«Мікрофон»

На уроках, що містять такий вид діяльності як сприйняття творів мистецтва, ефективне використання методу «Мікрофон». Такий спосіб вираження своїх думок дає кожному змогу сказати щось швидко, визначити головне, виступати по черзі.

29 Вирішення завдання перевірки та зміцнення знань пов'язане з використанням таких методів «Навчаючи вчуся» «Акваріум» Метод проектів «Аукціон» , Образна структурна модель Контрольні уроки мають теж чималий спектр — конкурси, змагання, багатоетапні естафети тощо. «Навчаючи вчуся» Метод використовують під час узагальнення та закріплення ви-вченого та завершення роботи з теми. Мета: дати учням змогу взяти участь у навчанні й передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів у мистецтві, викликає певні запитання й підвищує інтерес. Порядок проведення: Підготувати картки з фактами, що стосуються теми, по одній на кожного учня. Роздати по одній картці кожному. Упродовж кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Після того як учні прочитають інформацію, запропонуйте їм ходити по класу, ознайомлюючи зі своєю інформацією інших однокласників. Учень може одночасно розмовляти тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати певну інформацію від іншого учня. Після того як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти що-небудь із того, про що вони дізналися від інших. Відповіді можна записувати на дошці. Розгляньмо застосування методу «Навчаючи вчуся» на узагальнювальному уроці з теми «Поняття про архітектуру як художній образ. Від палеоліту до нашої доби» (7-й кл.). Під час підготовки до уроку допоможе наступна інформація, оформлена у вигляді карток. Картки містять інформацію про зміст поняття архітектури, вимоги до архітектурних споруд, види архітектури за призначенням, художньо-виражальні засоби архітектури, відомості про найвідоміші архітектурні споруди. 30 «Акваріум» Учитель розподіляє учнів на чотири групи і пропонує їм прочитати текст, що містить певний обсяг навчального матеріалу або розглянути ряд наочних посібників з описами та поясненнями впродовж 3-5 хв. Потім одна з груп сідає в центр класу. Це необхідно, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця група отримує лист із завданнями та схемою роботи: Прочитати вголос завдання. Обговорити проблему, використовуючи метод дискусії. Дійдіть спільного рішення за 3-4 хв. Групі пропонують уголос прочитати ситуацію або завдання та обговорити її розв'язання. Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення. На цю роботу групі дають 3—5 хв. Після цього група займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання: Чи погоджуєтеся ви з думкою групи? Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена? Який з аргументів ви вважаєте найпереконливішим? На таку бесіду відводять до 2-3 хв. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група, яка обговорює наступне завдання. Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і діяльність кожної з них слід обговорити всім класом. У межах «Акваріума» можна підбити й підсумки уроку. Цей метод можна використати на етапі закріплення знань, наприклад, на уроці з теми «Поняття про художньо-конструктивні та стилістичні особливості архітектурних образів» у 7-му класі. Кожна група, яка перебуває в «Акваріумі», отримує фото пам'ятки архітектури. Завдання: вказати належність даної архітектурної споруди до відповідного стилю та епохи. Для полегшення виконання завдання учні можуть скористатися підготовленими вчителем пам'ятками, що містять перелік характерних особливостей архітектурних споруд різних стилів. Відповідь необхідно обґрунтувати, проаналізувати художньо-конструктивні особливості споруди, назвавши найхарактерніші деталі та визначивши найістотніші ознаки. 31 Метод проектів Застосування цього методу розраховане на розвиток уміння побачити проблему, замислитися над нею, знайти спосіб її розв'язання, застосовуючи набуті раніше знання та навички. Для уроків образотворчого мистецтва можна рекомендувати творчі проекти. Наприклад, результатом роботи всіх учнів класу на уроках з теми «Поняття про містобудівне та ландшафтне проектування» в 7-му класі може бути макет сучасного мікрорайону, в якому кожна група виконує макет споруди певного типу (житловий будинок, дитячий садок, магазин, школа, кінотеатр тощо). Учні в групі можуть розподілити ролі так: відповідальний за проект, організатор, генератор ідей, оформлювач результатів. Етапи роботи над проектом: Оголошення вчителем теми. Постановка проблеми. Учні визначають, які споруди необхідно внести до проекту; встановлюють характерні конструктивно–стилістичні особливості кожного типу споруд; пропонують варіанти виконання завдання (з допомогою вчителя). Розподіл завдань серед груп, пошук інформації, знаходження найкращого варіанту, встановлення способів виконання проекту. Робота над завданням: добір необхідних матеріалів, креслення розгортки, виготовлення виробу. Попереднє обговорення отриманих результатів в групах. Захист (презентація проектів). Колективне обговорення. Висновки. 32 Урок-конкурс Конкурс — вид ігрового методу, що розкриває великі можливості для використання роботи з групами. Кожна група прагне створити кращий зразок виконання одного й того ж завдання. Наприклад, на уроці з теми «Мова архітектурних образів. Будинок казкового героя» (7-й кл.) поділяємо учнів на групи, пропонуємо групам однакові набори частин споруд та архітектурних деталей із картону. Вчитель повідомляє професію або вид діяльності казкового героя. Завдання: змоделювати будинок із запропонованих частин; приклеїти частини на аркуш, оздобивши будинок придуманими або домальованими деталями, так щоб він відповідав характеру та професії казкового мешканця; підготувати усний захист проекту. Учитель аналізує, роботи і визначає групу-переможницю. 33 Порівняльна характеристика пасивних та інтерактивних методів навчання Критерії порівняння Пасивні методики Інтерактивні методики І. Обсяг інфор- За короткий проміжок чамації су можна ознайомитися з великим обсягом інформації 2. Глибина Як правило, орієнтовані вивчення на рівень знання й розузмісту міння Невеличкий обсяг інформації потребує значного часу 3. Відсоток засвоєння 4. Контроль над процесом навчання Як правило, невисокий Як правило, високий Викладач добре контролює обсяг і глибину вивчення, час і процес навчання. Результати роботи учнів передбачені Викладач має менший контроль над обсягом і глибиною вивчення, часом і перебігом навчання. Результати роботи тих, хто навчається, менш передбачені Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка) 5. Роль особис- Особисті якості педагога тості педагога залишаються в тіні, він виступає як «джерело» знання 6. Роль учнів Пасивна; учні не приймають важливих рішень щодо процесу навчання Педагог більше розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор 7. Джерело мотивації навчання Внутрішнє (інтерес самого учня) Зовнішнє (оцінки, педагог, батьки, суспільство) 34 Активна; учні приймають важливі рішення щодо процесу навчання 1.Термін «нестандартний урок» дещо втратив своє первинне значення. Проте набув нового, бо конструювання «специфічних форм проведення уроків», безумовно, є свідченням спроби вчителя вийти за межі шаблону в побудові методичної структури заняття. Вийти за межі будь- чого можливо лише за умов осмислення принципів його побудови. Таким чином, використання, а тим більше створення нестандартних форм уроків вчителями є виявом учительської творчості 2. Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини. 3. Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб'єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці. 4. Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умов володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи. 5. Проведення нестандартних уроків робить процес навчання інтенсивним, бо створює атмосферу змагання, виховує вміння співпрацювати. Такі уроки сприяють розвитку творчості, формуванню власних поглядів на проблеми, які слід вирішити. Під час цих занять школярі вчаться зіставляти, узагальнювати, систематизувати, розвивають мовлення. 6. Введення дидактичних ігор та ігрових ситуацій дозволяє учням у більш доступній формі пізнавати красу навколишнього світу, розширювати і поглиблювати свої пізнавальні інтереси, оволодівати основами образотворчої грамоти, сприяє створенню атмосфери невимушеного творчого пошуку, емоційного комфорту. 35 МЕТОДИКА ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧНІВ З ВИДАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У загальному й розумовому розвитку учнів особливо важливу роль відіграє їхня образотворча діяльність. Діти охоче малюють, ліплять. Але характерною ознакою малюнків більшості дітей, які приходять до школи, є схематичність зображення, що обумовлюється недостатнім загальним розвитком дітей, обмеженістю їхніх уявлень про навколишню дійсність. Техніка виконання малюнків однотипна, у них переважає лінійність зображення. Діти не передають об’ємності, реальних пропорцій предметів, розміщення їх у просторі, користуються ―відкритим‖ кольором, тобто чистою фарбою, яка відтворює лише колір замість конкретного відтінку. Деякі діти не вміють назвати кольорів. Разом з тим малюнки дітей відзначаються виразністю. Вдумливого глядача це радує і водночас дивує, оскільки дитина ще не володіє тим, що прийнято називати грамотою зображення. Відсутність досвіду, образотворчої грамоти не шкодить дитячому малюнку, його виразності і щирості. Діти бачать світ своєрідно. У процесі створення образів їм допомагає фантазія не тільки у казкових сюжетах, а й у малюнках, теми яких узято з дійсності. Виразність образів дитячих малюнків давно стала предметом дослідження мистецтвознавців, психологів, педагогів. Спостереження наводять на думку, що образотворча діяльність дитини не може не стати предметом зусиль дорослих – тих спеціалістів, які беруть на себе обов’язок розвивати і вдосконалювати її. Таким чином, педагог не повинен бути лише спостерігачем дитячої творчості. Дитина росте, розвивається, тому і виразність її малюнків слід розглядати у русі, в розвитку. Малювати діти починають раніше, ніж читати. У дошкільному віці вони знайомляться з графічними можливостями закріплення інформації на площині. У початковій школі діти вчаться спостерігати, виділяти окремі предмети з оточення, зіставляти їх з іншими предметами, знайомляться з прийомами втілення образів у доступній їхньому віку художній формі. 36 Діти шкільного віку порівняно легко оволодівають елементарними вміннями працювати олівцем і пензлем, у них розвивається почуття ритму. На заняттях учні опановують способи побудови зображення, правила застосування матеріалів і приладдя, набувають технічних вмінь. Завдання навчання й виховання засобами образотворчого мистецтва здійснюються у процесі класних, позакласних та позашкільних видів роботи. Класна робота складається з практичних занять: малювання з натури, на тему з навколишнього життя та літературних творів, декоративне малювання. Ці види занять, відрізняючись за змістом і методикою, тісно взаємопов’язані й доповнюють один одного у вирішенні поставлених програмою завдань. До класної роботи належать і бесіди про образотворче мистецтво. У процесі вивчення образотворчого мистецтва учні повинні засвоїти відомості про найвидатніші твори художників, художньо-виражальні засоби образотворчого мистецтва (композиція, рисунок, коло, світлотінь), вивчити основні принципи образотворчого мистецтва, особливості видів образотворчого мистецтва (живопис, графіка, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, архітектура), особливості жанрів (пейзаж, натюрморт, портрет). Крім того, учні мають оволодіти теоретичними основами малювання. Учні повинні навчитися малювати з натури і з пам’яті окремі предмети, натюрморти, тварин і птахів, фігуру людини з передачею пропорцій, конструктивної будови, перспективи, кольору, тональних відношень. Не менш важливо навчити учнів самостійно вибирати сюжет тематичного малювання. Вести попередні спостереження, робити начерки і зарисовки, використовувати відповідно до задуму різні прийоми роботи олівцем, вуглиною, пером аквареллю, гуашшю, техніки гравюри тощо. На уроках у школярів формується вміння стилізації природних форм, їх декоративного перероблення з дальшим використанням у візерунках, декоративних композиціях, а також навички використання у роботах симетрії, ритму, кольору. 37 ГРАФІЧНІ ТЕХНІКИ В ШКОЛІ Малювання з натури Основним методом навчання графічної грамоти є малювання з натури, яке ставить перед дитиною завдання малювати предмет таким, яким вона його бачить, так, щоб і інші могли встановити схожість намальованого з моделлю. Виконувати цю вимогу дітям на першому етапі не просто, тому що в молодшому шкільному віці вони як правило, малювали за уявою. З цією метою вчитель проводить пояснювальну бесіду (найефективнішою є форма запитань і відповідей). Перші запитання повинні спрямувати учнів на вивчення форми предмета, наступні – переключити увагу на вивчення пропозицій предмета, окремих його деталей, їх характеру і розміщення. Учитель звертає увагу учнів на те, як освітлений предмет, у який колір він забарвлений. Учні виконують спеціальні вправи, які займають кілька хвилин на початку уроку. Так, організовуючи колективне обговорення предмета, вчитель пояснює дітям, що малювати модель потрібно з певної точки зору, бо інакше змінюється видимість предмета. При цьому доцільно показати предмет у різних положеннях. Учням з малим досвідом роботи з натури важко одночасно вивчати модель і компонувати малюнок. Ось чому, перш ніж почати малювати, вчитель повинен поставити перед учнями запитання про те, як краще розмістити зображення на аркуші паперу. На перших порах виявляється невміння учнів використовувати натуру як вихідний момент для розв’язання композиційного завдання. Учителі рекомендують учням спочатку визначити, що більше – ширина чи висота предмета. Якщо, наприклад, висота його у півтора рази більше від ширини, то аркуш для малювання кладуть коротким краєм до себе, тобто так, щоб його найбільша довжина використовувалася для нанесення пропорцій висоти предмета, а найменша – ширини. Слід підкреслити, що питання композиції учні початкової школи вивчають в елементарній формі. Вони повинні навчитися розміщувати зображення приблизно в центрі аркуша і не робити його занадто маленьким або занадто великим. Але ці принципи композиції учні засвоюють з деякими труднощами. І якщо на кожному уроці не нагадувати їх, то і в середніх класах ми зустрінемося з тими самим помилками. 38 Після аналізу форми натури, бесіди про те, як класти аркуш паперу і компонувати малюнок на ньому, вчитель повинне на дошці, намалювавши рамку, яка буде ніби аркушем паперу, що лежить перед кожним учнем, показати послідовність роботи над малюнком. Звичайно, вчитель підкреслює, що рамок учням малювати не потрібно, а закінчивши пояснювати й показувати послідовність роботи над малюнком з натури, він обов’язково повинен витерти з дошки малюнок. Інакше деякі учні просто перемалюють його. Учитель повинен привчати учнів свідомо розбиратись у конструкції форми зображуваних предметів. Наприклад аналізуючи форму кавника, учні під керівництвом учителя визначають основну його форму – форму зрізаного конуса, а потім форму частин і деталей. Починаючи вчити дітей малювати з натури, необхідно звернути увагу й на методичну послідовність відтворення зображення. Всю роботу над малюнком потрібно робити на окремі етапи і дати можливість дітям зрозуміти послідовність роботи: композиційне розміщення зображення на аркуші паперу. Великий малюнок можна почати з живого, емоційного начерку (за умови, що він стона витиме основну композиційну ідею). Зображення виконується легкими лініями з виправленням без застосування гумки. вияв основної великої форми. Завдання вчителя на цьому етапі створення малюнка – навчити учнів бачити загальне без деталей. Наприклад, малюючи з натури метелика, учні повинні насамперед побачити і виявити його основну форму – вид трапеції, а потім її деталі: малюнок крил, візерунок на крилах, кольорові відношення. уточнення форми, пропорцій, введення допоміжних ліній, які полегшують знаходження пропорційних відношень частині цілого; перехід від загального до окремого. Тут аналізуються малі форми, встановлюється їх зв’язок з цілим, промальовуються дрібні деталі; детальна характеристика натури: передача матеріальності, фактури. Не обмежуватися лише контурним малюнком, необхідно привчати дітей до реалістичного малюнка. 39 підведення підсумків: перевірка загального стану малюнка, підпорядкування деталей цілому, у уточнення малюнка у тоні (пом’якшення занадто темних місць, виявлення різниці між світлом і тінню тощо). Велику увагу вчитель повинне приділяти питанням техніки малюнка: правильному штрихуванню (в формі, косо), роботі пензлем (по сухому, по мокрому) і т.д. З цією метою учні систематично виконують різноманітні графічні й живописні вправи. Успіх робот залежить і від організації робочого місця. Якщо малювання з натури проводиться не в кабінеті, а в класі, все одно вчитель повинен мати 2-3 переносні підставки на яку при потребі накладається драпіровка. Підставки з натурою розставляються так, щоб кожний учень із свого місця добре бачив ту чи іншу постановку. Крім того, вчитель повинен мати достатню кількість роздавального матеріалу – натуру малих форм. Досвід показує, щодо зображення, яке передає тримірність навколишнього світу, можна переходити, починаючи з ІІІ класу. На цей час дитина вже має не лише достатній рівень загального розвитку (особливо – абстрактного мислення), а й розвинуто дані, необхідні для зображувальної діяльності, для передачі об’єму предметів: окомір, уміння розв’язувати в малюнку завдання на основі аналізу натури. У середній класах завдання ускладнюються: V класі учні пробують свої сили в малюванні простого натюрморту, а в VI класах натюрморти беруться за основу малювання олівцем і фарбами. Натюрмортом називається група предметів, наприклад з фруктів, квітів, речей домашнього вжитку та інших ―неживий предметів‖. Учитель добирає натюрморт з предметів, споріднених за змістом і різних за формою та кольором. Зважаючи на те, що малювання натюрморту, особливо фарбами, є складним завданням, доцільно брати спочатку добре знайомі учням і прості за формою предмети. Важливо правильно скомпонувати групу предметів і поставити її так, щоб предмети гарно виглядали на даному фоні, мали різну глибину розташування. Перед роботою бажано показати учням кілька натюрмортів, виконаних відомими художниками, і проаналізувати їх. 40 При цьому увага учнів звертається на порівняльні розміри предметів, їх розташування. Колір, освітлення тощо, так само аналізується і група предметів, яку передбачається малювати з натури. Важливо якомога точніше передати відношення розмірів і форм предметів, простежити, як ув’язуються предмети на малюнку, правильно визначити, який з предметів розташований ближче, а який далі. Тематичне малювання Методика проведення занять з тематичного малювання Малювання на теми – це зображення явищ навколишнього життя та ілюстрування. На тематичних малюнках учні зображають життя дітей і дорослих та явища природи на уроках ілюстративного малювання учні виконують малюнки до відомих їм дитячих творів (казки, байки, оповідання). Тематичне малювання дає учням можливість примножити вміння передавати свої думки і уявлення засобами образотворчого мистецтва. Малювання та тему розвиває творчі здібності, привчає дітей до самостійності в роботі, дає можливість відобразити свої думки і чуття, В малюнках-композиціях учні відображають свої враження свій спосіб сприйняття навколишнього світу. Але і цей вид роботи учня повинен проходити під керівництвом вчителя. Вчитель повинен провести вступну бесіду, використати уривки літературних творів, показати приклади з творів видатних художників. Зображення сюжетів навколишньої дійсності треба будувати таким чином щоб вони були пов’язані з малюванням з натури. На заняттях тематичного малювання вчитель повідомляє закони побудови людини в стані спокою і в русі пропорції частин тіла людини. Для зображення здорового сприйняття учнів додаються завдання по замальовках окремих предметів і об’єктів з натури – все це допоміжний матеріал для композиції. Тематичне малювання має велике значення і для вчителя воно дає можливість ближче познайомитись з духовним світом учнів, дізнатись про особливості характеру кожного учня. 41 Під час тематичного малювання учні удосконалюють малювання за спостереженням, з пам’яті, з уяви також пояснює дітям послідовність виконання ескізу за етапами уроку. ☼ розміщення (за компонування) ☼ використання допоміжних ліній ☼ загальний ескіз малюнка ☼ розробка деталей малюнка ☼ тональне пророблення малюнка Ці методичні рекомендації допомагають учням зрозуміти процес і послідовність роботи, їх можна виконувати крейдою на дошці, а також на окремих листках паперу олівцем або фломастером. Малюнки на теми та всі його різновидності закладають основи творчого зображення навколишнього світу і основи реалістичного малюнка. Ілюстративне малювання Методика проведення занять з ілюстративного малювання Ілюстративне малювання є частиною тематичного малювання – це виконання малюнків до літературних творів, тобто малюнків що пояснюють певний текст. Твір для ілюстрування повинен бути добре знайомим усім дітям. Ознайомлення з ним можна провести в позаурочний час або на уроці літератури. З короткими творами корисно ознайомлювати на уроці бо вони не займають багато часу. На уроці діти пригадують прочитаний твір чи переглянутий діафільм. Найчастіше це роблять за допомогою питань, діти відповідають на них, пригадують послідовність подій, найцікавіші моменти твору. Добре замість питань показати кілька ілюстрацій в тій послідовності в якій відбуваються події. Вони відтворюють в пам’яті дітей зміст твору, допомагають знайти найбільш характерні моменти ілюстрування. Велике значення мають репродукції з ілюстрацій чи казкових картинок, але треба вчителю пам’ятати, що залишати їх під час малювання перед очима дітей не можна, бо ілюстрування зведеться до звичайного змальовування, не дасть дітям обдумати і створити свою власну композицію. 42 Репродукції і ілюстрації, які є в книжках треба аналізувати, розкривати їх цінність в доступній для дітей формі. Для того щоб продемонструвати, як виглядають звірі можна використовувати зоологічні таблиці чучала звірів, птахів. У ході демонстрації наочності вчитель з учнями обговорюють будову, форму, пропорції тіла тварин і птахів. Вчителю необхідно робити малюнок тварин на дошці щоб діти краще зрозуміли будову тіла, послідовність малюнка. При ілюструванні казок чи байок вчителю необхідно звертати увагу на те, що тварини наділені людськими якостями, вони розмовляють, ходять один до одного в гості, їдять, тобто виконують всі дії, які виконують люди і переживають ті самі почуття, які переживають люди. Тобто, серед казкових героїв є хороші (позитивні) і погані (негативні) герої. Вчитель в ході аналізу твору обговорює з дітьми як зображаються позитивні герої (яскравими кольорами, усміхненими, ніжними) і як змальовуються негативні (темними кольорами, великі зуби, кігті). Звертається увага на автора казки, якщо це народна, то який народ створив її. В залежності від цього, визначається одяг в якому будуть одягнені казкові герої, наприклад українська народна казка ―Колобок‖. Герої казок одягнені в український одяг (шаровари, вишиванка...). Російська народна казка ―Снігуронька‖ (головні герої в сарафані, корона). Вчитель може пропонувати якийсь епізод з твору, а може дозволити дітям самим вибрати цікаві епізоди для ілюстрування. Головним завданням вчителя на уроці ілюстративного малювання є те, щоб учні могли самостійно вирішити композицію. Щоб в них вироблялися творча уява, фантазія, оригінальне вирішення теми. 43 Декоративне малювання Методика проведення занять з декоративного малювання Декоративне малювання – це створення орнаменту, візерунків чи груп елементів, які декорують предмети побуту підкреслюють їх форму, цей вид роботи виробляє в учнів просторове та об’ємне сприйняття навколишнього світу. Ознайомлення з декоративно-прикладним мистецтвом в школі проходить з першого класу. У першому класі діти ознайомлюються з керамікою та художнім розписом. У другому класі знання поповнюються, більш детальніше зупиняються на петриківському розписі. Розробляються елементи для створення узорів, візерунків. Далі здобуті знання і навички використовуються в композиціях, а також продовжують вивчати з інших видів декоративно-прикладного мистецтва – кераміка (оздоб посуду) ліплення з пластиліну свищиків. Ознайомлюються з писанкарством. Вирізають елементи та наліплюють їх на основу. Петриківський розпис – малювання казкової птиці. У третьому класі учні ознайомлюються з вишивкою та ткацтвом, створюють геометричні орнаменти для оздоблення рушників і килимів, ознайомлюються з поняттями орнаменту і ритму, вивчають техніку вироблення гончарних виробів. Створюють витинанки. Виготовляють з пластиліну українську іграшку. Ознайомлюються з художнім розписом, вчаться зображати казкових тварин, петриківський розпис завдання ускладнюється. У 5-7класах учні теж виконують роботи у техніці декоративного малювання. Мета і завдання уроків декоративного малювання ♫ Дати учням можливість пізнати рослинний світ і розуміти його. ♫ Формувати в учнів естетичне ставлення до предметів навколишньої дійсності. Для здійснення цієї мети на уроках декоративного малювання ряд завдань: ♪ Навчити учнів аналізувати, спрощувати і стилізувати предмет, а саме розуміти його побудову, бачити різницю в пропорціях. Стилізація – це спрощення. ♪ Вміти скласти з стилізованих компонентів свою власну композицію. ♪ Навчити учнів розрізняти елементи, які використовуються в гончарстві чи килимарстві. 44 Плямографія Метою уроку при ознайомленні з таким видом техніки, як плямографія, постає завдання: ☻ ознайомити учнів з виражальними можливостями плями; ☻ навчити працювати тушшю в техніці ―плямографії‖; ☻ розвивати образне мислення, зорову та емоційну чутливість; ☻ виховувати естетичні почуття, смак, акуратність у роботі з тушшю; ☻ активізувати творчу ініціативу учнів. Обладнання: папір, туш, трубочка для коктейлю чи соломинка. Для повідомлення теми уроку, вчитель проводить вступну бесіду. Де розповідає казочку про пригоду, що трапилась з Буратіно та Мальвіною. Коли хлопчик намочивши носик в чорнило ляпнув на клаптик чистого паперу. Для того щоб очистити папір від клякни, він напружившись, дмухнув на ляпку, виганяючи її з аркуша, та крапля, розтягнула всі свої волохаті лапи і вгризлася ними в папір. Ось так, незвично, Буратіно навчився ставити ляпки і бачити у кожній із них незвичайні казкові та фантастичні істоти. Вчитель закликає, та водночас запитує учнів, чи бажають вони оволодіти такою технікою – плямографіяєю, як це зробив Буратіно. Проводиться перегляд демонстраційного матеріалу з поширеним коментарем вчителя. Самостійна практична діяльність вчителя та учнів. Вчитель закликає пофантазувати, на якусь мить стати маленькими чарівниками і спробувати перетворити звичайнісінькі ляпки на щось цікаве. Для початку роботи дітки повинні підстелити газету чи папір, щоб захистити свій одяг від бризок. Набирають на пензлик туші. А тепер ставлять пензлик над аркушем папері і стукають по ньому олівцем. Пізніше на ще вологу ляпку різко дмухають, користуючись трубочкою для коктейлю чи соломинкою. Тоді вчитель надає таке завдання: спробувати побачити в плямах якусь картинку, вигадати казку про побачене. Проводиться підсумок уроку, де ставиться загальна оцінка, перегляд дитячих малюнків, та демонстрація кращих робіт. 45 Гратографія (Гравюра на восковому папері) Метою уроку постає таке завдання: ♥ ознайомити учнів з технікою гравюри на вощеному папері; ♥ формувати поняття про теплу і холодну гаму кольорів; ♥ розвивати образне мислення, композиційні навички; ♥ вчити учнів виконувати композиції без попередньої прорисовки олівцем; ♥ прищеплювати любов до рідного краю. Обладнання: папір, акварельні фарби, свічка біла, чорна плакатна туш, мило, голка, щільний папір, парафінова свічка, чорна туш, гострий предмет для зняття воску (голка, ніж), вода, пензель, олівець. Враховуючи те, що діти потрібні користуватися гострими предметами, вчителька нагадує правила користування голкою. Для цієї теми в основі закладено – зображення квітки Айстри. Вчитель оголошує тему і мету уроку. Зачитує казку, з якої, дітки дізнаються, чому саме таку назву отримали ці квіти. Дітки уважно слухають казку І.Калинця ―Про те, як зірка на землі стала айстрою‖. Прослухавши казочку дітки розпочинають завдання уроку. 1. Покриваємо аркуш паперу акварельними фарбами - створюємо фон (якщо це необхідно). Даємо висохнути. 2. Наносимо парафіновою свічкою шар парафіну. Торцем парафінової свічки натираємо вздовж і поперек папір, наносячи на нього суцільний тонкий шар парафіну. 3. Набираємо туш на широкий пензель, проводимо ним декілька разів по шматку мила (без мила туш не пристає до парафіну) і покриваємо всю площину паперу. Чекаємо, щоб висохло. 4. На підготовлений папір кладемо ескіз і ручкою переводимо контури на восковий папір. 5. Голкою наносимо тонкі контури і лінії, передаємо різну тональність. Широкою площиною ножа вибираємо великі білі плями, широкі лінії - знімаючи з паперу туш, відкриваємо фон паперу. Після закінчення робіт проводиться перегляд і демонстрування дитячих робіт. 46 Відмивання тушшю Матеріали: папір, гуаш, туш, олівець (акварель, білила), пензель. 1. Нанести легкий малюнок олівцем, намітити чорний контур. 2. Покрити гуашшю (акварель+білила або білила гуашеві, трохи підсинені) середньої густоти ті місця, що за задумом повинні бути білими або кольоровими. Почекати, щоб висохло. 3. Покрити тушшю всю площину паперу, включаючи і місця, покриті гуашшю. Зачекати, поки висохне. 4. Піднести під сильний струмінь води. (Туш змивається тільки в тих місцях, де папір покритий гуашшю. Після відмивання на чорному тлі залишаються білі або кольорові плями). Почекати, щоб висохло. Робота, виконана в техніці відмивання тушшю, має свої особливості. Діотипія (через відбиток) Матеріали: друкарські фарби, скло, фотовалик, папір для ескізу і відбитка, скріпки, дерев'яна підставка. 1. Зробити ескіз. 2. Нанести трохи фарби на скло і розкатати фотоваликом по всій площині. 3. Підволожити папір і накласти на скло. Зверху накласти ескіз і закріпити скріпками. 4. Передавити малюнок кульковою ручкою, щоб було видно промальовані деталі. Пам'ятайте, що кожне торкання до ескізу лишає відбиток. 5. Під час роботи пропонується спиратися на підставку. Сполучення чітких контурних ліній і штрихів із розпливчастими сірими площинами збагачує відбиток і робить його декоративним. 6. Закінчену роботу знімаємо зі скла і просушуємо. 47 Монотипія на склі За мету до уроку ставляться такі вимоги: ◘ вчити дітей прийомам і методам художнього відтворення образів довколишнього середовища, користуючись технікою монотипії; ◘ розвивати уміння бачити в різноманітних лініях, задуману композицію (зимовий пейзаж), формувати охайність, самостійність, бажання творити прекрасне довкола себе. Матеріали для уроку: папір, скло, гуаш або фарби і мило. Вступну бесіду вчитель проводить досить поширено, оскільки тема уроку звучить так: ―Усі дерева в інеї‖. Ведеться розмова про чудову пору року зими. Вчитель проводить перегляд репродукції картини Петра Левченка ―Села взимку. Глухомань‖. Після обговорення та огляду картини слід провести словникову роботу слова монотипія. Адже монотипія – художня техніка, за допомогою якої можна створити просторове тло малюнка. Декларація вірша А.Камінчика, ―Усі дерева в інеї‖. Оскільки для роботи потрібно використовувати такий матеріал, як скло проводиться бесіда про техніку безпеки. Наступним етапом уроку постає практична робота учнів і вчителів (колективна робота) а) готується скло, розробляємо ескіз в якому присутні прості форми, ставимо під скло; б) зволожують папір; в) на скло наносять фарбу згідно ескізу (при використанні акварельних фарб необхідно додавати мило); г) на скло з нанесеною фарбою прикладають папір зволоженою стороною до скла. Зверху проводять ребром долоні. д) тримаючи за два кутики папір, різко відривають його скла – монотипія готова. Вчитель проводить перегляд та оцінювання малюнків, демонстрування дитячих робіт. 48 Монотипія ("монос" - один, "типос" - відбиток.) Матеріали: олійні фарби, скло, фотовалик, папір для ескізу та відбитка. 1. Підготуємо ескіз на папері. 2. Покладемо ескіз під скло. Нанесемо малюнок негустими олійними фарбами. Варто пам'ятати, що в монотипії уникають перенасичення фарбами. Білила не використовують, а залишають білі місця! 3. Зволожимо аркуш паперу, на який робиться відбиток. 4. Накладемо зволожений аркуш на скло і злегка протремо рукою або прокатаємо валиком. Під час друку контури малюнка вливаються один в один, а фарби, змішуючись, створюють несподівані поєднання кольорів. У гравюрі на восковому папері можна досягти переходу від найтонших ліній, штрихів до широких плям. Техніка гравюри на восковому папері проста і цікава, а тому і знаходить багато шанувальників серед учнів. Монотипія ―близнята‖ Метою даного уроку постає: ○ навчити дітей прийомів і методів художнього відтво- рення образів комах, користуючись технікою монотипії; ○ розвивати уміння бачити в різноманітних лініях, пля- мах, в заданій кольоровій гамі задуману композицію (світ комах); ○ поглиблювати знання учнів про рівномірне заповнення площини аркуша папе- ру; ○ дати елементарні поняття симетричної форми та сформувати розуміння ролі осі симетрії в її побудові. Матеріали для уроку: фарби, папір, зразки дитячих робіт із зображенням різноманітних комах, метеликів, павучків тощо. 49 Вчитель разом з дітками проводить казку – виставу, ―Про Муху-Цокотуху‖. Діти пригадують різних мух, бджіл, комарів, метеликів. Розповідається коротенька довідка про комах, з чого складається тіло комахи. Вчитель демонструє картинку з різними комахами, де все коментується. Поетапне виконання композиції вчителем. Діти побачивши виконання розпочинають свою практичну діяльність. Парта накрита газетою, на ній баночка з водою, гуашеві фарби, дощечка – палітра м’якенький пензлик для малювання. Аркуш білого паперу. Спочатку беруть аркуш білого папері і рівненько та охайно згинають навпіл по широкій стороні. Після розгинання він матиме вигляд розгорнутої книжки. Малюють тільки на одній стороні. На якій саме – лівій чи правій – це на тій, яка більше до вподоби. На малюночку повинне народитися найяскравіший, найгарніший серед метеликів, який тільки може бути з країни Фантазії. Фарбами різних кольорів малюють візерунки на крильцях! Але спочатку малюють зелений лужок з квіточками. Проводять внизу обраної сторінки кілька прямих та хвилястих ліній коричневого (земля), жовтого (пісок), зеленого (трава) кольорів. А потім згортають папір, добре притискають сторінки та ще міцно прогладимо зверху ребром долоні. Розгорнувши аркуш, побачать, що на другій сторонці, на якій нічого не малювали, теж з’явилося зображення і землі, і піску, і травички – все точнісінько так, як на першій сторінці. З одного боку намалюють зелені стебельця квітів – закривши аркуш, притиснувши долонькою – і з іншого боку виростають такі самі стебельця. Малюють великого метелика. Крильця можуть бути будь-яких кольорів. Добирають їх за власним бажанням і малюють на обраній половинці аркуша. Розміщують барвисті плями, що зображуватимуть одне з крилець, ближче до згину. На самому згині малюють голівку метелика з одним вусиком, його довге тільце, знову згортають аркуш та притискають. І ось так літає метелик на лужку. Так можна малювати і інших комах. Тільки потрібно пам’ятати, що в комах завжди шість лапок, а у павуків їх вісім. Проводиться перегляд і демонстрація дитячих робіт. 50 Акватипія (вода + відбиток) Матеріали: скло, гігроскопічний папір для відбитка, папір для підготовчого малюнка, фарби, мило, вода, пензель, газета, скріпки, ложка. 1. Робимо ескіз на білому папері у кольорі, за розмірами майбутнього відбитка. 2. Ескіз підкладаємо під скло і точно за ескізом наносимо потрібні фарби. 3. Малюємо на склі фарбами, розведеними мильною піною. (Набираємо густу фарбу на пензель, а потім з'єднуємо з мильною піною). Після нанесення всього малюнка на скло чекаємо, щоб висохло. 4. Підволожуємо папір безпосередньо перед друкуванням. 5. Вологий папір обережно кладемо на сухий малюнок на склі, накриваємо сухою газетою і закріплюємо. 6. Злегка протираємо рукою (ложкою) по всій площині зображення. Стежимо, щоб папір не зрушився і все зображення віддрукувалось. 7. Відбиток акуратно знімаємо і висушуємо на рівному аркуші. 51 ФОРМИ ОПИТУВАННЯ НА УРОЦІ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА Індивідуальна. Усна з коментуванням Магнітофонна З попередньою підготовкою З опорою на план З опорою на наочність З опорою на структурно-логічну схему ―По троє‖, ―парами‖ Усна фронтальна Програмована У процесі бесіди У процесі дискусії Зі взаємоперевіркою учнів Письмова п’ятихвилинна Письмова фундаментальна Письмова самодиференційована По картках Тестова альтернативна Тестова з вибірковими відповідями З перфокартками Тестова Взаємоперевірка учнів Шляхом аналізу спроектованих помилкових рішень Шляхом письмового коментування письмових робіт 52 ОРІЄНТОВНІ ЗРАЗКИ ЗАПИСУ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ Виконати вдома підготовчі малюнки, ескізи, зарисовки Продумати техніку виконання майбутнього малюнка Порівняти пропорції предметів, що будуть зображуватись Провести спостереження за зміною кольорів в залежності від відстані Прогулятися вулицями села для знаходження об’єкту малювання Запам’ятати відчуття прекрасного (ранку, вечора, природи, …) Подумати над зовнішнім виглядом …… Запам’ятати із мультфільмів, кінофільмів одяг, космічні пейзажі, …… Самостійно виконати малюнок ялинкових прикрас у 3 кольорах Вести спостереження за поведінкою тварин Прочитати казку …… Розпитати бабусь про традиції народу, села, сімейні традиції, …… Згадати символи України Спостерігати за світлотінню Спостерігати за явищами природи (дощ, сніг, вітер, ……) Ознайомитись з легендами та піснями (про писанки, про …….) Принести зразки вишиванок, рушників, ……. Виконати начерк ……. Пригадати ……. Зробити гербарій; зібрати жолуді, каштани, шишки, …… Принести вітальні листівки, проаналізувати їх Виправити помилки, допущені в роботі Скласти письмовий опис …… Написати реферат на тему …… Вивчити віршик …… Скласти письмовий опис предмета, явища природи, тва- рини, …… Завершити роботу в кольорі Підібрати репродукції картин художника …… Оглянути екстер’єр та інтер’єр будинку Віднайти матеріали про зображення калини в українській творчості 53 Принести ілюстрацію до твору …… Виконати і принести писанку Підготувати враження від побаченого, почутого, прочитаного, …… Підготувати розповідь про художника …… Виконати творчу роботу на виставку Виконати творчу роботу для привітання з святом Знайти матеріали, літературу на тему …… Прикрасити річ малюнком, візерунком, аплікацією, витинанкою, вишивкою Переглянути ілюстрації книг на тему …… Підібрати твори (малюнки, вірші, пісні, …), в яких згадується про …… Розпочати підготовчу роботу над …… Визначити, які з кольорів (предметів) підійдуть до композиції …… 54

