своїми запитаннями спрямовує студентів до пошуку правильного усвідомлення комплексної (можливо, дискусійної) проблеми, яка не має однозначного вирішення.

Так, при пошуку відповіді на перше проблемне питання, допоміжними питаннями можуть бути:

• «На якому етапі було скасовано основні перешкоди на шляху руху товарів, послуг, капіталів та робочої сили?»;

• «Який етап зробив найбільший вклад у створення економічного і валютного союзу?»;

• «Чи існує, на вашу думку, певний причинно-наслідковий зв'язок між етапами європейської інтеграції?»;

• «Чи можуть результати певного етапу європейської інтеграції бути ізольованими від попередніх та наступних етапів?».

При розгляді другого проблемного питання студенти попередньо самостійно мають опрацювати тексти Лісабонської стратегії (2000-2010) та стратегії «Європа 2020». При цьому порівняння слід здійснювати за такими критеріями:

• зміна пріоритетів (цілей) стратегії;

• зміна ключових інструментів, форм та методів досягнення цілей;

• зміна наднаціональних координаційних механізмів імплементації стратегій.

Рекомендовані інформаційні джерела:

1. http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/00100-r1.en0.htm

2. http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2010:2020:FIN:EN:PDF

При розгляді третього проблемного питання доцільно застосувати ілюстративні матеріали:

Рис. 1.1. Трансформація географічної та секторальної структур

світових товарних ринків

Рис. 1.2. Інвестиції в НДДКР за секторами та країнами, млрд. €, 2008 р