2. Організація виконання курсовоЇ роботи

Курсова робота виконується після вивчення переліку загальних управлінських функцій, їх взаємозв’язку, питань прийняття рішень в менеджменті, моделей і методів прийняття рішень.

В процесі виконання курсової роботи керівником проектування здійснюються індивідуальні і групові консультації. По курсовій роботі передбачений диференційований залік.

Курсова робота виконується студентом на базі особового варіанту вихідних даних. Номера варіантів вихідних даних розподіляються керівником курсової роботи.

3. Зміст курсової роботи

Курсова робота містить наступні розділи:

Вступ.

Розв’язання управлінських ситуацій.

Висновки.

Матеріали з розділів подаються в формі розрахунково-пояснювальної записки обсягом 20 – 25 сторінок.

Роботі передує реферат з ключовими словами державною та англійською мовами (стислий зміст роботи загальним обсягом не більше 200 слів). Приклад наведений в Додатку 11.

4. Методичні вказівки З виконаннЯ курсової роботи

4.1. Вказівки з виконання розділу «Вступ»

У вступі студенти мають дати розгорнуту характеристику загальним перевагам практичного використання моделей і методів прийняття управлінських рішень, склад яких приведений у Додатку 1.

Також треба привести більш поширений опис одного з цих методів або моделей, відповідно до індивідуального варіанту з Додатку 1.

4.2. Вказівки з виконання управлінських ситуацій

Управлінська ситуація 1.

Мета: формування варіанту вихідних даних для прийняття управлінських рішень.

У Додатку 2 наведено перелік варіантів сітьового графіка виконання комплексу заходів, що далі будемо називати замовленням. Кожне з ребер сітьового графіка є відображенням одної з робіт (заходів, деталей, комплектів), а вузли сітки – моменти початку і закінчення відповідної роботи. Виконання робіт можливо починати, коли вже виконані всі роботи, що є вхідними до моменту її початку. По кожній роботі приведені біля відповідного ребра сітки час виконання, обсяг використаного ресурсу робочої сили. Час виконання задається в добах, обсяг ресурсу в людино-годинах.

Необхідно прийняти рішення про ступінь вагомості для підприємства виконання кожного з замовлень на базі розрахунку величини сумарного пріоритету за формулою:

,

де – величини часткових пріоритетів;

, i =

Часткові пріоритети розраховуються за наступними формулами:

;

;

;

;

;

;

,

де – час виконання замовлення в добах, що розраховується як сума часів виконання робіт, що відповідають критичної путі;

– число робіт, що входять до замовлення;

– загальний обсяг ресурсу в людино-годинах, що потрібен для виконання всього замовлення, і є сумою обсягів ресурсів всіх складових для замовлення робіт;

– час в добах, що залишився до передачі замовлення замовнику (директивний час виконання замовлення).

Розрахунки необхідно провести для 4-х замовлень, які вказані у таблиці вихідних даних (стовпець 2 Додатку 2) з урахуванням 5-ти пріоритетних правил (стовпець 3 додатку 2) і вагових коефіцієнтів (стовпець 4 Додатку 2).

У стовпці 6 Додатку 2 вказані варіанти моментів часу (в номерах діб даного місяця) виконання підготовчих робіт підрозділами підприємства, необхідних для виконання замовлення:

Т1 – час виконання робіт підрозділами технічної підготовки;

Т2 – час виконання робіт підрозділом матеріально-технічного забезпечення;

Т3 – час виконання робіт кадровим підрозділом;

Т4 – час виконання робіт фінансовим підрозділом.

Варіанти часів виконання робіт підрозділами підприємства про підготовці виконання замовлення

1. T₁=5, T₂=13, T₃=15, T₄=5

2. T₁=10, T₂=15, T₃=3, T₄=6

3. T₁=2, T₂=7, T₃=15, T₄=7

4. T₁=15, T₂=8, T₃=7, T₄=6

5. T₁=7, T₂=15, T₃=6, T₄=5

На базі індивідуально завданого замовлення (стовпець 5 Додатку 2) і переліку часів (стовпець 6 Додатку 2) треба прийняти рішення о можливості виконання замовлення в директивний час (як і вище DIR =30, тобто замовлення повинне бути виконано до останньої доби місяця). Рішення має бути прийнятим на базі співвідношення раннього часу початку виконання замовлення TР, і пізнього часу виконання замовлення ТR, що обчислюються за формулами:

ТР=DIR-dz;

TR=max Ti,

i=

dz – час виконання замовлення, обчислюваний, як і в ситуації 1.

