Ландшафтно-екологічна фітомеліорація

У великих містах, а особливо в міських агломераціях, природне середовище, представлене біогеоценотичним шаром, займає підлегле становище. Воно являє собою так звану “зелену зону” міста – єдину систему озеленених, обводнених, покритих різною рослинністю міських і приміських територій, які забезпечують комплексне вирішення питань охорони природи та рекреації і спрямовані на поліпшення праці, побуту і відпочинку населення.

5.1. Хоролого-екологічна класифікація біогеоценозів

П.С.Погребняк (1975) до класифікації екосистем різних ієрархічних рівнів запропонував хоролого-екологічний (гр. хоро – місце, простір) підхід, який дав поштовх до пошуку ординаційних засад у класифікації урбогеоекобіоти як єдиної системи біогеоценотичного покриву міста і приміської зони (Кучерявий, 1991).

Відповідно до біогеоценотичної термінології біогеоценоз і екосистема визнані термінами–синонімами.Інтегруючим терміном є геоекобіота. У зв’язку з цим усю природну систему міста і його приміської зони можна називани урбогеоекобіотою. Таким чином, урбогеоекобіота є складовою частиною геокомплексу

Урбогеоекобіота може бути представлена великою різноманітністю типів рослинності та формацій.

Наступним структуроутворювальним рівнем урбогеоекобіоти є ландшафт – основна архітектурно-планувальна одиниця і об’єкт ландшафтних досліджень. Таким чином, у класифікаційній ієрархії ландшафт і урбогеоекобіота ландшафту стоять поряд. Урбогеоекобіота ландшафту може бути представлена декількома типами рослинності, певною формацією чи субформацією (табл. 5.1).

Наступною морфологічною одиницею ландшафту є місцевість і відповідна їй урбогеоекобіота.

Урбогеоекобіоті місцевості властива обмежена кількість типів рослинності і одна формація або субформація. Дещо нижчою класифікаційною одиницею є урочище, під яким розуміють комплекс фацій, досить добре виражених у природі завдяки нерівності рельєфу і зумовленими у зв’язку з цим змінами в ґрунті, зволоженні, рослинності і т.п.

Таблиця 5.1 - Ландшафтно-екологічна класифікація урбогеоекобіоти

Хорологічна	Біогеоценотична (екосистемна)	Фітоценологічна
Геокомплекс міста	Урбогеоекобіота в межах геокомплексу	Тип рослинності, формація, субформація
Ландшафт	Урбогеоекобіота в межах ландшафту	Тип рослинності, формація, субформація
Місцевість	Урбогеоекобіота в межах місцевості	Тип рослинності, формація, субформація
Урочище	Урбогеоекобіота в межах урочища	Тип рослинності, формація, субформація, тип лісу (екологічна група асоціацій)
Фація	Урбогеоекобіота в межах фації	Асоціація (корінна, похідна)

Урочища відрізняються одне від одного властивостями урбоекобіоти, яка представлена, як правило, одним типом рослинності, належить до однієї формації чи субформації і до однієї екологічної групи асоціацій або ж типу лісу.

І, нарешті, найнижчим таксоном є фація, або геокомплекс, на всьому протязі якого зберігаються однакові літологія поверхневих порід, характер рельєфу і зволоження, мікроклімат, ґрунтова відміна і біоценоз. Таким чином, фація і біогеоценоз, представлений конкретним фітоценозом (асоціацією), є соновною організаційною клітиною урбоекобіоти і основним об’єктом урбоекологічних досліджень. Отже, біогеоценоз як екосистема в межах фітоценозу є складовою частиною екосистем урочища, місцевості, ландшафту і всього геокомплексу міста.

У практичній діяльності (планувальній, проектній, господарській), а також і в конкретних наукових дослідженнях доводиться стикатися із певною фацією чи асоціацією (фітоценозом). За рівнем окультуреності їх поділяють на:

- природні (антропогенний вплив зовсім відсутній);

- корінні та похідні угруповання (лісів, степів, лук, боліт), дещо зачеплені господарською діяльністю;

- середньоокультурені – парки, лісопарки, екстенсивні луки та пасовища;

- культурні – створені та керовані людиною: плантації, інтенсивні луки і пасовища, газони, квітники, поля, сади, виноградники, захисні смуги, чагарникові декоративні біогрупи тощо. Це так звані культурбіогеоценози, або ж, якщо брати до уваги лише автотрофний блок, культурфітоценози, яким в останні десятиріччя приділяють все більше і більше уваги.

“Запечатані” мертві підстеляючі поверхні міст і промислових центрів на даний момент не покриті рослинністю і в них неможливо виділити рослинну асоціацію. Натомість такі ділянки належать до фізгеографічної фації, оскільки вони хоч і не мають рослинного покриву, відрізняються деякими ознаками біогеоценозу (рельєф, клімат, гідрологічний режим, ґрунт).