Іі. Делегування, відповідальність і повноваження

Делегування – передача завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання.

Для того щоб правильно використовувати принцип делегування повноважень, необхідно з’ясувати, що являє собою відповідальність.

Відповідальність – це зобов’язаність вирішувати поставлені завдання та відповідати за якість їх виконання, тобто людина, яка займається якоюсь справою, обіймає певну посаду в організації, несе відповідальність перед собою та отримує заробітну плату.

Слід чітко розуміти, що відповідальність не може бути делегована. Це означає, що з керівника не знімається відповідальність за не виконання завдання навіть якщо з цим завданням не впорався його підлеглий. Цей підлеглий в свою чергу несе відповідальність перед керівником за не виконане завдання.

Для того щоб правильно використовувати принцип делегування повноважень, також необхідно з’ясувати, що являє собою повноваження.

Повноваження – це обмежене право використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля деяких її співробітників на виконання певних завдань.

Повноваження делегуються посаді, а не певній особі, яка обіймає цю посаду, тобто „честь віддається мундирові, а не людині”. Якщо особа міняє роботу, то вона втрачає повноваження старої посади і отримує повноваження нової.

Повноваження та владу часто путають.

• Повноваження – це делеговане, обмежене певній посаді право використовувати ресурси організації;

• Влада – реальна здатність діяти та мати можливість впливати на ситуацію.

Інакше кажучи, особа, яка обіймає посаду, має право діяти, а влада визначає, що вона реально може робити.

Повноваження завжди обмежені, і залежно від характеру обмежень розрізняють лінійні та апаратні (штабні) повноваження.

Ііі. Лінійні та штабні повноваження

Лінійні повноваження - передаються безпосередньо від начальника до підлеглого і далі до інших підлеглих.

Характерні ознаки:

1. Керівник, який має лінійні повноваження, може приймати певні рішення та діяти у визначених питаннях без узгодження з іншими керівниками в тих межах, які встановлені організацією, законом, звичками.

2. Делегування лінійних повноважень створює ієрархію рівнів управління організацією.

3. Ланцюг команд, який створений делегуванням повноважень, є характерною ознакою всіх формальних організацій, окрім найменших.

Делегування лінійних повноважень створює ієрархію рівнів управління. Процес створення ієрархії називається скалярним процесом.

Однак бувають випадки, коли лінійні повноваження не можуть забезпечити потреби організації. Коли:

1. Стрімкий розвиток та ускладнення технологій;

2. Динамічні зміни в навколишньому середовищі;

- викликають необхідність в організації використовувати кваліфікованих фахівців різних спеціальностей.

Наприклад: у великому ветеринарному підприємстві є спеціалісти з бухгалтерського обліку, обчислювальної техніки, програмісти та інші.

Всі ці фахівці утворюють адміністративні (штабні) апарати підприємства.