За умов надзвичайної ситуації:

Центр по-суті є оперативним штабом органу управління охороною здоров’я з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій. Він забезпечує підготовку робочих документів і рішень, аналізує медичні аспекти наслідків в осередку НС і на адміністративній території взагалі, забезпечує зв’язок зі штабом ЦЗ, реалізує введення в дію Плану медико-санітарного забезпечення населення на випадок надзвичайних ситуацій.

Центр направляє у район НС своїх представників у складі оперативної групи органу управління ОЗ та спеціалізовані формування Служби, які передбачені Планом медико-санітарного забезпечення населення на випадок надзвичайних ситуацій.

Якщо наслідки НС, з їх ліквідації, перевищують можливості Служби територіального рівня, це є підставою для вводу в дію Плану медико-санітарного забезпечення населення державного рівня.

В системі планування медико-санітарного забезпечення населення адміністративної території за умов НС Центри займають провідне місце. За їх планами, затвердженими керівництвом адміністративної території, здійснюється розподіл необхідних резервів між закладами охорони здоров’я, розробляється система медичного постачання формувань і закладів ДСМК.

До структури Центрів обов’язково мають входити склади територіальних оперативних резервів медикаментів, медичної апаратури, інструментів, майна тощо (нормативно визначених). Центри накопичують майно, яке складає основну частину територіального оперативного резерву.

Наступним етапом управління є реалізація прийнятого рішення і Плану медико-санітарного забезпечення. Вона досягається організацією медико-санітарного забезпечення і складається в постановці конкретних завдань виконавцям (через відповідні документи і технічні засоби зв’язку, при особистому контакті тощо). З цього моменту і починається реалізація прийнятого рішення. Ефективність даного елементу управління визначається своєчасністю постановки завдань об’єктам управління (виконавцям, підлеглим), стислістю і чіткістю їх формулювань (хто, коли, як, що повинний зробити, коли і кому необхідно доповісти про виконання).

III. Організація медичного постачання формувань і закладів дсмк

НС природного і техногенного характеру можуть призвести до виникнення великої кількості різноманітних за характером і тяжкістю травм і уражень населення, яких не знали в минулому (особливо сучасні техногенні НС). Для надання допомоги і лікування постраждалих та уражених необхідна велика кількість високоефективних медичних засобів, придатних для швидкого застосування як особовим складом пошуково-рятувальних і медичних формувань, так і в лікувальних закладах ДСМК на всіх етапах медичної евакуації.

Забезпечення медичним майном і медичною технікою організується і здійснюється з метою безперервного і повного задоволення в них потреб формувань і лікувальних закладів служби МК для надання медичної допомоги ураженим та хворим і їх лікування, проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, а також заходів служби МК по захисту населення і особового складу формувань та лікувальних закладів від вражаючих факторів НС.

Медичним майном називається сукупність спеціальних матеріальних засобів, призначених для надання медичної допомоги, діагностики, лікування, профілактики захворювань і уражень, виконання санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, обладнання медичних формувань і закладів служби МК.

До медичного майна відносяться:

• лікарські засоби, в тому числі антидоти і засоби профілактики уражень іонізуючими випромінюваннями, бактерійні препарати;

• імунобіологічні препарати;

• хімічні реактиви, в тому числі стандарт-титри і клініко-діагностичні набори;

• дезінфекційні, дезінсекційні, дератизаційні засоби і репеленти;

• медична техніка і запасні частини до ній (апарати, прилади, спеціальні засоби збору і евакуації уражених, типове медичне обладнання, пересувні медичні і санітарні установки);

• перев'язувальні засоби, шовні матеріали та інші предмети медичного призначення;

• засоби нагляду за хворими, інші витратні предмети і матеріали;

• аптечний і лабораторний посуд, матеріали і приладдя;

• матеріали і приладдя для стоматології;

• матеріали і приладдя для фізіотерапії;

• рентгенівська плівка і фотоматеріали;

• допоміжні матеріали тощо.

