- •Дослідження електричних кіл, електротехнічних та електронних пристроїв
- •Опис універсального лабораторного стенда для виконання лабораторних робіт з електротехніки
- •Опис універсального лабораторного стенда для виконня лабораторних робіт з електроніки
- •Техніка безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Оформлення і зміст звіту про виконану роботу
- •1.3. Порядок виконання експерименту
- •Дослідження простих кіл постійного струму
- •Постановка задачі
- •Об’єкт дослідження
- •1.4. Обробка результатів експерименту
- •2.3. Порядок виконання експерименту
- •2.4. Обробка результатів експерименту
- •Дослідження трифазного кола синусоїдного струму при з’єднанні приймачів «зіркою» та «трикутником» у разі симетричного навантаження
- •3.1. Постановка задачі
- •3.2. Об’єкт дослідження
- •3.3. Порядок виконання експерименту
- •3.4. Обробка результатів експерименту і оформлення роботи
- •Дослідження однофазного трансформатора
- •4.1. Мета і задачі заняття
- •4.2. Об’єкт дослідження
- •4.3. Порядок виконання експериментів
- •4.4. Обробка результатів експерименту і оформлення роботи
- •Дослідження генератора постійного струму з незалежним збудженням
- •5.1. Мета і задачі заняття
- •5.2. Об’єкт дослідження
- •5.3. Порядок виконання експериментів
- •5.4. Обробка результатів експериментів і оформлення роботи
- •Дослідження трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором
- •6.1. Мета і задачі дослідження
- •6.2. Об’єкт дослідження
- •6.3. Порядок виконання експериментів
- •6.4. Обробка результатів експериментів і оформлення роботи
- •7.3. Порядок виконання експериментів
- •7.3.1. Дослідження випрямного діода
- •7.3.2. Дослідження стабілітрона
- •7.3.3. Дослідження диністора
- •7.4. Обробка та аналіз результатів
- •Дослідження однофазних випрямлячів
- •8.1. Мета роботи
- •8.2. Об’єкт досліджень
- •8.3. Експериментальне дослідження випрямлячів
- •8.4. Обробка та аналіз результатів
- •Дослідження підсилювача низької частоти
- •9.1. Мета роботи
- •9.2. Об’єкт досліджень
- •9.3. Експериментальне дослідження підсилювачів
- •9.4. Обробка та аналіз результатів
- •Дослідження електричних кіл,
- •Електротехнічних та електронних
- •Пристроїв
- •Методичні вказівки до лабораторних робіт
5.4. Обробка результатів експериментів і оформлення роботи
5.4.1.
За даними табл.5.2, 5.3, 5.4 побудуйте
характеристики генератора
,
,
.
Використовуючи
зовнішню характеристику
,
визначте номінальну відсоткову зміну
напруги якоря
%.
К о н т р о л ь н і з а п и т а н н я
1. Яка будова генератора постійного струму?
2. Поясніть принцип дії генератора постійного струму з незалежним збудженням.
3. Поясніть призначення колектора в генераторі постійного струму.
4. Напишіть основні формули, що характеризують роботу генератора.
5. Чому з ростом струму навантаження напруга на якорі зменшується?
6. Поясніть характер зміни характеристики холостого ходу.
7. Наведіть регулювальну характеристику ГПС з незалежним збудженням і поясніть характер її зміни.
8. Які види втрат потужності мають місце у генераторі в процесі перетворення механічної енергії в електричну?
Л а б о р а т о р н а р о б о т а 6
Дослідження трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором
6.1. Мета і задачі дослідження
Мета роботи – закріплення теоретичних знань про будову і принцип дії трифазних асинхронних двигунів (АД), отримання практичних навичок розрахунку та дослідження параметрів і характеристик АД з короткозамкненим ротором.
Задачі заняття – експериментальні дослідження трифазного АД з короткозамкненим ротором. При дослідженні знімаються його механічна та робочі характеристики.
Експериментальні характеристики АД порівнюються з розрахунковими, що виконані за каталожними даними.
Робота виконується в навчальній лабораторії № 1.
6.2. Об’єкт дослідження
Об’єктом дослідження є трифазний АД з короткозамкненим ротором з номінальними даними, наведеними на стенді. Електрична схема для проведення досліджень АД наведена на рис. 6.1.
Рисунок 6.1
Живлення двигуна здійснюється від трифазної мережі з лінійною напругою 380 В. В цьому випадку обмотка статора з’єднується «зіркою». Для виміру необхідних величин в схему ввімкнені відповідні прилади. Позначення цих приладів й величин, що ними вимірюються, вказані у табл.6.1.
Таблиця 6.1
Позначення приладу на схемі |
Величина, що вимірюється |
Позначення величини, що вимірюється |
PV |
Лінійна напруга обмотки статора АД |
U1 |
PA1 |
Лінійний струм обмотки статора АД |
I1 |
PHz |
Частота обертання ротора АД |
n2 |
PW |
Фазна потужність, що споживається АД з мережі |
Pф |
PA2 |
Струм якоря ГПС |
Iг |
Гальмовий момент на валу асинхронного двигуна Mг створюється за допомогою електромагнітного гальма (ЕМГ).
Обмотка ЕМГ живиться від регульованого джерела постійного струму. Зміна струму ЕМГ здійснюється за допомогою ЛАТРа Т, до вторинної обмотки якого увімкнено випрямляч VA. ЛАТР Т увімкнений на фазну напругу трифазної мережі. Вимір частоти обертання ротора АД здійснюється цифровим тахометром від датчика частоти обертання (ДШ), встановленого на валу асинхронного двигуна.
