1.3 Розмноження

Статева система у представників різних підкласів Черевоногих має різну будову. Серед равликів є і роздільностатеві, і гермафродітні форми. У останніх будова статевого апарату найбільш складна. Запліднення у більшості черевоногих внутрішнє. Способи нересту у черевоногих молюсків різні. Найбільш низкоорганізовані форми викидають яйця і сперму прямо у воду, де і відбувається запліднення. Деякі види огортають яйця слизом, формуючи шнури, кокони, слизові безформні маси. Такі агрегації яєць найчастіше молюски прикріплюють до субстрату - водоростей, порожніх раковин і до тіл інших водних тварин, закопують у грунт водойм. Розвиток черевоногих або здійснюється через стадію личинки, або прямий, тобто з яйцевих оболонок виходить маленький молюск з ще неповним числом оборотів раковини і недорозвиненою статевої системою. Але у всіх групах черевоногих поряд з прямим розвитком можна зустріти і живородіння, коли яйця розвиваються в спеціальних відділах статевої системи матері. В інших випадках прямого розвитку яйця, аж до вилуплення молоді, виношуються під захистом раковини або мантії.

Всі прісноводні молюски втратили стадію вільноплаваючої личинки, і з яйця в них виходить молодий молюск. Він менших, ніж дорослий, розмірів, з раковиною, яка має лише 1-2 обороту. Надалі відбувається ріст тіла молюска і збільшення обсягу раковини шляхом поступового збільшення нових обертів або шляхом розростання в ширину одного або двох останніх. Другий шлях зростання характерний для тих видів, у яких дуже сильно розвинена нога і які ведуть малорухливий спосіб життя, надовго прикріпляючись до якого-небудь субстрату. У черевоногих, що не мають вільноплаваючої личинки, поворот внутрішнього мішка і раковини зміщується на ранні етапи ембріонального розвитку, так що помітним залишається лише нерівномірне зростання правої і лівої сторін тіла. У результаті такого нерівномірного зростання мантійної порожнини дорослої тварини знову-таки лежить спереду, кишка утворює петлю, нервові стовбури перехрещуються. Серед величезного розмаїття видів черевоногих молюсків зустрічаються всі способи живлення, які притаманні типу молюсків. В цілому кажучи про живлення черевоногих, слід мати на увазі не тільки характер їжі, але і спосіб її добування. Так, серед черевоногих є види-фільтратори - це, в основному, молюски, які постійно живуть у нірках. Є серед черевоногих і паразитичні види. Вони по-різному пов"язані зі своїми господарями, про що буде сказано далі, Чимало серед черевоногих і хижаків. Хижі черевоногі зустрічаються як серед морських видів, так і серед наземних. Деякі хижаки попередньо отруюють жертву. Але основну масу черевоногих складають споживачі живих рослин і споживачі детриту. Серед черевоногих молюсків, які живляться вегетуючими рослинами і бактеріями найчастіше зустрічаються види, які за допомогою радули зіскоблювати тканини рослин, або бактеріальну плівку з рослин чи твердих субстратів.

Розділ 2. Видове різноманіття Черевоногих прісноводних молюсків Чернігівщини

2.1 Ставковик великий

У невеликих прісних водоймах поширені котушки, калюжниці, бітинії. Котушки, живлячись мікроскопічними водоростями (вони їх зскрібають теркою з поверхні водяних рослин та підводних предметів), є біологічними санітарами.

У ставках, озерах і тихих затонах річок на водяних рослинах завжди можна побачити чималого слимака – ставковика великого. Його тіло вкрите спірально закрученою (на 4 – 5 обертів) черепашкою з гострим верхом і широким отвором устя. Черепашка захищає м^які частини тіла молюска, із середини до неї прикріплюються м^язи. Черепашка складається з вапняку і покрита шаром зеленкувато-коричневої рогоподібної речовини.

Тіло ставковика поділяється на три основні частини: тулуб, голову і ногу, але вони різко не розмежовані. Через устя черепашки може висуватися тільки голова, передня частина тулуба і нога.

Нога в ставковика м^язиста. Коли на її підошві м^язи хвилясто скорочуються, молюск пересувається. Нога в ставковика міститься на черевній частині тіла (звідси назва класу – черевоногі ).

Тулуб має таку саму форму, як і черепашка. Він щільно прилягає до її внутрішньої поверхні. Зовні тулуб покритий складкою шкіри – мантією.

Спереду тулуб переходить у голову. На її нижній частині міститься рот, а з боків – двоє чутливих щупалець. Якщо доторкнутися до них, молюск швидко втягує голову й ногу в черепашку. Біля основи обох щупалець є по одному оку.

Молюск живиться водяними рослинами. У роті в нього є м^язистий язик, покритий твердими зубчиками. Час від часу ставковик висуває язик, зіскрібає ним, як терткою, м^які частини рослин і ковтає їх. Через глотку та стравохід їжа надходить у шлунок, а потім – у кишку. Кишка петлеподібно вигинається всередині тулуба й закінчується на його правому боці, біля краю мантії, анальним отвором. Ставковик має печінку – травну залозу, клітини якої виробляють травний сік.

Хоча ставковик живе у воді, він дихає киснем атмосферного повітря. Щоб дихати молюск підіймається до поверхні води і відкриває з правого боку тіла біля краю черепашки круглий дихальний отвір, який веде до особливої кишені мантії - легені. Стінки легені густо обплетені кровоносними судинами. Тут кров збагачується киснем, і виділяється вуглекислий газ. Молюск підіймається на поверхню води для дихання 7 – 9 разів на годину.

Поряд з легенею є м^язисте серце, яке складається з двох камер – передсердя і шлуночка. Їхні стінки по черзі скорочуються 9 20 – 30 разів на хвилину ), проштовхуючи кров у судини. Великі судини переходять у тонесенькі капіляри, з яких кров виходить у проміжок між органами. Отже, кровоносна система молюска незамкнута, бо вона сполучається з порожниною тіла, і кров не весь час тече по судинах. З порожнини тіла кров збирається в судину, що підходить до легені, збагачується киснем і надходить у передсердя. Кров ставковика безбарвна.

Ставковик має лише один орган виділення – нирку. Будова її досить складна.

Основну частину нервової системи ставковика становить навкологлоткове скупчення нервових вузлів. Від них відходять нерви до всіх органів молюска.

Ставковики – гермафродити. Вони відкладають безліч яєць у прозорі слизисті шнури, що прикріплюються до підводних рослин. З яєць вилуплюються маленькі молюски, вкриті тонкою черепашкою.