Удар по м'ячу серединою підйому.

Цим ударом користуються тоді, коли м'яч потрібно послати на далекі відстані, особливо під час ударів по воротах після ведення м'яча, ударів в один дотик, виконання вільних і штрафних ударів, ударів від воріт, під час вибивання м'яча після оволодіння ним воротарем, ударів з відскоку від зем­лі, з напівльоту і з льоту (мал. 6).

Аналіз техніки.

Вісь стопи опорної ноги спрямована в напрямку удару. Опорна нога, зіг­нута в коліні, перебуває на рівні або трохи попереду (за 10 см збоку) від м'яча. Нога,

якою завдають удару, зігнута в коліні й відведена назад, після чого швидко виноситься вперед до м'яча, а після удару продовжує рухатися вперед, випрямляючись в коліні. Кут між коліном ноги, якою завдають уда­ру, має припадати на м'яч або міститися трохи попереду (мал. 7). Це значно впливає на висоту льоту м'яча після удару. Під час удару по м'ячу правою ногою, ліве плече висунуте трохи вперед.

Послідовність навчання

З метою вироблення навичок прикладання до м'яча стопи, ноги якою завдають удару, починають з навчання ударам по ньому з льоту. Це зумовлено тим, що новачок тяжіє до вивернення носка ноги досередини, оскільки під час ударів по нерухомому м'ячу виникає острах, що зачепить пальцями землю і травмує себе. Підготовчими вправами тут можуть бути різні вправи з жонглювання м'ячем. Поверхня дотику стопи до м'яча під час жонглювання залишається тією самою, що й під час ударів серединою підйому. Для оволодіння ударом застосовуються допоміжні вправи для вироблення відчуття поверхні стопи до м'яча, якою завдають удару:

1. Імітація удару без м'яча.

2. Удар по підвішеному на мотузку м'ячу.

3. Удар по м'ячу, випущеному з рук після відскоку. В цій та в інших вправах, де підкидається м'яч, важливо, щоб гравець виконував підкидання обома руками, знизу вгору, без обертання. До м'яча, кинутого руками, важливо почати рухатися в момент його відскоку від землі. Запізнілий старт не дасть можливості гравцеві замахнутися ногою для того, щоб завдати удару.

4. Удар по м'ячу, випущеному з рук під час бігу.

5. Удар по м'ячу, кинутому партнером з достатньою траєкторією. Тут варто звернути увагу на те, щоб партнер не кидав м'яч здалеку назустріч, оскільки гравець в такому випадку замість руху вперед назустріч м'ячу, мусить відходити назад, що ускладнює техніку виконання удару або взагалі робить його неможливим.

6. М'яч кинутий партнером вперед дугою, наздогнати: завдати удару.

7. Удар по м'ячу з льоту. М'яч кидає партнер. Відстань між гравцями зменшена.

8. Удар по м'ячу з напівльоту (мал. 8).

9. Удар по нерухомому м'ячу.

10. Удар по нерухомому м'ячу зі стрибком на опорну ногу (подовженим одним кроком).

11. Удар по м'ячу, що котиться вперед. Гравець штовхає м'яч перед собою в напрямку удару, наздоганяє і завдає удару.

12. Удар по м'ячу, що котиться назустріч.

13. Передача м'яча партнеру або удар в стінку без зупинки.

14. Удари по воротах.

Помилки в техніці виконання удару по м'ячу серединою підйому

1. Стопа під час удару розслаблена (не закріплена).

2. Гравець завдає удару не підйомом, а пальцями.

3. Опорна нога на значній відстані позаду м'яча.

Гравцеві слід випускати м'яч збоку від опорної ноги. Для цього він змушений нахилити тулуб вперед і прикривати м'яч коліном ноги, якою здійснює удар.

Зупинка м'яча підошвою

Вісь стопи опорної ноги спрямована вбік, звідки котиться м'яч. Носок ноги, якою зупиняють м'яч, піднятий вгору і спрямований рівнобіжно до стопи опорної ноги під кутом 30 — 35° щодо поверхні поля. Ноги трохи зігнуті в колінних суглобах. Увага гравця сконцентрована на м'ячі. Під час торкання м'яча підошву, якою виконуються зупинки, дещо відтягують назад (мал. 22).

Методика навчання і можливі помилки, які гравець допускає під час зупинки м'яча підошвою, не відрізняються від особливостей зупинки м'яча внутрішньою частиною стопи.

Зупинка м'яча серединою підйому

Прийом застосовується під час щільного прикривання гравця суперником.

Техніка виконання

Опора ноги — на пальцях стопи. Нога, якою гравець виконує зупинку м'яча, винесена вгору—вперед і зігнута в коліні. М'яч торкається середини розслабленого підйому. Нога, якою виконується зупинка м'яча, починаючи від стегна, вільним рухом відводиться назад. Тулуб поступово нахиляється вперед, руки зігнуті в ліктях і зберігають рівновагу (мал. 28).

Послідовність навчання

1. Імітація зупинки без м'яча.

2. Вправа на відчуття зупинки. М'яч покласти на підйом стопи, щоб не було контакту з гомілкою, і нею виконувати незначні рухи.

3. Зупинка м'яча різної ваги і величини (малого, медицинболу, футбольного тощо), вкинутого партнером з невеликої відстані.

4. Зупинка м'яча, вкинутого партнером після відскоку від землі.

5. Зупинка м'яча в повітрі, вкинутого партнером.

6. Те саме під час ходьби і бігу.

Помилки в техніці виконання зупинки м'яча в повітрі серединою підйому

1. Низький винос ноги, якою гравець зупиняє м'яч.

2. Короткий контакт з м'ячем, оскільки гравець швидко опускає вниз но­гу, якою виконує зупинку м'яча.

3. Гравець повільно опускає стопу ноги, якою виконує зупинку м'яча, що призводить його до далекого відскоку.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Аналіз техніки виконання і методика навчання удару внутрішньою частиною підйому.

2. Аналіз техніки виконання і методика навчання зупинці м’яча підошвою.

3. Аналіз техніки і методика навчання удару м’яча середньою частиною підйому.

4. Аналіз техніки і методика навчання зупинці м’яча середньою частиною підйому.

Рекомендована література