4. Оформлення результатів наукового дослідження

4.1. Види наукових робіт та їх побудова .......................................................128

4.2. Мова і стиль наукової літератури ...........................................................138

3. Написання тексту наукової праці.................... .......................................144

4. Правила оформлення бібліографічних посилань ..................................150

5. Складання та оформлення списку літератури, .

нотографії, дискографії.............................................................................155

ПІСЛЯМОВА.....................................................................................................158

ЛІТЕРАТУРА.....................................................................................................160

ДОДАТОК

Вимоги до змісту та оформлення

магістерської роботи ..........................................................................................163

В С Т У П

Взаємозв`язок та взаємостимулюючий розвиток навчально-виховного та науково-дослідницького процесу – об`єктивна закономірність та життєдайна основа вищої освіти.

Вищі навчальні заклади різного профілю є навчально-науковими комплексами, в яких відбувається взаємодія науки та освіти. Зміцнення та взаємозбагачення цього творчого зв`язку вимагає від колективів університетів, академій, інститутів та інших закладів інтенсивного наукового життя. Але це завдання може успішно вирішуватися лише тоді, коли власні творчі сили вузів здатні не лише сприймати наукові ідеї, але й брати активну участь в їх розробці та практичній реалізації.

В сучасних умовах, як ніколи раніше, підвищується роль науки у професійному і творчому становленні фахівця, який повинен володіти найновішими її досягненнями, постійно поповнюючи свій науковий багаж. Науково-дослідницька робота стає необхідним засобом формування професійного обличчя інженера і вченого, вчителя й лікаря, діяча культури й мистецтва. Безумовно, в кожній сфері напрямки, методи науки відзначаються своєю специфікою. Але, незалежно від фаху, кожен, хто навчається або працює у вищий школі, повинен знати про наукові здобутки, що стосуються його галузі, опанувати методику наукових досліджень, грамотно займатися науковою роботою, вміти впроваджувати її результати в практику.

Науково-дослідницька робота виконує комплекс важливих завдань – освітніх, наукових, культурних. Атмосфера наукового пошуку, прагнення до постійного поповнення знань сприяють вихованню високої культури мислення, яка є запорукою успішної діяльності у будь-якій сфері. Розвиваючи у молоді творчу активність, дослідницька робота набуває великого значення у формуванні тих якостей, що згодом знадобляться для наукової та педагогічної діяльності.

У вищих навчальних закладах України багато робиться для того, щоб майбутній фахівець пройшов справжню школу науково-дослідницької роботи, оволодів її методами, всебічно розвинув свої творчі здібності. Найбільш продуктивним шляхом розвитку науково-дослідницької творчості студентів є включення її до навчального процесу. У цьому випадку самостійна дослідницька діяльність молоді співпадає з цілями та завданнями формування майбутніх фахівців і водночас стає складовою частиною наукової роботи навчального закладу. Важливим напрямком залучення молоді до наукової діяльності є заняття, що проводяться в позанавчальний час у секціях студентських наукових та науково-творчих товариств (СНТ, СНТТ). Часто майбутні фахівці підключаються до розробки наукової тематики спільно з педагогами кафедр.

Провадження науково-дослідницької роботи, її форми і методи визначаються специфікою, профілем навчального закладу чи наукової установи, матеріальною і технічною базою, рівнем організації цієї діяльності тощо.

У вищих навчальних закладах культури і мистецтва (зокрема музичних) наукова робота є невід`ємною складовою частиною діяльності багатьох студентів та викладачів. Займаються науковими дослідженнями магістранти, а також аспіранти та здобувачі наукових ступенів, які працюють над дисертаціями. Наукова робота включається до навчальних планів студентів музикознавчих спеціальностей, які займаються нею в навчальний та позанавчальний час у студентському науково-творчому товаристві (СНТТ), проблемних лабораторіях, експедиціях, набуваючи досвіду, необхідного для подальшої професійної діяльності.

Для активізації науково-дослідницької роботи студентської молоді ще в 70-х роках ХХ ст. в консерваторіях України було запроваджено спеціальний курс. У Київській консерваторії предмет ”Основи наукового дослідження” увійшов до програми навчальних дисциплін студентів музикознавчих спеціальностей у 1978 році¹.

Проте більша частина випускників вищих навчальних музичних закладів отримує виконавські спеціалізації і не має достатнього досвіду ведення наукової роботи. Якщо студенти-виконавці і беруть участь у заходах студентського науково-творчого товариства, то переважно як учасники різноманітних концертів, фестивалів, конкурсів.

Внаслідок специфіки фаху, пов`язаного з мистецтвом співу, гри на різних інструментах або диригування, не маючи можливостей для набуття досвіду в сфері науки, музиканти-виконавці здебільшого виявляють повну необізнаність в особливостях дослідницької роботи. Незнання основ її методики, відсутність відповідної теоретичної підготовки та практичного досвіду породжують упередженість до цього виду діяльності. І коли студенти, магістранти, асистенти-стажисти або здобувачі розпочинають наукові дослідження, то зустрічаються з безліччю проблем, працюють дуже нераціонально і непродуктивно, марно витрачають дорогоцінний час.

