Класифікація активів підприємства (організації)

Необоротні активи

Основні засоби

Нематеріальні активи

Довгострокові фінансові інвестиції

Оборотні активи

У сфері виробництва

Виробничі запаси

Виробничі витрати

У сфері обігу

Готова продукція і товари

Грошові кошти

Кошти в розрахунках з дебіторами

Інші необоротні матеріальні активи

Інші необоротні активи

Витрати майбутніх періодів

Рис. 2.2. Класифікація господарських засобів підприємства (організації)

Результати групування активів і пасивів господарських засобів та джерел їх формування дозволяють скласти наступні балансові рівняння:

• економічні ресурси = увесь капітал;

• економічні ресурси = власний капітал + залучений капітал;

• активи = пасиви¹ + капітал;

• капітал = активи – пасиви = нетто-активи;

• активи = необоротні активи + оборотні активи;

• активний капітал = основний капітал + оборотний капітал;

• активний капітал = пасивний капітал;

• пасивний капітал = власний капітал + залучений капітал.

Необоротні активи – це засоби тривалого використання (основні, нематеріальні активи та ін.). Основні засоби – сукупна вартість рухомого і нерухомого майна з тривалим терміном функціонування. Їх поділяють на виробничі (приймають участь в процесі виробництва і переносять свою вартість на створений продукт частинами по мірі зносу в розмірі сум нарахованої амортизації) і невиробничі (використовуються для невиробничого споживання, наприклад, житловий фонд, будівлі та обладнання клубів, бібліотек, дитячих садів, лікарень та ін.).

За характером виконуючих функцій у складі основних засобів виділяють декілька груп:

1. Земля і передані у власність підприємства об’єкти природокористування (амортизація по цим основним засобам не нараховується).

2. Будівлі.

3. Спорудження (нафтові, газові автошляхи, канали та ін.).

4. Передавальні пристрої (електромережі, трубопроводи та ін.).

5. Машини і обладнання, у тому числі:

- силові машини і устаткування: машини-генератори, машини-двигуни, парові машини і котли, усі види турбін, атомні реактори, двигуни внутрішнього згорання, апарати і силові трансформатори та ін.);

_____________________

¹ Пасиви в даному випадку – залучені засоби.

- робочі машини і устаткування: усі види робочих машин, агрегатів і обладнання, які потрібні для механічного, хімічного і термічного впливу на предмети праці при виготовленні продукції або при надані послуг виробничого характеру, для переміщення предметів праці у процесі виробництва (конвеєри, траулери, крани та ін.), а також різні об’єкти типу сосуду, які безпосередньо приймають участь у технологічному процесі (мартенівські, електропечі, автоклави та ін.);

- вимірювальні та регулюючі прибори і пристрої, лабораторне обладнання: пристрої для вимірювання діаметру, ваги, часу і т.п., електричні, гідравлічні регулюючі пристрої, пульти автоматичного управління, контролю, диспетчеризації і сигналізації, а також пристрої, апаратура і обладнання науково-дослідних лабораторій;

- обчислювальна техніка: різні ЄОМ, аналогові та цифрові машини і пристрої, периферійне обладнання для збору, фіксації і передачі інформації, яке використовується в комплекті з обчислювальною технікою;

- інші машини і обладнання, які не ввійшли до вище перелічених груп).

6. Транспортні засоби (усі види залізничного, річного, автомобільного і внутрішньозаводського транспорту, вагони, платформи, мотоцикли та ін.).

7. Інструмент, а також різні пристрої для обробки предметів праці, монтажу та ін.

8. Виробничий інвентар і приладдя (робочі столи, верстаки, інвентарна тара, чани, резервуари, сейфи та ін.)

9. Господарчий інвентар (шафи, столи, меблі, різний господарський і протипожежний інвентар).

10. Робочі та продуктивні тварини (воли, корови, коні та ін.).

11. Багаторічні насадження.

12. Капітальні витрати на поліпшення земель.

13. Інші основні засоби (бібліотечні фонди і музейні цінності, капітальні витрати у орендовані основні засоби, які обліковуються на балансі орендатора).

Не відносяться до основних засобів і обліковуються у складі оборотних засобів засоби праці, які мають термін корисного використання менше одного року, незалежно від їх вартості за одиницю.

Нематеріальні активи – не мають матеріальної форми, але призначені для забезпечення прибутку або умов для його отримання.