Забезпечення медичним майном і медичною технікою включає заходи (зміст) по визначенню потреби в них, витребуванню, заготівлі, підвозу, обліку, зберіганню, видачі, правильній експлуатації, ремонту та списуванню, а також створення запасів на випадок НС, захисту медичного майна від вражаючих факторів НС і збереження від впливу довкілля.

В основі медичного забезпечення ДСМК лежать загальні принципи охорони здоров'я. Організація забезпечення медичним майном, як розділ фармації і медицини катастроф, базується на основних організаційних принципах: централізованість, плановість, нормованість натурального постачання.

Основу централізованого забезпечення медичним майном складає зосередження запасів медичного майна в підпорядкуванні старшого начальника (керівника) служби МК, розподіл і подача майна здійснюється за його розпорядженням.

Плановість проявляється у встановленій періодичності подання різних донесень, заявок на медичне майно і видача його за планами.

Основою нормованого натурального постачання є видача медичного майна натурою в межах встановлених норм постачання.

Нормою постачання називається науково обґрунтований показник предмета медичного майна, встановлений для видачі підрозділу, формуванню, закладу служби МК для виконання покладеного обсягу робіт протягом визначеного періоду часу.

Розрахунковими нормами передбачається номенклатура і кількість медичного майна для ліквідації медико-санітарних наслідків НС визначеного характеру – землетрусу, аварії на хімічно або радіаційно небезпечних об’єктах, масові інфекційні захворювання тощо.

Формування (бригади) і лікувальні заклади служби МК укомплектовуються медичним майном у відповідності з їх табелями.

Табелем називається документ, який встановлює перелік і кількість медичного майна, передбаченого для оснащення формувань (закладів) служби МК у відповідності з його призначенням.

Медичне майно, яке включене в табель, називається табельним.

Медичне майно служби МК поділяється на 2 групи:

• майно поточного постачання (використовується в повсякденній лікувально-профілактичній і науково-дослідній діяльності, а також для навчальних цілей);

• запаси (майно, призначене для використання в НС):

1) медичне майно резерву (майно формувань і закладів служби МК, яке використовується за рішенням відповідних органів управління ОЗ або керівників центрів МК);

2) незнижаємий запас (майно для оснащення дорозгортаємих і перепрофілюємих ліжок лікувально-профілактичних закладів і створюємих ними медичних формувань, призначених для використання в НС мирного і воєнного часу).

Запаси зберігаються на медичних складах центрів МК, на медичних складах закладів, які мають завдання за планами ЦО. Витрачання медичного майна резерву і незнижаємого запасу дозволяється тільки для надання медичної допомоги ураженим в НС, після чого обсяги запасів повністю відновлюються.

Заявки подаються за схемою "знизу-вгору", безпосереднє постачання організується і проводиться по зворотній схемі "зверху-вниз".

Для виконання всього комплексу завдань медичного постачання ДСМК є постачальні органи – органи управління ОЗ, в штаті яких є функціональні підрозділи (відділи, відділення), в завдання, яких входить забезпечення медичним майном.

Основними завданнями їх є:

• планування і визначення потреби в медичному майні на наступний період і подання відповідних заявок у вище стоячий постачальний орган;

• організація отримання майна і заготівля його на місці;

• планування і організація видачі медичного майна в формування і лікувальні заклади, що знаходяться на постачанні;

• керівництво діяльністю підрозділів і закладів забезпечення медичним майном;

• ведення обліку і звітності по медичному майну;

• контроль за правильністю витрачання, експлуатації, економному і раціональному використанню медичного майна;

• визначення і створення запасів медичного майна;

Постачальні органи мають у своєму підпорядкуванні підрозділи і заклади забезпечення медичним майном (бази, склади, аптеки).

Завдання цих підрозділів (закладів):

• приймання, перевірка по кількості і якості майна, що надходить;

• його облік, зберігання;

• проведення заходів по захисту медичного майна від вражаючих факторів НС і його спеціальна обробка, при необхідності;

• видача медичного майна формуванням і закладам;

• приймання із формувань і закладів медичного майна, що підлягає ремонту.

За організацію забезпечення формувань і закладів медичним майном несуть відповідальність начальники (керівники) служби МК всіх ступенів.