Треба визнати той факт, що частина студентів не знає навіть, як ефективно користуватися бібліотекою, губиться у довідково-каталожному господарстві та нотно-книжкових фондах. Не маючи відповідних знань та навичок, музиканти-практики здебільшого не вміють працювати з книжково-журнальною та нотною літературою, архівними документами, часто припускаються прикрих помилок у оформленні результатів дослідження, не обізнані з комп`ютерними технологіями.

Дослідники-початківці не володіють спеціальною науковою стилістикою, не обізнані з особливостями побудови та правилами оформлення наукових текстів.

Проте випускник виконавського факультету вищого музичного навчального закладу – це не лише концертний виконавець, артист оркестру, концертмейстер-акомпаніатор чи диригент. Багато музикантів займаються педагогічною, лекторською діяльністю, пробують себе в ділянці музичної критики, публіцистики. Працюючи у вищій школі, вони неодмінно постають перед необхідністю займатися методичною та науковою роботою. І тоді відсутність досвіду перешкоджає реалізувати свій творчий потенціал у цій сфері, навіть, якщо музикант має схильність до такої діяльності².

З питань організації та методики науково-дослідницької роботи існує чимало публікацій. Серед них є підручники, навчальні посібники, методичні рекомендації, проте розраховані вони переважно на студентів технічних спеціальностей. У вищих навчальних закладах гуманітарного профілю, зокрема музичних, науково-дослідницька діяльність має свою специфіку, і тому такі видання мало придатні для користування.

Більш універсальні роботи 60-х – 70-х років, наприклад, книги К.Воблого [7], П. Приходька [31], містять багато застарілої інформації. Чи не єдиною публікацією, де враховано специфіку навчальних закладів культури та мистецтв, зміст якої відповідає сучасним вимогам, є підручник “Організація та методика науково-дослідницької діяльності” В.М.Шейка та Н.М.Кушнаренко [43].

Багато корисних порад містить праця відомого музиканта і вченого Г.Когана “Как делается научная работа”, яку автор присвятив молодим музикознавцям “історичного” профілю [19]. Але вона була написана ще в 1970 році, і за три десятиліття, що минули, в усіх сферах наукової діяльності сталися кардинальні зміни.

До цього часу не було створено жодної узагальнюючої праці – підручника чи посібника з основ науково-дослідницької роботи спеціально для студентів вищих музичних навчальних закладів, хоча потреба в такому виданні відчувалася вже давно³.

Даний навчальний посібник є спробою відповісти на вимоги часу. Він створений з метою ознайомити молодь, яка навчається у вищих навчальних музичних закладах, із особливостями діяльності в сфері науки та допомогти опанувати методику і техніку науково-дослідницької роботи.

Посібник складається з чотирьох розділів. У першому – „Наука в системі сучасної культури” – подані загальні відомості про те, що таке наука, в чому полягають особливості наукового пізнання світу в порівнянні з пізнанням мистецьким. Виявляються інтеграційні аспекти науки і мистецтва. У цьому ж розділі йдеться про те, що саме вивчає музична наука, на методологію яких наук спирається, які спеціальні методи використовує.

Другий розділ – „Підготовка до наукового дослідження” – містить поради щодо того, як правильно й продуктивно займатися дослідницькою діяльністю, з чого треба її починати, як організувати свій час та робоче місце, як обирати напрямок і тему дослідження.

Третій розділ – „Методика і техніка наукової роботи” – присвячений розглядові самого процесу науково-дослідницької роботи. В ньому міститься інформація про пошуки необхідних матеріалів з теми дослідження, про особливості праці дослідника в бібліотеці, архіві, рукописному фонді, про використання комп`ютерних технологій. Даються конкретні поради щодо роботи з джерелами інформації на різних носіях (традиційних та електронних), розглядаються загальноприйняті методи опрацювання матеріалів дослідження. Тут же йдеться про основи бібліографії та її значення для наукової роботи, про правила бібліографічного опису різних джерел інформації.

З четвертого розділу – „Оформлення результатів наукового дослідження” – молодий дослідник довідається про основні види і жанри наукових робіт, про особливості підготовки реферату, наукової доповіді, статті до журналу чи збірника, анотації, тез. Цей розділ містить також інформацію про те, яким вимогам мають відповідати зміст та форма тієї чи іншої наукової праці, якою має бути структура наукового тексту, як оформлюються примітки, посилання на джерела, бібліографія, нотографія, дискографія тощо. Приділяється увага і таким питанням, як специфіка наукового мовлення, стилістика наукових праць. Йдеться також про особливості структури наукових текстів, про основні види та прийоми редагування.

У додатку вміщено вимоги щодо змісту, обсягу та оформлення магістерських робіт, розроблені у Львівській державній музичній академії ім. М.Лисенка.