9.4. Основні риси працівника науки на сучасному етапі

Наука є особливою сферою людської діяльності, вона вимагає певних якостей від людей, які нею займаються.

Перш за все – це цілеспрямованість. Людина має бути націлена на подолання значних задач, що ставляться перед нею. Слід бути впевненому в своїх силах, правильності обраного напряму пошуку. Цілеспрямованість дозволяє чітко уявити перспективу роботи, планувати виконання окремих етапів.

Невід'ємною якістю працівника науки є любов до праці, витримка і терпіння, оскільки на початкових етапах наукового дослідження можливі певні невдачі, прорахунки. В ряді випадків обставини змушують проводити додаткову перевірку отриманих результатів, що пов'язано з витратами фізичних і духовних сил. Відомо, що на перевірку і переробку в цілому витрачається часу удвічі-втричі більше ніж, при первісному виконанні роботи.

Важлива і невід’ємна риса вченого – абсолютна чесність у роботі. Не слід „підганяти” свої дані до висновків, що не витікають із проведеного дослідження, не варто запозичені ідеї видавати за власні.

Вчений має бути скромним і самокритичним, поважати думку колег. Однією з важливих рис ученого є почуття нового, активна підтримка всього прогресивного.

На всіх етапах дослідження науковець повинен прагнути до пояснення фактів, предметів, явищ, висуваючи гіпотези, намагатись виявити щось нове в науці. Тому для наукової творчості характерною є постійна копітка розумова праця.

Доведено: значних результатів досягають ті, хто стимулює себе постійно мислити, концентрувати свою увагу на предметі дослідження.

Дуже важливо навчитись самостійно розбиратися в складних питаннях теорії і практики, працювати з науковою літературою, вміти знайти головне, вирішальну ланку в даних умовах. Вміння виділити основні проблеми в науці дає можливість правильно визначити стратегію, обґрунтувати перспективні плани її розвитку та реалізації.

Науковий працівник має бути всебічно розвиненим спеціалістом, володіти досягненнями в своїй галузі вітчизняної і світової науки. Важливим є також вміння працювати в колективі. Нині вирішення значних проблем вимагає об'єднання зусиль багатьох учених.

Велике значення в діяльності наукового працівника має знання ним реальних проблем виробництва, обмін досвідом з практиками; творче обговорення нагальних питань, що породжують нові ідеї, нову наукову думку. Це особливо важливо в сучасних умовах, коли теоретична наука суттєво віддалилася від практики.

Кожен науковий працівник повинен займатися пропагандою наукових знань незалежно від сфери його діяльності.

Саме поєднання кращих рис особистості з творчим мисленням, креативністю і науковим знанням і мають характеризувати сучасного вченого. Науковців (професія) існує багато, а справжніх учених – мало.

Контрольні запитання

1. Хто знаходить новий погляд на явища?

2. Хто відкриває шлях для нового напрямку наукового дослідження?

3. У чому вiдмiннiсть „особливого творчого таланту” вiд „творчих здібностей до самоактуалізації”?

4. Як функціонують механізми мислення вченого?

5. Інтелект і його роль у творчому мисленні.

6. Властивості інтелекту.

7. Дайте визначення поняттю „креативність”.

8. Мотиваційна структура творчості.

9. Чому знижується ефективність творчого мислення?

10. Що стає на перешкоді творчому мисленню?

11. Хто досягає успіхів у науковій діяльності?

12. Якi здібності необхідні для успішної наукової діяльності?

13. Як правильно організувати наукову працю?

14. Чому вчені вибирають ту або іншу сферу діяльності?