2. Трансактний аналіз

Трансактний аналіз розроблений у 50-ті роки американським психологом Еріком Берном. Ключовим поняттям концепції є поняття «Его-стан особистості». Берн визначив Его-стан як ло­гічно пов'язану систему мислення й почуттів, що виявляється у відповідній моделі поведінки [13].

Таких Его-станів три: «бать­ко», «дитина» й «дорослий».

Починаючи спілкування з інши­ми, людина завжди перебуває в одному з цих станів.

Компонент «батько» є таким станом Я індивіда, коли він поділяє настанови своїх власних батьків. Цей компонент прояв­ляється у вигляді критики, захисту чи моральної підтримки інших, або докорів чи розради, адресованих самому собі.

Компонент «дорослий» є раціональним виміром Я. Він про­являється в міркуванні, організації, передбаченні, дедукції.

Компонент «дитина» позначає афективну реакцію на тих чи інших людей або предмети. Радість чи засмучення, слух­няність чи бунт, жага творчості чи руйнування такі його приклади. Він має фізичні прояви: сльози, сміх, гнів та ін.

Прихильники трансактного аналізу вважають, що ці три стани Я співіснують у кожній людині й по-різному проявляють­ся при контактах з іншими людьми.Щоб зрозуміти, у якому Его-стані індивід діє в різних ситу­аціях, і в якій формі виявляється цей стан, у трансактному аналізі розроблені решітки аналізу.

На думку Берна, наше життя виткане з «ігор», тобто сцен, які ми граємо з різними партнерами, щоб домогтися від інших якихось певних стосунків. Гра — фіксований і неусвідомлюваний стереотип поведінки, у якому особистість прагне уникнути близькості, тобто повноцінного контакту, шляхом маніпулятивної поведінки.

Для трансактного аналізу дуже важливим є поняття «жит­тєвий сценарій» (аналог «стилю життя», за А.Адлером). Жит­тєві сценарії Берн розуміє як підсвідомі життєві плани, «засно­вані, як правило, на дитячих ілюзіях, що можуть стійко збері­гатися протягом усього життя» [13]. Сценарії визначають усе життя індивіда й наповнюють його несвідомою поведінкою, яку Берн і називає «іграми».

На думку Берна, психологічні труднощі пояснюються тим, що особистість фіксована на «неправильному» (неадекватному тій чи інший ситуації) Я-стані. Допомогти людині можна, змі­нивши цей Я-стан шляхом аналізу трансакцій даної людини.

Головна мета трансактного аналізу — допомогти клієнту ус­відомити свої ігри, життєвий сценарій, Его-стан і, за необхід­ності, прийняти нове рішення щодо поведінки й побудови жит­тя. Сутність психологічної допомоги полягає в тому, щоб звіль­нити людину від виконання нав'язаних програм поведінки й допомогти їй стати незалежною, спроможною до повноцінних міжособистісних взаємин. У ході трансактного аналізу людині надається можливість побути в різних Я-станах, для того щоб знайти найбільш прийнятний стиль свого спілкування з інши­ми людьми. Трансактний аналіз використовує методи психодрами, гештальттерапії і власні специфічні прийоми [73]. І Завдяки своїй очевидності і доступності, трансактний аналіз набув значного поширення і став не стільки формою надання психологічної допомоги, скільки формою соціального навчання повсякденної поведінки.