- •Навчальні питання і розподіл часу
- •Навчально-матеріальне забезпечення
- •Навчальна література
- •I. Класифікація хімічно небезпечних об’єктів (хно)
- •II. Медико-санітарні наслідки аварій на хно. Класифікація сдор
- •Та виведення чужерідних речовин з організму (Оксенгендлер, 1982).
- •III. Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації. Прилади хімічної розвідки
- •Висновки
- •IV. Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту
- •Правила поведінки населення
IV. Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту
Основні заходи щодо захисту населення при аваріях на ХНО:
повідомлення персоналу ХНО та населення про хімічну аварію;
забезпечення персоналу ХНО та населення індивідуальними (ЗІЗ) та медичними засобами захисту, навчання з питань їх використання;
використання колективних (сховища) засобів захисту,
негайна евакуація населення (при необхідності);
надання медичної допомоги постраждалим та їх евакуація в лікувальні заклади;
проведення санітарної обробки і дегазації;
розвідка зони зараження СДОР і хімічний контроль за навколишнім середовищем, джерелами водопостачання, продуктами харчування;
управління заходами захисту і взаємодія аварійно-рятувальних формувань.
Правила поведінки населення
Після отримання сигналу (повідомлення) про аварію на ХНО:
негайно надягання ЗІЗ органів дихання та шкіри;
герметизація приміщень (вікна, двері зачиняються) і залишатися в них;
вимкнення газових та інших нагрівальних приладів, гасіння вогню у печах;
включення місцевих програм телебачення та радіомовлення;
оповіщення сусідів;
на вулиці по можливості залишити небезпечну зону, йти перпендикулярно до напрямку вітру, не піддаватися паніці, не торкатися будь-яких предметів, використати пристосовані маски і пов’язки, частини одягу з вати, по можливості змочити їх водою чи сечею, одягти шапку, рукавички та інші частини одягу, прямувати в сховища чи інші пристосовані укриття.
У разі підготовки до евакуації (до підходу зараженої хмари):
з собою взяти паспорт, військовий квіток, документ про освіту, свідоцтво про шлюб та народження дітей, гроші;
наявні засоби ЗІЗ (респіратор, ВМП, одяг та взуття, пристосовані для захисту шкіри від ОР);
комплект верхнього одягу та взуття за сезоном року та погодою;
запас харчів та питної води, які упаковані у герметичні водо- та пилонепроникні місткості, пакети;
на пункті збору за показаннями (хімічний контроль) проводиться санітарна обробка населення та їх речей.
Висновки
Найбільш небезпечною стадією аварії на ХНО є перші 10 хвилин. Іде викид СДОР у повітря і створення хімічної хмари на висоті до 20 (30) м, а потім опускання хмари до ґрунту і рух у вкрай невизначеному напрямку. Створюється осередок хімічного зараження, який уявляє собою загрозу для здоров’я і життя персоналу ХНО та населення, а також особового складу аварійно-рятувальних і медичних формувань. Уражені ОР потребують негайної допомоги (протягом 10 хвилин) в більшості (до 70%) за невідкладними показаннями. Усе перелічене вимагає постійної готовності аварійно-рятувальних (МНС) і медичних формувань (ДСМК) до ліквідації медико-санітарних наслідків, готовності працювати і проводити рятувальні заходи в засобах індивідуального захисту.
Проблеми попередження та ліквідації медико-санітарних наслідків НС техногенного характеру, а зокрема аварій на ХНО, з метою збереження життя та здоров’я людей, є однією зі складових національної безпеки.
В лекції дана тільки початкова інформація щодо аварій на ХНО і їх медико-санітарних наслідків, докладніше ці питання вивчаються студентами і лікарями за спеціальними програмами і дисциплінами.
Автор: викладач кафедри внутрішньої медицини
О.В.Нам’ятов
