5. Розрахунок тривалості виробничого циклу

Тривалість виробничого циклу має велике техніко-економічне значення, бо впливає на швидкість обігу оборотних коштів, темп випуску продукції, використання виробничої площі, устаткування та інших основних фондів. Скорочення тривалості виробничого циклу дає змогу одержати великий економічний ефект (прискорення обігу оборотних коштів і, як наслідок, зменшення потреби в них; підвищення продуктивності праці; зменшення трудомісткості виробу і, отже, зниження собівартості, якщо скорочується час обробки).

Для обчислення виробничого циклу обробки партії виробів поряд з технологічним циклом треба визначити інші його елементи. Тривалість природних процесів береться згідно з вимогами технології, час на виконання допоміжних операцій та міжопераційних перерв визначається за певними нормативами або даними досвіду.

За умов застосування різних способів передачі виробів з операції на операцію загальна тривалість виробничого циклу обчислюється за такими формулами:

– при послідовному поєднанні операцій

– при паралельному поєднанні операцій

– при послідовно-паралельному поєднанні операцій

де К_кал – коефіцієнт календарності (відношення кількості календарних днів до числа робочих днів у розрахунковому періоді); Т_зн – фонд робочого часу зміни, хв.; К _зн – кількість змін роботи на добу; R_t – коефіцієнт використання добового фонду робочого часу; Т _мо – середній міжопераційний час перерв, хв; Т _пр – тривалість природних процесів, год.

Кількісна зміна тривалості технологічного чи виробничого циклів при переході від одного виду поєднання операцій до іншого, об’єднанні або поділу окремих операцій та інших діях удосконалюючого характеру, визначається як різниця тривалості відповідних циклів виготовлення виробів до і після здійснення конкретних заходів.

6. Визначення виробничої потужності і виробничої програми структурного підрозділу при різних варіантах організації виробництва

Виробнича потужність – це максимально можливий випуск продукції підприємством (підрозділом) за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі і асортименті при повному завантаженні обладнання і виробничих площ.

Виробнича потужність визначається в натуральних одиницях при обмеженій номенклатурі виробів і у вартісному вираженні при широкому асортименті.

Виробнича потужність у натуральних одиницях ВП визначається за формулою

де Ф_д – дійсний фонд роботи обладнання за певний час; Т_шт – час на одиницю виробу, хв.

Дійсний фонд робочого часу визначається:

де Ф_р – режимний фонд роботи обладнання за певний час, який визначається:

де К_р.п. – коефіцієнт регламентованих простоїв устаткування, який обчислюється:

де П_р – регламентовані простої устаткування, % від режимного фонду часу.

Виробнича програма Q підприємства (структурного підрозділу) визначається за формулою:

де К_в.п. – коефіцієнт використання виробничої потужності.

7. Розрахунок середньорічної виробничої потужності

Таблиця 5

Вихідні данні

Показники	Звітний рік	Плановий рік
Виробнича потужність на початок періоду, тис. грн.	15000
Введена виробнича потужність, тис.грн: у жовтні у червні у липні	300 - -	1000 700
Виведена виробнича потужність,тис.грн: у травні у серпні	100	300

Вихідна виробнича потужність у вартісному вираженні, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (звітного року) ВП_вих, обчислюється як

,

де ВП_вх – виробнича потужність на початок періоду, грн; ВП_вв – введена в плановому періоді виробнича потужність, грн; ВП_вив – виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

Середньорічна виробнича потужність ВП_сер.р. підприємства (виробничого підрозділу) обчислюється за формулою:

де К – кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

За результатами проведених у курсовій роботі розрахунків зробити висновки.