- •Затверджую
- •Збірник інструкцій по проведенню лабораторних та практичних робіт
- •,,Технологія конструкційних матеріалів ”
- •Практична робота №1 випробування на ударну в'язкість
- •Лабораторна робота № 1
- •Практична робота № 2
- •Лабораторна робота № 2
- •Практична робота № 3 дослідження конструкції і геометрії токарних різців
- •Лабораторна робота № 3 дослідження конструкції і геометрії спірального свердла
- •Практична робота № 4 дослідження конструкції і геометрії фрез
- •Методичні вказівки до виконання робіт
- •Лабораторна робота № 4 розрахунки режимів різання при токарній обробці
- •Практична робота № 5 розрахунки режимів різання при свердлильній обробці
- •Лабораторна робота № 5 розрахунки режимів різання при фрезерній обробці
- •Література
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Прокат из рессорно-пружинной углеродистой и легированной стали
- •1. Классификация и сортамент
- •50Хфа-3а гост 14959-79
- •5Х50 гост 7419.4-78 Полоса -------------------------------------
- •2. Технические требования
- •Додаток д
- •Прокат стальной горячекатаный для рессор
- •П рокат полосовой
- •Додаток е
- •Додаток ж додаток з
- •Паспортні дані металорізальних верстатів Токарно-гвинторізний верстат 16к20
- •Вертикально-свердлильний верстат 2н135
- •Вертикально-фрезерний верстат 6р13
Практична робота № 4 дослідження конструкції і геометрії фрез
Ціль роботи: вивчити основні конструкції і геометрію фрез і їх призначення.
Завдання: Вивчити конструкцію і геометрію, виконати виміри і розрахунки геометричних параметрів фрези.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Фрезерування є одним з високопродуктивних і розповсюджених методів обробки металів різанням. Різальним інструментом при фрезеруванні є фреза. Фреза - багатозубий інструмент, що представляє собою тіло обертання, на утворюючій поверхні якого (а у торцевих фрез і на торці) є ріжучі зуби.
Застосування фрез у машинобудуванні має більш ніж столітню історію, розроблено багато конструктивних варіантів цього інструмента. Фрези становлять більш 20% у номенклатурі металорізального інструменту, що випускається інструментальною промисловістю, і серед усіх видів лезвійних інструментів фрези виділяються найбільшою різноманітністю.
Їх розрізняють:
По місцю розташування ріжучих зубів на вихідному циліндрі - торцеві, циліндричні, тристоронні (див. рис.1 а,б).
По способу закріплення на верстаті - насадні і хвостові або кінцеві (див. рис.1 б.в).
По характеру виконуваної роботи - шпонкові, кутові, фасонні, для Т-образних пазів, пазові, відрізні, різьбові, зуборізальні і т.д.
По способу розташування зуба на циліндрі - прямозубі, із гвинтовим зубом, з різноспрямованими зубами (див. рис.1 д,г,в).
По виду задньої поверхні - гострі або плоскозаточені, звичайні, із криволінійною спинкою, з ламаною спинкою і затиловані (див. рис.2 а,б,в,г).
По виду інструментального матеріалу зубів - швидкорізальні й твердосплавні.
По способу закріплення ріжучого елемента - цільні, із припаяними пластинками, з механічним кріпленням і т.д. (див. рис.1 а,б).
По виду хвостовика для кріплення фрези в шпинделі із циліндричним або конічним хвостовиком (див. рис.1 в,г).
По розміру зуба - із дрібним або великим зубом. Велика різноманітність поверхонь, які можуть бути оброблені методом фрезерування обумовлює застосування фрез відповідного типу, так:
Циліндричні фрези - для обробки площин, паралельних осі обертання фрези (див. рис. 1 б).
Торцеві фрези - для обробки відкритих, особливо довгих і широких площин, перпендикулярних до осі фрези (див. рис.1а).
Кінцеві фрези - для фрезерування площин, уступів, пазів і криволінійних контурів по розмітці або копіру (див. рис.1 в,г).
Цільні
фрези можуть мати гострі або затиловані
зуби (див. рис.2 а,б,в,г). Звичайно гострі
зуби застосовують для дрібнозубих фрез,
із криволінійною спинкою - для крупнозубих
фрез, з ламаною спинкою для фрез,
використуємих при важких роботах. Зуб
уважається дрібним, якщо Z > 1,5
і крупним, якщо Z < 1,5
.
Тут Z - число зубів фрези, а D - діаметр фрези.
Якщо задня поверхня зуба має спеціальну форму, наприклад, затилована по архімедової спіралі, то такий зуб називається затилованим. Фрези із затилованими зубами застосовують для обробки фасонних поверхонь. Затиловані зуби заточуються тільки по передній поверхні для збереження сталості профілю зуба, а гострі - по задній поверхні.
Основні елементи зубів циліндричних і торцевих фрез указані на рис.3 а,б. Геометрія ріжучої частини фрези характеризується наступними параметрами:
Н - висота зуба;
f - ширина задньої поверхні;
f1 - ширина спинки;
γ - головний передній кут;
α - головний задній кут;
λ - кут нахилу головної ріжучої кромки;
ω
- кут нахилу зуба;φ - головний кут у плані кутової кромки;
φ1 - допоміжний кут у плані;
φ0 - головний кут у плані перехідної кромки;
t - окружний крок зубів.
На
рис. 4 а,б показані геометричні елементи
ріжучої частини фрези.
