Висновок до сьомого питання:

Таким чином, харчові речовини, що надходять в організм, повинні компенсувати енергетичні затрати і служити пластичним матеріалом для самовідновлення його структур. Білки, жири і вуглеводи – основні сполуки, що надходять з їжею, кожна з них виконує свої специфічні функції.

8. Фізіологічні норми харчування. Потреби білків, жирів, вуглеводів залежно від функціонального стану організму.

Харчування – надходження в організм і засвоєння ним речовин, необхідних для росту, життєдіяльності та відтворення. Від якості та режиму харчування залежать його здоров'я, працездатність і тривалість життя.

Недостатність або надмірність харчування призводять до порушень обміну речовин.

Задоволення пластичних і енергетичних потреб організму служить критерієм для формування норм харчування. У свою чергу, норми харчування, що визначають величини споживання харчових речовин, ґрунтуються на даних наукових досліджень обміну жирів, білків, вуглеводів, води, мінеральних речовин, вітамінів урізних груп населення.

При визначенні фізіологічних норм харчування з урахуванням задоволення потреб організму в пластичних речовинах виходять з того, що більшість з них може синтезуватися в організмі, інші речовини (незамінні амінокислоти, незамінні жирні кислоти, всі мінеральні речовини і мікроелементи, вітаміни) в організмі людини не синтезуються і повинні надходити з їжею. Так, джерелом амінокислот є білки їжі, резервом білка або амінокислот організм не має. Це обумовлює необхідність надходження в організм білка з розрахунку 0,75 – 1 г на 1 кг маси тіла дорослої людини в добу. При цьому 55 – 60% добової потреби білка повинно забезпечуватися білками тваринного походження (молоко, молочні продукти, яйця, м'ясо, риба).

Такі необхідні організму речовини, як вітамін К і вітаміни групи В, організм отримує не тільки з їжею, але і в складі продуктів життєдіяльності мікрофлори кишечника.

Співвідношення в харчовому раціоні білків, жирів і вуглеводів повинно бути 1:1,2:4,6. До складу харчового раціону повинні входити продукти тваринного і рослинного походження (наприклад, жирів рослинного походження має бути не менше 30% від загальної кількості жирів). Необхідно включення в харчові раціони свіжих натуральних продуктів харчування,є джерелами вітамінів, ненасичених жирних кислот і мінеральних речовин.

При невеликих відхиленнях протягом короткого часу від рекомендованих співвідношень кількості жирів і вуглеводів (За умови надходження в організм білків з розрахунку 0,75 г/кг/добу) порушень метаболізму у людини не відбувається. Жири та вуглеводи можуть заміняти один одного як енергетичні субстрати відповідно до правила ізодінаміі. При енергетичної цінності 1 г жирів, що дорівнює 90 ккал, і 1 г вуглеводів – 40 ккал, грам жирів замінює при окисленні в організмі 225 г вуглеводів. Проте прийом жирів в кількості, що перевищує потребу організму, веде до ожиріння і ризику серцево-судинних захворювань. Надходження жирів в організм в кількостях нижче його потреби обмежує всмоктування жиророзчинних вітамінів і може бути причиною розвитку авітамінозів. Особливо несприятливим для пластичних процесів є недостатнє надходження в організм незамінних жирних кислот (лінолевої, арахідонової).

Рушійною силою обміну речовин в організмі і виконання будь-яких видів роботи є енергія, Що звільняється при здійсненні катаболічних процесів. Її джерелом служить енергія хімічних зв'язків поживних речовин, що надходять з їжею. Тому при визначенні фізіологічних норм харчування необхідно дотримуватися відповідність енергетичної цінності (калорійності) харчового раціону енерговитратам конкретного організму. Вони складаються з витрат енергії основного обміну, енерговитрат, пов'язаних зі специфічно-динамічною дією їжі та особливостями трудової діяльності. Доросле працездатне населення у віці 18-60 років може бути віднесено до 5 груп, диференційованими залежно від величин енерговитрат. Для цих груп розраховані середні величини енерговитрат та споживання поживних речовин.

При виконанні переважно фізичної праці в харчовому раціоні співвідношення білків, жирів і вуглеводів має становити приблизно 1:1,3:5,1. Харчовий раціон повинен містити різноманітні калорійні продукти харчування, питома вага тваринного білка повинен становити в ньому 55% від добової норми білка, а жири рослинного походження – 30% від добової норми жирів. Чим важче і триваліше працю, тим більше вітамінізованими повинні бути харчові продукти.

Для відновлення здоров'я після захворювань, профілактики захворювань, збереження високої працездатності розроблені особливі режими і раціони лікувально-профілактичного харчування. Вони при необхідності рекомендуються працівникам як фізичного, так і розумової праці.