ОРІЄНТОВНА МЕТА УРОКУ

Навчальна: Ознайомити із місцем праці в житті людини змістом образотворчого мистецтва порядком проведення занять в класі обладнанням організацією робочого місця правилами внутрішнього розпорядку і загальними правилами безпеки праці з організацією робочого місця і ПТБ при використанні …., …..; технологією виконання ...;

Формувати ☼ практичні уміння, навички, науково-технічні знання, необхідні для залучення учнів до суспільно-корисної активності і до оволодіння певною професією; ☼ початкові уміння і навички у …..; ☼ уміння і навички аналізувати і контролювати результати своєї роботи; ☼ вміння виконувати малюнок на тему …..; ☼ вміння аналізувати готовий малюнок чи виріб; ☼ вміння порівнювати запланований хід роботи з фактичним; ☼ поняття про...; ☼ уміння конструювати і виготовляти, ...; ☼ вміння, необхідні для виконання робіт по...;

Набути чи придбати ♪ практичні навички читання і виконання малюнків, ескізів, створювати образи, об’ємні композиції, …..; ♪ навички;... Ознайомити ◊ із порядком виконання …..; ◊ з деякими способами роботи...; ◊ із технологією створення ...; ◊ з технікою виготовлення ... ◊ з організацією робочого місця і ПТБ при виконанні...:; 55 Дати поняття про - вид мистецтва …; - принцип створення ....; Удосконалити * уміння і навики...; Вивчити * призначення і принцип роботи ...; Навчити - учнів прийомам роботи ...; - самостійності у виконанні певних видів робіт ...; Залучити ♫ учнів до розробки творчої роботи, виготовлення виробу, …..; ♫ планування роботи і виготовлення виробу; Розширювати ♫ уявлення учнів про.., ♫ відомості учнів про...; Закріпити на практиці набуті раніше знання, уміння і навички...: і систематизувати отримані учнями знання ...; знання і уміння, отримані при вивченні певної теми і розширити знання учнів про ...; Задіяти - учнів до планування робіт і створення …. ..; Продовжити знайомство * з основами сучасного мистецтва, …..; Порівняти способи виготовлення виробів із …… матеріалів; Розв'язати творчі задачі на …..; складання послідовності виготовлення ….; 56 Виховна Виховання - працелюбності, свідомого відношення до праці і державної власності; - моральних якостей особистості; - бережливого ставлення до природи; - самостійність, охайність , уважність; - прагнення оволодіти знаннями; - використання технік виконання ….; Розвиваюча Розширювати ☼ кругозір учнів і розвиток їх творчих здібностей на основі взаємозв'язку образотворчого мистецтва з основами наук ……; Розвивати ☼ творчі здібності в поєднанні з готовністю до виконавчої діяльності; ☼ уявлення про …….; ☼ конструювання, моделювання; ☼ групову та самостійну форми роботи; ☼ графічну та мистецьку грамотність; ☼ творчі здібності учнів в процесі включення їх в конструкторсько-технологічну діяльність; ☼ конструкторські здібності; ☼ абстрактне мислення; ☼ прагнення оволодіти знаннями і уміннями по ...; ☼ знання і уміння планувати роботу; ☼ уміння порівнювати, узагальнювати; ☼ образне, творче мислення; 57 Профорієнтація ♪ ознайомлення з професіями …….; ♪ формування стійких професійних інтересів до певних видів праці; ♪ ознайомити учнів з професією …...; ♪ розвивати уяву про професії, пов'язані з...; ♪ дати поняття про професії робітників, які виконують...; ♪ ознайомити учнів із змістом роботи …....; ♪ розширити знання про професії...; Міжпредметні зв'язки креслення, математика, фізика, природознавство, хімія, трудове навчання, Типи уроку: ☻ теоретичний, ☻ практичний, ☻ лабораторний, ☻ лабораторно-практичний, ☻ комбінований, ☻ урок-турнір, ☻урок-змагання, ☻урок із груповими формами роботи, ☻урок творчості, ☻урок-залік, ☻урок-тренування; 58 ОРІЄНТОВНИЙ ХІД УРОКУ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА I. Організаційний момент: а) Перевірка наявності учнів. б) Перевірка готовності учнів до уроку (підручник, зошит, художні матеріали, ручка, щоденник, пластилін, ножиці, папір, ……). II. Повторення вивченого: 1. Опитування: а) фронтальне: б) індивідуальне. 2. Виставлення оцінок та їх мотивація. Актуалізація опорних знань ( підведення учнів до вивчення нової теми (бесіда) на основі отриманих раніше знань і навиків). Повідомлення теми і мети уроку. Подача нового матеріалу словникова робота VI. Практична робота (формування умінь і навичок): а) вступний інструктаж; б) процес самостійного виконання роботи; в) хвилина відпочинку: г) поточний інструктаж. VII. Підсумок уроку: а) закріплення вивченої теми; б) оголошення оцінок; в) бліц-конкур або перегляд робіт, їх короткий аналіз; г) домашнє завдання; д) прибирання робочого місця. 59 60

5 клас

ТЕМА УРОКУ: Засоби виразності графіки: крапка, лінія, штрих, пляма.

МЕТА УРОКУ: Розширити знання з даної теми. Поглиблювати і розширювати знання з даної теми. Розвивати вміння поєднувати всі засоби виразності на малюнку; передавати особисте емоційноестетичне ставлення до зображуваного.

ТИП УРОКУ: Урок оволодіння мистецькою грамотою.

ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ: Графічні техніки

ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ: Репродукції творів Г. Нарбута, В. Сєрова. Таблиця типів ліній (гнучких, хвилястих, колючих, прямих) штрихів, різних крапок і плям. Таблиця послідовності виконання творчої роботи ―Хор ліній‖, аудіозапис українських народних пісень. ДЛЯ УЧНІВ: Альбом, різні графічні матеріали, словники термінів з образотворчого мистецтва. ХІД УРОКУ 1. Організаційний момент. 2. Перевірка готовності учнів до уроку. 2. Повідомлення теми і мети уроку 3.Мотивація навчальної діяльності На сьогоднішньому уроці ми розглянемо, які графічні методи і прийоми можна застосовувати при виконанні роботи. Вчитель застосовує інтерактивні методи: ―Знайдіть помилку‖. Малюнок , виконаний засобами кольору називається графічним. Так чи ні? (Звичайно ні, це живописний малюнок). ―Доповніть речення‖ Полем для графічного зображення може бути ...(Папір, картон). На сьогоднішньому уроці ми розглянемо які графічні методи і прийоми можна застосовувати при виконанні роботи. 4.Формування нових знань, умінь і навичок 61 Розглядаємо на таблицях типи ліній, крапок, плям. Запишіть у словнику: що є засобом виразності в графіці. Крапка, лінія, штрих, пляма. Багато відомих художників вміло поєднували в своїх роботах ці засоби. Розглянемо їхні роботи і, щоб краще запам’ятати, запишемо їхні прізвища: А. Матісс, В. Сєров, Г. Нарбут (Учитель демонструє репродукції картин). Щоб намалювати, або створити образ на малюнку нам необхідно використати виразність ліній, крапок, штрихів, плям. Я пропоную виконати вам творчу роботу на тему ―Хор ліній‖. Хор зазвучить, ви мабуть знаєте, тоді тільки, коли всі його члени будуть чітко виконувати свої партії, співати в унісон. А хто ж буде членами нашого хору? (Запитання до учнів). Так, членами нашого хору будуть різні лінії, штрихи, плями, крапки. Всі разом вони створюють чудову пісню-орнамент. 5.Практична діяльність учнів Перш ніж приступити до практичної роботи, розглянемо на таблиці, в якій послідовності краще розпочати нашу роботу і правильно виконати композицію. Спочатку визначаємо шляхом проведення діагоналей центр квадрату на аркуші. У центрі (на ваш вибір) проводимо коло, або квадрат. Заповнюємо його, пам’ятаючи про взаємозв’язок всіх елементів. Обводимо чорною, або різнокольоровими кульковими ручками, можна доповнити зображення за допомогою фломастера. Подивіться уважно на таблицю, які типи ліній можна використати під час роботи. Подумайте, яку роботу ви хочете створити, радісну чи сумну? Пам’ятайте, що треба застосовувати різні типи ліній, точок, плям. Приступайте до роботи і нехай вам допоможе музика. Намагайтеся працювати самі, наслідуючи, але не перемальовуючи, проаналізуйте, що вам сподобалося в побачених роботах і створіть своє маленьке чудо, свій ―хор‖. 6.Підсумок уроку. „Міні-вернісаж‖ Учитель організовує виставку найбільш відомих робіт, а також малюнків усіх охочих. Учні разом з учителем аналізують роботи, виставляють оцінки і вирішують чи досягнуто мети уроку, роблять висновки про творчість однокласників. 7.Домашнє завдання Принести на наступний урок туш, фарби, пензлі, альбом, простий олівець, чорний фломастер, тонкі пера, туш. 62 ТЕМА УРОКУ: Засоби виразності. Графіки: пляма, силует, контур; виявлення характеру форм. МЕТА УРОКУ: Навчати прийомів зображення силуетів дерев, птахів, тварин; розвивати цілісне сприйняття зображення Виховувати любов до тварин, птахів, навколишнього середовища. ТИП УРОКУ: Урок сприймання та оцінювання творів, створення самостійних творчих робіт. ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ: Олівці, ручки (кулькові, гелеві), туш, перо, фломастери, кольоровий папір, силуетна графіка, кляксографія. ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ: Силуетна графіка Г. Нарбута, В. Вазареллі ―Схоплення‖ А. Матісс, ―Лебідь‖ Іл. до романсу Е. Хемінгуея ―Старий і море‖, З. Лебедєв. Іл. до твору С. Маршака ―Пудель‖. Силуетні роботи Ф. Толстого ХІД УРОКУ 1. Організаційний момент 2. Мотивація навчальної діяльності Розповідь учителя Трапляються події, здатні змінити життя однієї людини, але є й випадки, що змінюють життя багатьох людей. Саме такий випадок стався колись у Франції з одним художником. Жив він у злиднях. І ось одного разу він вирішив написати листа генеральному контролеру фінансів Е. де Силуету і попросити у нього допомоги. І тільки-но він вивів його прізвище, як перо зробило кляксу. На одну лише мить художник зажурився, а потім його рука швидко перетворила кляксу на тінь, яка нібито впала на папір від постаті міністра фінансів. Лист так і не був написаний, але малюнок міністр все ж отримав. Згодом подібні до нього контурні зображення без деталей у середині стали все частіше з’являтися, називали їх силуетами. Потім так назвали вид графічної техніки в образотворчому мистецтві, яка давала плоске одно тонове зображення фігур і предметів. 3. Повідомлення теми і мети уроку 4. Вивчення нового матеріалу 63 Розповідь учителя Силуети малюються чорною тушшю на білому фоні, або білилами на чорному фоні, чи вирізаються з паперу. У Європі мистецтво силуету широко розповсюдилось у XVIII ст. Сам міністр фінансів Етьєн Силует також захоплювався вирізанням силуетів з чорного паперу. Проте найбільших успіхів у цій техніці досягли художники Є.С. Круглікова, Н.В. Іллін, Ф.П. Толстой. 5. Робота над формуванням термінів, навичок і вмінь У словники з образотворчого мистецтва учні записують: СИЛУЕТ – особливий вид графічної техніки, що дає контурне зображення фігур і предметів без деталей у середині, переважно у вигляді плям. 6. Підготовчі вправи Наберіть на пензель чи перо достатньо туші або фарби і легенько струсіть над альбомним аркушем. Уважно розгляньте свої клякси. Кого ви в них бачите? Пофантазуйте і домалюйте до своїх клякс елементи, щоб перевтілити їх на силуети птахів, дерев або звірів. Закрийте очі і уявіть собі характерну форму дерева, тварини або птаха. Уявили? Проаналізуйте свої уявлення. Тепер надіюся вам самим не важко буде зобразити задумане. 7. Практична робота Учитель знайомить учнів з послідовністю виконання малюнку і супроводжує пояснення педагогічним малюнкам на дошці. Учні переходять до самостійного виконання практичної роботи. Учитель слідкує за їх роботою, у разі потреби надає їм індивідуальну допомогу. 8. Підсумок уроку Закріплення нового матеріалу. Вчитель використовує інтерактивний метод: „Закінчи речення‖ Поняття ―силует‖ походить від ... (людини Е. Силуета, на котрого вперше художник намалював зображення без деталей). Учитель влаштовує колективний перегляд малюнків, аналізує і оцінює їх. 64 6 клас ТЕМА УРОКУ: Природні форми. Засоби виразності графіки: характер і будова форм; пропорції та масштаб природних форм; графічні засоби виразності (пляма, силует, лінія, контурна лінія) МЕТА УРОКУ: Навчити користуватися різними графічними матеріалами; збагатити знаннями про творчість художників-графіків, розвивати спостережливість, уяву, уміння бачити красу та гармонію в природі, виховувати естетичні смаки. ТИП УРОКУ: Створення самостійних творчих робіт. ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ: Графіка. ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ: Репродукції картин художників-графіків і графічних творів Т. Шевченка з циклу ―Мальовнича Україна‖. Зразки учнівських робіт. ДЛЯ УЧНІВ: Альбом, простий олівець, гумка, словник для запису термінів з образотворчого мистецтва ХІД УРОКУ 1. Організаційний момент 2. Перевірка знань отриманих на попередньому уроці Вчитель перевіряє знання учнів застосовуючи інтерактивний метод ―Знайди помилку‖. Графіка – це об’ємне зображення (правильно площинне). Площинне зображення виконується за допомогою лінії (ні – плями). ―Доповніть вчителя‖ Засобами виразності в графіці є: лінія, штрих, пляма ... (крапка) Найбільш поширеним графічним матеріалом є: (простий олівець) 3.Актуалізація опорних знань і вмінь Вчитель пропонує прослухати вірш: Якщо бачиш – на картині Намальована ріка, Або ліс чи білий іній, Або саду красота, Може, снігова рівнина, Чи дідусевий гараж, Пам’ятай: оця картина Називається ПЕЙЗАЖ 65 4.Повідомлення теми і мети уроку 5. Мотивація навчальної діяльності. Розповідь учителя Я хочу вам розказати історію про одну дівчинку, котра дуже любила малювати. Одного погожого дня Оля взяла олівці, папір і вирішила намалювати гарний пейзаж. Працювала довго, з натхненням. ―Ось і готова закінчена робота‖ – подумала вона, та задоволення чомусь не відчула. ―В чому справа?‖ – спитала вона себе. Відклала роботу в сторону, щоб краще її роздивитися з відстані і тут все зрозуміла... Кущ у неї вийшов більшим ніж дуб. ―У чому ж справа, що я не врахувала?‖ – все думала вона. Може ми разом допоможемо вирішити це непросте завдання Олі? 6. Формування нових знань, умінь і навичок А вся справа в тому, що дівчинка не врахувала масштабу та пропорції предметів. Давайте разом розглянемо, що ж таке пропорції? Пропорції предметів – це співвідношення їх розмірів один до одного. Це правило слід записати у словнички термінів образотворчого мистецтва. Пропорції слід визначати на око, як характер і форму предметів, щоб розвивати окомір. У разі перевірки можна звертатися до візування. Візування – це визначення пропорцій, предмету, чи предметів олівцем, який тримають у витягнутій руці між оком і натурою. Це правило також записуємо у словники. Відомі художники і початківці ці методи зображення обов’язково враховують при створенні робіт. Тарас Григорович Шевченко створив цілу серію графічних пейзажів ―Мальовнича Україна‖. Розглянемо їх. Вчитель демонструє репродукції картин Т.Г.Шевченка. Зробіть усний аналіз одного з творів за опорою: 1.Хто..? (Хто автор книги?) 2.Що...?(Що художник зобразив на картині?) 3.Де, коли...?(Де й коли відбуваються події) 4.Чому...?(Чому художник вибрав саме такі кольори?) 66 5.Як...?(Як автор передав настрій, почуття?) 6.Навіщо...?(Навіщо художник створив цю картину?) Після аналізу роботи художника повторюємо послідовність виконання роботи на дану тему. Учитель слова учнів втілює в педагогічному малюнку на дошці. 7. Творча робота. Під час роботи учитель наголошує на використанні творчого підходу у вирішенні плановості та доборі характеру штриха; звертає увагу на контрастне та нюанс не звучання тону, образну передачу трепету листя, руху хмар, на охайність у роботі. 8. Аналіз та оцінювання робіт Учитель залучає учнів до аналізу та оцінювання робіт однокласників. Слово вчителя У ваших роботах чіткіше проявилися контури зображуваного пейзажу. Ще недостатньо відтворений об’єм крони дерев, архітектурних споруд та плановість. Щоб штрих був чіткішим та більш довершеним треба багато працювати. Лише за такої умови можливий успіх. Ця робота довготривала і особливо витончена. Вона вимагає посиленої уваги, точності та терпіння, тому на наступному уроці ми продовжимо освоювати таємниці графічних технік. 9. Закріплення нових знань і вмінь Опитування Чи досягли ми сьогодні поставленої мети? Що називають пропорціями предметів? За допомогою чого і для чого застосовують метод візування? 10. Підсумок уроку Заключне слово вчителя. Усі намагалися образно і реалістично вирішити свій пейзажний мотив. Щоб відчути стан природи, виконуйте частіше етюди. Знайомі куточки, стежки та доріжки стануть вам ще більш близькі та дорогі. А відчуття краси рідної землі залишиться з вами на все життя. Хай ця краса надихає вас на пошуки цікавих своєрідних мотивів. А графічне мистецтво вам допоможе у цьому. Це і буде вашим домашнім завданням. 67 ТЕМА УРОКУ: Взаємозв’язок форми і змісту в образотворчому мистецтві Форма і зміст. Виявлення змісту форми. Символіка і стилізація форми. МЕТА УРОКУ: навчити правильно поєднувати в роботі форму і зміст; дати поняття оригінальної графіки; удосконалювати навички володіння технікою ―туш-перо‖; виховувати охайність. ТИП УРОКУ: Урок оволодіння різними художніми техніками. ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ: Туш-перо, чорний фломастер. ОБЛАДАННЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ: Репродукції робіт Вазареллі, учнівські роботи. ДЛЯ УЧНІВ: Папір, туш, перо, олівець, лінійка, фломастер. ХІД УРОКУ 1. Організаційний момент 2. Повідомлення теми і мети уроку 3. Мотивація навчальної діяльності. Вчитель розповідає казку ―Знайдіть мене‖. Жив на світі маленький хлопчик. Звали його Петриком. Дуже він був неслухняним і вертлявим. Що попросять його зробити, він все зробить навпаки. Питають його ―Який це колір?‖, показуючи на білий, а він відповідає: ―Чорний.‖ ―А який це?‖, показуючи на чорний, ―Це білий!‖ – впевнено відповідає він. Почув про це король шахової держави. ―Та що це таке, що це за неподобство!‖ – розізлився він і вирішив зачарувати непослуху на шаховій дошці. З того часу і живе Петрусь між чорними і білим квадратами. Щодня просить перехожих: ―Знайдіть мене, тоді я вже більше ніколи не буду неслухняним!‖ Шаховий король зачарував також і неслухняних звірят. Подумайте і намалюйте їх, це допоможе бідним звірятам звільнитися від чарів злого шахового короля. 68 Вчитель демонструє учнівські роботи попередніх років навчання та пропонує дати визначення послідовності виконання цих робіт. Погляньте уважно на роботи учнів попередніх років навчання, які також своїми роботами намагалися звільнити Петрика та його друзів від чарів шахового короля. Як на вашу думку, що є особливим у зображенні задуманого? З чого слід розпочинати роботу? З деталей чи з визначення композиції? Звичайно з визначення композиції. 4. Практична робота. Пояснення послідовності виконання практичної роботи за допомогою інструкційних карток. Інструкційна картка Для початку намалюйте на однаковій відстані квадрати, розкресливши аркуш за допомогою лінійки. Зробіть помітки, де будуть чорні, а де білі квадратики, помітьте цим самим шахову дошку. Намалюйте звірятко чи інше зображення, які ви хочете звільнити від чарів злого короля. Розмалюйте так, щоб чорний квадрат зображення був на білому квадраті шахової дошки, а білий квадрат – на чорному. Вчитель пропонує учням інструкційні картки. 5. Самостійне виконання практичної роботи Подумайте, кого б ви хотіли зобразити на своєму малюнку. Розмістіть його посередині аркуша, намалюйте простим олівцем. Потім візьміть лінійку і олівець, розділіть аркуш на рівні квадрати. Розмальовувати слід з зображення, пам’ятаючи про чергування чорних і білих клітинок, щоб показати шахову дошку. Будьте уважними, адже дуже важливо, що якщо зображення на клітинці чорне, то клітинка мусить бути білою і навпаки – на чорній клітинці зображення буде білим. Можна використовувати також товщину лінії, яка буде змінюватися в шаховому порядку від білої до чорної. 69 На прикладах малюнків учнів попередніх років учитель аналізує деякі помилки, які найчастіше можуть зустрічатися. Учні працюють над створенням композиції самостійно. У разі необхідності учитель надає індивідуальну допомогу. 6. Підсумок уроку Учитель організовує виставку робіт, разом з учнями визначає найкращі. При цьому враховується: Оригінальність композиції. Творчі задуми. Самостійність виконання. Охайність. Заключне слово вчителя На прикладі наших робіт ми можемо прослідкувати, що форма і зміст на наших роботах невід’ємні, вони складають єдине ціле. Дружба форми і змісту є, мабуть, найголовнішою ознакою всіх видів візуальних мистецтв. 7. Домашнє завдання Повторити всі види і жанри декоративно-вжиткового мистецтва. 70 ТЕМА УРОКУ: Зображення графічними техніками. Композиція ―На морському дні‖. Передача форми, виявлення об’єму, фактури поверхні. МЕТА УРОКУ: Навчати учнів передавати форму і об’єм предметів графічними матеріалами; розвивати художні смаки; виховувати охайність. ТИП УРОКУ: Розширення та поглиблення знань і вмінь. ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ: Графіка. ОБЛАДАННЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ: Таблиці типів штрихів, морська фауна, дошка, крейда, аудіо запис українських народних пісень, що передають настрій в природі. ДЛЯ УЧНІВ: Альбом, олівці, прості, кулькові ручки. ХІД УРОКУ 1. Організаційний момент 2. Перевірка знань учнів з теми: „Графіка”. Вчитель ставить запитання: Що таке графіка? Що є головним виражальним засобом у графіці? Назвіть відомі вам графічні матеріали. 3. Мотивація навчальної діяльності Ми вже знаємо про різні графічні матеріали, вміємо ними працювати. Можливо дехто вважає, що олівець – малоцікавий художній матеріал. Сірий колір штрихів на папері, звичайно не може зрівнятися з кольоровим розмаїттям живопису. Але і цим ―скромним‖ інструментом художникам вдалося створити живу картину світу. 4. Повідомлення теми і мети уроку Сьогодні ми познайомимося з одним дуже цікавим жанром образотворчого мистецтва – анімалістичним. Ось ти бачиш на картині: Вовк з вовчицею сидить. Лев, цар звірів, у саванні 71 З левенятами лежить. Бачиш іншого ти звіра, Що зовсім нам є незвичний, Як назвати жар робіт цих? Жанр цей – анімалістичний. Художниками-анімалістами називають також тих художників, котрі зображують птахів і риб. На сьогоднішньому уроці ми будемо вдосконалювати навички передачі форми і об’єму графічними матеріалами. Ми всі, мабуть, любимо мріяти, мріємо побувати в різних середовищах. Мабуть, всі ви були свідками захопливого телесеріалу ―Підводна Одіссея Кусто‖. Я вам сьогодні пропоную відправитися в підводне плавання. Тож вдягнемо наші акваланги і поплили. Включаємо необхідну для подорожі фантазію. Не забуваємо все бачене знімати на відеокамеру. Що ж ми бачимо? Підводні рифи, водорості, різноманітні риби. Стережіться! Попереду хижа риба. У морі – наче вовк у хащі Страшенні зуби має в пащі. Усіх неначе вітром здуло Пливе за здобиччю (акула). Розгадали? Молодці! А тепер давайте пригадаємо, яку поверхню мають риби, водорості, рифи. За допомогою відомих нам ліній попробуємо показати поверхню гладеньких камінців, більш різкими лініями поверхню коралових рифів, пластичними, видовженими зобразимо водорості. Учні розглядають графічні зображення різних типів поверхонь. 5. Практична робота Риби намалюємо більш м’яким олівцем, показуючи об’єм тулуба. Розпочинати треба, нагадую, з визначення композиції, і закінчити промальовкою деталей. Приступайте до роботи, а музика хай вам допоможе досягнути мети. Під час роботи учитель надає індивідуальну допомогу учням. 72 6. Підсумок уроку. Аналіз і оцінювання учнівських робіт З яким жанром образотворчого мистецтва ми сьогодні ознайомилися? Доповніть речення: художники, котрі малюють тварин – художники ... (анімалісти). 7. Домашнє завдання Підготуватися до підсумкового уроку з теми: ―Графіка‖. 73 7 клас ТЕМА: Графіка. Повітряна перспектива. Сільський пейзаж. МЕТА УРОКУ: закріпити поняття про види перспективи (зображення простору відповідно до точки зору, лінії горизонту); учити зображувати лінійну та повітряну перспективу в графіці; продовжувати знайомство з різними графічними матеріалами (олівець, графіт, соус, вугіль, туш, перо). ТИП УРОКУ: комбінований. ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ: — відеоряд картин художників-графіків, плакати з прикладами визначення різних видів перспективи, макет будинку, плакати «Послідовність зображення дерев», «Повітряна перспектива», аркуш паперу, графічні матеріали; ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ УЧНІВ: — альбом, графічні матеріали за вибором. Вузлики на пам'ять Перспектива (франц. perspective, від латин.perspicio — бачу наскрізь, уважно розглядаю) — 1) Спосіб зображення об'ємних фігур на площині (картині, малюнку) залежно від уявних змін їхньої величини, чіткості, зумовлений ступенем віддаленості від глядача. 2) Відтворення уявних змін величини, контурів об'ємних предметів при малярському, графічному їх зображенні на площині. Види: лінійна, повітряна, ілюзорна, прямокутна. 3) Прикладна наука, що вивчає закономірності зображення предметного світу на площині відповідно до зорового сприймання. Повітряна перспектива — вид перспективи, що показує, як змінюється колір і тон віддалених предметів, які сприймаються зором не досить яскраво і навіть не того відтінку, яким бачиться, якщо подивитися на них зблизька. ХІД УРОКУ 1. Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку 2. Актуалізація опорних знань і вмінь Учитель пропонує учневі відповідно до надписів на дошці («Центральна», «Кутова», «Знизу вгору») розташувати плакати з прикладами різних видів перспективи. 74 3. Мотивація навчальної діяльності Слово вчителя Мандрівка в країну «білого і чорного» продовжить знайомство з деякими таємницями мистецтва графіки, зокрема виражальними можливостями чорного та білого кольорів, які використовують у своїй творчості художники-графіки. У графічному малюнку все складається лише з чорних і білих плям, ліній, штрихів, крапок. Такими засобами можливо відображати не тільки сніг, зиму, дерева без листя, але за допомогою різноманітних штрихів та різними співвідношеннями в їх тональності можна передати багатоколірність природи. Організація сприймання творів мистецтва Учитель звертає увагу учнів на відеоряд картин: Замальовки та нариси майстрів пейзажного жанру І. Левітана, І. Шишкіна, А. Рилова, В. Бакшеєва, А. Дю. О. Слєпишев «Три дерева». Туш, перо. Т. Добровинська «Ворона». Сангіна. 4. Вивчення нового матеріалу Слово вчителя Сучасні прийоми і засоби об'ємного зображення споруд і всього навколишнього середовища — це результат багатовікового творчого процесу. Споконвіку людину цікавила зміна величини форми і кольору предметів залежно від їх положення в просторі. Перспективне зображення постійно удосконалювалося. Правильна в сучасному розумінні передача об'ємів на площині не була властива мистецтву стародавнього світу. Тільки в епоху Відродження відкриваються закони, які є основою сучасної науки про перспективу. Леонардо да Вінчі, Дюрер, Альберті, Віньола — кожний із них зробив неоціненний вклад у передачу перспективних зобра-жень протягом XV— XVI ст. Розвиток науки і живопису, прагнення до реалістичної передачі навколишньої дійсності обумовили появу прийомів правдивого зображення натури. Не випадково Леонардо да Вінчі називав живопис матір'ю перспективи. Слово «перспектива» в перекладі з латинської мови означає «бачити наскрізь». На відомій гравюрі Дюрера зображено запропонований художником прилад для малювання з натури крізь клітчасту сітку (мал. 3). Саме ця сітка є прототипом картинної площини, видошукачем із зафіксованою точкою зору. 75 Принципи побудови перспективи, закладені майстрами Відродження, удосконалюючись, міцно увійшли в сучасну науку про перспективу. Робота над формуванням навичок і вмінь Учитель нагадує учням, що всі предмети навколишнього середовища мають три виміри: висоту, ширину, глибину. Зображуються ж вони на площині аркуша паперу, який має тільки два виміри — висоту та ширину. Перспектива визначає основні закономірності передачі тривимірного простору на площині. Учитель виконує малюнок на аркуші паперу м’яким олівцем, демонструючи за допомогою штриха, тону можливості олівця. Посилення тону відбувається поступово від темного до білого (мал. 4). Усі предмети у міру їх віддалення від глядача сприймаються зменшуваними; усі горизонтальні лінії, паралельні між собою, які від-даляються від глядача до горизонту, сходяться в головній точці сходження. 76 Закони лінійної перспективи учитель пояснює на прикладах залізниці, лінії електропередачі, дерева, вулиці, міста; передачу повітряної перспективи — по плакату «Повітряна перспектива» (мал. 5). Учні виконують вправи на зворотному боці попереднього малюнка. Учитель на дошці показує побудову будинку в перспективі (кутова, центральна), супроводжуючи малюнок поясненням (мал. 6). Учні аналізують пла- кати «Послідовність зображення дерев», «Відкрита і закрита композиції краєвиду» (мал. 7, 8). Мал.8 77 Організація сприймання творів мистецтва Учитель звертає увагу учнів на відеоряд картин: М. Капустін «Канікули» (мал. 9). І. Ігоніна. «Субота». Із серії «Міські мотиви» (мап. 10). В. Васильєв. «Даліізборзькі», «Російський мотив» (мал. 11,12). 78 5. Практична діяльність учнів Учні виконують сільський пейзаж з передачею лінійної та повітряної перспективи графічними матеріалами. Учитель допомагає їм порадами, рекомендаціями. Послідовність виконання малюнка: Вирішити композиційне зображення (загальний, початковий нарис з урахуванням положення лінії горизонту). Побудувати будинок чи будинки з урахуванням лінійної перспективи. Промалювати в позначених місцях дерева, транспорт, людей. Деталізувати малюнок з урахуванням повітряної перспективи, добиваючись його виразності та цілісності. 6. Завершення уроку Учитель підводить підсумки: аналізує характерні помилки в роботах учнів; оцінює діяльність учнів на уроці; демонструє кращі роботи. 7. Домашнє завдання Принести: альбом, фарби, палітру, пензлі, склянку для води. Спостереження за навколишнім середовищем. 79 ТЕМА УРОКУ: Графіка як вид образотворчого мистецтва (підсумковий урок) МЕТА УРОКУ: Закріпити знання про графіку як вид образотворчого мистецтва, її види жанри та мову; розвивати пам’ять, мислення; сприяти усвідомленню цілісності, єдності вивченої теми; формувати творчу активність. ТИП УРОКУ: Контроль знань. ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: Урок-конкурс. ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ: Репродукції картин відомих художниківграфіків, мішечок, ―зірочки‖. ДЛЯ УЧНІВ: Акварельні фарби, склянка з водою, обгортки від цукерок, сигнальнкартки. ХІД УРОКУ 1. Організаційний момент Вступне слово вчителя Учитель повідомляє, що цей урок підсумковий і буде про- ведений у формі конкурсу. Пояснює порядок оцінювання навчальних досягнень. 