Якщо виконується співвідношення TR>TP, то сформулюйте рекомендації відповідним підрозділам підприємства, з вини котрих може бути зірвано директивний час завершення замовлення, з координації часів виконання робіт, з метою своєчасного виконання замовлення.

Управлінська ситуація 2.

Мета: визначення витрат часу на проведення діагностичного обстеження шляхом імітаційного моделювання.

Для проведення маркетингових досліджень керівництвом підприємства прийнято рішення про проведення діагностичних опитувань (інтерв’ю) потенційних споживачів продукції. Аналіз вибірки зі 100 перехожих дозволив отримати дані щодо кількості перехожих, що з’являлись з відповідним інтервалом, кількості перехожих, що дали згоду на участь у опитуванні, та тривалості проведення одного інтерв’ю (вихідні дані наведені у Додатку 3).

Необхідно визначити час необхідний для отримання 15 інтерв’ю. Для побудови моделі появлення використати випадкові числа, починаючи з А числа включно; моделі згоди з В числа включно; моделі тривалості з С числа включно (дивись Додаток 2). Для побудови моделі отримання інтерв'ю використовувати ряд випадкових чисел, рівномірно розподілених в інтервалі від 0 до 99.

№ з/п	Випадкове число	№ з/п	Випадкове число	№ з/п	Випадкове число
1	82	16	91	31	65
2	90	17	23	32	61
3	69	18	58	33	34
4	99	19	27	34	86
5	71	20	59	35	17
6	28	21	99	36	45
7	62	22	42	37	41
8	79	23	44	38	32
9	35	24	85	39	23
10	89	25	98	40	98
11	88	26	21	41	89
12	94	27	20	42	36
13	98	28	82	43	49
14	55	29	41	44	70
15	18	30	16	45	77

Управлінська ситуація 3.

Мета: прийняття рішення про оптимальний обсяг запасів промислового підприємства.

Для проведення поточного ремонту устаткування на промисловому підприємстві потрібно Y ремонтних комплектів. Проведення ремонту устаткування відбувається рівномірно на протязі року.

Ціна закупки одного ремкомплекту грн.

Витрати на розміщення одного замовлення дорівнюють .

Час поставки замовлення – 12 робочих днів.

Витрати на зберігання дорівнюють 8% вартості ремкомплекту.

Підприємство працює 300 днів на рік.

Постачальник надає знижки на ціни закупок, що залежать від обсягу замовлення:

Розмір замовлення	Знижка, %	Ціна за комплект
0-199	0
200-299	V1
300-399	V2
400-499	V3
500 і більше	V4

На підставі аналізу всієї інформації треба прийняти рішення про вибір такого варіанту замовлень з наведених вище, що забезпечує мінімальну загальну вартість запасів, а також рішення про доцільність використання підприємством знижок, що надає постачальник.

Вихідні дані наведені у Додатку 4.

Виконання завдання потребує ознайомлення з методами і моделями управління запасами.

Перш за все слід визначитися, яку модель управління запасами доцільно використати в даному випадку.

З цією метою необхідно обов’язково урахувати наступні чинники:

- характер попиту на готову продукцію;

- особливості споживання запасів підприємством;

- обов’язковість постійної наявності запасів на підприємстві;

- регламентація часу та обсягів поставки ресурсу.

Обравши конкретну модель управління запасами, слід проводити розрахунки дотримуючись наступного алгоритму:

1. Визначається економічний розмір замовлення.

2. Розраховується мінімальне значення загальної вартості замовлення з урахуванням середньої кількості продукції, що перебуває у запасі на протязі циклу.

3. Знаходиться загальна вартість продукції, яка закупається.

4. Здійснюється розрахунок інтервалу повторного замовлення та рівню повторного замовлення.

5. Виходячи з мінімальної загальної вартості замовлення, визначається доцільність використання підприємством знижок, що пропонуються постачальником.

Управлінська ситуація 4.

Мета: прийняття рішення щодо вибору варіанту виробничої програми у відповідності з наступними вихідними даними.

Підприємство випускає товар А. Відповідно до виробничих потужностей підприємство може виробити Х1, Х2, Х3, Х4 або Х5 одиниць товару за період. Маркетинговий аналіз ринкового середовища, зокрема, потреб споживачів, визначив можливість продажу протягом періоду У1, У2, У3 або У4 одиниць товару.

