Тема 2. Доба політичної роздробленості України-Русі.

Причини, суть та наслідки удільної роздробленості України-Русі. Політична недалекоглядність та трагічні наслідки запровадженої Ярославом Мудрим системи сеньйорату. Чергове переміщення торгових шляхів і перетворення «шляху із варяг у греки» в другорядний. Розвиток ремесел, торгівлі, містобудування і зростання економічної та політичної могутності, незалежності удільних князівств. Зміни в соціальній структурі населення. Продовження процесу формування української нації. Вплив загальноєвропейських процесів феодальної роздробленості і подальшої національної консолідації на етнополітичні процеси в Україні-Русі.

Князівські міжусобиці. Боротьба між Ізяславом (1054-1068, 1069-1073, 1077-1078), Всеславом (1068), Святославом ІІ (1073-1076), Всеволодом (1077, 1078-1093) і Святополком-Михайлом (1093-1113) за великокнязівський престол. Негативні наслідки цієї боротьби. Проблема князів-ізгоїв і набіги половців. Заворушення міських низів 1068 і 1113 рр. Перший антисемітський погром в Україні. Пошуки князями-претендентами на князівський престол союзників за кордоном. Князівські з’їзди 1097,1100 та 1113 рр. та їхні рішення.

Правління Володимира Мономаха (1113-1125) – остання спроба відновлення єдності України-Русі. «Устав» і «Поученіє дітям» В.Мономаха. Міжнародні зв’язки. Боротьба з внутрішньою опозицією і набігами половців.

Правління Мстислава-Гарольда (1125-1132), Ярополка ІІ (1132-1139), В’ячеслава (1139), Всеволода (1139-1146), Ігоря ІІ (1146), Ізяслава ІІІ(1146-1154), Юрія Довгорукого (1154-1157), Ростислава (1158-1167), Мстислава ІІ (1167-1170), Святослава )1175-1194), Рюрика (1194-1215). Загострення протиріч між Києвом і Володимиро-Суздальським князівством. Пограбування Києва А.Боголюбським та його спільниками в 1169 р. і розгром військ Боголюбського українськими князями в 1173 р. Пограбування Києва Рюриком і його союзниками-половцями в 1203 р. Початки занепаду Києва.

Зростання ролі і значення удільних князівств. Їхнє господарське, політичне і культурне життя. Стосунки між собою, з іншими східнослов’янськими землями, сусідніми народами і державами.

Входження Галичини до складу України-Русі за Володимира Великого і перехід її в 1084 р. під юрисдикцією Ростиславовичів – Рюрика, Володарка та Василька. Правління Володимирка ( 1124-1153), Ярослава Осмомисла (1153-1187), Володимирка ІІ (1187-1199). Боярська опозиція князівській владі. Іван та Ростислав Берладники. Розширення територіальних володінь Галицької землі. Боротьба з експансією польських та угорських феодалів, з територіальними претензіями київських князів. Розвиток міст. Ремесла. Торгівля сіллю. Перетворення Галицької землі в одну з головних ланок європейської торгівлі того часу.

Волинь в складі держави Володимира Великого і його наступників. Збройні конфлікти з литовцями. Дипломатичні і торгівельні зв’язки з Польщею, Німеччиною, балканськими країнами. Ремесла і містобудування. Роман Мстиславович (1173-1205) і його опора на міське населення як протидію боярству. Об’єднання Галицького і Володимиро-Волинського князівств.

Галицько-Волинське князівство. Особливості внутрішньої та зовнішньої політики Романа Мстиславовича. Його загибель і її трагічні наслідки для краю. Боротьба між Романовичами, Ігоревичами та місцевими боярами за владу. Втручання в галицькі справи Польщі та Угорщини. Правління Данила Галицького (1205-1206, 1211-1213, 1228-1264) і Василька Романовича (1205-1270), Володимирка ІІІ (1206-1208, 1211), Володислава Кормильчича (1213), Коломана Угорського (1214-1219), Мстислава Удалого (1219-1228), Лева І (1264-1301), Юрія І (1301- 1308), Андрія та Лева ІІ (1308-1324), Юрія-Болеслава Тройденовича (1325-1340), Любарта-Дмитра (1340-1349). Стосунки з Західною Європою і папою римським. Боротьба з Золотою ордою, «татарськими людьми» і Болоховською землею. Боярська опозиція великокнязівській владі і її негативна роль в історії краю. Інші соціальні верстви галицького суспільства.

Розвиток ремесел і торгівлі. Містобудування. Заснування Львова і перетворення його в центр Галицької землі. Утворення Галицької митрополії (1301).

Галицька земля в останні роки її незалежності. Боротьба між Казимиром Великим і Людовіком Угорським за Галичину. Володислав Опольський (1372-1378). Причини загибелі Галицько-Волинського князівства. Значення і місце його в історії України.

Татаро-монгольське нашестя і його наслідки. Курултай на р. Онон і об’єднання монгольських племен під владою Чингіс-хана. Політична і військова організація монголів. Завоювання Китаю і початки військової експансії на Захід. Побоїще на р. Калці (1223). Новий похід татаро-монголів на Русь. Здобуття Києва та інших східнослов’янських міст. Причини перемог монгольського війська і поразок удільних князівств. Особливості окупаційної політики татаро-монголів. Система надання ярликів і збору данини. Монголи і православна церква. Наслідки татаро-монгольського нашестя і дискусія науковців та політиків з цього приводу.

Культура України-Русі періоду роздробленості. Духовне життя: церква,освіта, письменство, право. Архітектура. Мозаїки. Малярство. Ювелірне мистецтво. Народна творчість.

Література

Высоцкий С.А. Древнерусские надписи Софии Киевской XI-XIVвв. – К.,1966.

Галицько-Волинський літопис. Львів,1994.

Генсьорський А.І. Галицько-Волинський літопис. – К.,1968.

Ждан М. Україна і Золота Орда//Український історик. – Нью-Йорк,1964. – Ч.2.3.

Кордуба М. Історія Холмщини й Підляшшя. – Краків, 1941.

Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. – К.,1998.

Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К.,1979.

Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К.,1984.

Логвин Г. По Україні. Стародавні мистецькі пам’ятки. – К.,1968.

Махновець Л. Про автора «Слово о полку Ігоревім». – К.,1988.

Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. – М.,1950.

Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества ХХІІ – ХІІІ вв. – М.,1982.