2. Перевірка і оцінювання навчальних досягнень Учням пропонується конкурс „Зорепад‖, який складається з п’яти турів. КОНКУРС ―ЗОРЕПАД‖ ТУР 1 ―Сегменти‖ Учитель ставить запитання кожному ряду по черзі. Правильна відповідь відкриває один сегмент, а учень який її дав, отримує ―Зірочку‖ і виходить в наступне коло змагань. Запитання. - Якими можуть бути графічні твори за технікою виконання (оригінальні, тиражні). - Основні зображальні засоби оригінальної графіки ...(лінія, тон, пляма, штрих). - Види оригінальної графіки... (лінійна, силуетна, світлотіньова, тонова). - Жанри оригінальної графіки... (портрет, натюрморт, краєвид, анімалістичний. історичний, побутовий). - Ступінь насиченості кольору... (тон). 80 Як розподіляється світло на поверхні предмета? (полиск, світло, напівтінь, тінь, рефлекс, ―власна тінь‖, падаюча тінь). Перспектива – це наука про зображення предметів ...(на площині відповідно до тих уявних розмірів скорочень, які спостерігаються в натурі). Де знаходиться точка сходу? (завжди на лінії горизонту). Як знайти, де вона знаходиться? а) у відкритому просторі? (лінія, що розділяє небо і землю). б) у закритому приміщенні? (уявна лінія, що проходить на рівні наших очей). Які існують основні закони перспективи? а) (предметні з віддаленням їх від глядача сприймаються і зображуються зменшеними на малюнку. Це лінійна перспектива); б) (Завдяки повітряному середовищу пом’якшується контраст між освітленими та затіненими частками віддалених предметів, а тони кольорів поступово послаблюються. Це – повітряна перспектива). ТУР 2 ―Повторення ― Які малюнки повторюються? Завдання полягає у визначенні учнями серед запропонованих малюнків тих, що повторюються. Учні вказують на малюнок, вид якого повторюється. За кожну правильну відповідь учасники отримують ―зірочку‖. Ті, у кого їх найбільше, стають учасниками наступного туру. ТУР 3 ―Знайди помилку‖ Учням пропонується кілька графічних робіт різного жанру. Необхідно знайти помилку у визначенні назви жанру. 81 ТУР 4 ―Я – тобі, ти – мені‖. Учні називають графічні техніки. За правильну відповідь учні отримують „зірочку‖. Ті, у кого ―зірочок‖ виявиться найбільше, переходять до наступного заключного кола змагань. ТУР 5 ―Пізнай руку майстра‖ Учасники туру по черзі витягують із мішечка репродукції картин і називають їх авторів. Хто не назвав – вибуває. КОНКУРС ДЛЯ ГЛЯДАЧІВ ―Чарівні обгортки‖ На обгортку від цукерок учасники конкурсу наносять фарбу і відбивають на аркуші паперу, потім розповідають чиї образи, силуети, кого чи що вони бачать у цих відбитках, плямах. Учні, у яких найбільша фантазія отримують ―зірочки‖. Учитель визначає переможців. 3. Підсумок уроку При оцінюванні навчальної діяльності учнів, учитель враховує кількість отриманих ними ―зірочок‖, визначає і нагороджує переможців. 82 Тема уроку: Прогулянка казковим лісом Мета: створити казковий зимовий пейзаж із зображенням архітектурного об'єкта; формувати уміння і навички аналізувати і контролювати результати своєї роботи; виховувати бережливе ставлення до природи, охайність, уважність; Тип уроку - комбінований. Матеріали та інструменти: папір білий формату АЗ, гуаш (акварель), пензлі. Наочні засоби: лялька Баба-Яга, гілки, корчі, таблиця із зображенням хаток, "дупло", ілюстрації до народних казок, дитячі роботи минулих років, малюнок педагога на дошці. Музичний супровід: казкова, загадкова "жива" музика у виконанні вчителя, музичний запис творів М.Римського-Корсакова, С.Прокоф'єва. Хід уроку 1. Організаційний момент Після дзвоника вмикається таємнича казкова музика, що привертає увагу учнів. Проводиться перевірка підготовленості учнів до уроку, введення їх в ігрову ситуацію. 2. Ознайомлення з темою і метою уроку - Як і домовлялися, сьогодні ми відправляємося в казку. Чи всі готові до подорожі? Якщо наша мета - подорож у чарівний світ казки, то і спорядження має бути відповідним. Будь ласка, покажіть його. Це чарівна "перетворювальна" паста - гуаш (акварель), чарівна паличка - пензель, чарівне віконце (двері) - аркуш паперу, "жива" вода. Бачу, що всі готові. Тоді - в путь! 3. Підготовка до виконання пейзажу Поки дійшли до лісу - день згас. На землю спускаються сутінки... Відкриємо наші чарівні віконця. Що ми побачимо за ними? (Діти дивляться на білий аркуш. Відповіді: біле світло, туман, молоко). Нам же треба опинитися на дорозі, яка веде до лісу. Будемо чаклувати. 83 4. Виконання практичної роботи на основі актуалізації опорних знань Як відокремити небо від землі? (Провести лінію горизонту). Як "опустити" на землю ніч? (Небо треба покрити фарбою - гуашшю або аквареллю "кольору ночі'). Як "протоптати" стежку до далекого лісу? (Лінії зійдуться у точці сходу на горизонті: зустріч" двох черв'ячків'). Підемо стежкою до лісу й увійдемо в нього. (Малюємо ліс; можна перевернути аркуш - ліс начебто "поплив"у небо). Колір лісу, що вдалині, потрібно "розчинити" у кольорі неба. І ось нас уже обступають дерева: спереду, ліворуч, ззаду. Повторюємо закони наочної перспективи: що ближче - нижче і більше; що далі вище і менше). 5. Введення в образ. Створення казкової ситуації - Якщо підеш ліворуч - побачиш просто ліс, підеш праворуч - також буде ліс. Але якщо в дупло проліз - перед тобою чарівний ліс! Усе тут раптово змінюється: під ногами чується тріск гілок, корчі хапають за одежу, якісь кігтясті лапи дряпають руки та обличчя, ноги кудись провалюються, дивні вогні мерехтять скрізь, то наближаючись, то відступаючи, за спиною чути, що хтось зітхає. А ще раптом пугач як заука-заука! Зразу пригадуються казки про потвор, вовкулаків, пайовиків, Бабу-Ягу. (Стихає музика, вмикається світло). 6. Самостійна робота учнів над казковим пейзажем Чи з'явилася таємничість у малюнках? Поради учням. Гілки дерев "зігнути", Ф"переплести", "витягти" з-під землі старі корчі, додати ледь помітні вогники. (Демонстрація ілюстрацій з характерними пейзажами до казок). 84 7. Підготовка до малювання архітектурного об'єкта через театралізацію Раптом знову на мить гасне світло, чується свист, гуркіт. Учитель в цей час дістає ляльку Багу-Ягу. Ось і Баба на мітлі з'явилася. - Ух-ух! Втомилася. Настав час підкріпитися. А ось і вечеря лісом ходить: Тетянку з'їм, Іванком закушу, Юля піде на ласощі, а всіх інших залишу про запас. Нумо, хатко! Стань до лісу задом, до мене - передом! Ой-ой! - Де ж моя хатка? Знову втекла! Полечу в погоню, може дожену. (Знов на мить гасне світло і лялька зникає). 8. Пояснення нового матеріалу Учні працюють під керуванням учителя. Полетіла Ягуся. Давайте побудуємо їй хатинку. Поміркуємо - яку? На таблиці зображено декілька варіантів хаток: низенькі, високі, на одній нозі й на двох, нові та старі. Вибираємо, яка більше підходить для нашої Яги, адже "який хазяїн - такий і дім": веселий або сердитий, святковий або занехаяний, горбатий, худий тощо. 9. Підведення підсумків, виставка кращих робіт "Заглянемо" у "віконця" (аналіз робіт"). Побачимо, де ви побували. Ось Сашко стежкою йшов та у ліс прийшов: величезні дерева бачив, дім будував, покрівлею накривав, дрова рубав, піч топив - 12 балів заробив (і так далі: оцінювання з приказками). Педагогічний коментар. Існують побоювання, що вчитель без належного досвіду може надто захопитися технологізмом процесу та втратити головне - емоційний компонент. Аби уникнути цього, слід активно вводити в урок гру, елемент театралізації, будувати урок на основі синтезу різних мистецтв. Зоровий ряд до уроків згаданої теми підібрати не складно, адже на території України близько 44 тисяч пам'яток дерев'яної та кам'яної архітектури! Практично, в кожній місцевості є, так би мовити, живі об'єкти. Єдине, що вимагається від учителя, - почути "музику каменя" самому. І ще одне зауваження: зображуючи архітектурні споруди, дуже важливо звертати увагу на формування почуття стилю. Стильова єдність, трансформація народних традицій в архітектуру, зв'язок минулого і майбутнього, взаємний вплив, взаємопроникнення культур різних народів, вплив науково-технічного прогресу на стиль забудови, зовнішній вигляд міст - ось необхідні компоненти змісту теми, девізом якої можна обрати слова: "Вивчаючи минуле, реформуючи сьогодення, важливо не загубити спрямованості в майбутнє". 85 86 Нестандартний урок 6клас Тема: Духовний і предметний світ людини. Мета: визначити рівень засвоєння теоретичних знань і опанування практичними вміннями з теми «Духовний і предметний світ людини»; розвивати логічне мислення, уміння аналізувати матеріал, робити висновки; сприяти естетичному вихованню, формуванню у дітей естетичного смаку. Тип - урок узагальнення та систематизації знань. Форма проведення - гра-подорож. Обладнання: Технічні засоби: мультимедійний проектор, інтерактивна дошка. Матеріали: різні художні матеріали, аркуші паперу формату А 4, роздаткові картки. Хід уроку: 1. Актуалізація чуттєвого досвіду, мотивація навчальної діяльності Презентація «Країною образотворчого мистецтва» (слайд 1) Шановні учні, вітаю Вас на пізнавальній грі «Країною образотворчого мистецтва». Пропоную вам відправитися в мандрівку чарівною країною, де ви зможете позмагатися один із одним і перевірити, хто ж із вас найкращий знавець образотворчого мистецтва. Мандрівка буде захоплюючою, подивіться на карту нашої подорожі (слайд 2). На вас гостинно чекають вулиця «Жанрова», провулок «Пейзажний», бульвар «Літературознавчий», площа «Ораторська», вулиця «Кросвордна», станція «Музейна», вулиця «Творча», вулиця «Тестова». Допомагати мені буде незалежна рахункова комісія (два-три учні). Отже, ми розпочинаємо гру «Країною образотворчого мистецтва»! 2. Оголошення теми, мети, завдань уроку 3. Узагальнення окремих фактів, подій та явищ Зупинка І - Вулиця «Жанрова» Запитання я буду ставити кожній команді по черзі. Якщо команда не знатиме правильної відповіді, тоді у другої команди буде можливість отримати додаткові бали. 87 Кожна правильна відповідь оцінюватиметься в один бал. Бажаю вам успіхів! А) Дайте назву жанрам образотворчого мистецтва: Зображення людини або групи людей… (портрет). Відображення повсякденного життя людини … (побутовий). Твір, присвячений зображенню моря… (марина). Жанр, що відображає військові події… (батальний). Зображення тварин… (анімалістичний). Цей жанр про явища природи, про богів, героїв, уявних істот… (міфологічний) Зображення речей, що оточують людину в реальному житті … (натюрморт). Зображення відомих людей, подій минулого та сучасності… (історичний) Б) На екрані репродукції різних творів образотворчого мистецтва, визначте до якого жанру вони належать: 1. Натюрморт. 2. Пейзаж. 3. Історичний. 4. Анімалістичний. 5. Побутовий. 6. Портрет. 7. Іконописний. 8. Марина. Зупинка ІІ - Прову- лок «Пейзажний» На екрані з’являтимуться пейзажі, необхідно визначити до якого виду вони належать: сільського, міського, морського або індустріального. Слайди 88 Зупинка ІІІ - Бульвар «Літературознавчий» Прочитайте назву картини Т. Шевченко «Селянська родина» К. Білокур «Квіти на блакитному тлі» Зупинка IV - Площа «Ораторська» Прочитайте вислови видатних діячів культури про мистецтво, подумайте і за хвилину висловіть свої міркування. Журі оцінюватиме лаконічність, ґрунтовність і змістовність. Вислови: Живопис, музика, література, які виросли із казки, дозволяють нам зберегти і розвинути світ почуттів, здатність дивуватися не тільки в дитинстві, а й у поважному віці. О. Дусавицький, психолог У кожній крапочці, у кожній лінії я бачу заворожливу таїну світу. Н. Денисова, художниця Зупинка V - Вулиця ««Кросвордна» Архітектурна деталь, що перекриває простір між двома стінами. Укріплене житло феодала, яке зводили на підвищеній місцевості. Вертикальна кругла опора споруди. Розписане яйце. Візерунок, що складається з ритмічно упорядкованих елементів, призначається для оздоблення прикраси різноманітних предметів. Жанр образотворчого мистецтва. Галузь графіки, у якій за допомогою засобів перебільшення певних рис образу досягається викривальний комічний ефект. Різновид декорування виробів із шматочків металу, дерева, кераміки, каміння тощо. 89 Зупинка VІ - Станція «Музейна» Перед вами відома картина І.К. Айвазовського «Дев’ятий вал». Вам дається декілька хвилин, щоб згадати все, що ви знаєте про цю картину. Також ви бачите запитання на екрані, будьте готові відповісти на них. Питання: ♫ До якого жанру належить ця картина? ♫ Хто зображений на полотні? Що можете розповісти про цих людей? Чи виживуть вони? ♫ Придивіться, подумайте, чи давно відбулась аварія корабля. ♫ Яка деталь картини свідчить про оптимістичний характер твору? ♫ Яке море зображено на картині? ♫ Подумайте, в якому напрямку женуть хвилі залишки корабля? ♫ Завдяки яким художнім виражальним засобам в картині відчувається рух, динаміка? ♫ Який настрій навіює ця картина? Що саме спричиняє такий настрій? ♫ Чому Іван Айвазовський назвав картину «Дев’ятий вал»? ♫ Як би ви назвали цю картину? Чому саме так? Відповіді: ☼ Марина - пейзаж із зображенням моря. ☼ За уламки щогли загиблого корабля чіпляються п’ятеро людей у східному одязі. ☼ Вони виживуть, адже вони наполегливо борються за життя. ☼ Аварія відбулась настільки давно, що уламків корабля не видно. Дивлячись на картину, відчуваєш силу і красу бурхливого моря. І водночас страх і тривогу за людей, які повинні протистояти страшній стихії. ☼ Вранішнє золотаве сонце своїм світлом пронизує всю картину – це оптимістичний знак. ☼ Море на картині кришталеве, зеленувато-синього кольору. Його високі гребені блискотять і переливаються всіма кольорами веселки. ☼ Сонце здіймається зі Сходу. Вітер жене хвилі справа наліво, тобто з Півдня на Північ. 90 ☼ Барвиста розкіш сонячного ранку над бурхливим морем передається художником дуже яскраво. На картині вдало поєднано золотисті, бузкові, зеленуваті і синьоблакитні тони, вони миготять, змінюються один одним, переливаються різними відтінками, створюючи відчуття динаміки та руху. ☼ Пейзаж передає душевне збентеження, безпорадність людини перед природною стихією. ☼ У центрі уваги цієї картини – велетенська хвиля. Саме таку хвилю моряки вважають найстрашнішою під час шторму, називаючи її – дев’ятий вал. ☼ Можна було б назвати картину «Бурхливе море», тому що найбільшу частину полотна займає море, що вирує. Зупинка VІІ – Вулиця «Творча» 1. Гра «Показуха». Командам роздаються картки із назвою відомої картини. Учасники повинні інсценувати картину, щоб їхні опоненти змогли визначити назву картини: Федотов П.А. «Сватання майора» Пимоненко М.К. «Святочне ворожіння» 2. «Малюнковий лист». Колись люди не знали літер. Але, тим не менш, вони могли посилати один одному листи. Замість букв і слів у цих листах були малюнки, тому лист називався «Малюнковим». Спробуйте «написати» за допомогою малюнків короткий лист, що адресований команді – суперниці. « Підемо ввечері грати в футбол». « Давай разом робити домашнє завдання». « Подаруй мені на день народження цуценя». « Принеси мені ножиці та кольоровий папір». Журі оцінює найоригінальніший лист. Зупинка VІІІ – Вулиця «Тестова» Тут на вас чекає тестова перевірка. 1. Мистецтво – це… А) відтворення дійсності у пластичних образах; Б) образне відображення дійсності; В) творча діяльність людини; Г) відображення дійсності. 91 2. Вид образотворчого мистецтва, основним виражальним засобом якого є колір: А) скульптура; Б) графіка; В) живопис; Г) архітектура. 3. Графіка – це… А) різновид портретного жанру; Б) жанр образотворчого мистецтва; В) вид образотворчого мистецтва; Г) різновид побутового жанру. 4. Живопис – це… А) вид образотворчого мистецтва; Б) жанр образотворчого мистецтва; В) різновид пейзажного жанру; Г) різновид побутового жанру. 5. Вид образотворчого мистецтва, завданням якого є художнє конструювання предметів побуту, формування гармонійного предметного середовища, створеного засобами промислового виробництва, для забезпечення найкращих умов праці, побуту та відпочинку людей: А) архітектура; Б) скульптура; В) ДПМ; Г) дизайн. 6. Вид образотворчого мистецтва, основним виражальним засобом якого є лінія, штрих, крапка і пляма: А) архітектура. Б) графіка; В) живопис; Г) скульптура 92 7. Мистецтво, головною суттю якого є створення і оздоблення художніх виробів, що мають практичне призначення у побуті: А) дизайн; Б) скульптура; В) архітектура; Г) декоративно-прикладне мистецтво. 8. Вид образотворчого мистецтва, в якому дійс- ність пластично відтворюється в об’ємних формах А) дизайн; Б) скульптура; В) архітектура; Г) декоративно-прикладне мистецтво. 9. Вид образотворчого мистецтва, завданням якого є проектування і зведення будівель і споруд, що гармонійно формують середовище людини: А) архітектура; Б) скульптура; В) дизайн; Г) декоративно-прикладне мистецтво. 10. Вид образотворчого мистецтва, який відповідно до призначення і техніки виконання поділяють на монументальний., станковий,: декоративний, театральнодекораційний і мініатюру – це… А) живопис; Б) дизайн; В) архітектура; Г) графіка. 11. Вид скульптури, розрахований на обхід і не сприйняття з усіх сторін: А) барельєф; Б) горельєф; В) кругла скульптура; Г) контрельєф. 93 естетич- 12. Різновид скульптури, що має самостійне, незалежне відношення, художнє значення та виготовляється на підставці: А) монументально-декоративна; Б) станкова; В) монументальна; Г) скульптура малих форм. 4. Підбиття підсумків роботи на уроці. Нагородження команд. Визначення учня-знавця образотворчого мистецтва МЕТА: розширювати знання учнів з образотворчого мистецтва; розвивати інтерес до творів мистецтва, художників різних епох; виховувати повагу до культурної та мистецької спадщини різних народів, естетичні смаки, а також повагу до жінки, матері, сестри, коханої. Обладнання та дидактичні матеріали: репродукції картин, магнітофон із записами (Л. Бетховена ―Соната 14‖, Ф. Шуберта ―Аве Марія‖, Ф Шопена ―Вальс ля Мінор‖); А.Малишко ―Пісня про рушник‖ дитячі малюнки на тему; ―Хай завжди буде мама‖. Учитель: У мистецтві існує таке поняття як вічні теми. Скажіть, будь-ласка, чи тема образу жінки-матері може належати до вічних тем. (Міркування учнів). Учитель: Які ще теми можна назвати ―вічними‖ і чому? (Відповіді учнів). Учитель: Тема жінки стоїть у мистецтві поруч з іншими важливими філософськими темами. До вашого переліку ―вічних‖ тем можна додати ще одну – тему людини, людської особистості як найвищої цінності на землі. Утім, коли переглядаємо репродукції картин відомих художників, котрі працювали в жанрі портрету, то помічаєш, що жіночий образ зустрічається частіше ніж чоловічий. Можливо це тому, що жінці приділялося більше уваги, можливо, тому що художниками були колись переважно чоловіки. А можливо, тому, що саме жінка завжди була ідеалом свого часу. Вона завжди вболівала однаково і за долю своєї сім’ї, і за долю Всесвіту. Змінювалися часи, звичаї, та незмінним залишилося ставлення до жінки-матері. У всі віки художники захоплювалися ніжною красою і гармонією внутрішнього світу жінки-матері. А зараз зазирнемо углиб сторіч, до образів, якими неможливо не захоплюватися. 100 (Учень читає вірш “Среди миров”) Среди миров, в мерцании светил Одной Звезды я повторяю имя… Не потому, что я ее любил, А потому, что я томлюсь с другими. И если мне сомненье тяжело, Я у неѐ одной ищу ответа, Не потому, что от неѐ светло, А потому, что с ней не надо света. И. Анненский (Під музику Шуберта “Аве Марія” вчитель демонструє репродукцію ікони Волинської Богоматері). Учитель: Ікона – це картина, це образ ідеї Божества, якщо Божество може бути зримим. Сумна і тиха в покірності Марія несміливо тримає Христа-немовля. По-різному звуть Марію: ―Мадонна‖, ―Богоматір‖, ―Богородиця‖ і навіть ―НотрДам‖. Прекрасний лик. Тонкі повіки, скорботні брови, сумовиті очі передбачають майбутнє. Сина – смерть на хресті. Очі Богоматері – не просто сумні, благальні, спрямовані на глядача, з якої б позиції ви не дивилися на ікону Марія благає нас: ―Люди, будьте милосердні!‖ Земне й небесне в Марії пензель іконописця (його ще називали богомазом) ХІІІ ст. передав нам у найсуворішому кольорі. (Учитель демонструє картини В. Боровиковського, О. Кипренського “Богоматір з немовлям”) 101 Багато митців частину своєї творчості відводили на зображення Богоматері. Серед них і художники початку ХІХ ст. Володимир Боровиковський і Орест Кипренський. Вони створили образи Богоматері з сином. Мати ніжно пригортає сина до грудей, насолоджуючись хвилинами спокійного життя, хвилинами щастя. Син поклав голівку мамі на груди і пильно, по-дорослому, вдивляється. Доки вони разом, вони щасливі, спокійні і незбагненні у своєму щасті. (Учень читає вірш: “Твої очі – тихий вечір”) Твої очі – тихий вечір, Що впускається безчутно, Несучи на землю спокій На своїх сріблястих крилах. Твої очі – сиві хмари, Крізь яких у день похмурий Пробивається проміння Твого серця золотого. О. Олесь. Роздивимося, будь-ласка, ще репродукції картин відомих художників О. Ренуара ―Портрет мадам Шарпантьє з дітьми‖, Ж.Ф. Мілле ―Годування пташенят‖, В. Маковського ―В душний день‖ і автопортрет з дочками Зінаїди Серебрякової. 102 На всіх полотнах ми бачимо прекрасні образи жінок - матерів. Вони з любов'ю піклуються про найдорожче що є в них у житті, про своїх дітей. Усміхнені обличчя, привітні очі, лагідні руки. Кожна мати ніби випромінює світло і тепло. Біля неї затишно. Вона, як, ―духмяна квітка‖ серед чудового квітника, серед своїх дітей. (Звучить музика Ф. Шопена “Вальс ля Мінор”) - Діти, хто вас вранці будить від сну ніжним поцілунком? - Мама. - Хто щоденно дбає про те, щоб ви ні в чому не відчували незручностей? - Мама. - Мати в кожного з нас єдина, ви для неї найдорожчі, найкрасивіші, ви ж її діти. - Мати наш перший вчитель і вихователь, вона наш товариш і перший помічник у всіх справах і ділах. - Ми всі любимо своїх мам. Тема, яку ми сьогодні розглядаємо, продовжує хвилювати і по цей день не лише професійних художників, а й тих, хто тільки-но вчиться. Ваші однокласники виконали роботи на тему: ―Хай завжди буде мама‖ і зараз юних художників ми попросимо представити свої картини. (Презентація своїх робіт, бесіда). Наша мама добра, чуйна, ласкава. Я не знаю такого випадку, щоб у її словах звучала образа чи байдужість. 103 Вона невтомна, мов бджілка, завжди щось для нас готує. Так хочеться з нею ра- зом узятися за справу на кухні чи у дворі. Вона не примушує. Сам бачиш, що треба зробити. Я щаслива, що в мене така мама. За всі роки скільки себе пам’ятаю, не чула, щоб вона з ким-небудь не помирилась, щоб у домі була суперечка. Моя мама справжня рукодільниця. Будь-яка робота для неї знайома, все вона робить з посмішкою, хорошим настроєм. Я, коли виросту хочу бути подібною до неї. Учитель: Молодці! Я думаю ваші мами можуть гордитися своїми дітьми, впевнена ви добре усвідомлюєте правила поведінки і моральні заповіді щодо матері. (Відповіді учнів) Мій перший обов’язок – любити і шанувати матір, дбати про те, щоб кожен мій вчинок відгукувався в її серці радістю. Необхідно робити все так, щоб мати гордилася мною, була впевнена в моєму майбутньому. Завжди радувати свій дім успішним навчанням, доброю поведінкою. Тоді, думаю, мати буде щасливою. Я хочу трудитися для матері, щоб принести їй полегкість. Неможливо бути спокійним і розважатися з чистою душею, коли мати втомлена, не відпочиває, дбаючи про мене, про сім’ю. Я обіцяю у всьому слухатися матері і, якщо навіть я можливо буду вбачати в материних словах несправедливість, обов’язково постараюся стриматися. Не потрібно ображатися і приносити їй біль своєю неслухняністю. Учитель: Нехай ці правила будуть для вас головним дороговказом на життєвій ниві. (Звучить «пісня про рушник» А.Малишка) 104 1. Могильовський В. Від задуму до втілення. – Київ: Радянська школа, 1989 2. Щербаківський В. Українське мистецтво. Вибрані неопубліковані праці. – Київ: Либідь, 1995 3. С.Коновець. Підготовка вчителя образотворчого мистецтва. Мет.пос. МОН України, АПН України, інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. Рівне – 2002 4. А.М.Пасічний. Образотворче мистецтво. Словник-довідник. Тернопіль, навчальна книга – Богдан, 2003. 5. Використання інформаційно-комунікаційних технологій [Текст]. // Укл.: О. В. Тарасова, С. В. Бережний., – Миколаїв, 2009. – Вип. ІІІ. 6. Гевал, М. А., Загальні принципи використання комп’ютера на уроках різних типів [Текст]. / М. А. Гевал // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 2000.–№ 3. 7. Календарно-тематичне планування з образотворчого мистецтва для 5 класу.– Миколаїв: МОІППО, 2005. / С. В. Коновець – К., 2000. 8. Коновець, С. В. Підготовка вчителя образотворчого мистецтва. [Текст]. / С. В. Коновець – Рівне , 2002. 9. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 5–11 класи. [Текст]: [Художньо-естетичний цикл]. – К, 2005. 10. Селевко, Г. К. Современные образовательные технологии [Текст]: учебное пособие. – М.: Народное образование, 1998 11. Сенин, В. П., Коваль, О. В. Школа рисунка карандашом. Натюрморт, пейзаж, портрет. – Харьков: Книжный клуб «Клуб семейного досуга», 2007 12. Сиротенко, Г. В. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. [Текст] / Г.В. Сиротенко – Х.: Вид. гр. «Основа», 2003. 13. Чен, Н. В. Нетрадиційні техніки зображення [Текст] / Н. В. Чен: навчально-методичний посібник. – Харків: Скорпіон, 2007 10570/metodichno-didaktichnі-aspekti-vikladannya-nestandartnih-ur

