Стислі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар-практикум. Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання робляться висновки. Викладач аналізує виступи, корегує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях.

Наприкінці заняття підбиваються підсумки.

Оцінювання студентів

Викладачем оцінюється знання студентів у теоретичних питаннях по темі, згідно плану заняття. Підготовка рефератів та повідомлень, участь в обговоренні реферативних доповідей, розв'язання проблемних ситуацій. Зі студентами проводиться тестування на кожному занятті по усім пунктам теоретичного й практичного матеріалу даної теми.

Студент, що має 90-100% правильних відповідей, заслуговує оцінки «відмінно», 70-89% - оцінки «добре», 60-69% - оцінки «задовільно», менше 60% - оцінки «незадовільно».

Тема 1 політологія як наукова теорія Актуальність теми

Політика як явище виростає із самої природи людини, що приречена жити в суспільстві і взаємодіяти з іншими людьми. Політика – одна із найважливіших сфер суспільства. Саме в політиці концентруються і виражаються інтереси різних спільнот, а сама політика набуває різноманітних форм прояву. Кінцевою метою політичної діяльності є оволодіння та використання людьми державної влади для захисту своїх інтересів. На характер політичного життя здійснюють вплив ряд факторів – економічні, культурні, соціальні, правові, релігійні та ін.

Суспільна потреба у вивченні політики як суспільного явища визначає предмет політичної науки. Політологія виникає як інтегративна наука про політику та сутність політичного процесу, має свої власні категорії та поняття. Наука опрацювала свої методологічні засади та інструментарії аналізу політичних явищ. Як наука та навчальна дисципліна політологія виконує теоретико-пізнавальні, методологічні, світоглядні, прогностичні, інтегративні та прикладні функції. Будучи суспільно - гуманітарною наукою та навчальною дисципліною, політологія органічно взаємодіє з філософією, соціологією, юриспруденцією, психологією, історією, культурологією.

Цілі навчання

Загальна мета: визначити сутність предмету «політологія».

Конкретні цілі:

у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:

1. Порівнювати, аналізувати та виділяти стрижневі поняття, через які розглядається поняття «політика» у різних її визначеннях;

2. Виділяти типи політики за різними критеріями;

3. Визначити зв'язок політики із сферою охорони здоров'я.

4. Трактувати сутність поняття «політичний інститут» і перерахувати політичні інститути;

5. Розуміти зв’язок політології з гуманітарним знанням;

6. Визначити співвідношення понять «теоретична» і «прикладна» полі­тологія, розумітися на методах і функціях політології як науки та навчальної дисципліни.

Зміст навчання у відповідності з цілями

Теоретичні питання

1. Соціальний феномен політики.

2. Предмет, структура та функції політології.

3. Методи політології.

4. Співвідношення політології з іншими соціальними науками. Місце політичної науки в структурі політологічного знання.