Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
13.св тове господарство.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
67 Кб
Скачать
☆
    1. Міжнародні економічні відносини.

Розвиток світового господарства здійснюється за допомогою міжнародних економічних відносин.

Міжнародні економічні відносини – система різноманітних господарських відносин між державами та іншими суб’єктами національних економік, яка сформувалася під впливом розвитку міжнародного поділу праці, продуктивних сил, економічного, соціального та політичного їх устрою з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання благ у міжнародному масштабі.

Зовнішньоекономічні зв’язки

За спрямуванням товарних потоків

За структурними ознаками

Міжнародний обмін

Експорт

Фінансові інструменти

Виробничі зв’язки

Міграція робочої сили

Інтелектуальна власність

Франчайзинг

Ноу-хау

Консалтинг

анг. – радитись,

консультуватись

Послуги

Туризм

Інжиніринг

Реінжиніринг

Інформаційний обмін

Послуги зв’язку

Транспортне обслуговування

Імпорт

Еміграція

Імміграція

Валютні

Кредитні

Страхові

Обслуговування платежів

Депозити

Вкладення капіталу в ЦП та нерухомість

Лізинг

Франчай-зинг

Спільне підприємство

Технолог-гії

Корпора-ція

Рис. 1. Об’єктна структура міжнародних економічних відносин.

3. Міжнародна економічна інтеграція

Міжнародна економічна інтеграція – процес зближення та об’єднання економік різних країн в єдиний господарський комплекс на основі поглиблення стійких взаємозв’язків у виробництві і розподілі праці, взаємодії відтворювальних структур на різних рівнях національних господарств, що зумовлює зближення згідно з міждержавними угодами господарських механізмів і узгоджене регулювання міждержавними органами.

Виділяють такі основні види інтеграційних об’єднань:

  • Зона вільної торгівлі – зниження та відміна митних бар’єрів у взаємній торгівлі;

  • Митний союз – вільне переміщення товарів та послуг доповнюється встановленням єдиного мита щодо третіх країн (до країн, які не є членами об’єднання);

  • Спільний ринок – ліквідація обмежень між країнами переходить зі сфери торгівлі у виробничу сферу, усуваються бар’єри щодо переміщення робочої сили та капіталу;

  • Економічний союз – вже досягнуті перелічені заходи доповнюються узгодженням соціально-економічної політики країн-учасниць;

  • Повна інтеграція – узгодження та проведення спільної валютної, фіскальної, кредитної, соціальної політики тощо.

Інтеграційні об’єднання світу.

У розвинутих країнах:

  • Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (НАФТА) – Канада, Мексика, США.(18,7% - частка у світовій торгівлі)

  • Південно-Східне азійське регіональне управління (АСЕАН) – Бруней, Малайзія, Індонезія, Таїланд, Сінгапур, В’єтнам, Камбоджа, Лаос, Філіппіни (6,8%)

У країнах, що розвиваються:

  • Спільний ринок країн Південного Конусу (МЕРКОСУР) – Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай (1,5%)

  • Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС) – Австралія, Бруней, В’єтнам, Індонезія, Канада, Китай, Кірибаті, Малайзія, Маршалові острови, Мексика, Нова Зеландія, Папуа-Нова Гвінея, Перу, Республіка Корея, Росія, Сінгапур, США, Таїланд, Тайвань, Філіппіни, Чилі, Японія (60% світового ВВП та 40% світової торгівлі)

У країнах за перехідною економікою:

  • Співдружність Незалежних Держав (СНД) – Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна.

ІНТЕГРАЦІЙНЕ ОБ’ЄДНАННЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

ЄС – європейський союз. Основи об’єднання в1957р. сформували 6 країн (Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, ФРН, Франція). В 1995 р. союз складав 15 країн (Англія, Ірландія, Німеччина, Іспанія, Португалія, Голландія, Греція, Данія, Австрія, Швеція, Фінляндія). У травні до ЄС вступило ще 10 країн: Угорщина, Польща. Чехія, Словенія, Естонія, Латвія, Литва, Словаччина, Мальта та Кіпр.

У межах цього економічного об’єднання забезпечено вільне пересування товарів і всіх факторів виробництва, вироблено єдину зовнішньоторговельну політику на основі загального митного тарифу, єдину політику в сільському господарстві, енергетиці, транспорті, тощо. З 1 січня 2002 р. у більшості країн ЄС запроваджено єдину валюту (євро) у готівкових і безготівкових розрахунках. За роки існування ЄС показало себе, як сильне, динамічне економічне об’єднання. Воно має наднаціональні банк, суд, представницькі органи.