- •1 Мета і завдання вивчення дисципліни
- •Нафто- і газопереробних виробництв”
- •1.1 Мета вивчення дисципліни
- •1.2 Завдання вивчення дисципліни
- •1.3 Перелік дисциплін і розділів, засвоєння яких необхідно для вивчення курсу
- •2 Види навчальної роботи та їх роль
- •2.1 Мета та завдання викладання лекцій
- •2.2 Мета та завдання проведення практичних занять
- •2.3 Індивідуальна робота студентів
- •2.4 Підсумковий контроль знань
- •3 Загальні рекомендації щодо вивчення курсу
- •4 Програма дисципліни
- •5 Зміст навчального матеріалу курсу
- •5.1 Лекційний матеріал (аудиторні заняття)
- •5.2 Теми практичних занять і самостійної роботи
- •5.3 Лабораторні заняття
- •5.4 Тематика розрахункових робіт
- •6 Питання для самопідготовки (екзаменаційні)
- •6.1 Питання рейтингового контролю знань студентів денної форми навчання з дисципліни
- •Модуль 1
- •7 Варіанти завдань розрахункових робіт
- •7.1 Розрахунок та вибір вертикального газосепаратора-водовіддільника
- •7.2 Розрахунок і вибір теплообмінника з плаваючою голівкою
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
- •Підп. До друку Формат 6084/16. Папір офс. Друк офс.
- •Методичні вказівки
7.2 Розрахунок і вибір теплообмінника з плаваючою голівкою
Завдання 2 Підібрати кожухотрубні теплообмінні апарати з плаваючою голівкою для підігріву нафти за рахунок керосинового дистиляту (фракція 180-240 0С).
Витрата
нафти g,
т/год, густина
,
початкова температура tн=30
0С.
Витрата
гарячого потоку
G,
т/год, густина
,
початкова температура Тн,
0С,
кінцева
температура Тк=110
0С.
Таблиця — Варіанти завдання 2
Варіант |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
g, т/год |
100 |
115 |
130 |
145 |
160 |
175 |
190 |
205 |
220 |
235 |
G, т/год |
20 |
23 |
26 |
29 |
32 |
35 |
38 |
41 |
44 |
47 |
Тн, 0С |
240 |
232 |
224 |
216 |
208 |
200 |
195 |
190 |
185 |
180 |
Методика розв’язання завдання 2
7.2.1 Обидва потоки знаходяться у рідкому стані, тому питомі ентальпії гарячого потоку Н, кДж/кг, та холодного потоку h, кДж/кг, можна розрахувати за емпіричною залежністю Крега [7]:
,
,
,
де
- відносна густина нафтопродуктів [7],
,
де - середня температурна поправка відносної густини на 1К [7].
Значення для нафти та рідких нафтопродуктів можна розрахувати за емпіричною залежністю М.Кусакова [7]
.
Кількість тепла Qг, кДж/с, що віддає гарячий потік, складає
Qг=G(Hн-Hк), кДж/год.
З урахуванням втрат тепла (близько 5%) кількість тепла Qх, кДж/с, що отримує холодний потік, можна знайти з теплового балансу
Qх0,95Qг.
З іншого боку, враховуючи:
Qх=g(hк-hн),
звідки визначається кінцева ентальпія холодного потоку (нафти)
.
За
відомими значеннями hк,
кДж/кг, та відносної густини
знаходиться
кінцева температура нафти tк
, 0С.
7.2.2 Склавши теплову схему апарата, обчислюється середня різниця температур між теплоносіями (рушійна сила процесу теплообміну) t, К:
,
де tб та tм – більший та менший температурні напори на кінцях теплообмінного апарата відповідно, К.
7.2.3 Розрахункове значення необхідної поверхні теплопередачі Fр, м2:
,
де К – коефіцієнт теплопередачі (для рідинних трубних теплообмінників коефіцієнт теплопередачі звичайно лежить у межах К=70-250 Вт/(м2К)).
7.2.4 Обирається стандартний кожухотрубний теплообмінник з плаваючою голівкою та наводяться його основні характеристики [7, 8] (ескіз).
Необхідна кількість N таких теплообмінників знаходиться за умови
,
тоді коефіцієнт запасу поверхні нагрівання дорівнює
.
7.2.5 Потоки теплоносіїв можна прокачувати крізь теплообмінники як послідовно, так і паралельно. Вибір варіанта обумовлюється необхідністю забезпечення швидкості потоку теплоносія у відповідності до значень, що рекомендуються. Ця швидкість суттєво залежить від в’язкості. Для холодної нафти оптимальною є швидкість 0,8-0,9 м/с, для нагрітої нафти та світлих нафтопродуктів - 1,0-1,2 м/с, для найлегших нафтопродуктів -до 1,5 м/с, для води - 1,5-2,0 м/с [7].
Початкова густина холодного х, кг/м3, та гарячого г, кг/м3, потоків:
,
.
Об’ємні витрати потоків на вході в систему теплообмінників Vх, м3/с, та Vг, м3/с:
,
.
Холодний потік (нафта) як більш забруднений продукт слід подавати по трубному простору, а гарячий потік (дистилят) - по міжтрубному простору.
Потрібно розглянути обидва варіанти подачі холодного потоку в систему теплообмінників.
При прокачуванні нафти одним потоком (nх=1) послідовно крізь усі теплообмінники або подачі в теплообмінники паралельними потоками швидкість холодного потоку в трубному просторі wх, м/с, становитиме
,
де nх – кількість паралельних потоків холодного теплоносія (кількість паралельно включених теплообмінників).
При послідовному перекачуванні гарячого теплоносія крізь теплообмінники одним потоком (nг=1) або паралельними потоками швидкість гарячого потоку в міжтрубному просторі (у вирізі поперечної перегородки) wг, м/с, становить
,
де nг – кількість паралельних потоків гарячого теплоносія.
7.2.6 Висновки
