3.1. Етапи внутрішньофірмового планування.

1. Розрахунок кошторисів (в грошовому вираженні) до всіх планів підприємства, які попередньо складено за кількісними показниками (план закупівлі сировини, матеріалів, виробничий план, план по праці, план рекламних заходів та ін.);

2. Планування фінансових показників (виторг, собівартість, амортизаційні відрахування, величина власних оборотних коштів, сума кредитів, процентів за користування кредитом, прибуток, податок на прибуток, чистий прибуток та ін.).

3. Ув’язка доходів та витрат, потреба в джерелах її покриття в фінансових планах (план доходів та витрат підприємства; грошових надходжень та витрат; кредитний план; фінансування капіталовкладень; фінансових результатів діяльності підприємства; розподілення прибутку);

4. Контроль за виконанням фінансових планів.

Для планування фінансових показників та складання фінансових планів використовуються методи, добре відомі в економічній науці: нормативний, розрахунково-аналітичний, балансовий, метод оптимізації планових рішень, економіко-математичне моделювання.

Особливо широко застосовується балансовий метод, при якому шляхом складання балансів зв’язується потреба в фінансових ресурсах та джерела їх формування.

В залежності від довжини періоду, для якого складаються фінансові плани, вирізняють фінансове планування: короткострокове – на один рік та довгострокове – на період більше одного року.

3.2. Методи визначення планового прибутку.

Основним джерелом доходів та збільшення фінансових ресурсів підприємства є реалізація продукції (робіт, послуг). Тому вихідною базою та початковим етапом планування (або прогнозування) прибутку є визначення обсягів реалізації кожного виду продукції, а потім виторгу від реалізації.

Для розрахунку планової суми прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) найчастіше використовується один з наступних методів:

1. Планування на підставі попереднього розрахунку планових показників виторгу та собівартості реалізованої продукції.

Виторг від реалізації розраховується добутком кількості реалізованої продукції та ціни реалізації по кожному виду продукції. Ціни реалізації визначаються в плані маркетингу з урахуванням вивчення попиту, каналів реалізації, очикуємого рівня інфляції, цін конкурентів, податкових пільг для окремих видів продукції.

Планування собівартості реалізуємої продукції. При планування окремих елементів витрат використовується нормативний метод – амортизаційні відрахування, податки та обов’язкові платежі розраховуються виходячи з встановлених норм. Інші витрати плануються за допомогою розрахунково-аналітичних процедур – плановий фонд оплати праці визначається добутком середньомісячної чисельності робітників та середньої заробітної платні. Витрати на сировину, матеріали , полу фабрикати та інші змінні витрати можна планувати за їх часткою в виторгу, %:

Р_пл= В_плд /100, де Р_пл – планова сума змінних витрат; В_пл – планова сума виторгу від реалізації; д – частка змінних витрат в виторгу за звітний період, %

Плановий прибуток визначається як різниця між виторгом та повною собівартістю реалізованої продукції.