Види інвестицій
Інвестиційний портфель може містити наступні види вкладень капіталу:
реальні інвестиції (капіталовкладення) в основні фонди та нематеріальні активи для розвитку та вдосконалення виробничої діяльності підприємства;
фінансові інвестиції у різні види фінансових активів; в залежності від характеру вкладень вони діляться на прямі та портфельні.
Прямі інвестиції – вкладення коштів або майна до уставного фонду іншого підприємства з придбанням корпоративних прав.
Портфельні інвестиції – придбання різних видів цінних паперів на фінансовому ринку.
В залежності від періоду інвестування розрізняють коротко- та довгострокові інвестиції.
Короткострокові інвестиції характеризуються вкладенням капіталу на період не більше одного року (наприклад, придбання цінних паперів зі строком погашення до одного року).
Довгострокові – вкладення капіталу на період більше одного року (наприклад, капіталовкладення вкладення до уставних фондів інших підприємств, придбання цінних паперів зі строком погашення більше одного року).
Інвестиційні операції та зміна вартості грошей в часі
Інвестуючи капітал, фінансові менеджери планують не тільки повернення вкладених коштів, але й отримання очікуваного прибутку. При цьому не можна забувати, що гроші з часом знецінюються; ризик та невизначеність, пов’язані з капіталовкладенням, зростають з віддаленням періоду отримання прибутку від моменту інвестування. Тому в фінансовому менеджменті використовуються розрахунки, які дозволяють враховувати зміну вартості грошей в часі.
В їх основі знаходяться розрахунки:
нарощування вартості інвестованого капіталу за різними схемами нарахування відсотків;
приведеної (теперішньої) вартості капіталу шляхом математичного та банківського дисконтування;
приведеної вартості потоку однакових платежів через рівні періоди часу (постійні ануітети);
процентної ставки, яка забезпечує реальну прибутковість фінансових операцій з урахуванням інфляції та ін.
Розглянемо базові формули розрахунків з врахуванням фактору часу.
Найпростіша фінансова операція – одноразові вкладення сум капіталу PV (Present Value – теперішня вартість) за умови, що через час Т буде повернуто нарощену суму FV (Future Value – майбутня вартість). Для визначення ефективності такого капіталовкладення використовуються дві величини:
Відносний ріст (процентна ставка)
та відносна знижка (дисконт) – (Облікова ставка)
які характеризують приріст капіталу, віднесене або до початкового вкладу або до кінцевої суми.
Ці величини пов’язані:
Залежно від способу нарахування проценти розподіляються на прості та складні.
При використанні простих процентів їх сума протягом всього строку операції нараховується виходячи з початкового вкладеного капіталу незалежно від кількості періодів нарахування та їх тривалості. Сума відсотків (S) при цьому визначається так:
,
де r – річна
ставка процентів, Т – тривалість
фінансової операції, років.
Сума з відсотками в кінці строку складає:
При нарахуванні складних відсотків початковий капітал збільшується разом з відсотками. Таким чином, база для нарахування складних відсотків (на відміну від простих) буде збільшуватись з кожним періодом нарахування. Збільшена сума з відсотками в кінці строку операції, яка тривала Троків, з щорічним нарахуванням складних відсотків за ставкою r складає
Як правило, в короткострокових операціях (до одного року) прибуток нараховується за формулою простих процентів, а при вкладеннях капіталу на строк більше одного року може використовуватись формула складних відсотків.
Майбутня вартість та складний процент
Будь-які інвестиції, або вкладені гроші, мають забезпечити зростання вартості активів із плином часу. Вкладаючи певну суму грошей, необхідно визначити, як зросте вартість цих грошей у майбутньому, виходячи з того, що відома норма прибутку.
Приклад. Припустимо, що інвестор має 100 грн. Ці гроші вкладе в банк під 10% річних. Через рік вкладник матиме 110 грн. (Початковий депозит+проценти на депозит. 100+10%від100=110 грн.)
Майбутня вартість через T років становитиме:
Приклад. Депозит на 2 роки:
FV=100(1+0,1)2=100 * 1,1* 1,1=121грн.