- •1.1. Концепція сталого людського розвитку — основа науки про безпеку людини
- •1. Безпека життєдіяльності населення будь-якої країни забезпечується не озброєнням, а довготривалим процесом сталого розвитку людини, який оцінюється індексом людського розвитку (ілр).
- •1.2. Еволюційний шлях навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності" в Україні
- •1.3. Мета, завдання, структура та зміст дисципліни "Безпека життєдіяльності"
- •1.4. Структура життєдіяльності та її характерні ознаки
- •Принципи забезпечення життєдіяльності:
- •Способи забезпечення життєдіяльності
- •1.5. Оцінка ризику ймовірних небезпек
- •Розділ 2. Навколишнє середовище і життєдіяльність людини
- •2.1. Система "людина — навколишнє середовище" та її компоненти
- •Оцінка ризику може здійснюватися різними методами:
- •2.2. Природне середовище і людина
- •2.3. Техногенне середовище і людина
- •Електричний чинник і безпека
- •Правила безпеки при користуванні електроприладами і надання першої медичної допомоги у разі ураження електричним струмом
- •Комп'ютер і здоров'я людини
- •Негативні фактори під час роботи з комп'ютером
- •Ергономічні вимоги до організації робочих місць
- •Комплекси спеціальних вправ та психофізіологічне розвантаження для користувачів комп'ютерів Комплекс вправ для очей
- •Комплекс вправ для поліпшення мозкового кровообігу
- •Комплекс вправ для рук
- •Комплекс вправ для хребта
- •Психологічне розвантаження
- •Місто як джерело небезпеки
- •Як поводити себе в натовпі, щоб не постраждати
- •Поведінка людини у натовпі під час масових заходів
- •Заводи, фабрики, служби забезпечення міста
- •Сповіщення про хімічне зараження
- •Оповіщення про радіоактивне зараження
- •Затоплення помешкання
- •Витік газу
- •Безпека під час користування ліфтом
- •Руйнування помешкання внаслідок землетрусу, вибуху, іноді через недоліки будівництва
- •Основи пожежної безпеки
- •Небезпечні ситуації під час користування громадським транспортом
- •Що робити, якщо виникла пожежа у транспорті
- •Аварія автомобіля
- •Аварія потяга
- •Аварія літака
- •2.4. Соціальне середовище і людина
- •Фактори зниження життєдіяльності. Шкідливі звички
- •Здоровий спосіб життя. Його вплив на здоров'я та працездатність людини
- •Що робити, якщо стресу уникнути все ж таки не вдалося
- •Екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення
- •Шляхи, форми та методи самозахисту
- •Правила придбання та користування спеціальними засобами самооборони
- •Поради щодо захисту особистої власності (пограбування квартир, викрадення автомобілів, кишенькові крадіжки)
- •Як зберегти своє майно від злочинних посягань
- •Що робити, якщо крадіжку намагаються здійснити, коли ви дома, або вона вже трапилась
- •Як уникнути зґвалтування
- •Автономне існування людини в екстремальних умовах
- •Якщо заблукав у лісі
- •Прикмети для орієнтування без карти
- •Добування і приготування їжі
- •Добування вогню
- •Правила власної безпеки під час купання
- •Перегрівання організму
- •Що робити у разі перегрівання
- •Блискавка
- •Перша медична допомога
- •Сонячний тепловий удар
- •Харчове отруєння
- •Укус змії
- •Перша медична допомога із використанням природних ліків
- •Розділ 3. Негативні фактори середовища життєдіяльності
- •3.1. Характеристика небезпек природного, техногенного характеру та їх наслідки
- •Поради щодо безпеки у разі отримання штормового попередження
- •Наслідки небезпечних землетрусів:
- •Правила поведінки людини під час землетрусу
- •Техногенні небезпеки радіаційного походження
- •Правила поведінки при аваріях на аес
- •Дотримання правил радіаційної безпеки та особистої гігієни
- •Контроль за грошима, забрудненими радіоактивними речовинами, які потрапляють у банківські установи
- •Техногенні небезпеки хімічного походження
- •Принципи гарантування техногенно-екологічної безпеки
- •3.2. Сучасні екологічні проблеми і здоров'я людини
- •Зв'язок між здоров'ям людини й атмосферою
- •Який вихід з цієї ситуації
- •Забруднення атмосферного повітря (на прикладі Львівської області)
- •Гідросфера і здоров'я людини
- •Водні ресурси Львівщини
- •Літосфера та здоров'я людини
- •Літосфера Львівської області
- •Основні принципи забезпечення екологічної безпеки
- •3.3. Небезпеки соціально-політичного характеру та їх вплив на життєдіяльність людини
- •Тероризм
- •Що потрібно знати і робити, щоб не захворіти пташиним грипом