Ціна однієї одиниці товару складає Ц грн., витрати на виробництво одиниці товару - В грн. Нереалізована продукція зберігається на складі. Оренда складу складає С грн. в розрахунку на 100 одиниць товару за період. Податки та інші додаткові витрати не враховуються.

Імовірність реалізації У1, У2, У3 або У4 одиниць товару відділом маркетингу підприємства оцінена як Р1, Р2, Р3 та Р4 відповідно.

Необхідно із застосуванням теорії статистичних ігор визначити, скільки одиниць товару А доцільно виробляти підприємству.

Вихідні дані наведені у Додатку 5 індивідуального завдання.

Для прийняття управлінського рішення щодо обсягу виробництва товару А необхідно скласти матрицю виграшів, елементами якої буде значення прибутку (збитку) при різних обсягах виробництва товару та всіх варіантах попиту.

Для вибору оптимальної стратегії поведінки виробника товару А доцільно використати критерії Байєса, Вальда, Севіджа та Гурвіца (коефіцієнт песимізму обирається студентом самостійно у діапазоні від 0 до 1).

Ризиком при стратегії в умовах називається різниця між виграшем, який міг би бути отриманий в оптимальному випадку, і виграшем, який буде отриманий насправді:

,

де (максимальне значення в стовпці j), тобто виграш виробника А в оптимальному варіанті.

Критерій Байеса-Лапласа. Цей критерій ґрунтується на припущенні, що відомі ймовірності станів природи:

,

Оптимальною вибирається та стратегія гравця А, для якої середнє значення чи математичне очікування виграшу перетворюється на максимум:

2) Максимінний критерій Вальда. Оптимальною вибирається та зі стратегій гравця А, за якої мінімальний виграш є максимальним:

.

Мінімаксний критерій Севіджа. Відповідно до цього критерію рекомендується вибирати ту стратегію, за якої величина ризику набуває найменшого значення в найбільш несприятливій ситуації:

.

Критерій песимізму-оптимізму Гурвіца. Цей критерій рекомендує в умовах невизначеності не керуватися ні крайнім песимізмом, ні крайнім оптимізмом, а брати щось середнє, і має вигляд:

,

де - коефіцієнт, який вибирається із суб’єктивних міркувань: чим небезпечніше ситуація, тобто чим більше сторона А бажає «підстрахуватися», тим ближче до одиниці слід вибрати . Таким чином відображає міру песимізму особи, що приймає рішення, чи міру Ії ставлення до ризику.

Управлінська ситуація 5.

Мета: прийняття управлінського рішення щодо розподілу фінансових ресурсів між інвестиційними об’єктами.

Між п'ятьма підприємствами розподіляються 100 млн. грн. Приріст випуску продукції на кожному підприємстві залежить від виділеної суми коштів.

Необхідно знайти такий план розподілу 100 млн. грн. між підприємствами, при якому загальний приріст випуску продукції буде максимальним. Підприємства обираються відповідно з номером варіанту, наприклад: варіанту 28 відповідають п’ять суміжних підприємств:під номерами 28,29,30,1,2.

Інвестиції, млн. грн.	№ підприємства
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
	Приріст випуску продукції, млн..грн.
20	18	19	17	19	18	19	17	13	16	18	16	17	19	18	13
40	23	23	21	20	22	20	21	19	23	24	24	22	21	20	19
60	51	50	54	55	56	51	51	525	57	50	52	57	50	49	55
80	69	61	68	53	68	62	41	48	51	49	53	52	39	38	43
100	78	70	77	75	74	73	71	71	75	78	74	77	78	77	71
	№ підприємства
Інвестиції, млн. грн.	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
	Приріст випуску продукції, млн..грн.
20	11	13	19	17	12	18	14	18	19	18	17	13	16	17	14
40	21	19	23	22	21	20	20	22	20	24	21	19	24	22	21
60	51	55	57	57	50	59	55	56	51	50	51	55	52	57	54
80	71	78	71	72	69	68	63	70	72	69	71	68	73	72	68
100	81	81	85	77	78	77	85	84	83	78	81	81	84	77	77

Управлінська ситуація 6.

Мета: визначення пріоритетності виконання замовлення.

