Коаксіальний кабель
Цей кабель являє собою мідний провідник, по якому передається корисний сигнал. Цей провідник оточений ізоляцією. Поверх ізоляції укладається мідна сітка чи фольга яка є екраном, що захищає центральний сигнальний провід від зовнішніх електромагнітних перешкод. Завдяки використанню такої конструкції екран забезпечує високий ступінь захисту корисного сигналу від зовнішніх перешкод, що дозволяє без істотних утрат здійснювати передачу сигналу на досить великі відстані. Існуючі коаксіальні кабелі підрозділяють на два типи: тонкий і товстий.
Тонкий коаксіальний кабель зовні дуже схожий на сучасні кабелі, використовувані для підключення телевізійних антен. Такий кабель не настільки гнучкий і зручний при монтажі як неекранована кручена пара, але теж досить часто використовується для побудови локальних мереж. Рознімання, використовувані для підключення тонкого коаксіального кабелю, називаються BNC-розніманнями.
Товстий коаксіальний кабель дуже схожий на тонкий, але тільки більшого діаметра. Збільшення діаметра кабелю дозволяє забезпечити його велику стійкість проти перешкод, а відповідно гарантує можливість передачі корисного сигналу на великі відстані, чим тонкий коаксіальний кабель. Через більш складний процес монтажу товстого кабелю (погано гнеться і вимагає спеціалізованих рознімань), він розповсюджений набагато менше.
Оптичний кабель
О
Коаксіальний кабель
Кручена пара
Оптичний кабель
мал.
1
Оптичне волокно є відносно дорогою середовищем передачі (у порівнянні з кручений парою і коаксіальним кабелем), але в даний час активно використовується для побудови високошвидкісних і протяжних ліній зв'язку.
1.2. Бездротові середовища передачі даних
Бездротові середовища передачі даних є частиною нашого світу, що існує оточенням планети Земля. Атмосфера є одним із прикладів таких середовищ передачі. У бездротових середовищах передачі сигнали можуть передаватися з використанням різного роду випромінювань, наприклад, радіохвилі, мікрохвильове випромінювання, інфрачервоне випромінювання і т.п.
У мережі корисний сигнал завжди передається у виді хвиль з використанням того чи іншого середовища передачі. Наприклад, при використанні кабельних середовищ передачі сигнал передається у формі електромагнітних хвиль визначеної частоти. У випадку використання оптичного кабелю сигнал передається у виді світлових хвиль (з погляду фізики це ті ж електромагнітні хвилі, але тільки набагато більшої частоти). При передачі сигналів з використанням атмосфери використовуються електромагнітні хвилі, що передаються на частоті радіохвиль, СВЧ- чи інфрачервоного випромінювання.
При проектуванні комп'ютерної мережі дуже важливим є правильність вибору середовища чи декількох середовищ передачі для обміну даними між усіма пристроями мережі. Вибір середовища передачі, як правило, визначається структурою майбутньої мережі - наявністю комп'ютерів розташовуються в одній кімнаті, поверсі, будинку, різних районах чи міста декількох різних містах, чи регіонах навіть країнах. Правильний вибір середовища передачі забезпечує одну зі складових успішної побудови мережі, що надалі приводить до мінімізації вартості володіння мережею і забезпечення її необхідної продуктивності.
Наприклад, припустимо, що Вам необхідно побудувати мережу, що складається з двох вже існуючих мереж у різних будинках. Будинки знаходяться на видаленні декількох кілометрів друг від друга. Якщо для обміну даними між цими двома мережами не потрібно настільки ж висока продуктивність, що й у кожній з мереж будинків, то для з'єднання мереж між собою можна використовувати інше середовище передачі, менш дорогу в установці й експлуатації.
Якщо необхідно об'єднати кілька мереж будинків, що знаходяться в різних чи містах країнах, то може виявитися доцільним замість прокладки кабелю використовувати як середовище передачі атмосферу і передавати корисний сигнал з використанням чи радіохвиль засобів супутникового зв'язку.