3. Морское право: предмет и метод правового регулирования;

система отрасли права и отрасли законодательства

3.1. Морская деятельность: определение понятия

Про затвердження Морської доктрини України на період до 2035 року:

ПКМУ від 7.10. 2009 р. № 1307

Формування і реалізація ефективної державної морської політики сприятиме подальшому посиленню позицій України як морської держави, створенню сприятливих умов для досягнення цілей та розв’язанню завдань з розвитку морської діяльності.

Терміни, що вживаються у цій Морській доктрині, мають таке значення:

Державна морська політика – система врегульованих зовнішніх та внутрішніх суспільних відносин, що виникають у процесі провадження морської діяльності, реалізації національних інтересів України у цій сфері.

Морська діяльність - використання ресурсів Азовського і Чорного морів, Керченської протоки та інших районах Світового океану на користь України шляхом провадження діяльності:

морської господарської (ефективної і безпечної);

військово-морської (сталої);

пов’язаної з охороною державного кордону на морі.

Морська господарська (морегосподарська) діяльність – процес отримання вигоди від використання ресурсів Світового океану (Азовського і Чорного морів, Керченської протоки та інших районах) для задоволення потреб людини і суспільства та відтворення (розширеного) потенціалу Світового океану (природно-ресурсного).

Військово-морська діяльність – складова морської діяльності, спрямована на:

= захист національних інтересів України,

= реалізацію пріоритетів діяльності у сфері вивчення, освоєння та використання Азовського і Чорного морів, Керченської протоки та інших районах Світового океану в інтересах оборони держави та її безпеки.

Торговельне судноплавство – діяльність, пов’язана з використанням морських і річкових суден змішаного плавання („річка-море”) для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і почти, рибних та інших морських промислів, розвідкою та видобуванням корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладенням кабелю, а також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Морський потенціал України – сукупність природних ресурсів і надбань людини, які використовуються в процесі провадження морської діяльності в інтересах Українського народу в галузі морського транспорту, суднобудування, судноремонту та рибного господарства, наукової та експериментально-дослідної бази і система підготовки та перепідготовки фахівців для морської галузі всієї світової спільноти, Військово-Морських Збройних Сил України і Морської охорони Держприкордонслужби.

Преамбула Конвенции UNCLOS 82

Государства-участники,

руководствуясь стремлением - (prompted by the desire)

ЦЕЛЬ – способствовать установлению (to contribute to the realization)

международного экономического порядка (international economic order)

= справедливого и (just)

= равноправного, (equitable)

учитывающего интересы и

потребности,

всего человечества, (mankind as a whole)

в т.ч. стран развивающихся и

не имеющих выхода к морю.

ЗАДАЧИ – проблемы морских пространств the problems of ocean space

как единое целое (as a whole)

с учетом их тесной взаимосвязи (closely interrelated)

1. Международные сообщения - содействовать (to facilitate)

2. Использование морей и океанов - в мирных целях (peacefull uses)

3. Использование ресурсов морей и океанов –

= справедливое (equitable)

= эффективное (efficient)

4. Живые ресурсы - сохранение (conservation)

5. Морская среда - изучение (study)

- защита (protection)

- сохранение (preservation)

Один из самых известных и авторитетных современных авторов в области морского права Д. Коломбос – не делает различий между морским правом и международным морским правом

[Черкес_2004, 191].

По нашему (М.Е. Черкес) мнению следует отличать морское право от международного морского права.

Первое является внутренним правом конкретного государства, внутригосударственным правом. Оно основано на внутригосударственных актах и регламентирует статус и порядок пользования внутренними и территориальными водами (территориальным морем), а также принадлежащими государству морскими и речными судами.

Второе – основано исключительно на нормах международного права и регламентирует поведение государств за пределами государственной территории.

Обе правовые системы тесно связаны друг с другом, и морское право не может быть воспринято в отрыве от международного права, поскольку в большей своей части является имплементацией последнего во внутреннее право государства [Черкес_2004, 193 - 194].

Международное морское право – это отрасль современного международного права, которая представляет собой совокупность принципов и норм, устанавливающих правовой статус и режим морских пространств и регулирующих отношения между субъектами международного права в связи с их деятельностью в Мировом океане [Тункин_1994, 383].

Международное морское право – отрасль международного права – совокупность международно-правовых принципов и норм, регулирующих отношения субъектов международного права, связанные с деятельностью по использованию Мирового океана

[Колосов_Кривчикова_2000, 522].

Морское право можно определить как институт международного права, регулирующий отношения между государствами и другими субъектами международного права о морском судоходстве, о статусе и порядке использования и охраны морских пространств, в том числе континентального шельфа, морского дна и их природных ресурсов [Черкес_2004, 192].

Предметом правового регулирования международного морского права является статус морских пространств: внутренних морских вод, территориального и открытого моря, континентального шельфа, морского дна, экономической зоны и пользование ими, прежде всего – морское судоходство [Черкес_2004, 194].

М е ж д у н а р о д н о е м о р с к о е п р а в о:

отрасль международного права;

система принципов и норм права,

регулирующих отношения субъектов международного права,

связанные с деятельностью в морских пространствах.

Л И Т Е Р А Т У Р А

Колосов_Кривчикова_2000

Международное право: Учебник / Отв. ред. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. – М.: Междунар. отношения, 2000. – 720с.

Тункин_1994

Международное право: Учебник / Под ред. Г.И. Тункина. – М.: Юрид. лит., 1994. – 512 с.

Черкес_2004

Черкес М.Ю. Міжнародне право: Навчальний посібник. – Одеса: Юридична література, 2004. – 384 с. Рос. мовою.