3.2. Основні положення Закону України "Про державну службу” та їх характеристика

ЗУ «Про державну службу»

від 16.12.1993 р. N 3723

ЗУ «Про державну службу»

від 17.11.2011 р. N 4050

Державна служба - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Державна служба - професійна діяльність державних службовців з підготовки пропозицій щодо формування державної політики, забезпечення її реалізації та надання адміністративних послуг

Принципи державної служби:

1. служіння народу України;

2. демократизму і законності;

3. гуманізму і соціальної справедливості;

4. пріоритету прав людини і громадянина;

5. професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності,

6. відданості справі;

7. персональної відповідальності за виконання службових

8. обов'язків і дисципліни;

9. дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і

10. регіонального самоврядування;

11. дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

Принципами державної служби є:

1) верховенство права;

2) патріотизм та служіння Українському народу;

3) законність;

4) рівний доступ до державної служби;

5) професіоналізм;

6) доброчесність;

7) політична неупередженість;

8) прозорість діяльності;

9) персональна відповідальність державного службовця.

Дія Закону не поширюється на:

1. Президента України,

2. Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України,

3. Голову Верховної Ради України та його заступників, голів постійних комісій Верховної Ради України та їх заступників,

4. народних депутатів України,

5. Голови та членів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів вищого спеціалізованого суду України,

6. Генерального прокурора України та його заступників;

Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, податкового та митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону.

Дія Закону не поширюється на:

1. Президента України,

2. Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, перших заступників та заступників міністрів;

3. народних депутатів України;

4. Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

5. депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, крім обраних на посади у Верховній Раді Автономної Республіки Крим, на яких вони працюють на постійній основі;

6. суддів;

7. працівників прокуратури, яким присвоюються класні чини;

8. працівників державних органів, органів влади АРК, які виконують функції з обслуговування;

9. працівників державних підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів господарювання державної або комунальної форми власності;

10. військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, органів внутрішніх справ.

Право на державну службу з урахуванням вимог щодо рівня професійної компетентності, напряму підготовки (спеціальності) мають громадяни України, яким виповнилося 18 років, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які вільно володіють державною мовою.

Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі особи, які:

1. визнані у встановленому порядку недієздатними;

2. мають не зняту або не погашену судимість за вчинення злочину;

3. на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

4. у разі прийняття на державну службу будуть безпосередньо підпорядковані близьким їм особам.

На державну службу не може вступити особа, яка:

1) визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

2) має не зняту або не погашену судимість за вчинення умисного злочину;

3) відповідно до вироку суду позбавлена права займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, або обіймати відповідні посади;

4) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;

5) має громадянство іншої держави.

6) у разі прийняття на державну службу буде безпосередньо підпорядкована близьким їй особам.

У кожному державному органі або його апараті утворюється служба персоналу.

Служба персоналу державного органу має право на обробку персональних даних фізичних осіб відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних для виконання покладених на цю службу повноважень.

Державний службовець зобов'язаний:

1) діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України;

2) додержуватися принципів державної служби;

3) з повагою ставитися до державних символів України;

4) сумлінно виконувати свої посадові обов'язки;

5) виконувати в межах посадових обов'язків рішення державних, а також накази, розпорядження та доручення керівників, надані в межах їх повноважень;

6) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

7) додержуватися встановлених законодавством правил професійної етики державного службовця;

8) запобігати виникненню конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

9) додержуватися правил внутрішнього службового розпорядку відповідного державного органу,

10) підвищувати рівень своєї професійної компетентності.

1. Державний службовець не має права організовувати страйки та брати в них участь.

2. Державний службовець повинен неупереджено виконувати свої службові обов'язки незалежно від партійної належності та особистих політичних переконань.

3. Державний службовець під час виконання службових обов'язків не має права вчиняти дії, що демонструють його політичні погляди або свідчать про особливе ставлення до певних політичних партій.

Прийняття на державну службу здійснюється:

- на конкурсній основі (дані про вакансії посад державних службовців підлягають у засобах масової інформації не пізніш як за один місяць до проведення конкурсу);

- за призначенням (для окремих посад).

Забороняється вимагати від кандидатів на державну службу відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством України.

Стосовно осіб, які претендують на зайняття посади державного службовця, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і

протидії корупції".

Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу.

Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається у його особовій справі за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців.

Строк випробування - від 60 до 120 календарних днів.

Установлено 7 категорій посад державних службовців

Передбачено 5 груп і по 4 підгрупи у кожній групі посад державних службовців.

Установлені вимоги щодо рівня професійної компетентності претендентів, стажу та досвіду роботи, напряму підготовки (спеціальності) та освітньо-кваліфікаційного рівня (бакалавр, спеціаліст, магістр).

Установлено 13 рангів державних службовців.

Передбачено 9 рангів державних службовців.

Ранг службовцю присвоюється відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи.

Для присвоєння чергового рангу в межах відповідної категорії посади державний службовець повинен успішно відпрацювати на займаній посаді 2 роки.

Державний службовець може бути позбавлений рангу лише за вироком суду.

Якщо державний службовець перейшов на посаду нижчої категорії або залишив державну службу, на яку потім повернувся, за ним зберігається присвоєний ранг.

Щороку безпосереднім керівником здійснюється оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (окрім посад І групи).

Отримання державним службовцем відмінної оцінки результатів його службової діяльності є підставою для його щорічного преміювання

У разі повторної негативної оцінки державний службовець підлягає звільненню.

Заробітна плата державних службовців складається з:

- посадового окладу;

- премій (щомісячних та щорічних),

- надбавки за ранг,

- надбавки за вислугу років на державній службі;

- інших надбавок (за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників).

Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших гарантій, пільг і компенсацій.

Граничний вік перебування на державній службі становить 65 років.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % суми їхньої заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Підстави припинення державної служби:

1. відмова державного службовця від прийняття Присяги або її порушення;

2. недотримання вимог щодо проходження державної служби (участь у страйках, наявність «конфлікту інтересів»);

3. досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби;

4. відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії;

5. притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення.

Підстави припинення державної служби:

1. припинення громадянства України;

2. набуття громадянства іншої держави;

3. призначенням державного службовця на політичну посаду;

4. відмова державного службовця від прийняття Присяги або її порушення;

5. недотримання вимог щодо проходження державної служби (участь у страйках, наявність «конфлікту інтересів»);

6. притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення;

7. наявність відносин безпосередньої підпорядкованості близьких осіб;

8. встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;

9. скорочення чисельності або штату, реорганізація (злиття, приєднання, поділ, перетворення) або ліквідація державного органу;

10. нез'явлення державного службовця на службі протягом більш як 120 календарних днів підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв'язку із вагітністю та пологами);

11. повторне отримання підряд негативної оцінки результатів службової діяльності державного службовця;

12. поновлення на посаді відповідно до рішення суду державного службовця, який раніше її займав;

13. неможливість виконання державним службовцем службових обов'язків за станом здоров'я за наявності медичного висновку;

14. досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби або закінчення строку повноважень;

15. набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави;

16. визнання державного службовця недієздатним, або безвісно відсутнім;

17. смерть державного службовця.