1. Навчіться розрізняти запропоновані викладачем зростки мінералів. Замалюйте поширені мінеральні агрегати у робочих зошитах.

2. На зразках мінералів, запропонованих викладачем, навчіться визначати їхні основні фізичні й хімічні діаг­ностичні ознаки, запишіть їх за такою формою:

Номер зразка	Діагностична ознака мінералу
	2 і

Запитання й завдання

для самоперевірки

1. Чим відрізняються закономірні зростки мінералів від незакономірних?

2. Дайте визначення основних мінеральних агрегатів (друзи, щітки, конкреції, секреції, дендрити, сталактити тощо).

3. Що таке псевдоморфози?

4. Візуально визначте запропоновані виклада­чем зростки мінералів.

5. Чому колір мінералів визначають у суціль­ному стані й порошку?

7. Як визначається твердість мінералів?

8. Які мінерали входять до шкали Мооса?

9. Як Ви розумієте спайність мінералів?

10. Які Ви знаєте різновиди зламу мінералів?

11. Визначте на зразках основні фізичні власти­вості мінералів.

Визначення й вивчення мінералів за колекціями

Обладнання:

набори мінералів із різних класів, шкала твердості

Мооса, фарфорові бісквіти, скляні пластинки, компаси,

10 %-й розчин НСІ, піпетки, визначники, рекомендо-

Iвана література.

На практичних заняттях мінерали визначають за допо­могою визначника, наведеного у табл. 3.

Він Призначений для визначення мінералів, які широко застосовуються у господарстві чи мають породотворне зна­чення та рекомендовані до вивчення навчальною програмою. Для користування ним необхідні навики у встановленні основних діагностичних ознак мінералів: блиску, кольору у суцільному стані та риски на фарфоровій пластинці, твер­дості.

У визначнику мінерали за блиском поділяються на дві групи: 1) з металічним і напівметалічним блиском; 2) з не- металічним блиском і матові. Групи у свою чергу діляться за кольором мінералу, кольором риски й твердістю на під­групи, позначені великими літерами алфавіту (А, Б, В ...). У межах підгрупи мінерали розміщені в порядку зростання твердості.

Для того, щоб визначити мінерал, необхідно найперше визначити його блиск, тобто встановити групу, до якої він належить. Після цього за його кольором, кольором риски чи порошку, твердістю встановлюється підгрупа. Колір у суцільному стані визначається візуально, колір риски — на

фарфоровому бісквіті, порошок нашкрібається сталевим ножем, твердість — за шкалою Мооса або за допомогою підручних засобів — олівця, цвяха, шматочків скла, голки, нігтя тощо. У межах підгрупи мінерал встановлюється за ха­рактерними ознаками, вказаними у визначнику.

Алфавітний покажчик мінералів

Азурит	Кварц	Рогова обманка
Алмаз	Кіновар	Сидерит
Апатит	Корунд	Сильвін
Барит	Лімоніт	Сірка
Берил	Магнезит	Сфалерит
Біотит	Магнетит	Тальк
Боксит	Малахіт	Топаз
Галеніт	Марказит	Флюорит
Галіт	Молібденіт	Фосфорит
Гематит	Мусковіт	Халцедон
Гіпс	Нефелін	Халькопірит
Гранат	Олівін	Хризотил-азбест
Графіт	Опал	Хроміт
Доломіт	Ортоклаз	Янтар (бурштин)
Золото	Пірит
Кальцит	Піролюзит

Завдання

Навчіться визначати за допомогою визначника, опишіть у

робочих зошитах та вивчіть мінерали за класами:

1. Самородні елементи (графіт, золото, сірка).

2. Сульфіди (пірит, марказит, халькопірит, галеніт, сфа­лерит, кіновар).

3. Оксиди і гідроксиди (кварц, халцедон, опал, гематит, магнетит, лімоніт, піролюзит, корунд, хроміт, боксит).

4. Карбонати (кальцит, магнезит, сидерит, доломіт, ма­лахіт, азурит).

5. Сульфати (барит, гіпс).

6. Фосфати (апатит, фосфорит).

7. Галоїди (галіт, сильвін, флюорит).

8. Силікати (ортоклаз, олівін, рогова обманка, мусковіт, біотит, тальк, нефелін, топаз, хризотил-азбест, берил, гранат).

9. Органічні сполуки (янтар).

Характеристика поширених мінералів

Мінерали рекомендується описати у вигляді табл. 4

Клас мінералу	Назва мінералу	Хімічна формула	Форми знаходження у природі	Головні діагностичні ознаки	Застосування	Райони поширення та родовища

Таблиця4

Запитання й завдання для самоперевірки

•