Як і основні засоби, вони використовуються на протязі тривалого періоду часу (більше одного року) і поступово амортизуються, тобто переносять свою вартість на вартість створеного продукту частинами. У їх склад входять організаційні витрати, пов’язані зі створенням підприємства (організації), які передбачені засновницькими документами, права на програмне забезпечення ПК, користування земельними ділянками, природними ресурсами, умовна вартість ділових зв’язків («гудвіл»). Ті види нематеріальних активів, які не втрачають своєї вартості в процесі їх виробничого споживання (торгові марки, товарні знаки, права користування земельними ділянками, квартирами), звичайно не амортизуються.

Інші необоротні активи – це довгострокова дебіторська заборгованість юридичних і фізичних осіб, отримання якої очікується підприємством після 12 місяців з дати балансу та ін.

Довгострокові фінансові інвестиції – це вкладення грошових коштів у цінні папери, у капітали інших підприємств (організацій) на термін більше одного року з метою отримання прибутку.

Оборотні засоби (оборотні активи) поділяються на дві великі групи – активи у сфері виробництва і активи у сфері обігу. Кожна з них має свої особливості.

Оборотні засоби у сфері виробництва складаються з виробничих запасів і виробничих витрат. Виробничі запаси включають в себе:

1. Матеріали: сировина і матеріали; покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби; конструкції та деталі; паливо; тара і тарні матеріали; запасні частини; інші матеріали; матеріали, які передані у переробку на сторону; будівельні матеріали; інвентар і господарські приладдя.

2. Тварини на вирощуванні та відгодівлі.

Виробничі витрати включають в себе:

1. Основне виробництво (незавершене виробництво – залишок предметів праці, обробка яких не закінчена).

2. Напівфабрикати власного виробництва, які призначені для подальшої переробки.

3. Допоміжні виробництва (ремонтні, транспортні, енергетичні та інші цехи, дільниці).

До оборотних активів у сфері обігу входять:

1. Готова продукція на складі та відвантажена зі складу.

2. Товари придбані для продажу.

3. Грошові кошти в касі, на поточних рахунках, на валютних рахунках і на спеціальних рахунках в банку.

4. Грошові документи.

5. Короткострокові фінансові інвестиції.

6. Розрахунки з дебіторами.

За джерелами формування господарські засоби підприємства (організації) поділяють на власні (капітал і резерви) і залучені у формі довгострокових і короткострокових зобов’язань.

До власного капіталу підприємства (організації) відносять статутний, пайовий, додатковий і резервний капітал, нерозподілений прибуток. До них також прирівнюють засоби цільового фінансування.

Статутний капітал – це первісний, власний капітал, який формується за рахунок внесків (вкладів) засновників (учасників) у відповідності до засновницьких документів. Його величина записується у статуті підприємства (організації).

Пайовий капітал – це сукупність коштів юридичних і фізичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарської діяльності. Пайовий капітал узагальнює інформацію про суми пайових внесків членів споживчого товариства, сільськогосподарського підприємства, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Додатковий капітал – результат переоцінки (дооцінки) необоротних активів, а також отримання емісійного доходу.

Резервний капітал – джерело покриття можливих збитків підприємства (організації) – утворюється за рахунок прибутку у відповідності до законодавчих і засновницьких документів.

Нерозподілений прибуток – це та частина прибутку підприємства (організації), яка залишається в його розпорядженні після розрахунків з бюджетом, з акціонерами по виплаті дивідендів, утворення резервів та інших виплат.

Бюджетне фінансування – це кошти, отримані з бюджету, які призначені для утримання дитячих установ, підготовки і перепідготовки кадрів, а також капітальних вкладень, які визначені державою як пріоритетні.

Довгострокові і короткострокові пасиви – це зобов’язання підприємства (організації) перед іншими юридичними і фізичними особами, його залучений капітал. Сюди відносять кредити банків, векселі одержані, кредиторську заборгованість за розрахунками з іншими підприємствами (організаціями) і особами.

Таким чином, господарські засоби підприємства за їх економічним змістом класифікують за двома ознаками:

- за складом і розміщенням, тобто в залежності від роді, яку вони відіграють у процесі виробництва і обігу: необоротні активи і оборотні активи (рис. 2.2.);

- за джерелами виникнення і цільовому призначенню (рис. 2.3.).