- •Розділ 4. Забезпечення життєдіяльності населення
- •4.1. Правове регулювання та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Закон України "Про охорону здоров'я населення"
- •Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"
- •Мета цивільного захисту
- •Принципи цивільного захисту
- •Завдання цивільного захисту
- •Основні заходи у сфері цивільного захисту
- •4.2. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
- •Надзвичайні ситуації воєнного характеру
- •Сучасні військові засоби ураження та наслідки їхнього застосування
- •Ядерна зброя
- •Хімічна зброя
- •Біологічна зброя
- •Звичайні військові засоби ураження
- •Основні принципи щодо захисту населення:
- •Основні заходи щодо забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях:
- •Засоби індивідуального захисту
- •Медичний, радіаційний та хімічний захист
- •Укриття людей у захисних спорудах
- •Евакуація населення з небезпечних районів
- •Спостереження та контроль за станом навколишнього середовища, продуктів харчування та води
- •Прилади радіаційного, дозиметричного контролю та хімічної розвідки
- •Дозиметричні прилади
- •Прилади хімічної розвідки
- •Практична перевірка вмісту кількості синильної кислоти в тютюновому димі
- •Захист продуктів харчування в умовах радіоактивного забруднення
- •Санітарні заходи в особистих підсобних господарствах
- •Поради щодо захисту продуктів харчування від нітратів
- •4.3. Безпека підприємницької діяльності
- •Дії установи банку в екстремальних умовах
- •Поведінка персоналу у випадку пожежі в банку
- •Поведінка персоналу у випадку аварій на хімічно-небезпечних об'єктах
- •Поведінка персоналу у випадку аварій на аес
- •Поведінка персоналу у випадку затоплення приміщень банку
- •Поведінка персоналу у випадку землетрусу
- •При отриманні поштових надходжень чи особистих вручень пакетів, бандеролей необхідно звернути увагу на:
- •При виявленні вибухового пристрою або підозрілого предмета необхідно
- •4.4. Надання першої медичної допомоги
- •Послідовність надання першої допомоги
- •Висновки
- •Використана і рекомендована література
Водні ресурси Львівщини
Природна водозабезпеченість Львівщини вище середнього рівня в Україні і становить на 1 км 2 території 226 тисяч м3/рік (місцевий стік). У перерахунку на одного мешканця — близько 1,82 тисяч м3/рік.
За даними Львівського регіонального відділу Дністровського басейнового водогосподарського об'єднання, забруднювачами басейну рік Західний Буг — Вісла є: виробниче об'єднання "Сірка" (м. Шкло); завод "Хімволокно" (м. Сокаль); Львівводоканал тощо. Загальний скид в області становив 370,3 млн м3 стоків. Потужність очисних споруд наведено на рис. 3.2:
Рис. 3.2. Потужність очисних споруд, млн. м3
На стан водних ресурсів в області негативно впливають:
1. Скиди стічних вод з населених пунктів і окремих підприємств у поверхневі водойми без належної очистки.
2. Самовільний скид у водойми неочищених стоків.
3. Транзит нафти та нафтопродуктів транснаціональними продуктопроводами та нафтопроводами.
4. Відсутність навколо водних об'єктів водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг.
5. Випадки відключення енергоживлення на очисних спорудах області.
За даними Волинського центру з гідрометеорології, стан поверхневих вод басейну ріки Західний Буг у пунктах контролю на території Львівської області не поліпшується. У пунктах спостереження с. Межиріччя (р. Рата), м. Червоноград (р. Солокія) зафіксовані перевищення ГДК по групі азоту і хімічна втрата кисню. У пунктах контролю басейну Дністра, що закріплені за Рівненським ЦГМ, якість води залишилась незмінною.
За даними Львівського регіонального відділу комплексного використання природних ресурсів Дністровського басейнового водогосподарського об'єднання, вміст радіо-цезію-137 у пробах води поверхневих водойм Львівщини не перевищував тимчасово допустимого рівня.
Наведені дані красномовно свідчать про обстановку гідросфери області. Тому населенню рекомендується користуватися побутовими фільтрами, колонками з артезіанською водою й обов'язково кип'ятити перед вживанням водопровідну воду.
Літосфера та здоров'я людини
Літосфера — зовнішня тверда оболонка Землі, яка охоплює земну кору й складається з осадових вивернених і метаморфічних порід. Особливе значення у складі літосфери Землі мають ґрунти.
