Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TEKhNOLOGIChNI_LINIYi_TA_KOMPLEKSI.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
367 Кб
Скачать
☆

7.2 Розрахунок і вибір теплообмінника з плаваючою голівкою

Завдання 2 Підібрати кожухотрубні теплообмінні апарати з плаваючою голівкою для підігріву нафти за рахунок керосинового дистиляту (фракція 180-240 0С).

Витрата нафти g, т/год, густина , початкова температура tн=30 0С. Витрата гарячого потоку G, т/год, густина , початкова температура Тн, 0С, кінцева температура Тк=110 0С.

Таблиця — Варіанти завдання 2

Варіант

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

g, т/год

100

115

130

145

160

175

190

205

220

235

G, т/год

20

23

26

29

32

35

38

41

44

47

Тн, 0С

240

232

224

216

208

200

195

190

185

180

Методика розв’язання завдання 2

7.2.1 Обидва потоки знаходяться у рідкому стані, тому питомі ентальпії гарячого потоку Н, кДж/кг, та холодного потоку h, кДж/кг, можна розрахувати за емпіричною залежністю Крега [7]:

,

,

,

де - відносна густина нафтопродуктів [7],

,

де  - середня температурна поправка відносної густини на 1К [7].

Значення  для нафти та рідких нафтопродуктів можна розрахувати за емпіричною залежністю М.Кусакова [7]

.

Кількість тепла Qг, кДж/с, що віддає гарячий потік, складає

Qг=G(Hн-Hк), кДж/год.

З урахуванням втрат тепла (близько 5%) кількість тепла Qх, кДж/с, що отримує холодний потік, можна знайти з теплового балансу

Qх0,95Qг.

З іншого боку, враховуючи:

Qх=g(hк-hн),

звідки визначається кінцева ентальпія холодного потоку (нафти)

.

За відомими значеннями hк, кДж/кг, та відносної густини знаходиться кінцева температура нафти tк , 0С.

7.2.2 Склавши теплову схему апарата, обчислюється середня різниця температур між теплоносіями (рушійна сила процесу теплообміну) t, К:

,

де tб та tм – більший та менший температурні напори на кінцях теплообмінного апарата відповідно, К.

7.2.3 Розрахункове значення необхідної поверхні теплопередачі Fр, м2:

,

де К – коефіцієнт теплопередачі (для рідинних трубних теплообмінників коефіцієнт теплопередачі звичайно лежить у межах К=70-250 Вт/(м2К)).

7.2.4 Обирається стандартний кожухотрубний теплообмінник з плаваючою голівкою та наводяться його основні характеристики [7, 8] (ескіз).

Необхідна кількість N таких теплообмінників знаходиться за умови

,

тоді коефіцієнт запасу  поверхні нагрівання дорівнює

.

7.2.5 Потоки теплоносіїв можна прокачувати крізь теплообмінники як послідовно, так і паралельно. Вибір варіанта обумовлюється необхідністю забезпечення швидкості потоку теплоносія у відповідності до значень, що рекомендуються. Ця швидкість суттєво залежить від в’язкості. Для холодної нафти оптимальною є швидкість 0,8-0,9 м/с, для нагрітої нафти та світлих нафтопродуктів - 1,0-1,2 м/с, для найлегших нафтопродуктів -до 1,5 м/с, для води - 1,5-2,0 м/с [7].

Початкова густина холодного х, кг/м3, та гарячого г, кг/м3, потоків:

,

.

Об’ємні витрати потоків на вході в систему теплообмінників Vх, м3/с, та Vг, м3/с:

,

.

Холодний потік (нафта) як більш забруднений продукт слід подавати по трубному простору, а гарячий потік (дистилят) - по міжтрубному простору.

Потрібно розглянути обидва варіанти подачі холодного потоку в систему теплообмінників.

При прокачуванні нафти одним потоком (nх=1) послідовно крізь усі теплообмінники або подачі в теплообмінники паралельними потоками швидкість холодного потоку в трубному просторі wх, м/с, становитиме

,

де nх – кількість паралельних потоків холодного теплоносія (кількість паралельно включених теплообмінників).

При послідовному перекачуванні гарячого теплоносія крізь теплообмінники одним потоком (nг=1) або паралельними потоками швидкість гарячого потоку в міжтрубному просторі (у вирізі поперечної перегородки) wг, м/с, становить

,

де nг – кількість паралельних потоків гарячого теплоносія.

7.2.6 Висновки

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]