зміст:

I. Інформаційний відділ узагальнення досвіду ......... ... 2

1.1 Тема досвіду ...................................................... 2

1.2 Умови виникнення та становлення досвіду ......... ..2

1.3 Актуальність проблеми .................................... ..3

1.4 Провідна педагогічна ідея досвіду ..................... ..5

1.5 Тривалість роботи над досвідом ........................ .5

1.6 Діапазон досвіду ............................................. .... 6

1.7 Теоретична база досвіду ................................. ... 6

 

II. Технологія досвіду .......................................... ..8

2.1 Постановка цілей і завдань .............................. .... 8

2.2 Організація навчально-виховного процесу ... ... 8

2.3. Зміст освіти ................................. .9

 

III. Бібліографічний список ......................... ... ... 18

1.Інформаціонний відділ узагальнення досвіду

«Поганий учитель викладає.

Хороший учитель вчить.

Видатний - показує.

Великий - надихає ».

Вінсент Ван Гог.

1.1 Тема досвіду

Мені пощастило, що я вчитель образотворчого мистецтва. Твердо вірю, що спілкування з мистецтвом у школі необхідно для морального очищення та духовного збагачення дітей. Урок мистецтва - дивовижний урок, тут стикаються час і вічність, добро і зло, геніальність і бездарність, любов і ненависть.

19 років роботи в школі - це час постійного пошуку, творчих ідей, які роблять мою працю результативним, цікавим, що задовольняє запити моїх учнів і сучасного суспільства. В процесі роботи я сформулювала тему свого дослідження: «Використання інформаційно-комунікаційних технологій і різноманітних матеріалів на уроках образотворчого мистецтва як засіб формування творчої активності учнів».

1.2 Умови виникнення, становлення досвіду

Агеевские середня школа №3 - загальноосвітній заклад з п'ятдесятирічної історією та сучасною матеріально-технічною базою.

У школі: 197 учнів; 11 клас-комплектів; 36 кабінетів; 19 педагогічних працівника; спортивний зал; тренажерний зал; комп'ютерний клас на 25 учнівських місць, підключених до мережі Інтернет; 18 автоматизованих місць вчителя; 2 інтерактивних дошки.

Навчальні кабінети обладнані всім необхідним для ведення навчально-виховного процесу: персональними комп'ютерами і мультимедійними проекторами, дидактичним та роздатковим матеріалом, технічними засобами навчання, навчальною та методичною літературою, електронними підручниками.

Все це дає можливість застосовувати інформаційно-комунікаційні технології у викладанні предметів.

21 століття - це століття інформаційних технологій, саме під їх впливом і змінюється навколишня дійсність, а разом з нею людина і суспільство, в якому він існує. У наш час існує думка, що розвиток мережі Інтернет, доступність комп'ютера більшості учнів, робить наших дітей рабами віртуального світу. Вони перестають читати, відчувати, міркувати, не вміють висловлювати свою точку зору, стають егоїстичними, черствими, холоднокровними, менш терпимими, уподібнюються розважливим машинам, з якими вони спілкуються.

А чи не можна використовувати досягнення інформаційних технологій для розвитку творчої сфери дитини? Направити їх на формування духовних, моральних цінностей?

Так виникла тема мого досвіду «Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках образотворчого мистецтва як засіб формування творчої активності учнів».

Важливою умовою є потреба зберегти у дитини тягу до образотворчої діяльності. І якщо її немає, то пробудити, а потім і розвинути творчу активність кожного учня.

Ще однією умовою становлення даного досвіду є спроба вирішення проблеми оновлення методів, засобів і форм, організація навчання, яка тісно пов'язана з розробкою і впровадженням у навчальний процес нових педагогічних технологій.

Методична робота в школі знаходиться на досить високому рівні. Регулярно проводяться засідання шкільних методичних об'єднань, на яких вивчається нормативна та методична документація з питань освіти, актуальний педагогічний досвід, інноваційна робота з предмета. Таким чином, обстановка в колективі сприяє розвитку творчого потенціалу кожного педагога.

У мене є можливість ділитися ідеями своєї дослідницької роботи з колегами. З представленої системою роботи з використання інформаційно-комунікативних технологій на навчальних заняттях неодноразово виступала на засіданнях методичного об'єднання школи та району. Мій досвід застосуємо і підтриманий педагогами нашої школи.

1.3 Актуальність досвіду

Бурхливий розвиток нових інформаційних технологій і впровадження їх у Росії наклали певний відбиток на розвиток особистості сучасної дитини. Починаючи, вчиться в школі, він може відчути певний дискомфорт. Сучасний комп'ютер є для дитини тим рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, яких йому так не вистачає. Не тільки новизна роботи з комп'ютером, яка сама по собі сприяє підвищенню інтересу до навчання, але і можливості регулювати пред'явлення навчальних завдань за ступенем складності, заохочення правильних рішень позитивно складаються на мотивації.

Багато дослідників відзначають, що традиційне шкільне навчання направлено в першу чергу на розвиток логічного, «критичного», «конвергентного» мислення, водночас не приділяється належна увага творчому мисленню; більш того, в умовах шкільного навчання воно часто «гаситься». Згадуючи свої шкільні роки, представники різних країн Р.Стернберг і Є.Григоренко приходять до однаково сумного висновку. Педагоги не пропонували їм творити на уроках, оскільки учням «покладалося запам'ятовувати, засвоювати, відповідати на запитання вчителя і викладати написане в підручниках» [10]

Аналізуючи причини цього явища, автор робить висновок, що брак уваги до творчості багато в чому визначається вимогами суспільства, а регулятором їх виступає держава і система шкільної освіти. «Тривалий час творчість ... є долею одиниць». [10] Сучасне ж суспільство, на думку багатьох дослідників, все більшою мірою потребує творчо мислячих громадянах.

В даний час змінюються самі вимоги суспільства до творчої активності людини. Високі темпи розвитку у виробництві і в соціальній сфері, посилення конкуренції, найскладніші проблеми, з якими доводиться стикатися сучасній людині, формують своєрідний запит на «людини творчої».

Актуальність застосування ІКТ на уроках образотворчого мистецтва має конкретне обгрунтування: культура - рівень, ступінь розвитку якої-небудь галузі господарської або розумової діяльності. Таким чином, в даний час інформаційна культура є одним з найважливіших компонентів загальної культури людини.

Можна сказати, що інформаційна культура - це вміння людини використовувати відповідним чином весь набір інформаційних технологій у своїй діяльності. Логічним буде скористатися цим набором на уроках мистецтва, безпосередньо пов'язаних з культурою людини взагалі. Вони допоможуть у досягненні мети: створити умови для активного освоєння соціально-культурного досвіду людства, застосування його емоційно-ціннісних відносин при вибудовуванні власної життєвої концепції.

Завдання педагога полягає в тому, щоб за роки навчання сформувати інформаційну компетентність - навчити дитину відбирати відомості, оцінювати їх якість, формувати вміння знаходити необхідні дані, проявляючи при цьому творчу активність

Таким чином, тема мого досвіду «Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках образотворчого мистецтва як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів» є актуальною і перспективною.

1.4 Провідна педагогічна ідея досвіду

Ведуча педагогічна ідея досвіду полягає у використанні методів інноваційних технологій навчання, що сприяють формуванню в учнів інформаційно-комунікативної компетентності, тим самим, створюючи умови розвитку творчої активності на уроках образотворчого мистецтва.

Уроки образотворчого мистецтва не можуть бути нудними, нецікавими для дітей, а застосування комп'ютерної техніки ще більше розвиває пізнавальний інтерес дітей до такого уроку.

Все це змусило мене переосмислити і проаналізувати свою педагогічну діяльність.

До тієї ж думки мене привів і проведений в 2007 році моніторинг ставлення підлітків до різних видів навчальної діяльності. Учні спостерігалися протягом місяця. В ході цих спостережень було виявлено, що:

94% учнів проявляє інтерес до використання комп'ютера як засобу представлення інформації (з можливостями мультимедіа і телекомунікацій);

72% учнів захоплено працюють з навчальними програмами;

45% учнів з інтересом ставляться до комп'ютерного контролю знань;

55% учнів виявляють бажання виконувати творчі домашні завдання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Аналіз результатів показав, що з миром комп'ютерів пов'язані інтереси більшості підлітків і саме цей ресурс я припускаю використовувати для активізації пізнавальної діяльності учнів через пошукову і творчу діяльність на уроці і вдома, різноманітність методів навчання, через новизну матеріалу, емоційне забарвлення уроку.

1.5 Тривалість роботи над досвідом

1-ий етап - початковий (2007-2008уч. Рік) - коли позначилася проблема використання комунікаційних технологій на уроках мистецтва (протиріччя між традиційними методами навчання та орієнтацією нового змісту на розвиток творчих здібностей учнів через використання інноваційних форм навчання) Вивчення та аналіз соціологічної, педагогічної і психологічної літератури з проблеми досвіду, осмислення теоретичних і методологічних положень. Розробка змісту, структури, критеріїв і показників оцінки рівня сформованості інформаційної компетентності учнів. Саме в цей період стали проводитися уроки із застосуванням ІКТ.

2-ий етап - основний (2008-2010 навч.рік) - коли проводилась дослідницька робота, а в практику впроваджувалися уроки образотворчого мистецтва із застосуванням інформаційно-коммунікаціоннних технологій.

3-ий етап (2010-2011 уч. Рік) - заключний - обробка і осмислення отриманих в ході роботи даних, систематизація і узагальнення результатів, оформлення досвіду роботи.

Таким чином, тривалість роботи над репрезентованою досвідом складає в цілому 4 роки.

1.6 Діапазон досвіду

Представлений досвід роботи є єдиної органічною системою: урок образотворчого мистецтва - позаурочна робота - індивідуальна робота з учнями.

Інформаційно-комунікаційні технології досить ефективно використовую на всіх етапах уроку:

для організації перевірки засвоєння матеріалу та виконання домашнього завдання (фронтальне опитування по слайдах-питань, тестування);

для пояснення нового матеріалу (ілюстративна презентація, моделювання процесу геометричних побудов натюрморту на екрані, використання навчальних програм);

для закріплення матеріалу і перевірки знань учнів, на узагальнюючих уроках з певних тем (тренажери, тести, мультимедійні диски);

для організації дослідницької та проектної діяльності учнів (використання навчальних програм, робота з Інтернет-ресурсами);

для проведення позакласної роботи з предмета

 

 

 

1.7 Теоретична база досвіду

У своїй роботі я спираюся на ідею активізації пізнавальної діяльності учнів, яку вивчали багато провідні вчені - психологи і педагоги: Л.В. Занков, Д.Б.Ельконін, В.В. Давидов, Г.К. Селевко.

Методологічну основу дослідження склали сучасні концептуальні праці з проблеми творчості та психології особистості (Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв, AM Матюшкін, С.Л. Рубінштейн, ін), з теорії художньої освіти та виховання (BC Кузін, Б. М. Неменский, Н.Н. Ростовцев), концепції використання інформаційних технологій в освіті (А.А. Кузнєцов, Ю.А. Первин, Е, С. Полат).

Дослідження базується на працях вітчизняних і зарубіжних вчених в області застосування комп'ютерних технологій в шкільній освіті (М.Ю. Бухаркина, Н.А. Лепская, М.В. Моїсеєва, Е.С. Полат, Б.Хантер і ін.).

Думаю, що через підвищення творчої активності учнів можна досягти підвищення ефективності засвоєння навчальної програми, культурного рівня учнів, виховання у них естетичного смаку і високих моральних якостей. Щоб вирішити цю задачу, урок треба зробити сучасним.

Як цього можна досягти? Перш за все, використовуючи в своїй роботі сучасні принципи педагогічної техніки та інформаційні технології.

На мій погляд, найбільш перспективними принципами педагогічної техніки є принципи, викладені Г. К. Селевко «Педагогічні технології на основі інформаційно-комунікативних засобів» [13]

Що для молоді сучасно і цікаво? Перш за все, інформаційно-комп'ютерні технології. Як зробити, щоб у наш час, коли в суспільстві панують свавілля і жорстокість, а багато звичні для нас речі втрачають свої цінності, уроки мистецтва викликали позитивні емоції, порушували інтерес, прагнення висловити власне «Я»? Проникнення сучасних технологій в освітню практику, в тому числі і на уроки мистецтва, відкриває нові можливості. В цьому випадку, вчителям на предметах мистецтва необхідно зробити інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) новим засобом художньо-творчого розвитку.

Останнім часом проблема використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті широко обговорюється в мережі Інтернет: Всеросійський Інтернет-педрада (www.pedsovet.org); Мережа творчих вчителів (www.rusedu.ifo).

Спираючись на найбільш істотне в працях провідних педагогів, використовуючи елементи відомих методик, я намітила свій підхід у використанні інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні образотворчого мистецтва, в чому і бачу новизну досвіду.

2. Технологія досвіду

2.1 Постановка цілей і задач

Проведення уроків з використанням інформаційно-комунікаційних технологій - це потужний стимул у навчанні.

Використання комп'ютера з його величезними універсальними можливостями на уроках образотворчого мистецтва дозволяє:

- Активно розвивати творчі та пізнавальні здібності кожного учня,

- Застосування графіки, кольору, звуку дозволяє моделювати різні ситуації і середовища,

- Застосування комп'ютерів на уроках З створює емоційний настрій, це в свою чергу, позитивно позначається на розвитку художньої творчості.

Метою своєї педагогічної діяльності вважаю: забезпечення позитивної динаміки творчої активності учнів, в результаті застосування інформаційно - коммунікаціоннних технологій у викладанні образотворчого мистецтва.

Досягнення планованих результатів передбачає вирішення наступних завдань:

зробити урок сучасним (з точки зору використання технічних засобів);

наблизити урок до світосприйняття сучасної дитини, так як він більше дивиться і слухає, ніж читає і говорить; воліє використовувати інформацію, здобуту за допомогою технічних засобів;

встановити відносини взаєморозуміння, взаємодопомоги між учителем і учнем;

розвиток мотивації учнів і як наслідок підвищення якості знань;

розширення можливості для самостійної творчої діяльності учнів, особливо при дослідженні та систематизації навчального матеріалу;

формування навичок самоконтролю і самостійного виправлення власних помилок;

розвиток творчих здібностей учнів;

2.2.Організація навчально-виховного процесу.

Перерахую використовувані мною напрями впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в практичну діяльність:

проведення занять в комп'ютерному класі;

використання персонального комп'ютера і мультимедійного проектора під час уроку в кабінеті образотворчого мистецтва;

використання домашніх ПК учителя та учнів.

2.3. зміст освіти

Інформаційно-комунікаційні технології на уроці я розглядаю:

не як мета, а як ще один засіб навчання;

як джерело додаткової інформації з предмету;

як спосіб організації самостійної дослідницької діяльності;

як спосіб активізації творчої та пізнавальної діяльності учнів;

як можливість інтегрованого навчання предмета.

 

Основні напрямки використання

інформаційно-комунікаційних технологій на уроках мистецтва

 

 

1

 

Зі схеми видно, що напрямки використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках образотворчого мистецтва обширні. Їх ефективність безперечна, так як вони дозволяють:

- Розширити інформаційний простір;

- Збільшити швидкість пошуку інформації;

- Інтенсивність обробки отриманих знань.

Це призводить до економії часу, продуктивності, більш високій якості навчання.

Інформаційна база стає при цьому справді розвиваючої.

Кожен окремо взятий урок - це ланка в ланцюзі уроків. Він складна процесуальна система, що складається з компонентів - етапів. На кожному етапі я використовую елементи інформаційно-комунікаційних технологій. Доцільність їх використання пояснюється тим, що з'являється можливість досягти тих результатів навчання, які не можна отримати без застосування цієї технології, як пише І.В. Роберт [12].

Інформаційно-комунікаційні технології застосовую на різних етапах навчання:

- При поясненні нового матеріалу;

- При закріпленні;

- При повторенні;

- При контролі знань, умінь і навичок.

Поставивши собі завдання включення в навчальний процес інформаційно-комунікаційних технологій, слід було вирішити питання з накопичення навчальних програм, які можна застосовувати на уроках мистецтва.

 

Використовувані мною програми можна розділити на такі групи:

- Інформативні - енциклопедії: «Енциклопедія класичної музики», «Велика енциклопедія живопису», «Художня енциклопедія зарубіжного класичного мистецтва», «Шедеври російського живопису», «Русский музей», «Сучасне російське мистецтво».

 

 

Гідністю даних програм є великий обсяг пропонованої інформації з ілюстраціями, відеофрагментами та уривками музичного звучання. Можна здійснювати віртуальні екскурсії по залах музеїв, по країнах світу і познайомитися з їх культурою;

- Навчально-розвиваючі: «Азбука мистецтв», «Світова художня культура», «Історія мистецтв». Дані посібники навчать читати таємні символи мистецтва, розшифровувати задум художника і способи його втілення, відчувати і бачити твори мистецтва. Отримавши порцію ексклюзивної інформації, можна відправитися у віртуальний екзаменаційний кабінет. Графічний редактор дозволить на практиці застосувати отримані знання;

 

Розглянемо наступні варіанти застосування ІКТ в освітньому процесі:

 

Урок з мультимедійною підтримкою.

Як важливо зараз підтримати, пробудити в дітях прагнення до творчості. Адже творчість - це завжди ініціатива, яка зараз дуже важлива, щоб приносити користь людям, залучити до діяльності, до творчої. Розвинути смак, розширити коло любителів його завжди входило в мої завдання на уроці. Одним з очевидних переваг мультимедійного уроку є посилення творчого пошуку кожної дитини, підвищення інтересу до уроку, відбувається це в першу чергу за рахунок посилення наочності. Нагадаю відому фразу К.Д. Ушинського: «Дитяча природа ясно вимагає наочності. Учіть дитину яким-небудь п'яти невідомим йому словами, і він буде довго і марно мучитися над ними; але зв'яжіть з картинками двадцять таких слів - і дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте дитині дуже просту думку, і він вас не розуміє; ви пояснюєте тій самій дитині складну картину, і він вас розуміє швидко ... Якщо ви входите в клас, від якого важко добитися слова (а таких класів у нас не шукати стати), почніть показувати картинки, і клас заговорить, а головне, заговорить вільно ... ».

Використання наочності тим більше актуально, що в школах, як правило, відсутній необхідний набір таблиць, схем, репродукцій, ілюстрацій. В такому випадку проектор може надати неоціненну допомогу.

Приклади тем уроків з мультимедіа:

«Народний святковий костюм» (5 клас) - елементи костюма

«Мистецтво Гжели», «Городецька розпис», «Хохлома», «Жостово» (5 клас) - фото виробів, елементи розпису.

«Жанри образотворчого мистецтва» (6 клас) - портрет, пейзаж, анімалістичні жанр та інші.

«Малюнок - основа образотворчого творчості» (6 клас) - графічні роботи російських і зарубіжних художників.

«Колір у творах живопису» (6 клас) - живописні роботи російських і зарубіжних художників.

«Великі портретисти минулого. Портрет в образотворчому мистецтві 20 століття »(6 клас) - презентація портрети художників та їх роботи.

«Найбільші музей образотворчого мистецтва та їх роль у світі» (7 клас) - віртуальна екскурсія до музеїв.

«Краса рухів людини» (7 клас) - скульптура.

«Звичайне життя кожного дня - велика тема в мистецтві» (7 клас) - побутовий жанр.

«Картини на теми історії» (7 клас) - історичний жанр.

Використання електронних освітніх ресурсів

Після вступу до школи комп'ютерів разом з електронними виданнями, серед яких були диски та з мистецтва, я почала активне використання готових електронних освітніх ресурсів в процесі навчання.

З учнями ми працюємо з мультимедійними навчальними посібниками, художніми програмами від компаній «Інфостудія Екон», «Кирило і Мефодій», «Просвещение-МЕДИА».

Наприклад, на уроці образотворчого мистецтва в 6 класі з теми: «Жанри образотворчого мистецтва», в 7 класі з теми чверті «Поезія повсякденності», в 8 класі на тему «Архітектура і дизайн в житті людини», використання комп'ютера дозволяє мені зробити процес навчання значно ефективніше за допомогою реалізації принципу наочності, використовуючи на уроці Цор'и «Світова художня культура» бібліотека електронних наочних посібників », ЗАТ« ІНФОСТУДІЯ економ ».

Мультимедіа презентації - електронні діафільми, що включають в себе анімацію, аудіо-та відеофрагменти, елементи інтерактивності (реакцію на дії користувача) - найбільш поширений вид представлення демонстраційних матеріалів.

Використання мультимедіа презентацій доцільно на будь-якому етапі вивчення нової теми і на будь-якому етапі уроку, як за допомогою комп'ютера, так і за допомогою мультимедійного проекційного екрану.

Використовуючи можливості програми PowerPoint, мною були розроблені презентації деяких тем уроків. Вони допомагають урізноманітнити уроки.

Так, уроки-презентації широко використовую:

на уроках знайомства з жанрами образотворчого мистецтва;

під час знайомства з життям художників та їх творчою спадщиною;

при вивченні таких тем з образотворчого мистецтва як «Види образотворчого мистецтва», «Музеї світу», «Художники-ілюстратори» та ін.

Наприклад, в 6 класі з теми «Зображення предметного світу» і в 7 класі з теми «Тематична картина. Побутовий та історичний жанр », презентації« Натюрморт »і« Творчість В.М.Васнецова »я використовую для фронтальної роботи з класом. Ці презентації можна використовувати при вивченні різних тем (наприклад, за програмою Б.М. Неменского в 7-му класі - «Історичний і міфологічний жанри в мистецтві», «Великі художники в історії мистецтва та їхні твори» та ін.), Адаптуючи її для того чи іншого класу.

В 6 класі з теми: «Малюнок - основа образотворчого мистецтва», презентацію «Техніка малювання олівцем», я використовую для закріплення вивченого матеріалу. Цю презентацію можна використовувати і на інших уроках в 5 і 7 класах за темами «Вчимося малювати людини з натури» в 7-му класі і «Геометричний орнамент в 5-му класі.

Створення даних уроків вимагає від учителя вміння користуватися комп'ютерною технікою та великої кількості часу, що в підсумку виправдовується підвищенням пізнавального інтересу до предмета.

 

Створення та подання учнями творчих проектів

з використанням ІКТ

Сьогодні уявити сучасний урок без проектної діяльності учнів просто неможливо.

При виконанні проекту учні показують найвищий рівень самостійності - творчий. Він проявляється в ході виконання завдань дослідницького характеру, коли необхідно опанувати методами і прийомами пізнання, які дозволяють побачити нову проблему в знайомій ситуації, знайти нові способи застосування засвоєних знань.

Можливий варіант, коли мною клас розбивається на кілька груп, і кожна з груп готує проект по окремих розділах певної теми. Після виконання проходить захист проекту: кожна з груп представляє результати свого дослідження однокласникам. В ході роботи над проектом їм доводиться переробити велику кількість інформації, в результаті чого учні добре орієнтуються в даному питанні, і складно уявити собі ситуацію, щоб вони погано відповідали на питання з даної теми.

Проекти бувають короткостроковими - від одного уроку до 1 тижня, середньостроковими - від двох тижнів до одного місяця, довгостроковими - від двох до трьох місяців.

Виконуються групами, але можливо і індивідуальне виконання. Необхідно дотримання основних етапів від вибору мети, вироблення гіпотези і способів, шляхів реалізації до загальної презентації продукту (результату) проекту.

Наприклад, 6-тіклассніков після вивчення теми «Пейзаж - великий світ. Пейзаж настрою. Природа і художник »складають груповий проект« Пейзаж у російській живопису ». На організаційно-підготовчому етапі важливо ознайомити учнів з основними завданнями проектної роботи, школярі розподіляють між собою ролі та обов'язки, визначають завдання для кожного: одна група працює з текстом, інша - з ілюстраціями. На пошуковому етапі хлопці збирають, аналізують і систематизують отриману інформацію з точки зору змісту та оформлення.

У 8 класі в якості залікової роботи я пропоную учням створення презентації з мистецтва. У нашій скарбничці маються такі роботи як, «Архітектура Стародавньої Русі» «Іконопис древньої Русі», «Архітектура Московського Кремля», «Творчість И.И.Шишкина», «Декоративно-прикладне мистецтво», «Творчість А. Рубльова», «Картини Павла Коріна »,« Творчість І. Васнецова »,« Історія аніме »,« Мистецтво Стародавньої Греції »,« Натюрморт »,« Види і жанри мистецтва »та інші.

Отже, створення творчого мультимедійного проекту учнями - це потужний інструмент, що дозволяє формувати у дітей необхідні знання та пізнавальні прийоми, створюють простір для самовираження, а також розвивають мотивацію навчальної діяльності, сприяючи тим самим розвитку мотиваційного та процесуального компонентів пізнавальної самостійності. І в цьому дидактичному процесі вчителю належить провідна роль.

 

Урок з комп'ютерною підтримкою.

У такому варіанті можливі випадки, коли

учні одночасно працюють зі мною, а на певному етапі переходять до роботи за комп'ютером;

учні поперемінно працюють на комп'ютері за моїми вказівками і виконують завдання на папері

Наприклад, на уроці з комп'ютерною підтримкою в 6 класі з теми «Натюрморт у графіку» я використовувала кілька видів роботи учнів: фронтальну, уявлення учнями власної презентації, робота учнів за комп'ютером і на папері.