Ґрунти — це органічно-мінеральний продукт багаторічної взаємо діяльності живих організмів, води, повітря, сонячного тепла та світла. Є одним із найважливіших природних ресурсів.
Ґрунти мають велике значення для життя людини. Вони є основним джерелом отримання продуктів харчування, очищають природні та стічні води, регулюють рослинний шар (покров) та водний баланс Землі. Близько 3/4 усіх ґрунтів земної кори мають понижену продуктивність. Для підвищення її ефективності необхідно вносити органічні та мінеральні добрива, поливати або проводити роботи з осушення перезволожених ґрунтів.
У межах літосфери періодично відбуваються різні процеси (зсуви, селі, обвали, ерозія), які мають величезне значення для визначення небезпек екологічного характеру у певному регіоні планети, які іноді спричиняють глобальні екологічні катастрофи.
Багато проблем завдає сільському господарству ерозія ґрунтів (видування родючого шару). Так, глибока оранка при освоєнні цілинних та перелогових земель у Казахстані на початку 60-х років XX століття призвела до повного вивітрення родючого шару ґрунту, внаслідок чого ґрунт став непридатним для землеробства.
Великою проблемою є і засолення ґрунтів, що призводить до осушення землі.
Надмірне застосування мінеральних добрив, отрутохімікатів також погіршило склад ґрунтів через накопичення в них хімічних речовин (азот, фосфор, фтор, солі важких металів, стронцій, цезій, радій, уран тощо).
Наявність деяких з них спричинена чорнобильською катастрофою. Надлишок у ґрунті сполук азоту, фосфору, сірки, з одного боку, зменшує родючість ґрунту, а з іншого — забруднює сільськогосподарську продукцію нітратами, фосфатами та іншими токсичними речовинами. Споживання таких продуктів небезпечне для життя людей.
Забруднення ґрунту — це процес потрапляння в нього різних хімічних речовин, токсикантів, відходів господарської діяльності людини в розмірах, які перевищують їх звичайну кількість, необхідну для участі в біологічному кругообігу. У зв'язку з інтенсивним і зростаючим забрудненням ґрунтів хімічними речовинами розроблені гранично допустимі концентрації (ГДК) деяких шкідливих речовин у ґрунті (табл. 3.9).
Процес концентрації в ґрунті низки хімічних елементів (мідь, свинець, кобальт, олово, цинк, срібло, нікель, хром, ванадій, молібден) характерний для багатьох регіонів України поблизу більшості великих промислових підприємств.
Посилюється забруднення ґрунтів твердими відходами (пакувальними поліетиленовими матеріалами, непридатною побутовою технікою, папером, консервними банками, склом, будівельним сміттям, старими автомобілями тощо). За даними ООН, такі відходи щорічно становлять 500—600 кг на душу населення. Тому
Таблиця 3.9. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у ґрунтах
Речовина |
ГДК, мг/кг |
Бензпірен |
0,02 |
Свинець |
20 |
Хром +6 |
0,05 |
Ртуть |
2,1 |
Бензол, толуол |
0,3 |
Нітрати |
130 |
Мідь |
3 |
Нікель |
4 |
Цинк |
23 |
Марганець |
1500 |
Ванадій |
160 |
Кобальт |
5 |
Кадмій |
1 |
Сірководень |
0,4 |
Фтор |
10 |
Хлорофос |
0,5 |
Карбофос |
2 |
Хлорамін |
2 |
Метафос |
0,1 |
Гексахлоран |
1 |
Бромофос, метилстирол |
0,4 |
Поліхлорпілен |
0,5 |
Гетерофос |
0,005 |
Атразин |
0,01 |
Кельтін, лідан |
1 |
Сірка |
160 |
тепер загострилась проблема переробки побутового сміття.
У результаті забруднення ґрунту у рослинах збільшується вміст радіоактивного цезію-134 та цезію-137. Як наслідок, його концентрація у рослинах у 70—100 разів більша, ніж у ґрунті, що робить їх абсолютно непридатними до споживання.
Головні джерела забруднення літосфери:
— застосування пестицидів та мінеральних добрив;
— промисловість, автотранспорт;
— стічні води, відходи побуту й атмосферне забруднення;
— накопичення у ґрунті радіонуклідів, особливо після катастрофи на Чорнобильській АЕС.
Основними заходами щодо боротьби із забрудненням ґрунту є: досконалість технологічних процесів у виробництві; раціональна технологія обробітку ґрунту (зменшення навантаження техніки, дотримання протиерозійних сівозмін, використання органічних добрив, безплужний обробіток земель тощо).