Вирішується задача багатоваріантності розрахунків добового плану виробничого підрозділу, вибору найбільш сприйнятливого варіанту плану з точки зору значень як планових показників, так і показників, що розраховуються за імітаційною моделлю виконання планового завдання. Задача приводиться у спрощеному (за обсягом даних) варіанті, але суть і послідовність дій витримані повністю і відповідають реальним при застосуванні на практиці методів імітаційного моделювання.

Загальний фонд ресурсу робочої сили за добу F1=100 людино-годин. Нормальний графік робіт – в одну зміну. У підрозділі виконується 2 типа робіт: А і В.

За добу можна виконати не більш 10 робіт типа А і 6 робіт типа В. Виконується з початку найбільш пріоритетний тип робіт, а на залишках ресурсів – менш пріоритетний. При цьому призначається до виконання тільки ціла кількість робіт.

Сумарний пріоритет типів робіт розраховується за чотирма пріоритетними правилами:

1. Максимальний об’єм використання ресурсу роботою.

2. Мінімальний об’єм використання ресурсу роботою.

3. Максимальний можливий прибуток від виконання роботи.

4. Мінімальний можливий прибуток від виконання роботи.

Використовуючи значення вагових коефіцієнтів (Додаток 6) треба прийняти рішення про ступінь вагомості для підприємства виконання кожного з замовлень на базі розрахунку величини сумарного пріоритету за наступною формулою:

Розрахунок часткових і сумарних пріоритетів виконується за формулами, аналогічними до формул, приведених при розгляді управлінської ситуації 2.

Коефіцієнт витрат фонду ресурсу має випадкове значення, рівномірно розподілене на інтервалі, що задається в додатку 7.

Кожна з робіт характеризується об’ємами використання ресурсу одиницею робіт ХА, ХВ людино-годин відповідно, об’ємами можливого прибутку від виконання одиниці робіт SA, SB грошових одиниць відповідно.

Для кожного студента об’єми XA, XB, SA, SB приведені у Додатку 8.

Управлінська ситуація 7.

Мета: прийняття рішення щодо варіанту планового завдання.

Під назвою «Управлінська ситуація 7» треба розрахувати варіант планового завдання при вагових коефіцієнтах пріоритетних правил з Додатку 6. Після цього треба провести 10 варіантів імітаційного моделювання можливого об’єму фактичного фонду ресурсу на заплановану добу, використовуючи 10 випадкових рівномірно розподілених на інтервалі (0,1) чисел, наведених у Додатку 9 індивідуального завдання. У випадку, коли фактична кількість виконаних робіт буде меншою, ніж планова, різницю між фактичним фондом ресурсу та його необхідним для виконання планової кількості робіт фондом треба компенсувати призначенням робіт у надурочний час у обсязі, що не перевищує 5 людино-годин.

При цьому треба розрахувати значення таких показників:

1. Плановий прибуток.

2. Очікуваний прибуток (як середнє значення прибутку за 10-ма імітаційними реалізаціями).

3. Можливий обсяг використання робіт в надурочний час (як середнє значення за 10-ма імітаційними реалізаціями).

Управлінська ситуація 8.

Мета: прийняття рішення щодо варіанту планового завдання шляхом імітаційного моделювання.

Під назвою «Управлінська ситуація 8» треба виконати майже ті самі дії, що в ситуації 7 за винятком таких пунктів:

- пріоритети не розраховуються;

- якщо в ситуації 7 більш пріоритетного були роботи типу А, то тепер вважається, що більш пріоритетні роботи типу В і навпаки, якщо більш пріоритетними були роботи типу В, то тепер вважається, що більш пріоритетні роботи типу А.

Далі треба виконати ті ж дії, що і в ситуації 7:

• розрахувати планове завдання;

• провести імітаційне моделювання;

• розрахувати значення тих самих показників.

Управлінська ситуація 9.

Мета: порівняльний аналіз двох варіантів планового завдання.

Необхідно провести порівняльний аналіз двох варіантів планового завдання і прийняти рішення, який з варіантів (і чому) треба вибрати для використання в діяльності підрозділу.

Управлінська ситуація 10.

Мета: прийняття рішення щодо оптимального плану перевезень з метою мінімізації транспортних витрат.

Маємо Х пунктів відправлення однорідного вантажу Ai та Y пунктів Bj призначення цього вантажу. Собівартість Сij перевезення одиниці вантажу із кожного пункту Ai в кожний пункт Bj наведена у Додатку 10.

Необхідно скласти математичну модель транспортної задачі та знайти такий оптимальний план перевезень, щоб сумарні транспортні витрати були б мінімальними.