- •Змістовий модуль 1. Становлення глобалістики, формування її методологічної і теоретичної бази
- •Тема 1.Часові межі феномену глобалізації
- •Концепція глобалізації як зміни форм історичного процесу (концепція «архаїчної глобалізації»)
- •2. Концепція глобалізації як сучасного економічного феномену (концепція реалістів)
- •3. Концепція протоглобалістів
- •4. Концепція глобалізації як певної позачасової властивості, що іманентно притаманна світовому суспільству (концепція е. Азроянца)
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Сучасна методологія глобалістики
- •1. Глобалізація та її суть
- •2. Становлення глобалістики – науки про глобалізацію, формування її методологічної бази
- •Предмет глобалістики формують багатовекторні напрями наукових досліджень
- •1. Філософсько-методологічний напрям.
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Школи і міждисциплінарний статус глобалістики
- •1. Основні школи сучасної глобалістики
- •2. Становлення теоретичної бази глобалістики
- •3. Міждисциплінарний статус глобалістики
- •Контрольні запитання
- •Тема 4 Становлення глобальної економіки
- •1. Картографія світу у новітньому геоекономічному просторі
- •2. Закономірності функціонування глобальної економіки
- •3. Інституційне середовище глобальних трансформацій
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Цивілізаційні виміри глобальних економічних процесів
- •2. Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку
- •3. Однополярна глобалізація і роль сша в світовій економічній системі
- •Тема 6. Суперечності і дуалізм сучасного етапу глобалізації
- •1. Характеристика сучасного етапу глобалізації
- •2. Діапазон і характер критики глобальних економічних процесів
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Парадоксальна природа глобальних трансформацій
- •1. Сутність глобальних економічних парадоксів
- •2. Базові глобальні парадокси, їх характеристика
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 2. Сучасна система світової економіки та перспективи її глобального розвитку
- •Тема 8 Альтерглобалізм та його форми
- •1. Сутність альтерглобалізму, його значення для розвитку глобалізації
- •2. Програми альтерглобалізму
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Глобальна економіка як прогностична реальність
- •1. Особливості сучасного етапу світового розвитку
- •2. Прогностичні сценарії глобального розвитку
- •Контрольні запитання
- •Тема 10 Регулятивні механізми глобальної економіки
- •1.Трансформація регулюючої ролі держави в економіці за умов глобалізації
- •2. Вплив метакорпорацій на розвиток сучасної світової економіки
- •3. Міжнародні організації в системі регулювання глобальної економіки
- •Контрольні запитання
- •Тема 11. Міжнародні стратегії глобалізації
- •1. Сутність стратегії, її формування
- •2. Стратегії глобального розвитку світу
- •Контрольні запитання
- •Тема 12. Конкурентна стратегія розвитку України в умовах глобалізації
- •1. Стратегія інтеграції України у міжнародний економічний простір
- •2. Метолологічні засади геоекономічного аналізу і прогнозування, необхідні для формування стратегії подальшого розвитку України в умовах глобалізації
- •3. Світ і Україна у ххi столітті: взаємозв’язки і співвідношення глобального та національного розвитку
- •3. Змінити банківську систему таким чином, щоб із нестійкої економічної системи, як це має місце сьогодні, вона формувала стійку економічну систему.
- •7. Для того щоб ввійти в коло розвинених держав, потрібно в економіці, політиці та культурі відтворювати всі ознаки розвинених держав, виписані в працях автора:
- •Контрольні запитання
- •Література Основна література
- •Додаткова література
- •Глобальна економіка
2. Метолологічні засади геоекономічного аналізу і прогнозування, необхідні для формування стратегії подальшого розвитку України в умовах глобалізації
Для того щоб мати чітке уявлення про можливі комбінації стратегічних ситуацій в геоекономічному просторі, які визначають майбутні конкурентні позиції будь-якої національної економіки, Україні слід зважати на такі методологічні кроки геоекономічного аналізу, прогнозування та оперування:
1) Вихід у геоекономічний простір. Іншими словами, задіяння центральних атрибутів геоекономіки в процес оперування національної економіки у геоекономічному просторі.
2) Визначення відношення України (її національного економічного комплексу) до сучасних цивілізаційних моделей розвитку, а саме: чи є вона віднесеною до індустріальної, техногенної (індустріальної, постіндустріальної), неокономічної фази розвитку.
3) Специфікація формаційних координат національного економічного розвитку (соціально-економічний лад, його форми, типи тощо).
4) Розроблення характеристики стратегічних тенденцій України у глобальній економіці.
5) Фіксування геоекономічного становища України, а саме: чи є вона країною-системою або країною, що орієнтується на зовнішні ареали та очолює інтернаціоналізовані відтворювальні ядра; або країною, що не бере участі в цих відтворювальних процесах і дотримується торговельної доктрини. Таким чином визначається її відношення до формування світового доходу та одержання відповідної його частки.
6) Визначення глибини оперування України (її економічної системи) на геоекономічному атласі чи його національній частині.
7) Нанесення на геоекономічний атлас світу визначених систем національних інтересів, геоекономічних тенденцій, зон впливу.
8) Визначення ступеня готовності національної зовнішньоекономічної системи до відстоювання геоекономічних національних інтересів. Для цього складається графік участі у міжнародних економічних, політичних, військово-політичних організаціях, альянсах, союзах, представництвах у різних країнах, у тому числі у регіональних угрупованнях тощо.
9) Вирішення питання про готовність національної військової компоненти захищати національні геоекономічні інтереси. З цією метою за необхідності на «війському карту» геоекономічного атласу наносяться опорні пункти для розгортання сил швидкого реагування із захисту транснаціональних комунікаційних мереж, об’єктів тощо.
10) Дослідження системи національних геоекономічних інститутів, здатних забезпечити реалізацію геоекономічних стратегічних цілей та інтересів.
11) Аналіз нормативно-правового забезпечення системи геоекономічного оперування, її адаптованості нормам міжнародного господарського права. Стану національної моделі господарчого управління, наявності набору організаційних структур, здатних адаптуватися до глобального середовища.
12) Моделювання на геоекономічному атласі світу та його національній частині різних ситуаційних комбінацій. Головною метою цього є: виявлення тенденцій геоекономічної напруги у певних точках геоекономічного простору за умов зіткнення з національними інтересами інших країн ї пошуком оптимальних шляхів їх гармонізації; аналіз можливих випереджувальних кроків, спрямованих на захоплення нових позицій у мінливому середовищі; відслідковування фінансових потоків, міграції інтелектуальної та робочої сили тощо.
13) Створення на базі високих геоекономічних технологій таких ситуаційних комбінацій, які уможливлюють своєчасне приєднання до процесу формування світового доходу на новому рівні стратегічного оперування.
14) Моделювання на геоекономічному атласі світу ситуацій, пов’язаних з розвитком етноекономічної транснаціоналізації, формування етноекономічних систем у межах відходу від техногенної фази постіндустріалізму та оперування в новій системі цивілізаційних координат – неокономічній.
Таким чином, національний порятунок України, запобігання національній катастрофі — не у декоративній зміні акцентів у нинішньому курсі реформ, а у докорінній зміні самого курсу реформ від моделі класичного капіталізму (вільного ринку) до моделі розвинених країн — змішаної економіки, соціально орієнтованої ринкової системи.
Отже, послідовне обстоювання визначених національних пріоритетів та економічних інтересів на геоекономічному атласі дасть змогу Україні стати повноцінним учасником глобальних процесів і визначить потенціал її конкурентоспроможності в перспективі.