Головний передній кут γ - виміряється в площині, нормальної до головної ріжучої кромки і минаючої через дану точку. У циліндричних фрез зі швидкорізальних сталей величина головного переднього кута коливається в межах 10 ÷ 20, у торцевих і дискових фрез, оснащених пластинками із твердого сплаву, γ = +5 ÷ -10°.
Іноді передній кут задають у площині, нормальній осі фрези, так званий поперечний кут γ' . Для переходу від кута γ' до кута γ користуються наступними формулами:
для торцевих фрез tg γ = tg γ' * sin φ + tg ω * cos φ;
для циліндричних фрез tg γ = tg γ' * cos φ.
В цих формулах : ω - кут нахилу зубів фрези до осі фрези; φ- головний кут у плані.
Головний задній кут α - виміряється в площині, нормальної до осі фрези. Він укладений між дотичною до задньої поверхні зуба фрези в розглянутій точці головної ріжучої кромки і дотичній до окружності обертання даної точки. Іноді задній кут задається в нормальному перетині до головної ріжучої кромки - нормальний задній кут, αн . Кути α і αн зв'язані між собою наступними співвідношеннями:
для
головної ріжучої кромки торцевих
фрез tg α =
для циліндричних фрез tg α= tg αн * cos ω
У фрез зі швидкорізальних сталей величина головного заднього кута коливається в межах 12 ÷ 30° ( залежно від типу фрези), у торцевих фрез з твердосплавними пластинками α = 6 ÷ 15°; у дискових фрез α = 20 ÷ 25° при обробці стали і α = 10 ÷ 15° при обробці чавуну.
Кут нахилу зубів ω - служить для зменшення вібрації, збільшення плавності роботи фрези і для створення сходу напрямку стружки. Звичайно кут нахилу зуба вибирають в інтервалі 10 ÷ 55° залежно від типу фрези.
Окружний крок зубів t - величина цього кута залежить від числа зубів фрези і розраховується по формулі
t = 360°/Z
Торцеві фрези характеризуються також кутами в плані φ, φ1, φ0 і кутами нахилу головної ріжучої кромки λ.
Головний кут у плані кутової кромки φ - кут між проекцією головної ріжучої кромки на осьову площину, що проходить через розглянуту крапку кромки і торцевою площиною. Головний кут у плані впливає на товщину і ширину зрізу, співвідношення складових сил, що діють на фрезу, стійкість фрези, якість обробленої поверхні. Чим менше цей кут, тем менше товщина зрізу і навантаження на одиницю довжини ріжучої кромки, вище стійкості фрези, чистіше оброблена поверхня, але більше осьова складова сил різання. Тому φ = 10 ÷ 30° використовують при достатній жорсткості системи СНІД. Малий кут утрудняє роботу з великою глибиною різання, тому що необхідно збільшувати довжину ріжучої кромки і тому фрези з φ < 30° застосовують при глибині різання 3 - 4 мм. При фрезеруванні на прохід звичайно φ = 60°.
Допоміжний кут у плані φ1 - кут між проекцією допоміжної ріжучої кромки на осьову площину кромки, що проходить через розглянуту точку, і торцевою площиною. Він служить для зменшення тертя допоміжної ріжучої кромки о оброблену поверхню і вибирається в межах 2 ÷ 10° для торцевих фрез і 2 ÷ 5° для дискових тристоронніх фрез.
Головний кут у плані перехідної кромки φ0 - кут між проекцією перехідної кромки на осьову площину, що проходить через розглянуту точку, і торцевою площиною. Для зміцнення вершини зуба фрези в торцевих твердосплавних фрез під цим кутом звичайно робиться перехідна кромка h = 1 ÷ 2 мм. Величина кута φ0 звичайно рівна 1/2 величини кута φ.
Кут нахилу головної ріжучої кромки λ – кут між головною ріжучою кромкою і проекцією її на осьову площину, що проходить через вершину кута між головною і допоміжною ріжучою кромками, виміряється в поздовжній площині, що проходить через дану точку ріжучої кромки. Кут λ впливає на міцність і стійкість зуба, позитивне значення кута λ сприяє більш плавному входу зуба в заготовку і виходу з неї. У торцевих твердосплавних фрез кут λ робиться в межах від 0° до +150, а у циліндричних, кінцевих і дискових фрез кут λ дорівнює куту нахилу гвинтового зуба, тобто λ = ω .
Значення геометричних і конструктивних параметрів для різних фрез і умов обробки наведені в довідниках по режимах фрезерування, у довідниках технолога, фрезерувальника, інструментальника і т.д.
Хід роботи
Користуючись інструкцією і додатковою літературою [1], [2], [3], [4] вивчити конструкцію й геометрію виданої фрези.
Виконати ескіз фрези й указати на ньому основні елементи, поверхні й кромки фрези.
Виміряти величини конструктивних параметрів фрези.
Усвідомити геометричні параметри ріжучої частини фрези, виписати межі виміру кутів α, γ, φ, φ1, φ0, λ, ω, t.
За допомогою інструментального кутоміра виміряти кути α, γ.
По відбитках, отриманих за допомогою копіювального паперу, виміряти транспортирним кутоміром кути t, ω.
За допомогою універсального кутоміра виміряти кути φ, φ1, φ0, λ.
Скласти звіт за формою I.
Ф О Р MA I
Ціль роботи.
Завдання.
Т
аблиця
виміру конструктивних параметрів фрези
(табл.1).
Таблиця виміру геометричних параметрів ріжучої частини фрези (табл.2).
Таблиця 2.
-
Найменування позначення кута фрези
Межі виміру у стандартних фрез
Результати виміру
Висновок.
