V. Аналіз діяльності учнів на уроці.

Дії учнів щодо досягнення мети; ставлення до вчителя; пізнавальний інтерес, рівень працездатності; вміння виділяти провідні ідеї, аналізувати, оцінювати підсумки своєї діяльності та однокласників, розвиток мислення; культура розумової праці; поведінка, дисципліна, чим пояснюється.

Vі. Аналіз організаційного аспекту.

Дотримування учителем головних вимог до уроку: виховних, дидактичних, психологічних, санітарно-гігієнічних; культура запису на дошці; раціональність використання часу.

Vіі. Висновки і пропозиції.

Досягнення мети, чи оптимальним шляхом йшов процес її досягнення; виконання плану уроку; виховне, освітнє і розвиваюче значення уроку; що цінного в цьому уроці. Поради вчителю, як закріпити й удосконалити позитивні моменти уроку чи подолати недоліки.

3.6. Шляхи підвищення ефективності уроку.

В цілому підвищенню ефективності уроку сприяє:

• посилення цілеспрямованості в діяльності вчителя та учнів;

• здійснення організаційної чіткості уроку, інтенсифікації навчально-виховного процесу. Найкращим способом такої організації є включення школярів до діяльності;

• формування в учнів позитивних мотивів навчання;

• розвиток активності, самостійності, творчого мислення школярів, чому сприяє проблемне навчання, використання засобів наочності тощо;

• оптимізація навчально-виховного процесу;

• навчання школярів прийомам пізнавальної діяльності (вчити вчитися);

• здійснення індивідуального підходу в навчанні;

• оперативність отримання інформації про засвоєні учнями знання, вміння, навички;

• вміння вчителя аналізувати свої та чужі помилки, що є умовою підвищення кваліфікації.

4. Позаурочні форми навчання

Окрім уроку при класно-урочній системі навчання в школах використовують позаурочні форми організації навчання: факультативні заняття, практикуми, семінари, ескурсії, предметні гуртки, домашню навчальну роботу.

Завдання позаурочних форм навчання – розширення умов для розвитку інтелектуальних можливостей учнів, задоволення їх пізнавальних інтересів і схильностей.

Домашня навчальна робота – це форма організації самостійного індивідуального вивчення учнями навчального матеріалу в позаурочний час. Метою домашніх завдань може бути закріплення знань, набутих на уроці, узагальнення і систематизація; самостійне засвоєння певних питань програми; застосування отриманих знань при розвязанні задач, виконані вправ; виконання творчих робіт; тощо. Реалізація зазначеної мети визначає значення ДР, яка сприяє розвитку самостійності, виховує відповідальність, розвиває навички навчальної праці, привчає до самоконтролю, виховує волю, дозволяє індивідуалізувати навчальну роботу учнів.

Факультативні заняття об’єднують учнів за інтересами і спрямовані на поглиблення знань з певних дисциплін або наукових проблем.

Їх мета:

• задоволення потреб учнів у більш глибокому вивченні окремих предметів;

• розвиток навчально-пізнавальних інтересів, пізнавальної активності школярів;

• сприяти розвитку творчих здібностей.

Екскурсія – це форма організації навчальної роботи, яка дозволяє учням сприймати і засвоювати навчальний матеріал шляхом безпосереднього ознайомлення з предметами, процесами, явищами , тобто в реальних умовах їх існування.

Значення ескурсії в тому. Що вона дозволяє:

-реалізовувати принцип наочності навчання;

- здійснювати зв’язок з практикою, життям;

- сприяти профорієнтаційній роботі з учнями.

Практикуми передбачають залучення учнів до системи самостійного виконання практичних завдань на основі оволодіння теоретичними знаннями. Така форма навчальної роботи якнайкраще сприяє реалізації вимог принципу поєднання навчання з практикою, озброєнню учнів політехнічними знаннями, підготовці їхдо свідомого вибору професії.

Результатом участі у практикумах може бути виставка їх робіт, творчі звіти та інше.

Семінари проводять у старших класах. Вони виступають як форма організації самостійної пізнавальної діяльності учнів з метою поглибленого вивчення окремих тем і проблем. Результати попередньої самостійної роботи учні оформляють у вигляді рефератів, тез виступів, конспектів наукової літератури, добірок малюнків, таблиць тощо. Головне на семінарських заняттях – надати можливість учням займатись самостійною пошуковою діяльністю у період підготовки і вільно висловлювати і відстоювати власні думки безпосередньо на семінарі, аргументувати їх науковими постулатами.