Для здійснення контролю знань учнів з пройденої теми я організую проміжне тестування (фронтальне або диференційоване, на комп'ютері або письмово, з автоматичною перевіркою на комп'ютері або з подальшою перевіркою учителем), вирішити головоломки, кросворди, ігрових ситуацій із застосуванням отриманих знань.

Можливі також самостійні екскурсії в Інтернеті, перегляд мультимедійних лекцій.

Я використовую цей варіант уроку при вивченні тем в 5 класі за темами «Народні промисли їх витоки і сучасний розвиток», «Хохломская розпис», «Мистецтво Гжели».

Уроки з виходом у всесвітню мережу Інтернет

При вивченні окремих тем я застосовую Інтернет на уроках з мультимедійною підтримкою. Так, при вивченні теми «Герби», «Емблеми» в 5 класі, з кабінету інформатики ми виходимо в мережу, знаходимо сайт «Екскурс в геральдику» (основи, історія, правила) http://geraldika.ru/url.php? id = 128 & jurl = http: //www.excurs.ru/http: //www.excurs.ru/. (На сторінках інтернет-проекту наводиться різна інформації за правилами геральдики, історичні огляди, спеціальні розділи за російською геральдики, використанні зображень тварин на гербах), знайомимося із запропонованою інформацією, потім слід творча робота учнів по створенню герба родини, класу і т.д. Подібний урок можна провести і в класі інформатики, коли учні самостійно знайомляться з ресурсом, роблять висновки, виконують завдання вчителя.

В 6 класі «Великі портретисти», в 7 класі за темами «Історія мистецтва та історія людства. Стиль та напрямки в образотворчому мистецтві »,« Найбільші музеї образотворчого мистецтва »при виході в мережу ми використовуємо сайти Державної Третьяковської галереї.

У 8 класі з теми чверті «Архітектура і дизайн в житті людини», під час уроку на тему «Архітектура Русі в X - XII столітті», можна використовувати вихід в Інтернет на сайт музею міста Суздаля і зробити віртуальну прогулянку по вулицях старовинного міста.

Робота над даною темою ще не закінчена, вважаю, що надалі вона розшириться і поглибиться, і мій досвід буде корисний іншим вчителям.

Вважаю, що використання інформаційних технологій допомагає вчителю підвищувати мотивацію навчання дітей предметам образотворчого мистецтва і призводить до цілого ряду позитивних наслідків:

збагачує учнів знаннями в їх образно-понятійної цілісності та емоційної забарвленості;

розвиває творчу активність;

психологічно полегшує процес засвоєння матеріалу школярами;

збуджує жвавий інтерес до предмета пізнання;

розширює загальний кругозір дітей;

зростає рівень використання наочності на уроці;

підвищується продуктивність праці вчителя та учнів на уроці.

Безперечно, що в сучасній школі комп'ютер не вирішує всіх проблем, він залишається всього лише багатофункціональним технічним засобом навчання. Не менш важливі й сучасні педагогічні технології та інновації в процесі навчання, які дозволяють не просто «вкласти» в кожного, хто навчається якийсь запас знань, але, в першу чергу, створити умови для прояву пізнавальної активності учнів.

Вважаю досвід своєї роботи «Інформаційно-комунікативні технології на уроках образотворчого мистецтва як засіб підвищення творчої активності учнів» перспективним, так як він дозволяє інтенсифікувати освітній процес, активізувати пізнавальну і творчу активність учнів, підвищити ефективність уроку.

 

3. Бібліографічний список

 

1.Афанасьева О. В. Використання ІКТ в освітньому

процесі. - Www. pedsovet.org

 

2. Апатова Н.В. Інформаційні технології в шкільній освіті. - М., 2002.

3.Виготскій Л.С. Педагогічна психологія. - М.,

4.Губайдуллін І. А. «Використання інформаційно-комунікативних технологій в цілях формування позитивної мотивації до навчання на уроках образотворчого мистецтва і креслення». - Www.it-n.ru

5.Селевко Г.К. Сучасні освітні технології. - М., 1998.

6.Давидов В.В. Теорія навчання. М., 1994.

7.Захарова І.Г. Інформаційні технології в освіті. - М., 2006.

8.Інформатізація загальної середньої освіти: Науково-методичний посібник / За ред Д.Ш. Матроса. - М .: Педагогічне товариство Росії, 2004.

9.Кодеснікова І.В. Інформаційно-комп'ютерні технології на уроках мистецтва. -www.festival.1september.ru.

10. Полат Е.С., Бухаркина М.Ю., Моїсеєва М.В., Петров А.Є. Нові педагогічні та інформаційні технології в системі освіти: Учеб. посібник. - М., 2001.

11.Роберт І.В. Сучасні інформаційні технології в освіті: дидактичні проблеми, перспективи використання. - М., 1994.

12Шамова Т.І. Теорія активізації навчально-виховного процесу. - М., 2003.

13.Чернов А.І. Концепція і методика. www. lesson-history.narod.ru

14.Ельконін Б.Д. Введення в психологію розвитку. М., 1994.

Нестандартні форми і методи наичання образотворчому мистецтву

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Нестандартні форми проведення уроків образотворчого мистецтва у початкових класах.

1.1. Сучасні погляди на нестандартний урок.

1.2. Бінарні уроки.

1.3. Віршовані ( Римовані ) уроки.

1.4. Інтегровані уроки.

1.5. Уроки – змагання

1.6. Типи, жанри і структура уроків мистецтва.

РОЗДІЛ 2. Методика використання ігрових ситуацій під час вивчення образотворчого мистецтва у початкових класах.

2.1. Дидактичні ігри на уроках образотворчого мистецтва.

2.2. Методика використання художньо – дидактичних вправ і ігор на уроках образотворчого мистецтва.

2.3. Художньо – дидактичні ігри і вправи на уроках образотворчого мистецтва.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Вступ

Мета уроків образотворчого мистецтва учити дітей до спостереження за навколишньою дійсністю, розвивати найважливіше для художньої творчості – уміння бачити життя очима художника. Формування спостережливості, уваги до навколишньої дійсності освоєння художніх матеріалів – основні завдання цього уроку навчання.

Уроки образотворчого мистецтва повинні бути цікавими для дітей. На кожному уроці вчитель повинен вишукувати неординарні засоби і методи їх проведення.

Швидкий розвиток науки, зростання обсягів нової інформації потребують від школи підготовки активних, самостійних людей з розвиненими творчими здібностями.

Практичний досвід переконує нас у недостатній ефективності традиційного уроку для розв’язання проблем , тому науковці і педагоги – практики беруть за мету створення нових форм і методів навчання.

Очевидно, одним із можливих варіантів розв’язання проблеми може стати застосування нестандартних форм проведення уроків.

Нестандартний урок – таку назву отримало явище, що виникло як своєрідна реакція масової педагогічної практики 70 – х років ХХ сторіччя на втрату учнями інтересу до навчання. Первинне значення терміну – навчальне заняття, яке має нестандартну ( невизначену ) структуру.

Наразі змінено підхід до визначення структури в початковій школі. Дидактик наголошують на її багатоваріантному характері, пропонують розрізняти типові уроки та специфічні форми їх проведення. Визнання свободи вчителя в доборі форми уроку (звичайно з огляду на його мету, зміст, вікові особливості учнів) стимулює широке використання відомих форм та пошук нових. Ще один поштовх до пошуків у цьому напрямі - шестирічні першокласники, навчання яких вимагає гнучкості у використанні форм уроків.

Об’єкт дослідження: методи і форми роботи в початковій школі.

Мета: теоретично обґрунтувати суть методів і форм роботи у початкових класах.

Предмет дослідження: інноваційні технології і методи при вивченні тем у початкових класах.

Структура дослідження:

Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1. Нестандартні форми проведення уроків образотворчого мистецтва.

Існує кілька поглядів на нестандартний урок.

На думку О. Антипової, В. Паламарчук, Д. Рум’янцевої, суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню ( Антипова О, Рум’янцева., Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку //Рад. Школа. – 1991. – № 1. – С. 65 – 69). Л. Лухтай називає нестандартним уроком, який не викладається ( повністю або частково ) в межі виробленого дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи ( Лухтай Л. нестандартний урок // Початкова школа. – 1992. - № 3. – С. 31 – 35 ). Е. Печерська бачить головну особливість нестандартного уроку у викладанні певного матеріалу у формі, пов’язаній з численними асоціаціями, різними емоціями, що допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності ( Печерська Е. Уроки різні та незвичайні //Рідна школа. – 1995. - № 4. – С. 62 – 65 ). О. Митник і В. Шпак наголошують, що нестандартний урок народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, а найголовніше – завдяки відсутності штампів у педагогічній технології ( Митник О., Шпак В. Народження нестандартного уроку //Початкова школа. – 1997. - № 12. – С. 11 – 23 ).

Наразі можна нарахувати біля 50 нестандартних форм проведення упрів, які використовують вчителі у своїй роботі. Класифікація нестандартних уроків ще не склалася, але добірка їх уже досить різноманітна. Форми уроків, які застосовуються в сучасній школі, можна згрупувати так:

- бінарні уроки ( 2 – 4-й клас, двічі на семестр);

- віршовані ( римовані ) уроки (1 – 4-й клас, раз на місяць);

- інтегровані ( між предметні ) уроки ( 1 – 4-й клас, тричі на семестр);

- уроки – дискусії ( урок – діалог, урок диспут, урок – засідання, урок – круглий стіл, урок – прес-конференція, урок – семінар) ( 4-й клас, двічі – тричі на семестр);

- уроки – дослідження ( урок – знайомство, урок – панорама ідей, урок «Що? Де? Коли?») (3- 4-й клас, тричі на семестр );

- уроки звіти ( урок – аукціон, урок – захист, урок – композиція, урок – концерт, урок-презентація, урок – ярмарок, урок – екзамен) ( 1 – 4-й клас, 3 – 4 рази на семестр );

- уроки – змагання ( урок – конкурс, урок – турнір, урок – мозкова атака ) ( 1 – 4-й клас, 3 – 4 рази на семестр );

- уроки – мандрівки ( урок – екскурсія, урок – марафон, урок – подорож ) ( 1 – 4-й клас, 3 – 4 рази на семестр );

- уроки – сюжетні замальовки ( урок – віночок, урок – казка, урок – картинна галерея, урок – фестиваль, урок – ранок) ( 1 – 4-й клас, двічі – тричі на рік ).

У запропонованій класифікації бінарні, віршовані та інтегровані уроки виділені окремо. Інші види зібрані за групами, що відрізняються характером реалізації творчого потенціалу вчителя й учнів.

1.1. Сучасні погляди на нестандартний урок.

Використання цих форм уроків має певні переваги, оскільки вони дозволяють урізноманітнювати навчальну діяльність, відійти від чітких рамок стандартного уроку з його незміненою структурою: опитування, пояснення, закріплення, домашнє завдання; сприяють підвищенню активності учнів, а отже – і ефективності уроку. Стимулюючи творчу діяльність учителя та його вихованців, нестандартні уроки створюють сприятливі умови для співпраці, що є надзвичайно важливим у роботі початкової школи.

Розглянемо детальніше специфічні можливості кожного типу нестандартних уроків у початковій школі в реалізації цілей навчання та деякі

методичні аспекти їх проведення.

1.2. Бінарні уроки.

Бінарними ми називаємо заняття, на яких матеріал даної теми уроку подається блоками різних предметів. При цьому такий нестандартний урок готують учителі – предметними, кожний із яких проводить етап ( блок ) уроку стосовно того предмета, який викладає. Проведенню таких занять передують наступні етапи підготовки:

- ознайомлення вчителів – предметників з чинними програмами;

- знаходження суміжних тем у програмах з різних предметів:

- складання структури майбутнього уроку:

- написання спільного плану – конспекту.

Однак не треба плутати етапи – блоки бінарного уроку з «блочними» уроками В. Ф. Шаталова ( вчителя математики, досвід якого широко висвітлений у методичній літературі 80 – х років минулого століття ). Уроки цього творчого педагога мають на меті подати матеріал кількох тем блоками, фіксуючи його на схемах – опорах, що допомагає школярам, швидко осмислювати й запам’ятовувати формули, докази, а також виділяти головне, складати власні тези.

1.3. Віршовані ( римовані ) уроки.

Віршовані ( римовані ) уроки – це такі нестандартні уроки, що проводяться у віршованій формі. Всі етапи такого уроку, всі завдання, задачі, пояснення – римовані тексти. Як правило, ці уроки підсумовують вивчені теми, тобто є узагальнюючими ( систематизуючими ), їх структура подібна до структури уроків узагальнення знань.

Важливо зазначити, що римовані уроки максимально зосереджують, увагу школярів, бо матеріал подається стисло – віршами, і не можна пропустити основне, треба зуміти його чітко виділити й зробити певні висновки. Такі нестандартні уроки стають справжнім святом для учнів і вчителя.

Пропонується використовувати римовані заняття раз на місяць. Спостереження показали, що після таких нестандартних уроків діти «грають у рими», а деякі, за свідченням батьків, пробують самі «складати» вірші. Ось скільки цінного у проведенні віршованих уроків і для школярів, і для вчителя!

1.4. Інтегровані уроки.

У сучасному педагогічному процесі значного розвитку набула ідея між предметної інтеграції.

Інтегровані уроки ставлять за мету спресувати споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми. Діти розглядають якесь явище, поняття з різних боків.

Аналіз чинних програм для чотирирічної початкової школи та вивчення досвіду вчителів свідчить про широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з окремих предметів. Як зазначає О. Савченко, такі нестандартні уроки дають можливість учителеві разом із учнями опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, домогтися формування міцних, усвідомлених між предметних зв’язків, уникнути дублювання у вивченні низки питань, досягти цілісності знань ( Савченко О.Сучасний урок у початкових класах. – К.: Магістр - S, 1997. – С. 89 – 90 ).

Підготовка інтегрованих уроків передбачає:

- аналіз річного календарного планування;

- зіставлення матеріалу різних предметів для виділення тем, близьких за змістом або метою використання;

- визначення завдань уроку;

- «конструювання» уроку.

Найбільш відповідальним етапом підготовки інтегрованого заняття, на нашу думку, є визначення завдань уроку. З огляду на це, справедливим буде виділення навчальної, розвивальної та виховної мети окремо для кожного з предметів, що інтегруються.

Дидактичні особливості інтегрованих уроків чітко викладені в книзі О.Савченко «Дидактика початкової школи» (К.: Генеза, 1999).

Учитель С.Барсук (учасник творчої групи Л.Варзацької) наводить класифікацію інтегрованих уроків. На думку нашої колеги, інтегровані уроки можуть поділятися залежно від:

1. Навчальних предметів, що інтегруються:

- урок рідної мови і мовлення з образотворчим мистецтвом;

- урок рідної мови і мовлення з ознайомленням з навколишнім світом (природознавством);

- урок рідної мови і мовлення з художньою працею;

- урок рідної мови і мовлення з народознавством тощо;

2. Визначення мети уроку:

- урок з автономними цілями;

- урок з домінуючими та супровідними цілями;

3. місця проведення уроку:

- уроки, що проводяться у класній кімнаті;

- поза класом:

урок у залі, музеї, на виставці; урок творчості серед природи;

- комплексна форма (класна у поєднанні з позакласною);

4.Тривалості уроку:

- академічний урок;

- спарений (два-три 45- чи 30-хвилинних уроки);

5. Кількості інтегрованих уроків:

- подвоєні ( інтегрування змісту двох навчальних предметів);

- потроєні ( інтегрування змісту трьох навчальних предметів).

У фаховій літературі останніх років можна знайти багато розробок інтегрованих уроків. Вивчення значної кількості таких уроків та власний досвіт їх проведення дозволяють зробити висновок про наявність певної структури такої форми уроку.

Перший етап проведення інтегрованого уроку –організаційний.

Другий - ознайомлення з темою та метою. На третьому етапі під час актуалізації опорних знань учнів важливою є вступна бесіда, характерна особливість якої - актуалізація знань з усіх інтегрованих предметів. Час її проведення має бути не більше ніж 8-10 хвилин. Підготовка цього етапу уроку потребує від класовода особливої уваги: бесіда повинна бути змістовною, лаконічною, чіткою. Якщо уроки з різних предметів за однією темою проводяться окремо, вступна бесіда триває двічі (втричі) довше. Саме тому, об'єднання змісту навчальних дисциплін значно скорочує час на Їх опанування і забезпечує різнобічне сприймання предметів чи явищ, що є безперечною перевагою інтеграції. Наступні етапи інтегрованого уроку можуть проводитися по-різному, залежно від теми й мети конкретного уроку.

Цікаво, що характерною особливістю початкової школи більшості закордонних країн стало навчання за інтегрованими курсами. Так, читання, письмо, усне мовлення об'єднані в мистецтво мовлення; відомості з історії, географії, громадянського права - у суспільствознавство; відомості з фізики, хімії, астрономії - у природознавство (Колягин Ю., Алексеенко О. Интеграция школьного обучения //Начальная школа.-1990. - №9. - С. 28-29).

Варто наголосити, що методика проведення інтегрованого уроку вимагає від учителя високого професіоналізму та ерудиції. Якщо такі нестандартні уроки відбуваються систематично, це значно впливає на розвиток пізнавальних здібностей молодших школярів. О.Савченко зазначає, що «змістовні, цілеспрямовані інтегровані уроки вносять . у звичайний плин шкільного життя новизну, певною мірою знімають суворі кордони предметного викладання і допомагають дітям емоційно і системно сприйняти деякі поняття, явища» (Савченко О. Урок у початкових класах /Навчально-методичний посібник. – К.: Освіта. - 1993).

1.5. Уроки – змагання.

Готуючись до уроку – змагання, учитель проводить таку роботу (п. 6, 7 розробляються всім класом):

1.Спостереження за учнями.

2. Проведення різноманітних тестувань, індивідуальних бесід з метою виявлення лідерів класу.

3. Підготовка кількох школярів для роботи в ролі консультантів команд і асистентів учителя для записування отриманих балів на дошці.

4.Опрацювання на звичайних уроках окремих ігрових ситуацій.

5.Роз'яснення критеріїв оцінювання журі (артистизм, виразність співу, ерудиція, оригінальність виконання танку, ритмічність гри на музичному інструменті, чітка дикція під час виконання поетичного твору тощо).

6. Визначення кількості балів, одержаних за правильну відповідь чи обrpунтоване доповнення.

7. Виготовлення наочності, дидактичного матеріалу, добір ТЗН та музичних творів.

8. Розподіл учнів класу на команди.

Організовуючи учнів класу в команди, класовод враховує, щоб до них увійшли як хлопчики, так і дівчатка з різним рівнем розвитку, типом темпераменту та стилем навчання.

І.Мушак пропонує такі методи розподілу дітей на команди: за допомогою лічилочки; за інтересами; за кольором волосся; за першою буквою імені; за розрахунком на перший-п'ятий; за цифрами (геометричними фігурами, умовними позначками), намальованими на картках (Мушак І. Варіативність організаційних форм навчання молодших школярів //Початкова школа. -2001. - № 2 - С. 13-15). Діти в командах самостійно обирають своїх капітанів, учитель тільки тактовно спрямовує цей вибір. У ролі ведучого виступає класовод, якому допомагають консультанти. До складу журі запрошують адміністраторів, учителів - предметників старшої школи, шкільного психолога, лікаря, працівників їдальні тощо (відповідно до теми уроку-змагання).

Крім того, у складі журі можуть бути й учні середніх і старших класів.

Якщоце урок-конкурс, то журі обирають з учнів класу. В такомувипадку судді оцінюють і коментують якість виконавської діяльності своїх однокласників (декламування віршів, гра на музичному інструменті, спів, танок, театральне дійство). Учитель стежить за тим, щоб висловлювання школярів були об'єктивними. Бажано, щоб склад журі постійно змінювався.

Етапами уроку можуть бути складові частини телевізійного КВК (який, безсумнівно, діти неодноразово бачили на домашніх телеекранах, а хтось і разом з батьками обговорював передачу, що для багатьох дорослих стала улюбленою).

І.Вступне слово вчителя. Привітання. Оголошення теми, девізу уроку, порядку проведення змагання (правила поведінки й дисципліни під час заняття). Представлення команд, Їх капітанів, асистентів, консультантів та журі. Ознайомлення з проблемним питанням, відповідь на яке учні повинні дати наприкінці уроку.

ІІ. Розумова «розминка». Вона може проводитися в усній (кілька дидактичних ігор за темою уроку) чи письмовій формі (п'ятихвилинна самостійна робота школярів на аркушах паперу: наприклад, розв'язування прикладів, виконання граматичних завдань, музична чи літературна вікторина тощо).

ІІІ. Перевірка домашнього завдання. Розв'язування задач різними способами, написання творів-мініатюр, складання кросвордів природознавчої тематики.

ІV. Конкурс капітанів. Виконання завдань підвищеної складності.

V. Конкурс творчих робіт (конкурс юних знавців музики, поезії, образотворчого мистецтва, кулінарії тощо).

VІ. Відповідь на проблемне запитання уроку. Має супроводжуватися обов'язковим наведенням прикладів чи доведенням правильності висловлених думок.

VІІ. Підсумкове слово журі. Підбиття підсумків змагання. Нагородження переможців. Члени журі тактовно висловлюють свої думки після кожного конкурсу, пам'ятаючи про виховання естетичного смаку учасників гри.

Важливо, щоб підсумком такого уроку стала не лише перемога однієї з команд, а й фіксування всіх складових, завдяки яким група здобула перемогу.

Отже, уроки-змагання дають змогу дітям працювати активно, зацікавлено: виконавці відчувають радість творчості, а їхні друзі-судді мають можливість проявити самостійність, продемонструвати вміння оцінювати почуте й обrpунтовано висловлюватися. При цьому навіть у найслабкішого учня формується почуття відповідальності за власні знання. Бажання не підвести однокласників спонукає дитину підвищувати свій рівень знань, тренувати навички та вміння, допомагає розкрити особисті здібності задля перемоги команди, до складу якої вона входить. Робота на кінцевий результат, на перемогу змушує школяра працювати самостійно, виробляє навички самоаналізу, формує точну самооцінку (Гусак Т. Нестандартні уроки: формування відповідного ставлення школярів до учіння // Рідна школа. - 1999. - № 9. - С. 49-50).

Доцільно вчити дітей не тільки радіти успіхам (власним та однокласників), а й співчувати невдачам товаришів, робити все можливе для досягнення перемоги. Залучення дитини до спільної праці з ровесниками, на думку О.Митника та В.Шпак, допомагає їй відчути й зрозуміти необхідність дотримуватися загальноприйнятих норм і правил взаємодії, привчає підпорядковувати особисті цілі й бажання спільній справі, сприяє розвитку комунікативних умінь (Митник 0., Шпак В. Народження нестандартного уроку //Початкова школа. - 1997.№ 12. - С. 11-23).

1.6. Типи, жанри і структури уроків.

У дидактиці існують різноманітні класифікації уроків ( Ю. Чабанський, Г. Кирилова, І. Лернер, М. Махмутов, В. Онищук, О. Савченко та інші. ), проте єдиної та універсальної класифікаційної схеми створити неможливо з огляду на багатоманітність цілей, завдань, методів тощо. Утвердилися такі основні типи уроків, які належать і до уроків мистецтва: урок уведення в тему, урок розширення і поглиблення теми, урок узагальнення. Більш деталізований варіант типології передбачає урок вивчення нового матеріалу, урок повторення і закріплення матеріалу, урок комплексного застосування отриманих знань і вмінь учнів, урок систематизації та узагальнення знань і вмінь учнів, урок перевірки і контролю освітніх результатів, а також комбінований урок, який одночасно вирішує декілька перелічених вище завдань.

Радимо в процесі викладання мистецтва застосовувати поширені в останні роки жанри уроків: урок-гра, урок-екскурсія, урок-подорож, урок-казка, урок-дослід, урок-турнір, урок-вистава, урок-естафета, урок-панорама, урок-діалог, урок-концерт, урок-вернісаж тощо. Варто також синтезувати елементи різних жанрів на одному уроці, коли це дидактично доцільно.

Як і всі інші шкільні предмети, уроки мистецтва плануються з дотриманням дидактичних закономірностей, їх структура (послідовність і взаємодія основних елементів) умовно поділяється на такі етапи, що забезпечують цілісність уроку:

- підготовчий, що включає організаційний момент, актуалізацію знань і способів діяльності учнів, лаконічне повторення попередньо вивченого матеріалу (пригадати проаналізовані на попередніх уроках художні образи, зміст елементарних термінів або відомості про митців, творчість, яких уже вивчалася, заспівати вивчену пісню тощо);

- основна частина, що передбачає виклад і організацію засвоєння нового матеріалу (бесіда, організація сприйняття творів мистецтва та художньо-практичної діяльності учнів);

- підсумок - лаконічне оцінювання, зокрема «акордна» форма оцінки за різні види діяльності, за загальний внесок у спільну роботу.

