1. Навчальне заняття

Таке заняття планується за присутності одного чи кількох дітей, які мають з різних причин недостатньо кількість знань, умінь або навичок. Індивідуальне заняття може мати випереджаючий характер, тобто готувати дітей до сприймання складного матеріалу з будь-якого розділу програми. Ідея використання методу випереджаючого навчання належить С.М. Лисенковій. Свого часу вона зазначала, що педагог досягне успіху тоді, коли навчить дітей вчитися, допоможе кожній дитині повірити в свої можливості, розпалить вогонь пізнання.

Розпочати вивчення важкої теми до того, як вона буде надійде за програмою – це і є та перспектива, яка допомагає попередити можливі помилки (здійснює пропедевтику).

2. Розвивальне заняття.

Проводиться з метою поглиблення та поширення знань дошкільнят, підвищення мотивації до навчальної діяльності. Реалізація цього типу заняття можлива за умови чіткої мотивації думки (сукупність мотивів, доказів для обґрунтування чогось), бажання висловити думки, щось повідомити, довести, переконати, записати, спонукати до дії тощо.

3. Корегуюче заняття.

Планується і проводиться з метою усунення деяких недоліків у знаннях дітей. Зміст означеного заняття планується на засадах аналізу результатів контрольно-діагностичних зрізів, проведеного заняття тощо.

4. Контрольно-діагностичне заняття.

Проводиться з метою контролю та аналізу сформованості пізнавальних здібностей, потреб, обсягу знань, умінь і навичок тощо.

Контрольно-діагностичні заняття можуть проводитися як за перспективним планом, так і без нього.

5. Комбіноване заняття.

Таке заняття планується з кількома дітьми, які мають недоліки у знаннях із різних розділів програми. Тоді в роботі з кожною дитиною висуваються різні цілі.

3. Сучасний підхід до структури заняття.

Авторський підхід К.Крутій до структури заняття передбачає введення чотириструктурної організації фронтального заняття, в якій комплексно, взаємопов'язано розв'язувалися питання формування всіх видів діяльності: спілкування, пізнавальної, перетворювальної, оцінно-контрольної, художньої тощо.

Пропоновану послідовність діяльнісних кроків названо комунікативно-діяльнісною технологією навчання (далі — КДТ). «Процес навчання є процесом діяльності дитини, спрямованим на становлення свідомості особистості в цілому» (О. Леонтьєв) Саме це і є діяльнісним підходом в освіті. Включення дитини в навчальну діяльність на основі методу рефлексії створює умови не тільки для формування в неї готовності до саморозвитку, а й для формування стійкої системи знань і системи цінностей (самовиховання). Під комунікативно-діяльнісною технологією мається на увазі не сукупність методів, а покрокову діяльність, яка приводить до бажаного результату, що можливо лише з опорою на об'єктивні стійкі зв'язки різних аспектів освітнього процесу.

Реалізація КДТ дає достатньо високу гарантію позитивного результату; опис досвіду в тому вигляді, який можна перенести а умови роботи з дітьми (незалежно від досвіду вихователя, його освіти тощо).

КДТ передбачає певну послідовність кроків.

Мотивація діяльності — організаційний момент заняття (для старших дітей може бути всередині заняття). На цьому етапі створюється умови для виникнення в дітей внутрішньої потреби включення в навчальну діяльність ("хочу"), виділяється змістова область ("можу"): добрі побажання, моральна підтримка, девіз, загадка, бесіда, повідомлення тощо.

Перша частина заняття — комунікативна діяльність.

Етап спілкування. Актуалізація знань і фіксація утруднень у діяльності. Цей етап передбачає підготовку мислення дітей до навчальної діяльності: актуалізацію знань, умінь, навичок, достатніх для виконання завдань; вправляння у відповідних розумових операціях.

Рекомендації щодо проведення: колективний полілог, комунікативна взаємодія, бесіда, введення емоційного компонента: «яскрава пляма», похвала тощо. Постановка мети й формулювання (або уточнення) теми заняття.

Друга частина заняття — етап пізнавальної діяльності. Постановка завдання. Побудова проекту подолання труднощів ("відкриття" дітьми нового знання). Плануються завдання на збагачення, актуалізацію та активізацію відповідної лексики, вводяться нові слова, терміни, поняття.

Рекомендації щодо проведення: спонукання дітей до пізнавальної активності, використання матеріальних і матеріалізованих моделей.

Третя частина заняття — етап перетворювальної діяльності. Первинне закріплення набутих знань у зов­нішньому мовленні. Дітям пропонують у формі комунікативної взаємодії розв'язувати типові завдання Із застосуванням нового способу розумових дій із проказуванням алгоритму в зовнішньому мовленні.

Рекомендації щодо проведення: комунікативна взаємодія з опорою на вербальну й знакову фіксацію, побудова "мовленнєвих ланцюжків", змагання, ігрові ситуації тощо.

Четверта частина заняття — етап оцінно-контрольної діяльності. Самостійна робота за зразком (еталоном). На цьому етапі переважає індивідуальна форма взаємодії: старші дошкільнята самостійно виконують завдання з використанням нового способу дій, здійснюють самоперевірку, покроково порівнюючи зроблене зі зразком, самі оцінюють свою роботу. Емоційна спрямованість етапу полягає в організації ситуації успіху, що заохочує дітей до подальшої навчальної діяльності. По завершенні фіксується відповідність результатів діяльності поставленій меті й окреслюється мета наступної діяльності.

Не варто перевантажувати заняття різними формами роботи, оскільки це так само, як і одноманітні завдання, призводить до швидкої втоми дітей. Наголошуємо: введення на занятті творчих завдань потребує від вихователя ретельної підготовки, точного дозування матеріалу, чіткої організації, розробки прийомів стимулювання мовленнєвої активності як молодших, так і старших дошкільнят.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ЗАНЯТТЯ

І. Етап спілкування. Мотивація. Презентація теми заняття

Мета: зосередити увагу дітей на завданні і зацікавити ним; забезпечити розуміння вихованцями змісту наступної діяльності, тобто розуміння того, чого можуть досягти на занятті, чого від них очікує вихователь. Тут доречними будуть запитання, короткі історії, невеличке завдання-проблема тощо (близько 3 хв).