Для зручності і у відповідності з порядком постачання медичне майно ділиться на витратне і інвентарне, а за призначенням - на майно спеціального призначення і майно загального призначення.

До витратного майна відносяться предмети, які витрачаються безпосередньо одноразово при їх використанні (медикаменти, перев'язувальні засоби), або приходять в непридатний стан при відносно короткочасному застосуванні (хірургічні голки, пробірки і т.п.).

До інвентарного майна відносяться предмети, які знаходяться в експлуатації протягом тривалого часу і застосовуються багаторазово (прилади, інструменти, техніка). У зв'язку з цим на інвентарні предмети встановлюються відповідні терміни експлуатації. Якісний стан інвентарного майна враховується по ступенях придатності:

І категорія – придатне, не було в експлуатації;

ІІ категорія - придатне, що знаходиться в експлуатації;

ІІІ категорія – те, що потребує середнього ремонту;

ІV категорія – те, що потребує капітального ремонту;

V категорія - непридатне, те, що підлягає списанню.

До медичного майна спеціального призначення відноситься скорочена номенклатура витратних предметів, які найбільш необхідні для надання медичної допомоги і лікування уражених та хворих на етапах медичної евакуації в ході ліквідації наслідків НС. Номенклатура визначається МОЗ України.

До медичного майна загального призначення відносяться витратні предмети оснащення, які необхідні для забезпечення поточних вимог служби МК.

Медичне майно представлено комплектами, наборами, сумками, аптечками і окремими предметами. В табелях до штату кожного формування, кожного лікувального закладу вказується кількість комплектів, наборів, сумок, медичної техніки і т.п., потрібних за нормами.

Табельне оснащення, тобто майно перераховане в табелі до штату, забезпечує розгортання всіх штатних функціональних підрозділів відповідних формувань і закладів служби МК, виконання заходів по медико-санітарному забезпеченню населенню і надання допомоги ураженим і хворим у встановленому обсязі.

Медичне майно більшою частиною концентрується в медичних комплектах.

Комплект - це сукупність предметів медичного майна, регламентованих за складом і кількістю та призначених для надання медичної допомоги постраждалим, хворим, ураженим і їх лікування або для оснащення функціональних підрозділів формувань і закладів служби МК.

Комплекти медичного майна сформовані з урахуванням наступних факторів:

виду і обсягу медичної допомоги, що виконується на певному етапі ме­дичної евакуації;

можливості використання предметів в польових умовах;

кваліфікації та кількості медичного персоналу;

визначеного терміну забезпечення медичним майном для конкретного етапу медичної евакуації;

кількості та структури уражених і хворих, які передбачаються на етапі медичної евакуації.

Комплекти медичного майна поділяються на:

Функціональні (функціонального призначення) - використовуються для розгортання і оснащен­ня перев'язочної, операційної, лабораторії, аптеки і інших функціональних підрозділів. Вони розраховані на визначений обсяг медичної допомоги, виконання конкретного переліку досліджень (аналізів) або видів робіт (В-1 – перев’язочна велика, В-4 – аптека медичного пункту частини, Г-8 – операційна велика і т.д.);

спеціальні (спеціального призначення) використовуються, як правило, в ході ліквідації медико-санітарних наслідків НС, містять витратне медичне майно і розраховані на надання медичної допомоги визначній кількості уражених і хворих і їх лікування (Б-1 – перев’язувальні засоби стерильні, Б-2 - шини і т.д.).

В комплекти включаються в основному ті препарати, предмети і апарати, які відповідають умовам роботи в надзвичайній (польовій) обстановці, володіють необхідною стійкістю при їх зберіганні і перевезеннях. При цьому також враховується можливість масового виробництва з вітчизняної сировини, швидкість застосування і зручність в роботі.

Хірургічні інструменти найчастіше входять в набори для зручності оснащення формувань (закладів) і для зручності використання в НС.

Набором називається сукупність предметів медичного майна, які мають єдине функціональне призначення для виробництва визначеного виду робіт і які розміщені у відповідному порядку в єдиній упаковці (укладці).