Зрозуміло, що наведені класифікації і регламентації досить умовні, їх не можна стандартизувати. Варіювання, змінювання, комбінування, синтезування різних елементів· залежать від змісту навчального предмета, теми уроку, конкретної педагогічної ситуації, навіть від настрою педагога та учнів. Дотримуючись загального алгоритму структури уроку, бажано заздалегідь орієнтовно розподілити навчальний час на окремі етапи, ураховуючи при цьому, що організація різної діяльності учнів вимагає не однакового обсягу часу. Вона щонайперше залежить від форм і методів навчання: фронтальна робота і, економ ніша в цьому плані, ніж робота в парах і групах; деякі методи взагалі потребують значних витрат часу (проведення дискусії, гри), інколи виходу за межі одного уроку ( організації проектної діяльності, театралізації ).

РОЗДІЛ 2. Методика використання ігрових ситуацій під час вивчення образотворчого мистецтва у початкових класах.

Дитинство – суттєвий період у розвитку дитини. Характерною його особливістю є прагнення до гри. В ігровій ситуації дитина здійснює свої бажання, реалізує свої потреби, інтереси. В неї розвивається фізична сила, моторність, швидкість і точність рухів, координація. Гра є важливим засобом навчання дитини, пізнання навколишнього життя і людських взаємин. У грі учасники вчаться думати, працювати, творити і радіти успіхам, набувати досвіду в різних ігрових ситуаціях.

Таким чином, гра охоплює все: мислення, нові інформації, новий досвід, комунікацію, працю, є засобом для фізичного, розумового, суспільного та психічного розвитку дитини. Ігри мають особливе значення як для кожної дитини зокрема, так і для організованої групи дітей. Вчителі повинні постійно мати на увазі слова В. Сухомлинського про те, що «дитина має справжнє емоційне і інтелектуальне життя тільки тоді, коли вона живе в світі ігор, музики, фантазії, творчості. Без цього вона не краще за зів’ялу квітку».

Спостерігаючи за учнями – шестилітками на уроках образотворчого мистецтва, помітили, що вони часто не можуть опанувати елементи зображувальної діяльності, бо не розуміють доцільності більшості правил і вимог. Та варто запропонувати близьку їм тему або завдання в цікавій формі, все стає на свої місця: діти починають на стільки емоційно реагувати на процес малювання, ніби самі беруть безпосередню участь у зображуваних подіях, а персонажі немов оживають під їхніми пензлями. Це дає змогу вчителю цілеспрямовано впливати на почуття вихованців, розвивати фантазію, уяву.

Творча активність школярів на уроці не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створити відповідну атмосферу. Найефективніший прийом щодо цього – застосування гри, ігрових ситуацій, завдяки яким значно зростає інтерес дітей до навчання

Використовуючи гру на уроках образотворчого мистецтва. Вчитель повинен мати певну педагогічну мету, чітко знати, що він цим виховує. Поставлена педагогічна мета визначає дидактичні задачі гри, її навчаючий характер.

Хороша гра потребує нескладного ігрового обладнання, яке діти можуть робити самі під керівництвом вчителя або батьків, можуть знайти у себе вдома і принести на урок. Таке обладнання виконується з паперу, картону, фанери. Ляльок, яких у дітей немає, таких як Замазура або Дідусь – лісовичок, доводиться вирізати з поролону й розфарбовувати гуашевими фарбами. Необхідні трафарети вирізаємо із цупкого паперу. А яке задоволення самим підготувати костюм до інсценівок, до рольової гри!

Одна з головних задач дидактичних ігор – естетичне виховання. Досягається воно шляхом розвитку у дітей спостережливості, художнього бачення краси форми і кольору.

Дидактична гра чи вправа триває 3-5 хвилин. Пояснення змісту повинно бути коротким, зрозумілим і емоційним. Всі дидактичні ігри повинні бути узгодженні із змістом наступної образотворчої діяльності.

В удосконаленні техніки малювання, засвоєнні деяких прийомів композиції допомагає, зокрема, гра у «фотографування». На екскурсіях у природу, прогулянках дітям пропонується «видошукач»- картонна планка розміром 15* 10 сантиметрів з віконечком близько 10* 7 сантиметрів. Учитель загадує кожному «сфотографувати» те, що найбільше сподобалось, а після уроку образотворчого мистецтва, під час наступної прогулянки учні колективно вгадують, який предмет чи куточок природи зображено на тому чи іншому малюнку. Одночасно відбувається аналіз робіт.

З великим задоволенням учні виконують на уроках образотворчого мистецтва ролі героїв казок. Такий ігровий прийом робить урок нестандартним, живим, і діти легко засвоюють правила образотворчої грамоти.

На уроках тематичного малювання важливе використання таких ігрових моментів, як виконання відеорепортажів з коментарями, віршами, розповідями, інтерв’ю на вулицях.

Результативність образотворчої діяльності кожного учня залежить від того, з яким настроєм він працює, чи охоче виконує завдання. І коли дитина задоволена зробленим, коли малювання приносить їй радість, - це вже успіх педагога.

2.1Дидактичні ігри на уроках образотворчого мистецтва.

Палітра осені.

Мета: розвивати зорову пам’ять, формувати знання з кольороведення (назви кольорів, які

кольори слід змішувати, щоб отримати певний колір); удосконалювати навички роботи пензлем.

Матеріал: картки – завдання із вказівкою, які кольори треба змішати, щоб одержати третій, і

навпаки: є колір, потрібно визначити, які два кольори змішали, щоб одержати

даний колір.

Кожний учень одержує картку – завдання, на якій він повинен виконати завдання:

1. Два прямокутники розфарбовані, наприклад, один жовтим, інший – коричневим кольором, між ними поставлений знак «+», а третій прямокутник залишається не розфарбованим.

Учні змішують на палітрі два вказаних кольори, одержують третій і розфарбовують ним прямокутник;

2. Прямокутник розфарбований кольором початку осені, наприклад зеленувато –

жовтим, поряд з ним – два прямокутники, з’єднанні знаком «+».

Примітка: Щоб зацікавити дітей. Можна створити ігрову ситуацію: дощем змило кольори з деяких осінніх листочків (замість прямокутників роздати зображення листків), пропонується учням поновити їх колір.

Художник - чарівник.

Мета: набуття навичок роботи з аквареллю по вогкому паперу. Вливання одного кольору

фарби до іншого для отримання нового кольору.

Матеріал: два листки паперу: один простий, інший – змочений водою, вода, фарби, пензлик,

склянка.

Спочатку учитель вводить дітей в ігрову ситуацію:

- Ми всі художники – чарівники, творимо на папері чудеса. Зараз я вам покажу, як це робиться. У мене два листки паперу. Це – звичайний папір, а цей – змочений чарівною водою. У вас на партах у склянках стоїть чарівна вода. Я беру папір, змочений чарівною водою 9папір повинен знаходитися в стадії висихання, пензликом малюю три пелюстки малиновою фарбою, кольори будуть розпливчастими), потім – три пелюстки фіолетовою фарбою. Бачите, як кольори впливають один на другий. Ось і вийшли чарівні квіти.

- Тепер давайте зробимо папір чарівним. Візьміть пензлик і опустіть у воду та змочіть ним папір. Покладемо пензлик, держіть руки над папером, закрийте очі і повільно рухайте і промовляйте: «Раз, два, три, папір чарівний. Дивись!». Так треба сказати 2-3 рази.

Учні повторюють чарівні слова, а папір тим часом підсихає.

- Тепер ми можемо створювати чарівні квіти. Візьмемо тоненький пензлик, вмочимо у

жовту фарбу, промалюємо три пелюстки жовтою фарбою, потім – три пелюстки

червоною фарбою, потім малюємо зелень.

В кінці уроку підводиться підсумок робіт. Діти дивляться, у кого вийшли незвичайні квіти на папері.

Перевиховання Бруднулі.

Мета: закріпити знання правил роботи з аквареллю.

Матеріал: вимазана фарбою лялька.

На початку уроку з –під столу вчителя з’являється вимазана фарбою лялька.

- Діти, а ви її ні про що не хочете запитати?

Учні задають різні запитання, і серед них – таке:

- Чому ти така замазана?

- Це проста історія, - відповіла Бруднуля. – Тільки відмитися не можу. Ми з Незнайком малювали фарбами осінні листки. Я поспішала і все зіпсувала.

- А що ти наробила, розкажи нам.

- Я почала малювати листок клену, весь зафарбувала зеленою фарбою, а потім згадала, що на кінчиках він почервонів. Стала я кінчики фарбувати червоною фарбою, а вийшов якийсь бруд. Поряд із зеленим листком лежав жовтий. Я стала жовтий фарбувати. А зелена фарба потекла у жовту. Ось подивіться, що вийшло. (Вона показує малюнок.)

- Як ви думаєте, діти, чому в Бруднульки такий малюнок вийшов?

- Вона не знає правил роботи з акварельними фарбами, - дружно відповідають діти.

- А ви мені назвіть їх, діти, покажіть прийоми роботи. А я їх постараюся запам’ятати.

- А як бути із твоїм зовнішнім виглядом? Що треба зробити Бруднулі, діти?

(Діти пропонують помити руки, зробити зачіску, змінити одяг. Учитель дістає іншу, чисту Бруд нулю).

- А зараз, Бруднуле, слухай правила роботи з аквареллю.

- Яка ж я тепер Бруднуля? Стала зовсім чистою. Дітки, назвіть мене якось по-іншому.

Діти пригадують правила роботи з акварельними фарбами:

1) акварель потрібно розвести і, перш ніж малювати, перевірити колір на папері;

2) кольори не повинні перекривати один одного, інакше буде бруд;

3) якщо малювати аквареллю, де поряд є ще фарба, яка не просохла, фарба розтечеться;

4) малювати аквареллю можна і по вологому папері, тоді фарба розпливається, і виходить, що ми дивимося на малюнок через вологе скло;

5) потрібно знати правила змішування кольорів: червоний і синій кольори дають при злитті фіолетовий, червоний і жовтий – оранжевий, синій і жовтий – зелений.

Діти підходять до дошки і активно показують ляльці, що вони вміють.

- Я все зрозуміла, - говорить Бруднуля. – Дякую, діти.

Хоровод фарб.

Мета: закріпити основні кольористичні поняття, правила змішування фарб.

Матеріали: маски – окуляри, комірці, пофарбовані у різні кольори.

Клас ділиться на три команди, учитель – ведучий. Всі діти одягають маски – окуляри і комірці. Кожна маска – певна фарба. Виграє та команда, яка швидше і точніше виконає завдання ведучого.

Ведучий. Починається гра.

Я хотіла б малювати,

Але не знаю, як почати.

Фарби – маски, де ви?

Діти. Ми тут!

Ведучий. Я візьму три фарби основні,

Ці фарби – не прості,

З них складаються всі інші.

Де ж ці фарби основні?

Учитель слідкує, з якої команди швидше біжить до дошки три основні фарби, - червона, жовта, синя.

Ведучий. Якщо червона з жовтою подружаться,

Яка нова фарба утвориться?

Ведіть сюди подружку свою!

Червона і жовта фарби виводять оранжеву фарбу. Учитель відзначає, хто це швидше зробив і нараховує команді очко.

Ведучий. Якщо жовта із синьою подружаться,

Яка нова фарба утвориться?

Ведіть сюди свою подружку!

Діти за командою ведучого виконують завдання.

Ведучий. Якщо червона з синьою подружиться,

Яка фарба утвориться?

Ведіть сюди свою подружку!

Теплі фарби!

Дружно за руки взялись,

Нахилились, посміхнулись,

Повернулись, розійшлися.

Холодні фарби!

Дружно за руки взялись,

Нахилились, посміхнулись,

Повернулись, розійшлися.

Ведучий. А тепер усі станемо в коло

(діти утворюють коло).

Знаємо, хто за ким стоїть?

В хороводі один за одним

Фарба кожна горить.

Діти під музику водять яскравий хоровод. Учитель відзначає команду – переможця, учні якої жодного разу не переплутали правила змішування кольорів, і всі добре знають кольоровий спектр.

Домалюй предмет.

Матеріал: аркуш паперу, прості і кольорові олівці.

Роздаються аркуші, на кожному з яких намальовано коло діаметром 4 сантиметри. Діти на уроці працюють простими і кольоровими олівцями. Вчитель сповіщає дітям, що до них на урок завітав гість Це – Барвінок. Він пропонує цікаву гру.

Барвінок. Діти, зараз я покажу вам свій малюнок. Це коло. Спробуйте відгадати, що я хотів намалювати за допомогою цього кола, і відтворіть це на своїх листках. Тільки не можна збільшувати і зменшувати це коло.

Діти домальовують коло. Не всі відразу здогадуються, як потрібно зображати предмет, використовуючи готову форму кола, бувають і помилки. І тоді Барвінок вказує на помилки, допомагає переробити роботу. Коли малюнки майже готові, він підбиває підсумки: «Правильно, все це я й хотів намалювати!». Малюнки у всіх вийшли різні: тут і повітряна куля, і обличчя клоуна, курчатко, Чебурашка, чайник, вишня, помідор, колесо, гарбуз, торт та інше. Барвінок додає: «Просто я такий хитрий, що одного кола мені було мало».

Дітям зразу полюбилася ця гра, але щоб вона не обридла, її треба поступово ускладнювати шляхом введення:

1) елементу змагання, коли дітям дається не один листок з формою кола (або іншою геометричною фігурою), а скільки вони забажають;

2) нових геометричних форм: півкола, квадрата, прямокутника, трикутника;

3) загадок, відповіді до яких зображуються за допомогою вже готових геометричних форм. На цих уроках діти виконують лінійні малюнки.

2.2 методика використання художньо – дидактичних вправ і ігор на уроках образотворчого мистецтва.

Ігри та вправи можуть бути іще однією формою перевірки і закріплення знань з образотворчого мистецтва. У процесі гри діти навчаються правильно сприймати форму предмета, його барву, величину, пропорції, положення у просторі відносно інших предметів.

Художньо – дидактичні ігри і вправи можуть передавати новому навчальному матеріалу, спонукуючи учнів оволодіти ними, закріплювати пройдене, служити повторенням.

Дидактичне завдання кожної гри або вправи визначається змістом програмового матеріалу і виховними цілями. Учитель заздалегідь визначає місце і роль гри у навчальному процесі, її зв'язок з іншими методами роботи, продумує можливі варіанти ускладнення (або полегшення), її органічний зв'язок з іншими частинами уроку. При цьому слід неодмінно виділяти ті знання, вміння і вчинки, які необхідно сформувати в учневі.

Пояснення змісту гри має бути емоційним, стислим, логічним і зрозумілим. Можливий пробний хід, у процесі якого учитель ознайомлює з правилами гри. Щоб переконатися в тому, що учні зрозуміли ігрову дію і завдання гри чи вправи, можна припуститися умисної помилки і активізувати мисленнєву діяльність учнів. Тривалість однієї художньо – дидактичної гри або ігрової вправи – від трьох до п’яти хвилин.

Розробляючи художньо – дидактичні ігри, ми враховували чотири види діяльності учнів на уроці: малювання з натури, тематичне, декоративне малювання, бесіди про образотворче мистецтво.

Художньо – дидактичні ігри можна поділити на кілька видів: ігри – подорожні або екскурсії, ігри – змагання або естафети, ігри – загадки, ігри – лото, композиційні ігри.

Ігри – естафети є своєрідними фізкультурними паузами, оскільки в момент ігрової дії діти активно рухаються. Під час гри царює дух змагальності.

2.3. Художньо – дидактичні ігри і вправи на уроках образотворчого мистецтва.

Лото «Чи знаєш ти дерево?».

Гра проводиться на початку уроку перед малюванням осіннього дерева з пам'яті і за уявою.

Дидактичне завдання. Вдосконалювати спостережливість, досвід учнів, зорову пам'ять.

Дидактичний матеріал. Набір карток з зображеннями або фотографіями різноманітних дерев (береза, дуб, ялина, сосна, липа, осика, клен, горобина, модрина) на кожного учня; набір фішок, карточки з загадками про дерева.

Гра пройде більш ефективно, якщо перед її проведенням організувати екскурсію до лісу чи парку, під час якої учні спостерігатимуть за цими деревами у природі.

Зміст. Перед грою учні отримують набір карток з чотирма або шістьма зображеннями дерев. Учитель попереджає, що виграють найбільш уважні і спостережливі.

Правила. Учні мовчки відгадують загадки, закриваючи зображення-відгадки фішками. Той учасник гри, у якого всі зображення будуть закриті, піднімає руку. Виграє той, хто правильно впізнав усі дерева.

Пробний хід. Учитель демонструє одну з карток (бажано збільшений варіант, щоб було добре видно всім учням) і загадує одну з загадок, учні повідомляють відгадку і показують на картці зображення дерева, про яке була загадка. Учитель загадує іще одну загадку про дерево, зображення якого немає на картках. Учні відповідають, про яке дерево була загадка, і додають, що цього дерева немає на картках.

Примітка. Якщо картки лото не вдасться виготовити одразу, то можна використати

просто зображення дерев. Учитель читає загадку, і на лічбу «один, два, три» учні мають підняти карточку-відгадку. Учасник гри, що підняв не ту картку, кладе її назад до набору, а ті, хто відгадав правильно, відкладає свою картку окремо. Виграє той, у кого в наборі не залишиться жодної картки.

Естафета «Ми прикрасимо ялинку».

Гра проводиться на початку або в кінці уроку для закріплення навичок зображення ялинкових іграшок з натури.

Дидактичне завдання. Розвивати спостережливість, o комір , чуття пропорцій, вдосконалювати навички малювання з натури.

Дидактичний матеріал. Три великих аркуші паперу з зображенням неприкрашених ялинок, набір ялинкових іграшок нескладної форми на кожен ряд (ліхтарики, бурульки і інші).

Зміст. Клас ділиться на три команди-ряди. Кожна команда отримує по однаковому набору ялинкових іграшок, які розподіляються між учасниками. Перед кожною командою на класній дошці - аркуш паперу з зображенням ялинки. За командою вчителя (або коли закінчиться куплет якоїсь новорічної пісеньки) до дошки по одному виходять учні від кожної команди зі своєю ялинковою іграшкою. Кожен учасник має «почепити» (тобто намалювати) свою ялинкову іграшку на ялинку своєї команди. Малюнок виконується простим олівцем. Потім до своїх ялинок підходять наступні три учасники і так далі. Виграє та команда, яка прикрасить ялинку швидко і гарно.

Правило. Кожен учасник команди виходить до дошки прикрашати ялинку своєї команди тільки після того, як на своє місце сів товариш по команді.

Примітка. У групі подовженого дня можна запропонувати учням завершити розпочату роботу фарбами. Закінчені роботи можна буде використати в оформленні класу до новорічного свята.

Вправа «Чарівні фарби».

Вправа проводиться при ознайомленні з акварельними фарбами.

Дидактичне завдання. Закріпити знання учнів про три основні кольори (червоний, жовтий, синій) і похідних від них складених (зелений, жовтогарячий і фіолетовий); навчити отримувати складені кольори, змішуючи основні кольори на палітрі; відпрацьовувати графічні навички роботи з фарбами і пензлем, вчити отримувати потрібний відтінок кольору, покривати поверхню зображення рівним прозорим шаром фарби у межах контуру зображення.

Дидактичний матеріал. Набір з трьох карток на кожного учня з зображенням трьох повітряних кульок, дві з яких зафарбовані в основні кольори, а третя залишається незабарвленою. На першій картці дві кульки зафарбовані у червоний і жовтий кольори, на другій - у жовтий і синій, на третій - у червоний і синій; набір фільтрів основних кольорів (на кожного учня або один на парту).

Зміст. Після розповіді про чарівний світ барв учнів слід запитати про те, які кольори найголовніші. Якщо дітям відповісти важко, учитель сам називає три основні кольори. Потім учні отримують пакети з трьома картками-завданнями і набором кольорових фільтрів. Спочатку оптичним шляхом за допомогою кольорових фільтрів основних кольорів, а потім змішуючи фарби на палітрі, учні встановлюють, що при змішуванні жовтого і червоного кольорів виходить жовтогарячий, при змішуванні синього і жовтого зелений, червоного і синього – фіолетовий. При цьому учні виконують самостійно такий дослід: накладають один на одного два фільтри, наприклад, жовтий і синій, і бачать, що вийшов зелений колір. Потім змішують ці два кольори на палітрі і переконуються у правильності визначення складеного кольору. Отриманим складеним кольором учні зафарбовують третю кульку на карточці-завданні. Аналогічна робота проводиться з рештою фільтрів і двома карточками-завданнями.

Вправа «Які голки у сосни і ялинки».

Вправа проводиться перед малюванням з натури гілки сосни і ялини. Ця вправа допоможе

учням графічно краще виконати малюнок з натури.

Дидактичне завдання. Вдосконалювати графічні навички учнів (вміння працювати тонким пензлем, наносити мазки у потрібному напрямі).

Дидактичний матеріал. Два аркуші паперу (положення альбомної сторінки) з зображенням гілки сосни і гілки ялини (на кожного учня).

Зміст. Після розгляду гілок сосни і ялини, порівняння їхньої будови, голок (їхньої довжини і особливостей кріплення до гілки) учні отримують аркуші паперу з незакінченим зображенням гілки сосни і ялини. Спочатку учні мають визначити, де зображено гілку ялини, а де - сосни. Потім вони отримують завдання: завершити малюнок у кольорі тушшю або аквареллю, тобто намалювати на обох гілках голки, використовуючи на практиці свій досвід спостереження. Підсумки виконання вправи можна підбити таким чи­ном: кілька учнів по черзі демонструють свої малюнки, а решта визначають, де зображена гілка ялини, а де - гілка сосни. Якщо характер голок передано правильно, то зображення гілок діти відразу впізнають.

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи сказане вище, можна зробити деякі висновки.

1. Отже, термін «нестандартний урок» дещо втратив своє первинне значення. Проте набув нового, бо конструювання «специфічних форм проведення уроків», безумовно, є свідченням спроби вчителя вийти за межі шаблону в побудові методичної структури заняття. Вийти за межі будь-чого можливо лише за умов осмислення принципів його побудови. . Таким чином, використання, а тим більше створення нестандартних форм уроків вчителями є виявом учительської творчості

2. Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.

3 Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб'єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.

4. Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умов володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи.

5. Проведення нестандартних уроків робить процес навчання інтенсивним, бо створює атмосферу змагання, виховує вміння співпрацювати. Такі уроки сприяють розвитку творчості, формуванню власних поглядів на проблеми, які слід вирішити. Під час цих занять молодші школярі вчаться зіставляти, узагальнювати, систематизувати, розвивають мовлення.

6. Введення дидактичних ігор та ігрових ситуацій дозволяє учням у більш доступній формі пізнавати красу навколишнього світу, розширювати і поглиблювати свої пізнавальні інтереси, оволодівати основами образотворчої грамоти, сприяє створенню атмосфери невимушеного творчого пошуку, емоційного комфорту.

Дослідження.

Коли я проходила переддипломну практику, то я переконалася, що використання нестандартних методів і форм роботи є ефективнішими за традиційні. Ці методи покращують процес засвоєння знань. Більшість вчителі ЗОШ № 5 віддають перевагу нетрадиційним методам і форми роботи на уроці. Класний керівник 3 – А класу Козік Валентина Степанівна говорить: « Нетрадиційні методи і форми роботи є кращими за традиційні. Ці уроки є ефективнішими, цікавішими, заохочують дітей до навчання. Ці уроки дають можливість учителю визначити рівень знань та індивідуальні можливості кожного учня. Уроки проведені у нестандартній формі викликають у дітей інтерес до навчання і бажання навчатися. Отож я вважаю, що краще використовувати нетрадиційні методи і форми роботи на уроці. З учнями свого класу я проводжу уроки у різних формах і використовую різні методи, тому, що така робота покращує процес засвоєння знань.»

ЛІТЕРАТУРА

1. Нестандартні уроки в початковій школі Н. К. Редакція загально педагогічних газет, 2005. – с. 5-35

2. Нестандартні форми уроків//Початкове навчання і виховання – 2006. – №5(педагогічна академія Пані Софії)

3. Типи, жанри і структура уроків// Машан Л. М. Методика навчання мистецтва в початковій школі. – К. Ранок,2006. – с. 58 – 60.

