Висновок до четвертого питання:

Таким чином, за добу у дорослої людини виділяється 1,5 – 2 л підшлункового соку. Сік підшлункової залози містить найповніший склад ензимів, що гідролізують білки, жири, вуглеводи і нуклеїнові кислоти: пептидази, ліпази, амілази і нуклеази. Усі вони активні в слабо лужному середовищі.

Регулювання панкреатичної секреції здійснюється і забезпечується комплексом нейрогуморальних механізмів.

5. Роль печінки у травленні. Нетравні функції печінки.

Травна функція печінки.

Цю функцію можна розділити на секреторну, або жовчовидділення (холерез) і екскреторну, або жовчовиділення (холекінез). Жовчовидділення відбувається безперервно і жовч накопичується в жовчному міхурі, а жовчовиділення – тільки під час травлення (через 3 – 12 хвилин після початку прийому їжі). При цьому жовч спочатку виділяється з жовчного міхура, а потім з печінки в дванадцятипалу кишку. Тому прийнято говорити про печінкову і міхурову жовчі.

За добу відділяється 500 – 1500 мл жовчі. Вона утворюється в печінкових клітинах – гепатоцитах, які контактують із кровоносними капілярами. З плазми крові за допомогою пасивного та активного транспорту в гепатоцит виходить ряд речовин: вода, глюкоза, креатинін, електроліти та ін. В гепатоциті утворюються жовчні кислоти та жовчні пігменти, потім всі речовини з гепатоцита секретують в жовчні капіляри. Далі жовч надходить у жовчні печінкові протоки. Останні впадають у загальний жовчний протік, від якого відходить міхурова протока. Із загальної жовчної протоки жовч потрапляє в дванадцятипалу кишку.

Склад жовчі.

Печінкова жовч має золотисто-жовтий колір, міхурова – темно-коричневий; рН печінкової жовчі – 7,3…8,0, відносна щільність – 1,008…1,015; рН жовчі міхура – 6,0…7,0 за рахунок всмоктування гідрокарбонатів, а відносна щільність – 1,026…1,048. Жовч складається з 98% води і 2% сухого залишку, куди входять органічні речовини: солі жовчних кислот, жовчні пігменти – білірубін і білівердин, холестерин, жирні кислоти, лецитин, муцин, сечовина, сечова кислота, вітаміни А, В, С; незначне кількість ферментів: амілаза, фосфатаза, протеаза, каталаза, оксидаза, а також амінокислоти та глюкокортикоїди; неорганічні речовини.

Жовчні кислоти взаємодіють з жирними кислотами і сприяють їх всмоктуванню. Жовчні пігменти забезпечують колір сечі і калу.

Функції жовчі:

• жовч емульгує жири, роблячи водорозчинними жирні кислоти;

• сприяє всмоктуванню тригліцеридів;

• активує ліпазу;

• стимулює моторику тонкого кишечника;

• інактивує пепсин у 12-ти палої кишки;

• здійснює бактеріоцідну і бактеріостатичну дію на кишкову флору;

• підсилює гідроліз і всмоктування білків і вуглеводів;

• стимулює жовчоутворення і жовчовиділення.

Регуляція жовчовидділення і жовчовиділення.

Жовчовидділення і жовчовиділення посилюються при стимуляції парасимпатичних волокон і знижується – при подразненні симпатичних. До гуморальних жовчогінних факторів відноситься сама жовч, гастрин, ХЦК-ПЗ, секретин, простагландини. Деякі харчові продукти, такі як жовтки, молоко, жирна їжа, м'ясо стимулюють жовчоутворення і жовчовиділення. Вид, запах їжі, розмова про їжі викликають відповідні зміни в діяльності жовчного міхура і всього жовчовидільного апарату. У перші 7…10 хвилин жовчний міхур розслаблюється, а потім скорочується і невелика порція жовчі виходить в дванадцятипалу кишку. Після цього наступає основний період спорожнення жовчного міхура, виходить жовч спочатку із загального жовчного протоку, потім міхурова і в останню чергу – печінкова. Жовчовиділення стимулюється ХЦК – ПЗ, гастрином, секретином, бомбезином, ацетилхоліном, гістаміном. Гальмують жовчовиділення глюкогон, кальцитонін, ВІП.