В режимі повсякденної діяльності передбачається плановий порядок забезпечення медичним майном по заявкам-нарядам в основному майном загального призначення.

В режимі підвищеної готовності забезпечення медичним майном включає:

• уточнення потреби і забезпеченості формувань (закладів) медичним майном спеціального призначення з урахуванням величини і структури можливих санітарних втрат;

• подача заявок на майно, якого не вистачає;

• підвіз медичного майна в формування (заклади) за їх заявками.

В режимі надзвичайної ситуації, а також при ліквідації осередків масових санітарних втрат формування (заклади) забезпечуються медичним майном спеціального призначення по фактичній потребі.

Підвіз медичного майна здійснюється транспортом старшого начальника (керівника) служби МК.

Медичне майно, що опинилося в зоні впливу вражаючих факторів НС, може бути використане за рішенням начальника (керівника) служби МК тільки після відповідної перевірки на зараження (забруднення) РР, ОР, БЗ і проведення необхідної спеціальної обробки.

Хімічний контроль і експертиза лікарських засобів здійснюється в контрольно-аналітичних лабораторіях.

Медико-санітарні засоби, що використовуються населенням при НС поділяються на 2 групи:

• засоби рятування життя постраждалих (медичне і спеціальне майно);

• засоби життєзабезпечення постраждалих, рятівників і медичних працівників (санітарно-господарське майно).

Під спеціальним майном розуміють засоби індивідуального захисту, радіометричну та дозиметричну апаратуру, джерела енергопостачання, прилади хімічної розвідки і засоби зв’язку.

Санітарно-господарське майно включає натільну і постільну білизну, одяг медичного персоналу, господарські та лікарняні меблі, обладнання харчоблоків тощо.

Відповідно до чинного законодавства України на випадок НС створюються наступні резерви:

• державний (КМУ);

• оперативний (МНС);

• відомчий (МОЗ);

• регіональний або місцевий (АРК, області, м.м. Київ, Севастополь);

• об’єктовий (на об’єктах підвищеної небезпеки).

Окрім того, ЛПЗ що входять до складу ДСМК, повинні накопичувати медикаменти, медичні засоби оперативного резерву для ліквідації наслідків НС. Якщо ці резерви в ході ліквідації наслідків НС вичерпуються, то вони поповнюються за рахунок резерву вищого рівня.

Норма оперативного резерву розраховується, виходячи з кількості формувань ДСМК та резервного ліжкового фонду, для забезпечення їх діяльності в автономному режимі протягом певного часу.

Кожна станція ШМД, на випадок НС, повинна мати постійний місячний запас медичного майна (наказ МОЗ № 175-96 р.) для формування додаткових виїзних бригад з метою використання їх як на місці, так і для направлення в інші регіони.

Оперативні запаси медичного майна МБПГ першої черги, із складу бригад ШМД, передбачаються на 3 доби, з медичних закладів інших відомств (на 1 добу) і за рахунок територіальних центрів ЕМД (на 2 доби).

Оперативні запаси медичного майна для забезпечення діяльності СБПГ другої черги накопичуються в закладах, які їх формують (на 1 добу) та в територіальних центрах ЕМД (на 2 доби).

Основні вимоги до майна, що використовується для постачання формувань і закладів ДСМК:

• комплектність;

• портативність;

• простота використання;

• надійність експлуатації, в тому числі в польових умовах;

• можливість тривалого зберігання;

• зручність транспортування.

В системі медичного постачання центри ЕМД займають провідне місце. За їх планами здійснюється розподіл необхідних запасів медичного майна, доставка до місць призначення за умов НС, вони накопичують майно, що складає основну частину оперативних резервів.

Організація і управління відомчим оперативним резервом (МОЗ) покладається на Департамент з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення, а також на ВО “Медтехніка”, а територіального рівня - на територіальні органи управління ОЗ, ВО “Фармація” і “Медична техніка”.

Саме від органів управління, їх компетентності, практичного досвіду в питаннях медичного постачання, оперативності і злагодженості в роботі багато в чому буде залежати своєчасність, повнота і якість медичного постачання, як складової медико-санітарного забезпечення населення (постраждалих) в умовах НС.