4. Курінша В. І. Дидактичні ігри на уроках образотворчого мистецтва//Початкове навчання і виховання – 2006. – №19-21. – с. 53-55

5. Юшкіна О. Ігри та вправи до уроків образотворчого мистецтва//Початкова школа. – 2007. - №11. – с. 39-40

6. Дидактичні ігри на уроках образотворчого мистецтва – БВПШ – 1999. -№21-22. – с. 44-46

7. Чорнобіль О. І. Малюємо казку. Урок казка в 1-му класі//БВПШ. - 2001. - №9. – с. 43-44

8. Казковий шлях. Урок казка у дружньому класі //БВПШ. – 2001. - №9 – с. 44-45

9. Декоративно ужиткове мистецтво України. Урок-подорож//БВПШ – 2001. - №9 – с. 45-47

10. Конструювання української дитячої іграшки. Урок-змагання//БВПШ – 2001. - №9. – с. 47-48

11. Шкарєбіна Г. Чарівні фарби. Урок-конкурс//Шкільний світ. – 2007. - №40. – Вкладка – с.9-12

Додаток 1

Тема: чарівні фарби.

Мета : дати поняття про елементарні закони кольорознавчтва, про емоційно – виражальні можливості кольорів; учити виражати свої почуття, душевні переживання та думки мовою кольору; розвивати здібності до емоційного сприйняття навколишнього світу кольорів; збагачувати суб’єктивні світовідчуття через взаємозв’язок музичного, поетичного і візуального сприйняття;виховувати потребу у творчому самовираженні.

Тип уроку: інтегрований ( образотворче мистецтво, музика, література).

Форма проведення: урок – змагання.

Місце проведення: актовий зал.

Обладнання: для вчителя – репродукції картин із методичного фонду, планшети, трикотажна торбинка, прості музичні інструменти; для учнів – мольберт, аркуші паперу, фарби, пензлі, склянки з водою.

Хід уроку

І. Організаційний моментКласи поділяються на дві команди: зліва - команда «Веселка»; справа - «Палітра». Учитель повідомляє про порядок проведення конкурсу, пояснює принципи його оцінювання.

Представляється журі конкурсу (це можуть бути старшокласники - учні художньої школи).

Чарівні фарби (легенда)

Один раз на сто років найдобріший із найдобріших дідів - Дід Мороз - у ніч під Новий рік приносить сім чарівних фарб. Цими фарбами можна намалювати все, що захочеш, і намальоване оживе. Хочеш - малюй череду корів і потім паси їх. Хочеш - малюй пароплав і пливи на ньому . Або зореліт - і лети до зірок. А якщо необхідно тобі намалювати щось простіше, наприклад, стілець, будь ласка . Намалюй і сідай на нього. Чарівними фарбами можна намалювати що завгодно, навіть

мило, і воно буде милитися. Тому Дід Мороз приносить Чарівні фарби найдобрішому з усіх найдобріших дітей.

І це зрозуміло . Якщо такі фарби потраплять у руки до злого хлопчика або злої дівчинки, вони можуть скоїти багато лиха. Прималюють людині другий ніс і буде людина двонога. Намалюють собаці роги, курці - вуса, а кішці - горб, і буде собака рогатою, курка - вусатою, а кішка - горбатою.

Тому Дід Мороз дуже довго перевіряє дітей, а потім уже вибирає, кому із них подарувати чарівні фарби.

Цього разу дід Мороз подарував їх одному дуже доброму хлопчику. Найдобрішому із найдобріших.

Хлопчик дуже зрадів фарбам і відразу ж узявся малювати. Малював для інших. Тому що він був найдобрішим із найдобріших хлопчиків. Він намалював бабусі теплу хустку, мамі - святкову сукню, а батькові - мисливську рушницю. Сліпому дідусеві хлопчик намалював очі, а своїм товаришам - велику-превелику школу .

Він малював, не розгинаючись, увесь день і весь вечір . Він малював і на другий, і на третій, і на четвертий день . Він малював, бажаючи людям добра. Малював до того часу, поки не закінчилися фарби. Але .

Але ніхто не міг скористатися намальованим. Хустка для бабусі була схожа на ганчірку для миття підлоги, а сукня, намальована для матері, виявилася такою кособокою, яскравою і мішкуватою, що вона її не захотіла навіть приміряти. Рушниця нічим не відрізнялася від палиці. Очі для сліпого нагадували дві голубі плями, та він і не міг ними бачити А школа, яку дуже ретельно малював хлопчик, вийшла такою потворною, що діти до неї боялися й близько підходити.

На вулиці з'явилися дерева, схожі на мітли. З'явилися коні з ногами із дроту, машини з кривими колесами, будинки з падаючими стінами, дахами набакир, шуби і пальта, у яких один рукав був коротший від іншого . З'явилися тисячі речей, якими не можна було скористатися. І люди злякалися:

- Як ти міг створити стільки зла, найдобріший з усіх найдобріших хлопчиків?!

І хлопчик заплакав. йому захотілося зробити людей щасливими! Але він не вмів малювати і тільки дарма використав фарби.

Хлопчик плакав так голосно, що його почув найдобріший з усіх найдо6ріших дідусів – Дід

Мороз. Почув і повернувся до нього, і поклав перед хлопчиком нову коробку з фарбами:

- Тільки це, мій друже, звичайні фарби. Але вони можуть теж стати чарівними, якщо ти цього захочеш.

Так сказав дід Мороз і зник.

А хлопчик замислився: як же зробити, щоб звичайні фарби стали чарівними і щоб вони радували людей, а не приносили їм нещастя? Він дістав пензля і почав малювати.

Хлопчик малював, не розгинаючись, весь день і увесь вечір. Він малював і на другий, і на третій, і на четвертий день. Малював доти, доки не закінчилися фарби. Тоді він попросив нові.

Минув рік . Минуло два роки . Минуло багато-багато років. Хлопчик став дорослим, але, як і раніше, не розлучався з фарбами. Очі його стали зіркими, руки умілими, і тепер на його малюнках замість кривих будинків із падаючими стінами красувалися високі, світлі будівлі, а: замість суконь, схожих на мішки, - яскравий, святковий одяг.

Хлопчик не помітив, як став справжнім художником. Він малював усе, що було навкруги, і те, чого ще ніхто ніколи не бачив: літаки, схожі на величезні стріли, і кораблі, схожі на літаки, повітряні мости і палаци зі скла.

Люди зі здивуванням дивили ся на його малюнки, але ніхто не лякався. Навпаки, всі раділи й захоплювались.

- Які чудові картини! Які чарівні фарби! – говорили вони, хоч фарби були звичайнісінькі.

Картини і справді були такі гарні, що людям захотілося їх оживити. І ось настали щасливі дні, коли намальоване на папері стало переходити в життя: і палаци зі скла, і повітряні мости, і крилаті кораблі…

Так трапляється на білому світі. Так трапляється не тільки з фарбами, а й зі звичайною сокирою чи швейною голкою, і навіть з простою глиною. Так трапляється з усім, до чого доторкнуться руки найбільшого з найбільших чарівників – руки працелюбної, наполегливої людини.

- Діти, у вас удома у всіх є кольоровий телевізор. А хто бачив чорно – білий? Який цікавіше дивитися?

( Відповіді учнів. )

- А тепер уявіть собі, що всі кольори зникли з навколишнього світу і ми бачимо його тільки сіро – білим. Яка одноманітна, похмура і незвична картина виходить! Виявляється, дуже багато в нашому житті означає колір!

Маки червоні. Жовтий пісок.

Зблиснув на гілці зелений листок.

Жук фіолетовий гріє боки.

Синя хлюпоче ріка в береги.

Жовтогаряча кора у сосни.

Очі блакитні в шпака навесні.

Будь-який предмет має свій колір. Деякі об’єкти ми впізнаємо тільки завдяки кольору.

ІІ. Конкурс «Чарівні фарби»

Завдання 1. «Відгадай, що в торбинці»

На планшеті малюнок – три однакові кола. У трикотажній торбинці – три круглі предмети (яблуко, апельсин, помідор). Визначити на дотик, що це за предмети і що намальовано на аркуші паперу.

(Орієнтовані відповіді: яблуко, м’ячик, апельсин, маленька динька, помідор, грейпфрут.)

Учитель демонструє предмети , виймаючи їх із торбинки, і відкриває на малюнку верхні кружальця, під якими намальовані кольором ці ж предмети.

Висновок: три однакові за формою і розміром об’єкти можна, завдяки кольору, «перетворити» на оранжевий апельсин червоний помідор чи зелене яблуко.

- Через колір ми пізнаємо природу, що нас оточує. Завдяки йому ми знаємо, чи доспіли ягоди, або що вже настала осінь, тому що зелене листя дерев пожовкло і почервоніло. У різний час доби залежно від кольору сонця змінюються відтінки неба, землі, води, дерев. Ранок – у блакитному серпанку, в світлих і ніжних тонах; день наповнюється різноманітністю соковитих, яскравих фарб; захід сонця забарвлює природу в пурпурові, малинові, оранжеві фарби; ніч приносить темні, сині, фіолетові, сірі, чорні кольори.

(Демонструються репродукції картин: В. Непийпиво «Ранкові хліба», О. Бородай «спалене листя», В. Чаус «вулиця Бродстейрса», П. Волик «Літня ніч».)

- Що ж таке колір? Яка його природа? Чому одні предмети сині, інші – червоні, а треті – зелені? Щоб відповісти на це запитання, відгадайте загадку:

Що у світі най світліше,

Наймиліше, найтепліше?

Все від нього навкруги

Набирається снаги.

Тільки ранок на стає,

Виглянь у віконце!

Всім воно життя дає,

Променисте… (Сонце.)

Виявляється, всьому причиною є сонце, його промені, які освітлюють усе на своєму шляху. У темряві ми не бачимо ніяких кольорів. Наше око розрізняє тільки силуети предметів.

Які ж кольори нас оточують усі кольори діляться на дві групи: ахроматичні – чорний, білий усі сірі; та хроматичні – всі кольорові

Англійський фізик Ньютон зробив відкриття: сонячні промені, переломлюючись у краплях дощу, перетворюються на веселку. Учений розклав білий колір на сім кольорів спектра.

Завдання 2. «Намалюй веселку»

По одному учаснику від команди малюють веселку на окремих аркушах паперу. Мета завдання – перевірити знання учнів.

- Як підтвердження правильності результатів, розглянемо кольори, які ви використали:

Це – червоний, жар неначе.

Це – оранжевий, гарячий.

Жовтий – як пшениця в полі.

Мов трава – зелений колір.

Голубий – як у краплині.

А наступний колір – синій.

Синій колір – ніби річка,

Фіолетовий – як нічка.

А чи знаєте ви, що будь-який колір можна отримати при змішуванні всього трьох кольорів: червоного. синього, жовтого? Ці три кольори називаються основними. А ті, що утворюються при змішуванні основних кольорів, - похідними.

Усі кольори діляться на теплі й холодні. До теплих належить: червоні, жовті, оранжеві, зелені. Ці кольори нагадують нам сонце, вогонь, те, що в природі справді дає тепло. До холодних належить: синій, блакитний, фіолетовий, зелений (смарагдовий), синьо - зелений. Ці кольори нагадують лід, сніг воду.

Кожний колір може дати декілька відтінків при освітленні, затемнені чи змішувані фарб між собою.

Завдання 3. «Відремонтуй павучку будиночок»

Домалювати вічка павутини, яких не вистачає, застосовуючи спосіб змішування фарб для отримання відтінку потрібного кольору.

- коли художник створює свою картину, він використовує відповідну кольорову гаму, тобто поєднання кольорів – теплих, холодних чи тих та інших разом.

Ми кажемо: «Картину написано в теплій кольоровій гамі, чи в холодній чи в змішаній».

(Демонструються репродукції картин у різноманітній кольоровій гамі: П. Сезан «У лісі», Ю. Терентьєв «Місто сонця…», М. Андрущенко «На подвір’ї».»

- Багато кольоровість живої природи по-своєму радує нас у всі пори року. Кожній порі року відповідає певна палітра фарб, що поєднується одна з одною.

Хто вона, ота красуня в золотім намисті,

Що без пензля і без барв скрізь малює листя…( Осінь. )

Згадайте картини про природу, відтворені українськими поетами в чудових віршах. Подумайте, які фарби ви будете використовувати, створюючи ілюстрації до поетичних рядків, наприклад, таких:

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовтим, срібним, золотим.

А листя просить: - Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: - Дай нам тої втіхи!

Сади прекрасні, роси – як вино.

Ворони п’ють надкльовані горіхи.

А що їм, чорним? Чорним все одно.

Завдання 4. «Склади палітру пір року»

Представники кожної команди почергово пропонують свої вірші про одну із пір року. Суперники повинні підібрати різнокольорові кружальця і заповнити ромб відповідно їх пори року.

Весна – ніжно-зелені, блакитні, жовті.

Літо – всі яскраві, мальовничі кольори й відтінки.

Осінь – соковиті жовто-червоно-оранжеві (теплі).

Зима – блакитні, білі, сині, фіолетові (холодні).

- теплу і холодну кольорову гаму художники використовують не тільки при зображенні картин про природу (пейзажах), а й інших жанрах живопису. Наприклад, створюючи натюрморт і використовуючи при цьому відповідну кольорову гаму, художник формую, кольором передає красу звичайнісіньких речей.

(Демонструється два натюрморти в теплій і холодній гамі: Г. Шкабєріна «Хризантеми», Г. Шкабєріна «Натюрморт».)

Завдання 5. «Склади натюрморт»

Із запропонованих предметів побуту і різнокольорових драпіровок обрати та скласти натюрморт у теплій кольоровій гамі. (перший учасник) і холодній (другий мучасник).

- колір може не тільки радувати, а й викликати тривогу, почуття печалі чи смутку. Іншими словами, колір впливає на ніші емоції. Одні кольори заспокоюють нервову систему, інші, навпаки, подразнюють. Заспокійливо діють зелений, блакитний, синій, а збуджують – пурпуровий, червоний, оранжевий, жовтий кольори. Людина, що потребує фізичного відпочинку, емоційного спокою, інстинктивно вибирає темні тони. Якщо ж організм потребує віддачі енергії, людина обирає яскраві, світлі тони.

- А тепер дайте відповіді на запитання:

- Які бувають свята? Як вбираються на них люди?

- Як одягнені наречена і наречений на весіллі?

(Відповіді учнів.)

- Отже, традиційно білий колір вважають символом чистоти й невинності, чорний – колір горя, смутку, печалі, смерті. Для українських народних вишивок найбільше характерне поєднання червоного і чорного кольорів, як співається в пісні: «Червоне – то любов, а чорне – то журба».

Є різні кольори на цьому світі,

Є колір жаху, колір заздрості, нудьги.

Є ніжні кольори, як світлий вітер,

Є колір волі й висоти.

Є колір і кохання, і турботи,

І сонця, і повітря, і землі,

У всього колір свій…

У багатьох людей кольори асоціюються з різними речами: з містами, буквами, звуками тощо. А яким кольором чи поєднанням кольорів ви уявляєте зло, добро, радість, ненависть, ласку, печаль? Яким кольором можна уявити звуки музики?

(Відповіді учнів.)

Завдання 6, «Колір і почуття»

Виконують по одному учаснику з команди. Використовуючи по одному слову із кожного стовпчика таблиці, на великих аркушах, без олівця, за допомогою фарб та великого пензля, потрібно намалювати картину, яка виникне в уяві. Особливу увагу звернути на кольорове вирішення замислу. Колір повинен передавати почуття.

Поки двоє учнів працюють над картиною, інші беруть участь у наступному конкурсі.

ІІІ. Підсумок уроку.

- Я друзі побачила, що ви всі добре знаєте теоретичний матеріал і добре малюєте. Ви всі молодці!

(Учитель підбиває підсумки конкурсу, визначає команду яка перемогла і нагороджує її призами.)

Додаток 2

Тема: Як птахи врятували ліс.

Мета: розширювати й поглиблювати знання дітей про птахів; вчити розрізняти птахів за своїм зовнішнім виглядом; пояснити ланцюжок живлення в природі: листя – шкідливі комахи – птахи; розкрити з дітьми таємницю природи: птахи – це тварини, що народжуються двічі; уточнити уявлення про користь птахів.

Навчити розмальовувати птахів за зразком (техніка роботи зубною щіткою);вчити розфарбовувати яєчка та робити плямки на них тичкою; розвивати відчуття колірної гармонії: уміння «входити» в образ, передавати характерні риси живих істот: розвивати мовлення та акторські здібності.

Пояснити дітям правила поведінки в лісі: виховувати любов і дбайливе ставлення до пернатих друзів, викликати бажання їх оберігати.

Тип уроку: інтегрований (образотворче мистецтво та природознавство.)

Місце проведення: класна кімната.

Обладнання: діаграма «Ліс»; гнізда, птахи, пташенята, яєчка; силуети птахів, запис музики «Пісні лісу»: гуашеві фарби, пензлики, зубні щітки, тички, клей.

Хід уроку.

І. Організація класу.

Ми всі веселі і кмітливі,

Серйозні і непоступливі,

Допитливі, цікаві, чемні.

В розмові з старшими приємні.

Ми всі любимо природу:

Турбуємось про чисту воду,

Дерева, квіти доглядаємо,

Вдома старшим помагаємо,

Тваринок ми маленьких любимо, гілочок ми не зламаємо, взимку про пташок ми дбаємо.

Жарти любимо і сміх.

Тут ви бачите нас всіх

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну Весну, в країну чудову.

Що нас чекає – нам ще невідомо.

Рукою легенько я лиш махну

І в казку чудову вас всіх поведу.

Казка про ліс

Одного ранку я вирішила намалювати ліс я намалювала берізки і ялинки, дуби і сосни, кущики, травичку і квіти. А в куточку намалювала лісовичка. Подув вітерець – і все ожило. Глянула я на свій ліс і мені здалося, що тут чогось не вистачає. І раптом я почула хриплуватий голос лісовичка: «У твоєму лісі немає комах». І справді. Я намалювала комах і ліс ще більш ожив. Та раптом він став чорнити, кудись зникли листочки. Хто міг це зробити? (Гусінь, шкідливі комахи.)

Я не хотіла, щоб мій ліс загинув, але не знала, що мені робити?

Тоді я знову почула хриплуватий голос: «Візьми ось це!» - сказав лісовичок.

Я простягла руку, і в мене в руці з’вилось маленьке зеленувате з плямками… Що ж це таке? (Яєчко.)

- А хто в лісі міг знести яєчко. Можливо курочка? (Ні, пташечка.)

- А яке яєчко може врятувати мій ліс? (Із яєчка вилупиться пташеня, а із пташеняти виросте пташка.)

- Так, на весні в лісі відбувається дивина. Усі пташки відкладають у гніздечка яєчка і висиджують пташенят. Пташенята народжуються слабенькими, зовсім безпорадними, і єдине, що можуть робити – це дуже багато їсти, від чого швидко ростуть. (Учитель показує гніздечко, яєчко, пташенятко, пташку.)

- Як же ми можемо врятувати ліс? Можливо, це дереву допоможе?

На листочках напис був.

Летів щиглик і крилом махнув,

Всі слова порозсипав,

Щоб ти хутенько їх зібрав.

Якщо правильно розставиш,

То прислів’я прочитаєш.

(Де багато пташок, там нема комашок.)

- Як ви розумієте це прислів’я? (Пташки їдять шкідливих комах, приносячи цим велику користь.)

- Так, щоб врятувати ліс, треба поселити в ньому пташок. Може, допоможете мені?

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

- Отже, у нас дуже відповідальне завдання: врятувати ліс. Працюватимете ви в групах. Кожна група оформлятиме своє гніздечко. Прошу підійти до цього деревця й вибрати пташку.

(Діти називають пташок. Учитель вручає кожній групі чарівний кошик від лісочка.)

IV. Пояснення вчителем поставлених завдань.

- У чарівному кошику ви знайдете пташок, та не простих, а з тіста солоного виліплених. Пензлик лиш слід вмочити в гуаш, і оживе твоя пташечка враз. А ще цікавіше розмальовувати пташку зубною щіткою.

Техніка роботи зубною щіткою:

- Вмочити щітку у воду, набрати фарбу й легкими рухами нанести на пташку;

- Малювати можна кінчиком щітки і усією її площиною;

- Рука може рухатися по колу і по спіралі, знизу догори й навпаки.

Малювати пташку слід за зразком і починати розмальовувати із світлих тонів! Око краще зробити тичкою.

- Ось ці маленькі клубочки – пташенят. Щоб вони ожили, слід наклеїти їм на голівки, дзьобики й очі, та тулуб – крильця, хвостики і лапки. Перед вами інструкційні картки, які допоможуть працювати. Клею слід набирати на пензлик небагато і деякий час потримати деталі на повітрі для міцного скріплення.

Яєчками зліпили на передодні з глини. Порахуйте їх! Вам слід нанести потрібний фон, а потім за допомогою тички зробити відповідні ямки. Перед вами також інструкційні картки. У кого виникнуть запитання, я відповім.

V. Фізкультхвилинка.

А щоб гарно все робити.

Треба трішки відпочити.

Трава – низенька-низенька.

Дерева – високі-високі.

Вітер дерева колише, гойдає.

То вправо то в ліво хитає.

То вперед, то назад.

То вниз пригинає.

Птахи у лісі літають,

Птахи комах поїдають.

Пір’ячко чистять, крильцями виправляють

Пісеньку гарну на весь ліс співають.

А діти тихенько за парти сідають

І до роботи приступають.

VI. Самостійна робота.

Музичний супровід – «Пісня лісу».

Індивідуальна допомога дітям.

Бесіда з кожною групою дітей.

- Чому вибрали саме цю пташку? Що про неї знаєте?

- Хто подарував пташці таку сукню? Які в неї яєчка?

- Який голос?

- Де будує своє гніздо?

(Доповнення знань дітей цікавими пізнавальним матеріалом.)

Перша група – щиглик

Друга група – вивільга.

Третя група – синиця.

Четверта група – повзик.

П’ята група – соловей.

Проблемна ситуація.

- У гніздо соловейка підкинули яєчка. Хто це міг зробити? (Зозуля.) Чому? (Бо свого гнізда не має.)

Послухайте, як гарно співають птахи! Піснею вони супроводжують влаштування гнізд, висиджування пташенят.

Птахи – невід’ємна частина природи. Тому ніколи не забувайте, що в лісі не можна галасувати, голосно вмикати музику. Так можна злякати пташку, вона злетить з гнізда, яєчка, які вона висиджувала, захолонуть, і з них ніколи не виведуться пташенята. Краще послухайте, як шумить ліс. Якщо знайшли гніздечко, не зачіпайте його, бо пташка помітить і покине його. Краще спостерігайте і побачите багато цікавого.

Не чіпайте, та й іншим не дозволяйте брати яєчка.

Ситуативні завдання.

Діти побачили в лісі маленьке пташенятко. Дівчинка сказала: «Заберімо його з собою і виростимо». А хлопчик: «Ні, нехай залишається!»

Допоможіть дітям роз’яснити цю суперечку. (На основі оповідання К. Мару каса «Чому плакала пташка?».)

VII. Виставка робіт учнів.

(Учні кожної групи збирають своє гніздечко і по черзі несуть до «Лісу». Прикріпляють гніздечко, пташку.)

- Як ви гадаєте, чи загине тепер наш ліс? Яким він став? Помилуйтеся. Чи подобається вам такий ліс?

У природі пташки не будують свої гніздечка так близько одна від одної. У кожної є своя територія. Але не забувайте, що створювали ми сьогодні лісову науку, і допоміг нам у цьому наш лісовичок. А ось ще одне чародійство лісовичка – наші птахи заговорили дитячими голосочками.

Діти.

1. Скільки тут пташок літає,

Дзвінкий спів кругом лунає,

Всюди сонце пригріває

І літає комашня

2. Жовтогруда я синичка,

Не хвилюйся задарма.

За добу комах з’їдаю,

Скільки важу я сама.

3. Кожний кущик, кожну гілку

Облітаю залюбки.

Щоб не шкодили не скільки

Їм зажерливі жуки!

4. Сили в крилах не жаліє

Кожна пташка – ні-ні-ні!

Всюди гусінь поїдає

На зеленому гіллі.

5. Пробудивсь на зорі –

Застрибав по корі.

Де сховався жучок

Короїд-черв’ячок?

6. Лиш прицілився – стук-стук!

І вже в дзьобі жук,

Деревце не одне звеселяє гучне

Стук-стук-стук! Стук-стук-стук!

То личинка, то жук!

7. Всю весну і ціле літо

Бережемо ми наш гай

І веселими піснями

Звеселяєм рідний край!

8. Бережемо ліс ми, бережемо води,

Як матусю рідну, бережем природу,

Бережемо кожну квіточку й травинку,

Бо ми всі природи рідної частинки.

9. Природа рідна – наша втіха,

Тож, хай вона не знає лиха,

Ми всі господарі природи,

Тож, бережімо її вроду!!!

10. Квіточку кожну, кожну травинку

Пташку маленьку плекай, бережи!

Іншим всім людям, всім своїм друзям

Теж покажи!