- •Рецепти повнораціонних комбікормів для промислових курей-несучок яєчних ліній
- •Рецепти повнораціонних кормів для дорослих качок-несучок
- •Рецепти білково-вітамінних добавок для курей-несучок
- •7.5. Біосинтез вуглеводів та ліпідів яйця
- •7.6. Стимулятори яєчної продуктивності курей, качок, гусей. Загальна характеристика та застосування
- •Рецепт для комбікорму курям мікроелементів, які стимулюють якість продукції (на 1 тону)
- •Норми добавок вітамінів у комбікорма (на 1 т) для птиць
- •Рецепт вітамінів у стимулюючих дозах для курей на 1 тону
- •7.7. Виведення курчат, індичат, каченят, гусенят
- •Раціон для курчат яєчних порід (г на птаха на добу)
- •Раціон для вирощування індичат
- •Раціон для каченят у період росту
- •8. Біологія шкіряної та вовнової продукції овець і кіз. Стимулятори вовнової продуктивності тварин
- •8.1. Біологічні основи формування шкіряної продуктивності овець і кіз
- •8.3. Хімічний склад вовни та біосинтез кератину
- •Вміст амінокислот у вовні, г на 100 г
- •8.4 Стимулятори шкіряної та вовнової продуктивності тварин
- •9. Біологія медової продуктивності. Стимулятори медової і воскової продуктивності бджіл
- •9.1. Фізіолого-біохімічні механізми травлення у медоносної бджоли
- •Витрати корму бджолиною родиною впродовж одного року (по а.С.Нуждину)
- •Кормовий запас сильної бджолиної родини за періодами розвитку (по а. М. Ковальову)
- •9.2. Біологія і стимулятори медової продуктивності бджіл
- •9.3. Склад та фізико-хімічні властивості воску, прополісу, бджолиної отрути, квіткового пилку та маточного молочка
Витрати корму бджолиною родиною впродовж одного року (по а.С.Нуждину)
Вид життєдіяльності
|
Витра меду ти, кг |
Примітки
|
|
меду
|
перги |
||
Підтримання життя дорослих бджіл упродовж року Годування личинок бджіл і трутнів Виділення воску бджолами Літальна діяльність бджіл Переробка нектару на мед Всього |
28 17,1 3,6'" 2"" 25 97,6 |
1,74 13,41" 0,5'" - 14,95 |
Взимку меду 8 кг, у іншу пору року - 20 кг, перги -1,5 кг Із розрахунку 1 50000 личинок за сезон Із розрахунку 1 кг на 14 гніздових сот Упродовж життя бджола здійснює біля 8 тисяч вильотів за кормом, у родині за рік вирощується 150000 штук бджіл, з них біля 40% не беруть участі у зборі меду Відстань до джерела збору меду у середньому 1 км |
Пилок бджоли збирають із квітів рослин. Він містить необхідні для організму протеши, жири, вуглеводи, вітаміни та інші речовини. Протеїни (сукупність азотистих, сполук) є основною частиною цього корму. Пилок різних рослин неоднаковий за вмістом азотистих сполук - від 16 до 42% (мед містить їх 0,5%).
Бджоли створюють запаси пилку у виді перги, яка виробляється у комірках сот збагаченням її цукром і виділеннями залоз бджіл, а також у процесі молочнокислого бродіння. Пилок, як у свіжому так і переробленому виді, є основним джерелом білків. Велику кількість білкового корму споживають личинки, тому у період виховання розплоду бджоли інтенсивно збирають пилок і готують з неї "кашку". Достатня: кількість зібраного пилку забезпечує годування матки і бджолиних личинок молодшого віку.
Пилок споживають і бджоли, Підвищену потребу у пилку вони мають у перші дні життя, коли збільшується запас білка у тілі, формуються і розвиваються органи. Вирощені без достатнього запасу перги і виснажені восени бджоли (наприклад, у результаті переробки цукрового сиропу) стають фізіологічно неповноцінними, живуть недовго.
Таблиця 42
Кормовий запас сильної бджолиної родини за періодами розвитку (по а. М. Ковальову)
Період |
Загальна потреба родини у кормовому меді, кг |
Задоволення потреби (кг) за рахунок |
Буде зібрано меду, кг |
|||
запасу попереднього періоду |
поточного року |
у запас для наступ- них періодів |
товарного |
всього |
||
Бездіяльний (з жовтня до половини квітня) Розвиток родини (з половини квітня до половини червня) Збору меду (друга половина червня - липень) Осіннього нарощування бджіл ( серпень - вересень) Всього - |
8 30 45 12 95 |
8 10 - 7 25 |
- 20 45 5 70 |
- 8 17 - 25 |
- - 30 - 30 |
- 28 92 5 125 |
Хоча азотисті сполуки до складу воску не входять, пилок необхідний родині під час будівництва сот. Бджоли споживають її і готуються до секреторної діяльності клітин воскових залоз.
Пергу бджоли виробляють із квіткового пилку. Принесену у кошиках задніх ніжок пилок бджоли складають у комірки крайніх у відношенні до розплоду сот і трамбують його головами. За цих умов до перги вони додають невелику кількість меду. У підготовленому таким чином пилку здійснюються процеси ферментації і він перетворюється на пергу. Пергу бджоли при продуктивній взятці приливають медом і закупорюють. Такі медо-пергові соти цінні для весняного розвитку родин.
Повноцінний розвиток бджолиних родин і їх висока продуктивність можливі при умові постійного забезпечення їх не тільки вуглеводним кормом, але й пергою. На вирощування 1 кг бджіл витрачається від 0,9 до 1,5 кг пилку.
Загальна річна потреба однієї родини складає біля 30 кг. З пилку у організм надходять ліпіди, вітаміни і більшість елементів мінерального харчування.
Ліпіди - жири і жироподібні речовини. Під впливом ферменту ліпази у середній кишці бджіл вони розщеплюються до жирних кислот, які використовуються для виробництва залозами молочка, воску, відкладання про запас енергетичного матеріалу, фізіологічних і біохімічних процесів у клітинах.
Оскільки бджоли збирають пилок з різних видів рослин, склад ліпідів, особливо жирних кислот, різноманітний. Загальний вміст їх у перзі коливається від 1,5 до 19,5%.
Мінеральні речовини необхідні для процесів обміну речовин. У складі мінеральних солей, білків і ліпідів вони надходять у організм з нектаром (медом), пилком і водою. Середній вміст мінеральних солей у квітковому меду складає 0,17%.
